Рішення

від 15.06.2020 по справі 573/429/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/429/20

Номер провадження 2/573/184/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

15 червня 2020 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської об`єднаної територіальної громади Сумської області, 3-ті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Білопільського нотаріального округу Бойко О.І., ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба по лінії батька ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на все її майно, зокрема на земельну ділянку площею 3,888 га, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №034058. На даний час вона має намір прийняти спадщину, що залишилась після смерті баби, але при зверненні до нотаріуса встановлено, що нею пропущений шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини. Причинами пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини є те, що на час відкриття спадщини після смерті баби вона мала значні проблеми, протягом двох років після смерті баби хворіла її матір, потім в неї самої з`явилися проблеми із здоров`ям, змушена була лікуватися протягом 5 років. Крім того, знала тільки про сільську хату, а про наявність іншого спадкового майна дізналася лише на початку 2020 року. Посилаючись на викладене, позивачка просить визначити їй додатковий строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

10 березня 2020 року вказану вище позовну заяву передано на розгляд судді Свиргуненко Ю.М. (а. с. 14).

Ухвалою від 11 березня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом з призначенням її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження та викликом сторін (а. с. 16-17).

З 01 квітня 2020 року суддя Свиргуненко Ю.М. перебуває у відпустці у зв`язку вагітністю та пологами, тому зборами суддів Білопільського районного суду 01 квітня 2020 року прийнято рішення про повторний авторозподіл нерозглянутих справ усіх категорій, що перебували у провадженні судді Свиргуненко Ю.М.

01 квітня 2020 року відбувся повторний авторозподіл даної позовної заяви і вона передана для розгляду судді Терещенко О.І. (а. с. 39, 40).

Ухвалою судді Терещенко О.І. від 02 квітня 2020 року справу призначено до підготовчого засідання (а. с. 41).

13 квітня 2020 року неналежний відповідач Ободівська сільська рада за клопотанням позивачки замінена на належного відповідача Білопільську міську об`єднану територіальну громаду (а. с. 62-63).

21 травня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , в якій останній заперечував проти позову, вказав, що він спадщину після смерті ОСОБА_3 вже фактично прийняв, оскільки подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини, а позивачка без поважних причин строк звернення до нотаріуса пропустила (а. с. 109-112).

26 травня 2020 року від ОСОБА_1 на відзив ОСОБА_2 надійшло письмове пояснення, в якому зазначено, що вона має право на спадкування майна померлої баби. А щодо прав на спадкування ОСОБА_2 , то це питання перебуває за межами цього судового спору і повинно вирішуватися окремо (а. с. 128).

27 травня 2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті (а. с. 134-135).

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зазначила, що з поважних причин пропустила строк звернення із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті своєї баби, бо хворіли її матір та вона сама. Про смерть баби дізналась через рік після її смерті у 2006 році. Знала, що у баби був будинок, яким, як спадщиною, розпорядився її рідний брат ОСОБА_4 , батько ОСОБА_2 . Про землю нічого не занала. А коли постало питання про продаж землі у державі, вона стата цікавитись, чи була у баби земля і з`ясувала у цьому році, що була, на яку також претендує і її племінник ОСОБА_2 . В цей же період дізналась про заповіт, який баба склакала на все своє майно на користь брата ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 вважає, що її племінник ОСОБА_2 , так само як і вона, пропустив строк звернення із заявою до нотаріуса і спадщину не прийняв, вона, порівняно з ним, має переважне право на спадкування.

Представник відповідача - Білопільської міської об`єднаної територіальної громади Сумської області Нікітенко А. у судове засідання не з`явилася, направила суду клопотання про розгляд справи без їх участі, проти заявлених вимог не заперечувала.

Третя особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечував, зазначив, що він вже звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті прабаби і спадкова справа відкрита. А позивачка без поважних причин свій строк звернення пропустила.

Третя особа - приватний нотаріус Білопільського нотаріального округу Бойко О.І у судове засідання не прибула, направила листа про його проведення без її участі, своєї позиції з приводу позову не висловила.

Третя особа - представник Білопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не прибув, завідувач ОСОБА_7 направила листа про його проведення без її участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , третю особу ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3 по лінії батька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про її народження, шлюб та про смерть баби (а. с. 6-8 ).

Батько позивачки ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а мати ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 9, 10).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка площею 3,888 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Ободівської сільської ради (а. с. 5).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Ободівської сільської ради 19 травня 1998 року, зареєстрований в реєстрі за №7, яким все своє майно заповіла своєму онуку ОСОБА_4 , рідному брату позивачки та батьку третьої особи ОСОБА_2 (а. с. 126).

06 лютого 2020 року приватним нотаріусом Білопільської районного нотаріального округу Бойко О.І. за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом, на підставі ч. 4 ст. 1268 ЦК України, заведена спадкова справа №37/2020 після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована у Спадковому реєстрі за № 65469212 (а. с. 73-91).

За інформацією Ободівської сільської ради ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені померлої, посвідчений виконкомом Ободівської сільської ради 19 травня 1998 року, за реєстровим №7, внесений до спадкового реєстру за №43918787, не змінювався та не відмінявся. Після смерті ОСОБА_3 її речами розпорядився онук ОСОБА_4 . З питань оформлення спадщини до сільської ради звертався правнук померлої ОСОБА_2 (а. с. 101).

