Постанова
від 07.07.2020 по справі 755/7353/20
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/7353/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу директором ТОВ Десна , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП,

встановила:

згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 350273 від 15 травня 2020 року, ОСОБА_1 15 травня 2020 року о 12 год 30 хв, за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 11, в ТОВ Десна , порушено розпорядження Київської міської державної адміністрації №35 від 04 травня 2020 року про наслідки надзвичайної ситуації, а саме п. 4, 5, 22 Вимог щодо якості реалізації продуктів харчування, які здійснюють реалізацію продовольчих товарів.

В судовому засіданні представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначив, що винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення. До протоколу про адміністративне правопорушення долучені письмові пояснення ОСОБА_1 у яких остання не визнала винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, письмові пояснення свідків, які засвідчили відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підпису протоколу про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції та фотокопія службової записки без належного завірення. Зазначені докази жодним чином не підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 були допущенні порушення в діяльності ТОВ Десна , передбачені п. 4, 5, 22 Вимог щодо якості реалізації продуктів харчування, які здійснюють реалізацію продовольчих товарів, затвердженими Розпорядженням КМДА №35 від 04 травня 2020 року. У зв`язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, просив закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - Ігнатенко В.В., дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суддя дійшла такого висновку.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Про вчинення адміністративного правопорушення, як це передбачено ст. 254 КУпАП, уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, який повинен бути складений у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Відповідно до ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно абз. 16 ст. 1 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Відповідно до ст. 41 Про захист населення від інфекційних хвороб особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2 , встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Відповідно до п. 4, 5, 22 Вимог щодо якості реалізації продуктів харчування у закладах громадського харчування та продовольчої торгівлі затвердженого розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Київської міської державної адміністрації №35 від 04 травня 2020 року, забезпечити наявність споживачів у торгівельному приміщенні із розрахунку 1 особа на 10 кв.м та заходи щодо дотримання санітарних норм, не допускати до торгівельних приміщень осіб без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора чи захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;

забезпечити дотримання відстані не менше 1,5 м між відвідувачами, які очікують дозволу на вхід до торгівельних приміщень, відстані у при касовій та касовій зоні та/або у чергах до терміналів самообслуговування між особами (за винятком між покупцем та продавцем) не менше ніж 1,5 метра та/або наявність між ними відповідних захисних екранів;

забезпечити необхідні умови для дотримання працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило, одноразові рушники, серветки, тощо).

Згідно п. 15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року № 1376, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Проте матеріали справи про адміністративні правопорушення містять лише протокол про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП, рапорт ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків та фотокопія службової записки Начальнику Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини від 15 травня 2020 року.

При цьому, варто зазначити, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 травня 2020 року справа №524/5741/16а (адміністративне провадження №К/9901/33786/18).

Щодо письмових пояснень, то вони не містять жодних даних, які встановлюють наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Більше того, у письмових поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначається, зазначається про те, що вона не визнає винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення та захищатиме власні права під час судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Що ж до письмових пояснень свідків ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), то дані документи підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від підпису протоколу про адміністративне правопорушення, а тому мають опосередковане відношення до даного адміністративного правопорушення.

Оцінюючи фотокопію службової записки Начальнику Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини від 15 травня 2020 року, перш за все слід зазначити, що даний документ належним чином не завірений особою, яка його оформила. Аналізуючи зміст даної фотокопії службової записки, то з неї вбачається, що Начальника Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини та Начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення діяльності та контролю повідомлено про доцільність підготовки розпорядчих документів на проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) ТОВ Десна (ЄДРПОУ 24377301), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 11, у зв`язку з встановленням порушень вимог законодавства про харчові продукти. Будь-яких результатів позапланового державного контролю ТОВ Десна`до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено.

На ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення як директора ТОВ Десна , однак жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують даний факт до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено.

Жодних інших даних, які б всебічно, повно та об`єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення судді не надано, як то пояснення безпосередніх свідків, відеозаписи, фотознімки, тощо.

Наявні ж у справі про адміністративне правопорушення матеріали не дозволяють однозначно підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі Кобець проти України ( Kobetsv. Ukraine ) no. 16437/04ECHR 14 лютого 2008 року у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення поза розумним сумнівом (див. вищенаведене рішення у справі Авшар проти Туреччини (Avsar v. Turkey) , п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище викладене суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 44-3, 245, 247, 251, 256, 280, 283-285 КУпАП, суддя

постановила:

провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченест. 44-3 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: В.Б. Левко

СудДніпровський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення07.07.2020
Оприлюднено15.07.2020
Номер документу90356009
СудочинствоАдмінправопорушення

Судовий реєстр по справі —755/7353/20

Постанова від 07.07.2020

Адмінправопорушення

Дніпровський районний суд міста Києва

Левко В. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні