Рішення

від 10.06.2020 по справі 607/17535/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2020 Справа №607/17535/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Грицай К.М.

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

учасників справи: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до суду до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом та іншими ушкодженнями здоров`я та просить стягнути витрати на лікування в сумі 27989,61 грн.; розмір втраченого доходу внаслідок ушкодження здоров`я в сумі 102773,07 грн. та на відшкодування моральної шкоди 70000,00 грн.

Згідно уточнених позовних вимог та додаткових обгрунтувань позивач посилається на наступне. 25 лютого 2019 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до Тернопільської університетської лікарні з діагнозом: закритий черезсиндесмозний перелом латерального щиколотка зліва зі зміщенням, з переломом медіального щиколотка, заднього краю великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів (клас АО 44В3.2). Місцевий гіпертензивно-ішемічний синдром легкого ступеня важкості. Було проведено дві операції: 25.02.2019 року - накладення модульного стержневого АЗФ на лівий г/ступневий суглоб і н/3 в/гомілкової кістки; 11.03.2019 року - відкрита репозиція МОС перелом латерального щиколотка лівої гомілки 1/3 трубчатою DСР і кортикальними гвинтами, медіального щиколотка гвинтами. Причиною госпіталізації стала травма ноги, отримана позивачем, на автомийці ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 .

Вказує, що через неналежне очищення від накрижень, льодового покриття боксу для миття авто та території автомийки, внаслідок падіння ОСОБА_1 отримав травму ноги, що супроводжувалася втратою працездатності з 25.02.2019 року по 01.07.2019 року. Так, 25 лютого 2019 року позивач приїхав на атомийку ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1. Заїхавши безпосередньо в бокс для миття авто, узгодив з працівниками об`єм роботи. Коли виходив з боксу, підсковзнувся і впав. Одразу відчув різкий біль у нозі, підвестися вже не міг. Працівники сусіднього СТО викликали йому швидку допомогу. На лікування позивачем витрачено 27989,61 грн. Згідно розрахунку середньомісячного заробітку, розмір втраченого доходу внаслідок ушкодження здоров`я становить 102773,07 гривень. Крім того, позивачу завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 70000,00 гривень та яка полягає у приниженні честі, гідності через безпорадний стан; особистих моральних переживаннях за своє здоров`я, життя та самопочуття, а також переживаннях близьких та рідних за його здоров`я; у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, внаслідок вимушених змін у його житті: фізичних стражданнях, які він поніс в результаті ушкодження здоров`я, що в свою чергу призвело також до порушення нормальних життєвих зв`язків, психологічного стресу, який позивач отримав в результаті ушкодження здоров`я.

Бездіяльність керівника та персоналу автомийки ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягала неналежному утриманні, нерозчищенні від накрижень, льодового покриття боксу та території авто мийки, призвела до ушкодження здоров`я, не відновлюваної травми ноги та втрати ОСОБА_1 працездатності понад чотири місяці. У зв`язку з наведеним просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді від 29 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 07 жовтня 2019 року постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23 жовтня 2019 року.

Відповідачем 04 жовтня 2019 року подано відзив на позовну заяву, згідно якого вказані у позовній заяві претензії позивача вважає безпідставними з огляду на наступне: гаражні приміщення, де надаються послуги з миття транспортних засобів, та прилеглі території 25.02.2019 року були належним чином прибраними та очищеними; падіння та травмування позивача відбулось у зв`язку з його неуважністю та необережністю; позивачем жодним чином не ініційовано процедуру розслідування нещасного випадку та не надано акту про нещасний випадок невиробничого характеру, як того прямо вимагає закон; в будь-якому випадку благоустрій прилеглих до гаражів територій входить до компетенції гаражного кооперативу, а не відповідача; позивач користувався боксом, прилеглою територією та надавав послуги ремонту/діагностування транспортних засобів за вказаною адресою; позивач жодним чином не обгрунтував витрати на лікування; позивач неправомірно застосовує до спірних правовідносин cт. 1197 ЦК України та протиправно здійснює нарахування втраченого заробітку; відсутній склад цивільного правопорушення та відсутні будь-які підстави для стягнення шкоди; неправомірне заявлення вимог про відшкодуванням моральної шкоди та необґрунтованість її розміру.