Як зазначила ОСОБА_1 , вона має намір прийняти спадщину, що залишилася після смерті баби ОСОБА_3 , однак внаслідок пропуску шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини вона не може цього зробити (а. с. 29).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд звертає увагу на те, що позивачка в обґрунтування свого позову вказала, що своєчасно не прийняла спадщину після смерті баби через те, що тяжко хворіла її матір, за якою вона здійснювала догляд, протягом 5 років тяжко хворіла вона, в 2018 році перенесла складну операцію, про наявність спадкового майна у виді земельної ділянки дізналася лише у 2020 році.

Але, на підтвердження вказаного, належних та допустимих доказів ОСОБА_1 суду не надала.

Так, нею зазначається, що через хворобу матері вона не могла своєчасно звернутися до нотаріуса. В той же час, як вбачається із свідоцтва про смерть матері позивачки, остання померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто майже 14 років назад.

Також ОСОБА_1 зазначила, що хворіла сама і надала суду копію виписки з історії хвороби, видану Сумським обласним клінічним онкологічним диспансером, відповідно до якої, у період з 05 березня по 17 квітня 2018 року, вона перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру, а також копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 05 червня 2019 року щодо встановлення групи інвалідності (а. с. 11-12).

Але ці документи датовані 2018 та 2019 роками, тобто коли з дня смерті баби пройшло вже більше 13 років.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Обов`язком спадкоємця є доведення поважності пропуску строку для прийняття спадщини перед судом, а саме з моменту її відкриття до моменту звернення до нотаріуса з відповідною заявою.

Судом не можуть бути визнані поважними такі мотиви пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, тощо.

Зазначене вище відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс12, від 4 листопада 2015 року в справі №6-1486цс15, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2108 року в справі №759/1397/15 від 26.06.2018, від 05 грудня 2018 року в справі 756/2764/1, від 17 квітня 2019 року у справі №161/9998/17.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України надані позивачкою докази на підтвердження доводів щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини не свідчать про наявність таких обставин, які могли б бути пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для звернення нею до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті баби, а тому правові підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що про смерть баби дізналась у 2016 році, тобто майже 14 років назад, також знала про наявність спадкового майна у вигляді житлового будинку в с. Ободи Білопільського району, на який не претендувала і його продав її брат ОСОБА_4 , тобто про всі підстави для того, що звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини їй були відомі.

Також суд звертає увагу не те, що відповідно абз. 1-3 п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Під час розгляду справи встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 відкрита за заявою ОСОБА_2 , якого суд самостійно залучив до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог.

Про даний факт позивачці було відомо.

До закінчення підготовчого засідання у ОСОБА_1 судом з`ясувалось питання про коло відповідачів, на що остання повідомила, що спадщину ОСОБА_2 не прийняв, бо пропустив шестимісячний строк звернення із заявою до нотаріуса і повинен, так як і вона, звернутися із заявою до суду про визначення додаткового строку, спадкова справа за його заявою, на її думку, відкрита незаконно. Отже, спадщину ніхто після смерті баби не прийняв, а тому відповідачем повинна бути Білопільська міська ОТГ.

Отже, за наявності спадкоємця, який прийняв спадщину, ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Білопільської міської ОТГ.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження того, що спадкова справа відкрита за заявою ОСОБА_2 незаконно позивачкою не надано.

Також суд звертає увагу на те, що позивачка звернулася до суду з позовом про те, що пропустила строк звернення із заявою до нотаріуса з поважних причин, при цьому нею нічого не зазначено про порушення її прав нотаріусом чи ОСОБА_2 . Вона сама ж у своїх поясненнях суду вказала, що наявність права на спадкування у ОСОБА_2 перебуває за межами цього судового спору (а. с. 128). Тому суд вирішував спір в межах поданих позивачкою позовних вимог.

Стверджуючи про незаконність відкриття спадкової справи нотаріусом за заявою ОСОБА_2 та оспорюючи його право на спадкування в судовому засіданні, позивачка вийшла за межі позовних вимог. А тому суд позбавлений можливості надавати оцінку діям нотаріуса та ОСОБА_2 в межах вирішення даного спору, що узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 13, ч. ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України.

Оскільки позивачкою своєчасно не була подана письмова заява про зміну підстав позову, збільшення позовних вимог, тому суд даний спір вирішує в межах заявлених позовних вимог з підстав, зазначених у позовній заяві.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позивачка не тільки не довела суду обґрунтованість свого позову, але й звернулася з позовом до неналежного відповідача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно відмовити у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 саме за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 ) до Білопільської міської об`єднаної територіальної громади Сумської області (ЄДРПОУ 04058019, юридична адреса: 41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Соборна, 70), 3-ті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора (юридична адреса: 41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Торгова площа, 4, кв. 1), приватний нотаріус Білопільського нотаріального округу Бойко О.І. (юридична адреса: 41856, Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, вул. Центральна, 5, при. 2), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адреса: АДРЕСА_2 , мешканець АДРЕСА_4 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 17 червня 2020 року.

Суддя