Ухвала

від 23.06.2020 по справі 757/25827/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25827/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного, якого оголошено у міжнародний розшук,

установив:

23.06.2020 р. старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100060003335 від 12.07.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2016 р. у денний час громадяни Туреччини ОСОБА_7 та особа на ім`я ОСОБА_8 , знаходячись у кафе «Бестія» по вул. Є. Коновальця, 44 у м. Києві, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, вступили в попередню злочинну змову з громадянами України ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , розробили план злочинних дій та розподілили між собою ролі наступним чином. Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно до розподілених ролей 20.12.2016 р. створили та зареєстрували ТОВ «У.Т. Колос» (код ЄДРПОУ 41006957) за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26-А, офіс 116, де засновником став ОСОБА_7 , менеджером, а в подальшому і директором цього Товариства призначено ОСОБА_9 , які разом з особою на ім`я ОСОБА_8 з метою створення уявної для потерпілих законності своїх намірів та бажання отримати довіру потерпілих укладали договори купівлі-продажу будівельної техніки, яка повинна була доставлятись з Туреччини по нижчій від ринкової вартості, в той же час ОСОБА_6 розробила сайт для ТОВ «У.Т. Колос» з відображенням реклами щодо продажу техніки, а також створила та зареєструвала 20.12.2016 р. ФОП ОСОБА_6 для зняття грошових коштів, які надходили від ТОВ «У.Т. Колос», таким чином вчинили ряд шахрайських дій при наступних обставинах.

Так, 11.02.2017 р. ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та особа на ім`я ОСОБА_8 , знаходячись у офісі № 116 ТОВ «У.Т. Колос» по бул. Лесі Українки, 26-А у м. Києві, з корисливих спонукань з метою заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та обопільно згідно розподілених ролей, переконали потерпілого ОСОБА_10 , який дізнався про ТОВ «У.Т. Колос» з сайту у мережі Інтернет, розробленого ОСОБА_6 , на купівлю екскаватора-навантажувача марки «САТ» загальною вартістю 970000 грн, повідомивши останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливості поставки вказаної техніки з Туреччини. Реалізуючи свої злочинні наміри, з метою створення уявної для потерпілого законності своїх намірів, ОСОБА_9 надала потерпілому ОСОБА_10 для ознайомлення раніше підготовлений нею договір № 11.02.17-03 від 11.02.2017 р., відповідно до якого вказаний екскаватор повинен був доставлений за місцем мешкання потерпілого впродовж 21 банківського дня, у якому свій підпис поставив ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_10 , де також вже містився підпис директора ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_11 , яка не була обізнана у злочинних намірах ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особи на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . В той же час ОСОБА_10 , будучи введений в оману ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особою на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 щодо добропорядності намірів останніх, які переконали його у справжності своїх дій, та, сприймаючи їх наміри як реальні, передав ОСОБА_7 та особі на ім`я ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 339 500 грн, як часткову оплату за екскаватор-навантажувач марки «JCB» тобто 35% від загальної вартості товару згідно укладеного договору, після чого ОСОБА_9 відразу надала потерпілому квитанцію до прибуткового касового ордеру № 5 від 11.02.2017 р. з наявними підписами директора ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_11 , яка не була обізнана у злочинних намірах ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особи на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Отримані від ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 339500 грн вказані особи привласнили та розпорядились ними на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди у великих розмірах.

Крім того, 13.02.2017 р. ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та особа на ім`я ОСОБА_8 , знаходячись у офісі № 116 ТОВ «У.Т. Колос» по бул. Лесі Українки, 26-А у м. Києві, повторно з корисливих спонукань з метою заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та обопільно згідно розподілених ролей, переконали потерпілого ОСОБА_12 , який дізнався про ТОВ «У.Т. Колос» з сайту у мережі Інтернет, розробленого ОСОБА_6 , на купівлю екскаватора-навантажувача марки «JCB» загальною вартістю 960000 грн, повідомивши останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливості поставки вказаної техніки з Туреччини. Реалізуючи свої злочинні наміри з метою створення уявної для потерпілого законності своїх намірів, ОСОБА_9 надала потерпілому ОСОБА_12 для ознайомлення раніше підготовлений нею договір № 13.02.17-04 від 13.02.2017 р., відповідно до якого вказаний екскаватор повинен був доставлений за місцем мешкання потерпілого впродовж 21 банківського дня, у якому свій підпис поставив ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_12 , де також вже містився підпис директора ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_11 , яка не була обізнана у злочинних намірах ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особи на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . В той же час ОСОБА_12 , будучи введений в оману ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особою на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 щодо добропорядності намірів останніх, які переконали його у справжності своїх дій, та, сприймаючи їх наміри як реальні, передав ОСОБА_7 та особі на ім`я ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 385000 грн, як часткову оплату за екскаватор-навантажувач марки «JCB» тобто 40% від загальної вартості товару згідно укладеного договору, після чого ОСОБА_9 відразу надала потерпілому квитанцію до прибуткового касового ордеру № 6 від 13.02.2017 р. з наявними підписами директора ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_11 , яка не була обізнана у злочинних намірах ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особи на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Отримані від ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 385000 грн вказані особи привласнили та розпорядились ними на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди у великих розмірах.

