Постанова

від 07.07.2020 по справі 916/99/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/99/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.

суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Карабінер-реагування"

на рішення Господарського суду Одеської області від 27 квітня 2020 року

у справі № 916/99/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Пономарьова Володимира Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карабінер-реагування"

про стягнення 30 000,00 грн.,

за участю представників сторін:

Від ФОП Пономарьова В.В. - Саламаха О.В., Ордер ОД № 153089, дата видачі : 07.07.20;

Від ТОВ „Карабінер-реагування" - Лапшин О.В., довіреність № б/н, дата видачі : 15.05.20;

Фізична особа-підприємець Пономарьов Володимир Володимирович звернувся до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Карабінер-реагування" (далі по тексту - ТОВ „Карабінер-реагування") про стягнення збитків у розмірі 30 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. в частині забезпечення належної охорони майна позивача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27 квітня 2020 року у справі № 916/99/20 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Карабінер-реагування" на користь фізичної особи-підприємця Пономарьова Володимира Володимировича збитки у розмірі 30 000,00 грн., судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про доведеність позивачем факту завдання йому збитків в результаті крадіжки майна з торгового кіоску невстановленими особами. При цьому, господарським судом також прийнято до уваги, що ТОВ „Карабінер-реагування" відмовився прибути 05.12.2019р. до об`єкту охорони для спільного визначення завданих Пономарьову В.В. збитків.

Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, а також наявність складу цивільного правопорушення а саме: вини ТОВ „Карабінер-реагування", протиправної поведінки, доведення позивачем факту завдання йому збитків та причинного зв?язку між збитками та протиправною поведінкою відповідача, а також враховуючи умови договору, якими обмежено розмір матеріальної відповідальності відповідача, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого Пономарьовим В.В. позову шляхом присудження до стягнення із відповідача збитків у розмірі 30 000,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Карабінер-реагування" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що рішення ухвалене Господарським судом Одеської області у період дії карантинних заходів, що призвело до фактичного порушення законних прав Відповідача.

Так, представник Відповідача - Бєлін М. С. у зв`язку з його похилим віком та з урахуванням факту, що люди такого віку є найбільш вразливою категорію щодо тяжких наслідків захворювання на COYID-19, маючи на меті мінімізацію риску його інфікування, яке мало призвести до летального наслідку, був позбавленим можливості бути присутнім на судовому засіданні, підготувати та надати докази по справі щодо виконання належним чином договірних зобов`язань за Договором, надати докази суду, що свідчать про введення Позивачем в оману суд стосовно невиконання Відповідачем за судовою справою зобов`язань за договором. Апелянт зазначає, що судом не було враховано докази, які відповідач не зміг надати до суду у зв`язку із введеним карантином - відеоматеріали щодо виїзду групи ГШР та відсутності доступу до об`єкту з тилу, який було зачинено замовником послуг; засвідчену копію додатку №3 до договору за підписом Пономарьова з переліком відповідальних осіб, який надано виконавцю; роздруківка дзвінків з пульту централізованого спостереження.

Скаржник зауважує, що за сигналом тривога ГШР прибула на об`єкт, здійснила огляд об`єкту та встановила відсутність слідів порушень цілісності об`єкту, також викликався замовник на об`єкт, однак телефонний номер позивача, зазначений у додатку №3 не відповідав. Юридичні підстави виклику правоохоронних органів були відсутні, адже не було порушень цілісності об`єкту та відсутня згода замовника та зв`язок з ним.

За доводами апелянта, копією Акту інвентаризації ФОП Пономарьова В.В. від 02.12.2019, відеоматеріалами, фотофіксацією та протоколом огляду місця події, де відображено місце проникнення з чорного входу, підтверджується недотримання замовником вимог щодо надання доступу до тилу об`єкту.

Скаржник наголошує, номер телефону у примірнику замовника та примірнику виконавця відрізняються.

Також за доводами скаржника, суд першої інстанції проігнорував, що Позивач звернувся до Відповідача із Заявою про залучення для встановлення збитків 05 грудня 2020 року, тобто саме у дату проведення спільного повторного встановлення розміру збитків , за кілька годин до запланованого часу прибуття.