17 жовтня 2019 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Бартків І.Б. подано відповідь на відзив, в якому просить вказує, що твердження відповідача про те, що гаражні приміщення де надаються послуги з миття транспортних засобів 25.02.2019 року були належним чином прибраними та очищеними та ОСОБА_1 отримав травму ноги внаслідок власної неуважності та необережностіне підтвердженні жодними доказами. Щодо не ініціювання позивачем розслідування нещасного випадку невиробничого характеру, то з 25.02.2019 року по 01.07.2019 року позивач знаходився на лікарняному та не мав на це можливості з об`єктивних причин. Понесені ОСОБА_1 витрати на лікування є документально підтвердженими, що в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України є належним, допустимим доказом та відповідно не потребують додаткових обгрунтувань.

28 жовтня 2019 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив з якого вбачається, що відповідач підтримує позицію, висловлену у відзиві та просить суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бартків І.Б. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги та відповідь на відзив підтримали у повному обсязі.

ОСОБА_1 суду пояснив, що 25 лютого 2019 року він перебував на авто мийці, оскільки мав намір помити автомобіль. Він загнав машину в третій бокс, вийшов за поріг близько 20-30 см, та при виході з боксу послизнувся на льоді і впав, оскільки було слизько, після падіння не міг встати, ОСОБА_6 хотів його підняти, потім вийшов ОСОБА_7 , ОСОБА_8 йому допоміг, також йому допомагали встати ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , хлопці з СТО викликали швидку. Біля боксу територія покрита плиткою, є ухил, уся територія була в скризі, вода стікала в жолоб, який розташований посередині двору від порогу близько 6 м. В той день вода стікала і були горби з льоду, лід був на порозі. Яка температура повітря була в той день, він не пам`ятає. Вказав, що момент падіння міг бачити ОСОБА_8 , а ОСОБА_6 не міг бачити цього. Відповідач спочатку погодився відшкодування шкоди на лікування, однак цього не зробив. Також пояснив, що він не перебував у трудових чи інших відносинах з орендарем, а лише допомагав в роботі працівникам на СТО, за надані послуги отримував матеріальну вигоду.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та підтримав наданий відзив на позовну заяву.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працював на автомийці ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте, був звільнений з роботи. Вказав, що 25 лютого 2019 року ОСОБА_1 приїхав автомобілем та заїхав в бокс, вийшов з машини та почав виходити з боксу, на вулиці за порогом впав, не міг встати, він подав йому коврик, щоб підстелити, оскільки на бруківці стояла вода та було мокро. На тому місці, де упав ОСОБА_1 , за боксом, на плитці місцями був лід, на порозі теж був лід. В боксі під час падіння ОСОБА_1 він не був. Також, пояснив, що прибиранням території біля мийка займаються працівники мийки за дорученням адміністратора. Працівники СТО на мийки домовились прибирати територію по ширині лавок та рівчака, в який стікає вода. Також, пояснив, що він хотів повернутись на роботу на мийку, однак власник не дозволив.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_1 25 лютого 2019 року приїжджав помити автомобіль, впав на вході до мийки ІНФОРМАЦІЯ_3 та зламав ногу, йому викликали швидку допомогу. В той момент він був наверху, момент падіння не бачив, про падіння йому повідомили хтось із працівників мийки. Лежав ОСОБА_1 біля входу в бокс. В той день на вилиці була плюсова температура, однак при самому виході був лід, оскільки там намерзає. Йому відомо, що ОСОБА_1 та СТО надавав послуги по діагностиці автомобілів та приїжджав на СТО за потребою. Вказав, що в той день не було потреби прибирати територію біля мийки, однак вказав, був лід на території.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що зі слів її чоловіка їй відомо, він впав послизнувся на льоді і впав, оскільки лід був на порозі. Він лежав на льоді, не міг встати. Яка тоді була погода, вона не пам`ятає. До чоловіка в лікарню приходили ОСОБА_7 і ОСОБА_12 , оскільки вони підтримують дружні відносини. Вони не звертались до відповідних державних органів для розслідування нещасних випадків, оскільки вважали, що відповідач відшкодує завдану шкоду. Вважає, що відповідач має відшкодувати шкоду, оскільки працівники мийки повинні були чистити сніг і лід збивати на території мийки.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із ним, останній лише надавав послуги по діагностиці електрики у автомобілях на СТО, у той день 25 лютого 2019 року надавав такі послуги, потім вирішив сам помити автомобіль на мийці, виходив з боксу, послизнувся і впав, його доставили у лікарню. Він сам в той день на мийці не перебував, йому про цю подію повідомили Вказав, що територія між боксами розділена канавою і прибирають працівники мийки. Вказав, що працівників мийки він знає, йому відомо, що ОСОБА_10 працював у ОСОБА_5 , однак був звільнений за мийки за зловживання алкогольними напоями та недотримання техніки безпеки. .

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він працює у ФОП ОСОБА_5 близько двох років, 25 лютого 2019 року перебував на роботі, однак самого моменту падіння ОСОБА_1 не бачив, коли він вийшов із роздягалки, ОСОБА_1 вже лежав біля бокса на відстані близько півметра, його накривали ковдрами до приїзду швидкої. В той день була не морозна погода. Територія біля мийки належить гаражному кооперативу, однак її прибирають працівники мийки, відкидають сніг, чистять кригу, посипають територію піском і сіллю в день, коли ОСОБА_1 впав, територія була прибрана.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює у ФОП ОСОБА_5 адміністратором автомийки та 25 лютого 2019 року був на роботі. Вказав, що територія біля боксів належить гаражному кооперативу та її прибирають працівники авто мийки кожний день, з 08 год. він оглядає територію, прибирають вручну, підмітають, підсипають піском, територія між СТО і мийкою розділена водостоком. Йому відомо, що ОСОБА_1 працював на СТО, де надавав послуги по діагностиці електрики у автомобілях. В той день він зустрів ОСОБА_1 на мийці, який попросив помити машину, потім ОСОБА_1 заїхав автомобілем в бокс, вийшов із автомобіля, виходив з боксу і впав на відстані близько 1 метру від боксу. Він самого падіння ОСОБА_1 не бачив, оскільки йшов ззаду і пішов до воріт їх закривати. Він з працівниками СТО надав допомогу ОСОБА_1 , ОСОБА_10 приніс ковдру. Що спричинило падіння, йому невідомо, оскільки не бачив цього моменту, в той день територія була прибрана та була плюсова температура повітря. Також, пояснив, що ОСОБА_10 знає, він працював на авто мийці та був звільнений з роботи за зловживання спиртним напоями.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.

За приписами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто, будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров`я.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 25 лютого 2019 року о 12 год. 26 хв. зареєстровано виклик до ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. Привід виклику: травма ноги, перелом. Госпіталізований в лікарню швидкої допомоги, що підтверджується довідкою Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф № 87 від 05 квітня 2019 року.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 03551 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які видані Тернопільською Університетською лікарнею, позивач перебував у стаціонарі з 25.02.2019 року по 15.03.2019 року з діагнозом: закритий черезсиндесмозний перелом латерального щиколотка зліва зі зміщенням, з переломом медіального щиколотка, заднього краю великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів (клас АО 44В3.2). Місцевий гіпертензивно-ішемічний синдром легкого ступеня важкості. Лікування - дві операції: 25.02.2019 року - накладення модульного стержневого АЗФ на лівий г/ступневий суглоб і н/3 в/гомілкової кістки; 11.03.2019 року - відкрита репозиція МОС перелом латерального щиколотка лівої гомілки 1/3 трубчатою DСР і кортикальними гвинтами, медіального щиколотка гвинтами.

Після отримання лікування хворого з покращенням виписано на амбулаторне лікування під наглядом лікаря ортопеда-травматолога за місцем проживання з наданими рекомендаціями, з наданою довідкою, продовжує хворіти, працездатність не відновлена у зв`язку з проти показом до наступання на оперовану кінцівку, тривалість консолідації перелому і терміном реабілітаційно-відновного лікування.

Довідкою № 73 від 15 березня 2019 року, Довідкою № 7 продовження довідки № 73 та Довідкою № 16 продовження довідки № 8 підтверджується перебування позивача на амбулаторному лікуванні в поліклінічному відділенні Тернопільської КМЛ № 2 з 16.03.2019 року по 01.07.2019 року.

Як вбачається з рахунку № 86/03 від 12.03.2019 року, ОСОБА_1 придбав у ФОП ОСОБА_15 , пристосування для лікування переломів вартістю 21000,00 грн.

Копіями чеків підтверджено придбання медичних засобів та лікарських препаратів із Аптечних пунктів на загальну суму 6779,61 грн.

Нежитлова будівля у складі шести зблокованих індивідуальних нетипових гаражів по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 , що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.12.2008 р.

Нежитлова будівля (пункт технічного обслуговування автомобілів) по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 , що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.10.2008 р..

Земельна ділянка площею 1,3300 га для будівництва гаражів по вул. Піскова в м. Тернополі надана гаражному кооперативу Комунальник , код ЄДРПОУ 25347874 ( на даний час обслуговуючий кооператив Комунальник- Тернопіль ), згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ - ТР №001915 від 20.06.2000 р.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 25 лютого 2019 року о 12 год. 26 хв. отримав тілесні ушкодження, а саме: травму ноги та перелом під час падіння, яке сталось після того, як він вийшов з приміщення боксу на відстань менше півметра на територію автомийки ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ОСОБА_5 .