Крім того 10.03.2017 р. ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та особа на ім`я ОСОБА_8 , знаходячись у офісі № 116 ТОВ «У.Т. Колос» по бул. Лесі Українки, 26-А у м. Києві, повторно з корисливих спонукань з метою заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та обопільно згідно розподілених ролей, переконали засновника ТОВ «Багатопрофільна виробнича фірма «Нежданна» (ЄДРПОУ 22728825) ОСОБА_13 , який дізнався про ТОВ «У.Т. Колос» з сайту у мережі Інтернет, розробленого ОСОБА_6 , на купівлю автокрану марки «ERKIN» на машині марки «FORD CARGO» загальною вартістю 4500 000 грн, повідомивши останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливості поставки вказаної техніки з Туреччини. Реалізуючи свої злочинні наміри з метою створення уявної для потерпілого законності своїх намірів, ОСОБА_9 направила поштою «Нова пошта» на адресу ТОВ «Багатопрофільна виробнича фірма «Нежданна» (ЄДРПОУ 22728825) вже підписаний ОСОБА_7 та директором Товариства ОСОБА_11 , яка не була обізнана у злочинних намірах ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особи на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , договір купівлі-продажу № 10.03.17-10 від 10.03.2017 р. Отримавши зазначений договір, відповідно до якого вказаний автокран повинен був доставлений за місцем мешкання потерпілого впродовж 21 робочого дня, директор ТОВ «Багатопрофільна виробнича фірма «Нежданна» (ЄДРПОУ 22728825) ОСОБА_14 , яка є дружиною ОСОБА_13 , підписала його, після чого ОСОБА_13 знову приїхав до вказаного офісу, де віддав вказаний договір ОСОБА_9 . В той же час ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , будучи введені в оману ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особою на ім`я ОСОБА_8 щодо добропорядних намірів останніх, які переконали їх у справжності своїх дій, та, сприймаючи їх наміри як реальні, 13.03.2017 р. перерахували з рахунку ТОВ БВФ «Нежданна» на рахунок ТОВ «У.Т. Колос» грошові кошти на суму 2250000 грн як часткову оплату за вказаний автокран тобто 50% від загальної вартості товару згідно укладеного договору.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та особа на ім`я ОСОБА_8 , у телефонному режимі 03.05.2017 р. завірили засновника ТОВ «Багатопрофільна виробнича фірма «Нежданна» (ЄДРПОУ 22728825) ОСОБА_13 про те, що автокран вже завантажений на паром та 04.05.2017 р. прибуде у м. Чорноморськ Одеської обл. і що для розмитнення необхідні додаткові кошти у сумі 1125000 грн, внаслідок чого засновник ТОВ БВФ «Нежданна» ОСОБА_13 перерахував на рахунок ТОВ «У.Т. Колос» зазначені кошти. Отримані від ТОВ «Багатопрофільна виробнича фірма «Нежданна» (ЄДРПОУ 22728825) грошові кошти на загальну суму 3 375000 грн, які були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_6 , вказані особи привласнили та розпорядились ними на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того 10.03.2017 р. ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та особа на ім`я ОСОБА_8 , знаходячись у офісі № 116 ТОВ «У.Т. Колос» по бул. Лесі Українки, 26-А у м. Києві, повторно з корисливих спонукань з метою заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та обопільно згідно розподілених ролей, переконали потерпілого ОСОБА_15 , який дізнався про ТОВ «У.Т. Колос» з сайту у мережі Інтернет, розробленого ОСОБА_6 , на купівлю екскаватора-навантажувача марки «JCB» загальною вартістю 950000 грн, повідомивши останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливості поставки вказаної техніки з Туреччини. Реалізуючи свої злочинні наміри, з метою створення уявної для потерпілого законності своїх намірів, ОСОБА_9 надала потерпілому ОСОБА_15 для ознайомлення раніше підготовлений нею договір № 10.03.17-10 від 10.03.2017 р., відповідно до якого вказаний екскаватор повинен був доставлений за місцем мешкання потерпілого впродовж 21 банківського дня, у якому свій підпис поставив ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_15 , а також директор ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_11 , яка не була обізнана у злочинних намірах ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особи на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . В той же час ОСОБА_15 , будучи введений в оману ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особою на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 щодо добропорядних намірів останніх, які переконали його у справжності своїх дій, та, сприймаючи їх наміри як реальні, передав ОСОБА_7 та особі на ім`я ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 332500 грн як часткову оплату за екскаватор-навантажувач марки «JCB», тобто 35% від загальної вартості товару згідно укладеного договору, після чого ОСОБА_9 відразу надала потерпілому квитанцію до прибуткового касового ордеру № 8 від 10.03.2017 р., на якій поставила свій підпис директор ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_11 , яка не була обізнана у злочинних намірах ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , особи на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Отримані від ОСОБА_15 грошові кошти у сумі 332 500 грн вказані особи привласнили та розпорядились ними на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того 24.04.2017 р. ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , знаходячись у офісі № 116 ТОВ «У.Т. Колос» по бул. Лесі Українки, 26-А у м. Києві, повторно з корисливих спонукань з метою заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та обопільно згідно розподілених ролей, переконали потерпілого ОСОБА_16 , на купівлю трактора марки Джон Дір загальною вартістю 2400 000 грн, повідомивши останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливості поставки вказаної техніки з Туреччини, та, завіривши також тим, що у разі невиконання умов договору, грошові кошти будуть повернуті в повному обсязі. Реалізуючи свої злочинні наміри з метою створення уявної для потерпілого законності своїх намірів, ОСОБА_9 надала потерпілому ОСОБА_16 для ознайомлення раніше підготовлений нею договір № 24.04.17-16 від 24.04.2017 р., відповідно до якого вказаний трактор повинен був доставлений за адресою: АДРЕСА_1 протягом 35 робочих днів, у якому свій підпис потерпілий ОСОБА_16 та директор ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_9 . В той же час, ОСОБА_16 , будучи введений в оману ОСОБА_9 та ОСОБА_6 щодо добропорядності намірів останніх, які переконали його у справжності своїх дій, та, сприймаючи їх наміри як реальні, передав ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 45000 доларів США, що згідно курсу валют складає 1188 000 грн, як часткову оплату за трактор марки Джон Дір, тобто 50% від загальної вартості товару згідно укладеного договору, після чого ОСОБА_9 надала потерпілому власноручно написану розписку про отримання вказаних грошових коштів. Отримані від ОСОБА_16 грошові кошти у сумі 45 тисяч доларів США вказані особи привласнили та розпорядились ними на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