Враховуючи, що Позивачу було відоме місцезнаходження Відповідача (м Одеса. Люстдорфська дорога, 101), а прибути пропонувалось за адресою м. Одеса, вул. Паустовського 11/7, то враховуючи значну відстань та відсутність часу, вбачається, шо Позивач навмисно подав заяву з метою унеможливлення прибуття представника Відповідача за вищевказаною адресою у вказаний час. Також судом не оцінено належним чином лист відповідача №59, в якому зазначено, що сплив проміжку часу з 02.12.2019 року по 05.12.2019 року та доступ на об`єкт великого колу осіб не дозволяє коректно оцінити наслідки події, яка сталася 02 грудня 2019 року, тобто саме це позбавляє сенсу саму процедуру спільного повторного встановлення розміру майнових збитків , що також свідчить про те, що Позивач не був зацікавленим у фактичної участі Відповідача у процесі встановлення розміру збитків, завданих крадіжкою.

В порушення вимог п. 7.1.3 Договору позивачем не надано відповідачу довідки компетентних органів (поліції, органів пожежної безпеки й т.д.) установленого зразка. завіреної у встановленому порядку; бухгалтерських і інших документів (чеки, рахунки, платіжні документи, договори купівлі-продажу й т.п.), що підтверджують факт наявності ушкодженого, викраденого або знищеного майна й матеріальних цінностей на охоронюваному об`єкті: не було додано навіть Акту інвентаризації викрадених у ФОП Пономарьова В .В. товарно-матеріальних цінностей, який було складено без участі представників Відповідача ще 02 грудня 2019 та на який Позивач посилався у своєї заяві, що позбавило Відповідача можливості задовольнити необґрунтовані вимоги Позивача.

Апелянт також вважає, що судом першої інстанції безпідставно визнано договір поставки, видаткову накладну, товарні чеки та книгу обліку доходів доказами завдання Позивачу збитків внаслідок крадіжки майна невстановленими особами, У витязі ЄРДР зазначено про збиток 50 000 грн., а позивач стягує з відповідача 52 344 грн.

Також скаржник вважає безпідставним застосування ст.22 ЦК України до спірних відносин, оскільки збитки нанесені невстановленими особами, а не відповідачем.

Крім того апелянт просить суд:

1. Залучити до матеріалів справи та прийняти як докази по справі завірену копію примірника Додатку №3 до Договору, у якій зазначено номер телефону, за яким працівники Відповідача телефонували Позивачу з метою повідомлення про спрацювання системи охоронно: сигналізації

2. Долучити до справи електронний носій, який містить відеозапис у форматі avi від 02 грудня 2019 року, зроблену працівниками Відповідача у час виїзду на об`єкт охорони після спрацювання системи охоронно: сигналізації;

3. Розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 916/99/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Карабінер-реагування" на рішення Господарського суду Одеської області від 27 квітня 2020 року.

Призначено розгляд справи № 916/99/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Карабінер-реагування" на рішення Господарського суду Одеської області від 27 квітня 2020 року на 07 липня 2020 року о 10-30 год.

Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання копій іншим учасникам справи; заяв чи клопотань стосовно процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо).

Ухвалою суду від 15.06.2020 року виправлено описку у пункті 5 резолютивної частини ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 року у справі № 916/99/20, зазначивши замість помилково зазначеного часу судового засідання 10-30 год. вірний час 11-00 год. Викладено пункт 5 резолютивної частини ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 року у справі № 916/99/20 в наступній редакції: 5. Призначити розгляд справи № 916/99/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Карабінер-реагування" на рішення Господарського суду Одеської області від 27 квітня 2020 року на 07 липня 2020 року об 11-00 год. 26.06.20 до суду надійшов відзив від позивача, в якому останній заперечує проти доводів апеляційної скарги просить рішення залишити без змін. Заперечує проти долучення доказів до матеріалів справи.

06.07.20 до суду надійшла відповідь на відзив від ТОВ Карабінер реагування, в якому зазначає що позивачем не спростовано доводів апеляційної скарги щодо номеру телефону, та вважає що його право на подання доказів було порушено, підтримує свою скаргу просить скасувати рішення.

В судове засідання 07.07.20 з`явились представники обох сторін, представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представник апелянта наполягав на скасуванні рішення та ухваленні нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні 07.07.20 судовою колегією частково задоволено клопотання апелянта та залучено до матеріалів справи додану до апеляційної скарги завірену копію примірника Додатку №3 до Договору № КР-10/19 від 01.04.2019р., враховуючи наявність примірника такого Додатку №3 до Договору № КР-10/19 від 01.04.2019р, наданого з боку позивача до позову та доводи апелянта про неможливість надання зазначених доказів через введений на території України карантин.

Також до апеляційної скарги додано електронний носій, який на думку апелянта, містить відеозапис у форматі avi від 02 грудня 2019 року, зроблений працівниками Відповідача у час виїзду на об`єкт охорони після спрацювання системи охоронної сигналізації та фотороздруківку з відеозапису. Судом було повернуто зазначений диск та фотороздруківку, оскільки даний диск та фотороздруківка не були надані своєчасно до суду першої інстанції без поважних причин та не досліджувалися судом першої інстанції.

Також судом відхилено клопотання та повернуто представнику апелянта роздруківку подій з пульту централізованого спостереження, копію протоколу огляду місця події, витягу з ЄРДР, Акту інвентаризації ФОП Пономарьова В.В., - з огляду на те, що зазначені докази вже наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст.76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні 07.07.2020 року згідно із ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2019р. між ТОВ „Карабінер-реагування" (Виконавець) та Пономарьовим В.В. (Замовник) було укладено договір на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19, відповідно до п. 2 якого за цим договором Замовник доручає, а Виконавець здійснює за допомогою пульта централізованої охорони (далі по тексту - ПЦС) охорону майна Замовника на об`єктах, перерахованих у розрахунку вартості послуг (додаток №1 до договору), а також здійснює обслуговування сигналізації на зазначених об`єктаm3;. i5;ід майном Замовника розуміється майно, що є власністю Замовника. Періодом охорони вважається час з моменту прийому майна, що знаходиться на об`єкті під охороною Виконавця до його зняття з охорони Замовником у відповідності з Інструкцією щодо користування сигналізацією, затвердженою сторонами.

Даний договір вступає в дію з 01.04.2019р.

Згідно з п.п. 3.3 п. 3 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. оплата за цим договором здійснюється Замовником щомісячно до 15-го числа місяця, в якому здійснюються заходи охорони об`єкта шляхом перерахування Замовником коштів на рахунок Виконавця.

На підтвердження факту належного виконання прийнятих на себе за умовами договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. зобов`язань в частині оплати вартості наданих відповідачем послуг охорони матеріали справи містять відповідні платіжні доручення /а. с. 84-91/.

Положеннями п.п. 4.1 - 4.3 п. 4 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. територія по периметру об`єкта та підступи до нього з настанням темряви повинні освітлюватись (за виключенням коли це заборонено уповноваженими державними органами) так, щоб вони були доступні спостереженню нарядів групи швидкого реагування (далі по тексту - ГШР). Об`єкт повинен відповідати наступним вимогам: стіни, покрівля, стеля, горищні та слухові вікна, люки і двері об`єктів повинні бути укріплені та в полагодженому стані. Слабо укріплені місця повинні обладнуватись Замовником вібродатчиками, які виведені до охоронної сигналізації на зазначеному об`єкті.

Відповідно до п.п. 5.1.1, 5.1.2, 5.1.5 п. 5 договору охорони об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р., Виконавець зобов`язаний здійснювати охорону майна Замовника за допомогою ПЦС, що знаходяться на об`єкті, у відповідності до умов цього договору; у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації на об`єкті, що знаходиться під охороною, Виконавець зобов`язаний направляти на такий об`єкт ГШР для вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а при необхідності - затримання осіб, які протиправно порушили встановлений режим охорони для наступної передачі цих осіб правоохоронним органам.

Виконавець зобов`язаний відшкодувати Замовнику збитки, що заподіяні Замовнику через неналежне виконання Виконавцем зобов`язань за цим договором.

Умовами п.п. 5.2.3, 5.29 п. 5. договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. визначено, що Замовник зобов`язаний визначити осіб, відповідальних за здавання сигналізації під час спостереження та її зняття з під спостереження та письмово повідомити про персональний склад цих осіб Виконавця (додаток №3 до договору). У випадку змін у складі відповідальних осіб, письмо повідомляти про це Виконавця. У випадку виявлення слідів проникнення на об`єкт Замовник зобов`язаний негайно сповістити Виконавця та залучити уповноважених осіб для обстеження об`єкта.

Згідно з п.п. 5.3 п. 5 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. у разі спрацювання сигналізації, за необхідності обстеження та/або перезакриття об`єкта, Замовник або його відповідальна особа повинні прибути на об`єкт у межах однієї години після повідомлення Виконавцем засобами телефонного зв`язку (фіксація даного повідомлення є автоматичною) та/або засобами електронного зв`язку. У разі відмови Замовника та/або його відповідальної особи від обстеження та/або перезакриття об`єкта останній бере на себе відповідальність за наслідки проникнення на об`єкт сторонніми особами.

Згідно з п.п. 7.1.1, 7.1.2 п. 7 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. Виконавець несе майнову відповідальність за збитки, що завдані майну Замовника третіми особами внаслідок невиконання Виконавцем своїх договірних зобов`язань належним чином, розмір матеріальної відповідальності становить не більше 30 000,00 грн. по кожному факту протиправного заподіяння Замовнику матеріального збитку. Відшкодування Замовнику заподіяних майнових збитків здійснюється у встановленому законодавством України порядку. До збитків, що підлягають відшкодуванню включається вартість вкраденого, пошкодженого або знищеного майна.

Положеннями п.п. 8.3 п. 8 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. визначено, що Виконавець звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено Замовником самостійно без присутності уповноважених представників Виконавця, при відсутності письмового повідомлення Замовника (вручається під розписку), про час визначення Замовником розміру збитків та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.2 п. 10 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. даний договір укладається терміном на 12 місяців. Якщо за 15 діб до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.

Згідно з п.п. 11.2 п. 11 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. зміни та доповнення до цього договору вносяться у порядку, встановленому чинним законодавством України, шляхом укладення сторонами додаткових угод.

Відповідно до п. п. 14, 15 Інструкції про порядок прийому (здачі) об`єкта та окремих приміщень під охорону, яка є додатком №2 до договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р., при спрацюванні на об`єкті сигналізації внаслідок порушення цілісності будівельних конструкцій об`єкта, пожежі, затоплення та інших обставин Виконавцем викликаються для відкриття та огляду, вжиття необхідних заходів і пере закриття об`єкта відповідальні особи Замовника. Про відкриття об`єкта та вжиті заходи відповідальними особами сторін складається акт. У випадку неприбуття відповідальних осіб Замовника на об`єкт протягом однієї години після повідомлення про спрацювання сигналізації, охорона об`єкта припиняється і відповідальність за збереження матеріальних цінностей покладається на Замовника.

Додатком №3 до договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. сторонами по справі було визначено список відповідальних осіб, до яких належить Пономарьов В.В. та ОСОБА_5 .. Крім того, вказаний додаток містить інформацію про місце реєстрації та проживання відповідальних осіб, а також контактні номери телефонів. Так, згідно додатку №3 контактними номерами відповідальних осіб є наступні номери: 0992179856 та 0502930982.

З витягу з журналу телефонних дзвінків, долучених до матеріалів справи за клопотанням ТОВ „Карабінер-реагування", вбачається, що вночі 02.12.2019р. (о 03:27:05, 03:25:31, 03:24:15) пультом централізованого спостереження ТОВ „Карабінер-реагування" було здійснено телефонні виклики на номер 0687314242.

02.12.2019р. комісією у складі Пономарьова В.В., ОСОБА_5. та двох фізичних осіб було складено та підписано акт інвентаризації викрадених у позивача товарно-матеріальних цінностей з тимчасової споруди (магазину) за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 11/7, з якого вбачається, що комісією було виявлено недостачу грошових коштів у розмірі 52 344,00 грн., які зберігались у сейфі торгового кіоску; а також недостачу однієї акумуляторної батареї вартістю 1096,20 грн.

Вказана недостача була виявлена після встановлення 02.12.2019р. ОСОБА_5 факту крадіжки майна з тимчасової споруди (магазину), яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського , 11/ 7.

На підтвердження факту викрадення грошових коштів із магазину Пономарьовим В.В. було надано суду договір поставки авто товарів на умовах відстрочення платежу №010816 від 01.08.2016р., укладеного з ТОВ „Паверавто"; видаткову накладну №ПР-0000871 від 16.08.2019р. на суму 155 700,00 грн. та товарно-транспортну накладну; а також товарні чеки №Д-20001352 від 27.11.2019р. на суму 2394,00 грн., №Д-20001353 від 27.11.2019р. на суму 1110,00 грн., №Д-20001354 від 27.11.2019р. на суму 5913,00 грн., №Д-20001356 від 27.11.2019р. на суму 2415,00 грн., №Д-20001357 від 27.11.2019р. на суму 1272,00 грн., №Д-20001359 від 27.11.2019р. на суму 2412,00 грн., №Д-20001360 від 27.11.2019р., №Д-20001361 від 27.11.2019р. на суму 2271,00 грн., №Д-20001362 від 27.11.2019р. на суму 2394,00 грн., №Д-20001363 від 28.11.2019р. на суму 2580,00 грн., №№Д-20001365 від 28.11.2019р. на суму 60,00 грн., №Д-20001366 від 28.11.2019р. на суму 1647,00 грн., №Д-20001367 від 28.11.2019р. на суму 6450,00 грн., №Д-20001368 від 29.11.2019р. на суму 1818,00 грн., №Д-20001369 від 29.11.2019р. на суму 1041,00 грн., №Д-20001371 від 29.11.2019р. на суму 1518,00 грн., №Д-20001372 від 29.11.2019р. на суму 54,00 грн.,№Д-20001373 від 29.11.2019р. на суму 1989,00 грн., №Д-20001374 від 29.11.2019р. на суму 1113,00 грн., №Д-20001375 від 30.11.2019р. на суму 1356,00 грн., №Д-20001376 від 30.11.2019р. на суму 1797,00 грн., №Д-20001377 від 30.11.2019р. на суму 1431,00 грн., №Д-20001378 від 01.12.2019р. на суму 198,00 грн., №Д-20001379 від 01.12.2019р. на суму 2019,00 грн., №Д-20001380 від 01.12.2019р. на суму 2130,00 грн., №Д-20001381 від 01.12.2019р. на суму 24,00 грн., №Д-20001382 від 01.12.2019р. на суму 1536,00 грн., №Д-20001383 від 01.12.2019р. на суму 2055,00 грн. Крім того, на підтвердження факту отримання доходу від продажу товарів за вказаними вище товарними чеками позивачем було надано суду книгу обліку доходів.

02.12.2019р. слідчим Лиманського ВП Дубенко Г.О. було складено протокол огляду місця події, а саме: магазину, який розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Паустовського, 11/7. Крім того, 03.12.2019р. слідчим Лиманського ВП було складено ще один акт огляду місця події.

При цьому, з витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 03.12.2019р. до реєстру була внесена заява Пономарьова В.В. про вчинення кримінального правопорушення, а саме: проникнення протягом періоду з 01.02.2019р. по 02.12.2019р. невстановленої особи до магазину „Акумсервіс", який розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул . Паустовського, 11/ 7, та викрадення грошових коштів на суму 50 000,00 грн.

03.12.2019р. Пономарьов В.В. звернувся до ТОВ „Карабінер-реагування" із заявою про настання факту крадіжки, відповідно до якої позивач просив відшкодувати завдані збитки згідно п. 7.1.1 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. у розмірі 30 000,00 грн. Підставою для звернення позивача до відповідача із вказаною заявою стало виявлення позивачем факту крадіжки вночі 02.12.2019р., а також неповідомлення відповідачем позивача за вказаними у договорі номерами телефону про спрацювання сигналізації термінового виклику.

05.12.2019р. Пономарьов В.В. звернувся до ТОВ „Карабінер-реагування" із заявою, відповідно до якої позивач просив відповідача забезпечити 05.12.2019р. о 16:00 год. прибуття своїх представників на об`єкт, що знаходиться під охороною ТОВ „Карабінер-реагування" та розташований за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 11/7, для спільного повторного встановлення розміру майнових збитків, спричинених Замовнику через неналежне виконання Виконавцем зобов`язань за договором.

Листом №59 ТОВ „Карабінер-реагування" у відповідь на заяви Пономарьова В.В. від 03.12.2019р. та від 05.12.2019р. було повідомлено про відсутність підстав для відшкодування збитків та спільного визначення завданих позивачеві збитків, у зв`язку з відсутністю протиправної поведінки відповідача.

Так, ТОВ „Карабінер-реагування" було наголошено, що після надходження 02.12.2019р. сигналу тривога ГШР прибула на об`єкт Замовника.

З огляду на відсутність доступу у ГШР до всіх частин об`єкту Замовника до пульту централізованого спостереження було відправлено повідомлення про необхідність виклику Замовника. Про необхідність прибуття до об`єкту Замовник був повідомлений на телефонний номер 0687314242, визначений у додатку №3 до договору за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р.

Проте, протягом однієї години Замовник так і не прибув за адресою розміщення тимчасової споруди (магазину) за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 11/7. Наведене, а також відсутність у додатку №3 до договору ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. номерів телефонів 0992179856 та 0502930982, за переконанням відповідача, свідчить про відсутність підстав для задоволення поданих відповідачем заяв.

05.12.2019р. комісією у складі Пономарьова В.В., ОСОБА_5. та двох фізичних осіб було складено та підписано акт неприбуття 05.12.2019р. о 16:00 год. ТОВ „Карабінер-реагування" на об`єкт, що знаходиться під охороною останнього, для спільного проведення інвентаризації викрадених у Пономарьова В.В. товарно-матеріальних цінностей з тимчасової споруди (магазину) за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 11/7.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Карабінер-реагування", позивачем було наголошено, що в результаті неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р., в частині забезпечення охорони об`єкта, позивачеві було завдано збитків в результаті викрадення із магазину грошових коштів та товару. При цьому, позивач просить суд стягнути із відповідача збитки у розмірі 30 000,00 грн., розмір яких може бути стягнутий із відповідача по кожному факту протиправного заподіяння позивачеві матеріального збитку згідно умов п.п. 7.1.1 п. 7 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про охоронну діяльність" від 22.03.2012 №4616-VI (з наступними змінами та доповненнями), охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян; охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про охоронну діяльність" суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства. У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб`єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов`язань. Замовник послуг з охорони майна зобов`язаний надати суб`єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як зазначено судом, підставою для звернення Пономарьова В.В. до суду із позовними вимогами про стягнення збитків є неналежне виконання ТОВ „Карабінер-реагування" зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. в частині забезпечення належної охорони майна позивача.

Для настання цивільної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, вночі 02.12.2019р. до тимчасової споруди (магазину) позивача, охорону якої згідно умов договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. забезпечує ТОВ „Карабінер-реагування", проникли невстановлені особи, якими було викрадено грошові кошти та майно Пономарьова В.В .

Згідно з п.п. 5.3 п. 5 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. у разі спрацювання сигналізації, за необхідності обстеження та/або перезакриття об`єкта, Замовник або його відповідальна особа повинні прибути на об`єкт у межах однієї години після повідомлення Виконавцем засобами телефонного зв`язку (фіксація даного повідомлення є автоматичною) та/або засобами електронного зв`язку.

У разі відмови Замовника та/або його відповідальної особи від обстеження та/або перезакриття об`єкта останній бере на себе відповідальність за наслідки проникнення на об`єкт сторонніми особами.

Додатком №3 до договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. сторонами по справі було визначено відповідальних осіб та їх контактні номери, а саме: номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , на які ТОВ „Карабінер-реагування" повинно повідомляти позивача про спрацювання сигналізації та необхідність прибуття на об`єкт охорони.

В той же час, у поданому скаржником до суду апеляційної інстанції примірнику додатку №3 до договору зазначені інші номери телефону ФОП Пономарьова В.В. - НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Судовою колегією в судовому засіданні 07.07.20 було досліджено оригінали додатків №3 до договору, надані представниками сторін, з яких дійсно вбачаються різні номери телефонів.

Таким чином, примірники додатку № 3 до договору позивача та відповідача різного змісту містять різну інформацію стосовно номеру телефону ФОП Пономарьова В.В.

З витягу з журналу телефонних дзвінків вбачається, що 02.12.2019р. пультом централізованого спостереження ТОВ „Карабінер-реагування" було здійснено телефонні виклики на номер 0687314242 - тобто номер зазначений у додатку №3 відповідача.

