Ухвала

від 13.07.2020 по справі 643/10492/20

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/10492/20

Провадження № 1-кс/643/3225/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання слідчого Московського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020220470002817 від 29.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в обґрунтування якого зазначив, що В провадженні СВ Московського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості по якому внесено до ЕРДР за №12020220470002817 від 29.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Московського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що невстановлена особа, діючи від імені ТОВ «ОПТИМУМ БРОКЕРИДЖ», під виглядом поставки, шахрайським шляхом, заволоділа коштами потерпілого.

Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що звернувся до ОСОБА_5 , який працює менеджером на фірмі «Cargo1», що займається доставкою автомобілів з США «під ключ», з приводу придбання автомобіля з США. При цьому, назва «Cargo1». Спільно з ОСОБА_5 потерпілий обрали лот з автомобілем, який влаштовував ОСОБА_4 , а саме HUNDAI ELANTRA VIN-code: НОМЕР_1 . ОСОБА_5 вказав на те, що ОСОБА_4 необхідно прийти в офіс компанії в якій він працює, для оформлення договору.

Після чого, 30.01.2020, з метою придбання зазначеного автомобіля на аукціоні в США і подальшого перевезення його на територію України, ОСОБА_4 прийшов в офіс « ОСОБА_6 » (ФОП ОСОБА_7 ), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де його зустрів ОСОБА_8 , який представився керівником вказаної фірми. Після чого останні обговорили порядок оформлення документів і ОСОБА_9 повідомив, що для безпеки ОСОБА_4 , їм необхідно укласти договір. Так, ОСОБА_9 дістав бланк договору, та в присутності ОСОБА_4 , підписав вказаний договір від імені керівника ТОВ "Оптимум БРОКЕРЕДЖ" (код 40219712) ОСОБА_10 , присвоївши порядковий номер вказаному договору 01/01/2020.

До договору додатково була підписана форма (заявка) № 1 в якій зазначається, що виконавець - ТОВ "Оптимум БРОКЕРЕДЖ" отримав від ОСОБА_4 завдаток в сумі 7200 гривень за доставку в порт ОСОБА_11 автомобіля Hyundai Elantra 2010 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , а також його розмитнення. При цьому ОСОБА_4 передав особисто в руки ОСОБА_9 вказану суму коштів.

31.01.2020 на сайті «copart» відбулися торги по раніше зазначеному автомобілю. Так, за результатами торгів, зазначений автомобіль був придбаний за 855 доларів США. Після чого ОСОБА_4 повідомили, що останньому необхідно сплатити на рахунок аукціону «copart» зазначену суму. Після сплати вказаної суми почалася процедура доставки автомобіля.

12.02.2020 вказаний чоловік на ім`я ОСОБА_9 надіслав ОСОБА_4 фотографії придбаного автомобіля з порту США і повідомив, що необхідно привезти гроші за доставку автомобіля в сумі 1290 доларів США. Дані кошти ОСОБА_4 були передані особисто ОСОБА_9 в доларах США, перебуваючи в його офісі за вищевказаною адресою.

03.04.2020 ОСОБА_4 , перебуваючи в офісі за вищевказаною адресою, передав ОСОБА_9 документи для оформлення автомобіля (паспорт та ІНН), а також 650 доларів США за послуги брокера і 1630 доларів США за розмитнення автомобіля. ОСОБА_9 пообіцяв, що автомобіль буде в порту ОСОБА_11 06.04.2020. При цьому останній вказав, що по прибуттю автомобіля в порт ОСОБА_11 , ОСОБА_4 буде необхідно з`явитися до нього в офіс для складання довіреності на брокера-експедитора ТОВ "Оптимум БРОКЕРЕДЖ" на отримання автомобіля в порту, оскільки без зазначеної довіреності брокер не зможе отримати зазначений автомобіль з контейнера і почати процедуру розмитнення, так як в інвойсі кінцевим отримувачем зазначений саме потерпілий.

Однак, 06.04.2020 ОСОБА_9 так і не подзвонив, а в подальшому на дзвінки потерпілого не відповідав, а автомобіль так і не було поставлено.

З свідчень потерпілого встановлено, що в даний час автомобіль прибув в порт Одеса "К.Т.О.» і пройшов вже « ОСОБА_12 », при цьому в супровідній документації на автомобіль вже як кінцевий одержувач зазначений не ОСОБА_4 , як це було в первісному інвойсі наданому ОСОБА_9 , а ТОВ "Оптимум БРОКЕРЕДЖ", а станом на теперішній час автомобіль вже зареєстрований з номерним знаком НОМЕР_2 .

На думку потерпілого, надання йому для підписання договору з ТОВ "Оптимум БРОКЕРЕДЖ'', надсилання фото-знімків автомобіля з порту, зроблені для створення вигляду законної діяльності вказаного чоловіка на ім`я ОСОБА_9 , ставлення якого з даною фірмою йому не відомі.

На підтвердження своїх слів ОСОБА_4 надав договір між останнім та ТОВ "Оптимум БРОКЕРЕДЖ" № 01/01/2020 від 31.01.2020 та заявку №1 до договору, які зі слів останнього було підписано від імені директора ТОВ "Оптимум БРОКЕРЕДЖ" ОСОБА_10 вказаним чоловіком на ім`я ОСОБА_9 , довідку про сплату придбаного авто на аукціоні, роздруківку аукціону сайту, та листування згідно до якого вбачається, що станом на 13.04.2020 кінцевим отримувачем авто вже є «КарсОптимум».

Так, станом на теперішній час, згідно до відомостей інформаційної системи МВС «армор», транспортний засіб Hyundai Elantra 2010 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , в рахунок придбання якого потерпілим було передано грошові кошти ОСОБА_13 , вже зареєстровано з державним номерним знаком НОМЕР_2 - 04.06.2020 за гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ).

В подальшому, 30.06.2020, в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 17.06.2020, у приміщенні будівлі літ. "Б-2", загальна площа (кв.м): 445,2, адреса: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_15 , ІНН: НОМЕР_3 , в частині, що використовується ФОП ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено численну документацію, блокноти, чорнові записи, тощо.

Відповідною постановою від 30.06.2020 вказані документи та речі, згідно до ст. ст. 98, 99, 100 КПК України, було визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню.

Посилаючись на те, що майно було вилучено за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , та безпосередньо сама ОСОБА_7 в ході проведення обшуку неодноразово зазначала, що вказані речі та документи належать останній, є достатньо підстав вважати, що вилучене майно належить саме їй.

З метою збереження речових доказів та позбавлення можливості знищення або переховування, слідчий просить накласти на нього арешт.

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явились, до його початку слідчий подав заяву, в якій клопотання підтримав та просив суд його задовольнити, розглядати справу за його відсутності.

Представник власника вилученого майна ФОП ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_16 , що діє на підставі договору про надання правової допомоги, подав заяву, в якій клопотання просив розглядати у його відсутність та просив відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту, подавши письмові заперечення проти клопотання.

В обґрунтування своїх заперечень адвокат ОСОБА_16 вказував, що фактично слідчим під час проведення обшуку виявлено та тимчасово вилучено документацію, яка не має жодного відношення до розслідуваного можливого кримінального правопорушення. Вилучення вказаної документації, на думку представника власника майна, фактично перешкоджає здійсненню ФО-П ОСОБА_7 господарської діяльності, а накладення арешту на вилучене майно призведе до негативних та в деяких випадках, незворотних наслідків у вигляді необґрунтованої неможливості використання первинно-бухгалтерської документації, порушення нормальної господарської діяльності та фактичного припинення такої діяльності, неможливості виконання взятих на себе зобов`язань за договорами та, відповідно, настання негативних наслідків у вигляді штрафних санкцій, тощо. Також вказував, що клопотання слідчого є необґрунтованим, замість зазначення реальних підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно слідчий обмежився наведенням загальних фраз, вилучені речі та документи вже перебувають у розпорядження слідства два тижні, за які у слідчого була можливість провести необхідні огляди та\або копіювання вказаних документів з метою їх подальшого аналізу.

З урахуванням наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Слідчий суддя, ознайомившись із клопотанням та письмовими запереченнями на нього дійшов таких висновків.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.

Разом з тим встановлено, що відомості до ЄРДР за №12020220470002817 від 29.05.2020 внесено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за заявою ОСОБА_4 про те, що невстановлена особа, діючи від імені ТОВ «ОПТІМУМ БРОКЕРЕДЖ», під виглядом поставки, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами потерпілого.

З копії ухвали слідчого судді від 17.06.2020, якою слідчому надано дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення ФО-П ОСОБА_7 господарської діяльності, вбачається, що органу досудового розслідування надавався дозвіл на відшукання та вилучення договору №01\01\2020 ,укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «ОПТІМУМ БРОКЕРЕДЖ», документації з приводу взаємовідносин ФОП ОСОБА_7 чи ОСОБА_13 з ТОВ «ОПТІМУМ БРОКЕРЕДЖ» чи ТОВ «КАРС. ОПТИМУМ», тощо.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з наданих слідчим матеріалів не є зрозумілим, яке саме відношення ФОП ОСОБА_7 має до ТОВ «ОПТІМУМ БРОКЕРЕДЖ».

Проаналізувавши викладені норми закону, враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за №12020220470002817 від 29.05.2020, суд дійшов до висновку, що накладення арешту на речі та документи, вилучені ході обшуку 30.06.2020, переслідує фактично одну мету збереження речових доказів.

Згідно ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, недоведеність слідчим ризиків щодо приховування, пошкодження чи відчуження речей та документів, враховуючи обґрунтовані заперечення представника власника майна з приводу існування перешкод у здійсненні законної господарської діяльності ФО-П ОСОБА_7 у зв`язку із безпідставним вилученням первинної бухгалтерської документації та договорів, в тому числі і тих, що виконуються, суд дійшов до висновку, що необхідність в накладенні арешту на вилучену документацію відсутня.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.131-132,170-175,309,395КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про арешт майна - відмовити.

Повернути майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), а саме у нежитловій будівлі -літ. "Б-2", що за адресою: АДРЕСА_1 , особі у якої його було вилучено.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1