26.03.2018 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2018 р. надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_6 .

У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив обрати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки зібрані на даному етапі досудового розслідування докази свідчать про обґрунтованість підозри у скоєнні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України, та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зазначені у клопотанні.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив та вказав про необґрунтованість клопотання, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, заперечення сторони захисту, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поряд із вказаним відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованістьпідозри,слідчий суддяпогоджується здоводами сторониобвинувачення тавважає,що даніякі вказуютьна обґрунтованупідозру,які навіть всторонньої людинине можутьвикликати розумнихсумнівів,містяться удолучених доматеріалів клопотанняданих,а саме: протоколами допиту потерпілих, висновками почеркознавчих експертиз, іншими документами в сукупності, які становлять доказове значення та підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, інкримінованих їй стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування, може перешкоджати встановленню істини по справі шляхом його затягування та неможливістю проведення з нею слідчих та процесуальних дій.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обов`язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, зокрема, ст. 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності. Разом з цим, зазначена вимога міститься і у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 р., згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов`язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 р.

Так, згідно Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону, Державної митної служби України від 09.01.1997 р. № 3/1/2/5/2/2, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу надісланий до Національного центрального бюро Інтерполу (НБЦ). НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Про здійснений запит НЦБ письмово інформує ініціатора, який після цього зобов`язаний негайно повідомляти нові відомі факти щодо розшукуваних для коригування розшукових заходів за кордоном.

Частина 6 ст. 193 КПК України містить імперативну норму, з якої слідує, що слідчий суддя обирає запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статей Конвенції випадків до процедури, встановленої законом.

Постановою старшого слідчого слідчого відділу УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 24.04.2020 р. оголошено в міжнародний розшук підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

З огляду на вищевикладене слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки матеріали клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації її дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Кіровське Донецької області, громадянці України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Роз`яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваної, обвинуваченої розглядає питання про застосування запобіжного обраного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1