У довідці від 24.09.2019 року №35.02/03/275 Тернопільського обласного центру з гідрометеорології вказано, що 25 лютого 2019 року в м. Тернополі спостерігалась температура повітря 3,8 градусів за Цельсієм в 12:00 год. - 5,1 градусів за Цельсієм.

Із пояснень свідків ОСОБА_13 ОСОБА_6 ОСОБА_14 вбачається, що самого моменту падіння ОСОБА_11 вони не бачили та причина падіння їм невідома та що територію біля виході із боксу авто мийки прибирають працівники автомийки та 25 лютого 2020 року дана територія була прибрана від криги та снігу.

Із пояснень свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 вбачається, що 25 лютого 2019 року, що ОСОБА_1 перебував у боксі автомийки ФОП ОСОБА_5 та виходячи із боксу, послизнувся за порогом, впав та отримав перелом ноги, причиною падіння вказали намерзання криги на порозі боксу та прилеглій території.

Проте, суд критично оцінює та не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 про те, що на місці падіння було намерзання криги, оскільки вказані свідки не були безпосередніми свідками моменту падіння та їм достеменно не могло бути відомо точне місце падіння. Крім того, пояснення свідків, що на порозі та на території біля виходу із боксу було намерзання криги, оскільки ці пояснення не підтверджуються іншими доказами, що були зібрані у справі.

Крім того, позивачем не доведено складення відносно даної події акту про нещасний випадок невиробничого характеру, як того прямо вимагає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року (зі змінами) № 270.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано доказів, які б доводили обставини неналежного виконання своїх обов`язків відповідачем, що полягали у неналежному прибиранні території авто мийки.

Також, доводи позивача та представника позивача про те, що травмування при виході з боксу сталось у зв`язку з тим, що позивач послизнувся саме на ділянці, яка містить накриження, що виникли через неналежне утримання території, нерозчищення від накрижень, льодового покриття боксу та території авто мийки не доведені в судовому засіданні, оскільки жоден із свідків не бачив самого моменту падіння позивача та в судовому засіданні не доведено на підставі належних та допустимих доказів (зокрема, висновків судово-медичної експертизи, висновків МСЕК), що отримані позивачем тілесні ушкодження у вигляді перелому ноги перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із характером та механізмом їх утворення, а саме внаслідок того, що позивач послизнувся на слизькій поверхні та втратив ппрацездатності у зв`язку з даною травмою.

З огляду на вищенаведене, судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача ОСОБА_5 , причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача завданого збитку у вигляді втраченого заробітку внаслідок ушкодження здоров`я, в розмірі 102773,07 грн. та моральної шкоди суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

До втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку (ч. 3 ст. 1197 ЦК України).

З довідки про доходи № 42 від 20.05.2019 року, яка видана ТзОВ Комунальник 1 вбачається, що ОСОБА_1 займає посаду електрогазозварника у ТзОВ Комунальник 1 та загальна сума за період з 03 липня 2018 року по 29 грудня 2018 року, за винятком аліментів, становить 29917,64 грн.

ОСОБА_1 зареєстрований як безробітний в Козівському РЦС з 23 січня 2019 року та його дохід за період з 23.01.2019 року по 18.04.2019 року становить 20474,14 грн.

Розмір відшкодування за період з 25.02.2019 року по 01.07.2019 року (85 робочих дня) в сумі 102773,07 грн. позивач визначає наступним чином: розмір середньомісячного заробітку за період з листопада 2018 року по січень 2019 року становив 24249,83 грн., середньоденний заробіток за цей період - 1154,75 грн .

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: а) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; б) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; в) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; г) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 2 ст. 23 ЦК).

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору .

Враховуючи, що протиправна бездіяльність з боку відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні в судовому засіданні не доведена, тому суд приходить до переконання, що вимоги позивача щодо відшкодування йому завданого збитку у вигляді втраченого заробітку внаслідок ушкодження здоров`я та моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 57, ч. 1 ст. 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності щодо вимог позивача до відповідача про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров`я, суд вважає їх не обґрунтованими, не доведеними, тому вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 22, 1166, 1167, 1195, 1197 ЦК України, ст.ст. 13, 57, 58, 81, 82, 89, 141, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складений 19 червня 2020 року.

Головуючий суддяК. М. Грицай