З роздруківки етапів обробки події вбачається, що група швидкого реагування прибула на об`єкт о 03-23, а дійшла висновку про відсутність слідів проникнення та про помилкову тривогу о 03-29, тобто через шість хвилин після прибуття на об`єкт, що спростовує зміст листа ТОВ Карабінер-реагування №59 від 05.11.2019 щодо патрулювання об`єкту протягом 1 години. (а.с.33)

З протоколу огляду місця події від 02.12.2019, складеного слідчим Лиманського ВП вбачається, що при огляді було виявлено сліди пошкодження зовнішньої поверхні металевих дверей чорного входу.

Як зазначалось вище, умовами п.п. 5.1.1, 5.1.2, 5.1.5 п. 5 договору охорони об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. сторони передбачили обов`язок Виконавця здійснювати охорону майна Замовника за допомогою ПЦС, що знаходяться на об`єкті, у відповідності до умов цього договору; у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації на об`єкті, що знаходиться під охороною, Виконавець зобов`язаний направляти на такий об`єкт ГШР для вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а при необхідності - затримання осіб, які протиправно порушили встановлений режим охорони для наступної передачі цих осіб правоохоронним органам;у разі виявлення ознак правопорушень на об`єкті - сповістити про це правоохоронні органи.

Виконавець зобов`язаний відшкодувати Замовнику збитки, що заподіяні Замовнику через неналежне виконання Виконавцем зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п.5.2.9 договору, та вимог Інструкції про порядок прийому(здачі) об`єкта та окремих приміщень під охорону, у випадку виявлення слідів проникнення на об`єкт, виконавець зобов`язаний сповістити відповідальних осіб Замовника та залучити уповноважених ним осіб для обстеження об`єкта.

Однак, враховуючи, що предметом позову є відшкодування збитків, виходячи з умов договору та інструкції, повідомлення або неповідомлення телефонним зв`язком замовника виконавцем про подію не звільняє виконавця від відшкодування збитків.

Доводи апелянта про те, що доступ до тилу об`єкту був заблокований замовником, судовою колегією не приймаються, оскільки при укладенні договору 01.04.2019 року виконавцем не висловлені зауваження щодо доступу до об`єкту, також відсутні докази наявності перешкод доступу до об`єкту 02.12.2019 року після прибуття групи швидкого реагування на об`єкт позивача.

За таких обставин, судова колегія, оцінюючи поведінку відповідача у сукупності, а саме, невиявлення ознак правопорушень на об`єкті та не сповіщення про це правоохоронні органи згідно умов 5.1.2. договору, зазначає, що протиправна поведінка відповідача полягала у неналежному виконанні ТОВ „Карабінер-реагування" зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р.

В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у діях ТОВ „Карабінер-реагування" таких елементів складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка, вина та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою та завданою шкодою.

Також судова колегія вважає обґрунтованим та доведеним наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 30 000,00 грн., враховуючи, що на підтвердження факту завдання збитків Пономарьовим В. В. було надано суду договір поставки, видаткову накладну, товарні чеки та книгу обліку доходів. Крім того, на підтвердження викрадення грошових коштів у розмірі 52 344,00 грн., які зберігались у сейфі торгового кіоску, а також недостачі однієї акумуляторної батареї вартістю 1096,20 грн., позивачем було надано суду акт інвентаризації викрадених у позивача товарно-матеріальних цінностей від 02.12.2019р.

Згідно з п.п. 7.1.1 п. 7 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р. Виконавець несе майнову відповідальність за збитки, що завдані майну Замовника третіми особами внаслідок невиконання Виконавцем своїх договірних зобов`язань належним чином, розмір матеріальної відповідальності становить не більше 30 000,00 грн. по кожному факту протиправного заподіяння Замовнику матеріального збитку.

Судовою колегією враховується, що позивачем направлено відповідачу заяву про залучення ТОВ Карабінер-Реагування для встановлення збитків, проте ТОВ „Карабінер-реагування" не скористався можливістю прибути до об`єкту та прийняти участь у роботі комісії по обстеженню об`єктів для встановлення розмірів майнових збитків, та надав відповідь на заяву, в якій залишив без розгляду заяву позивача.

Доводи апелянта про те, що Акт інвентаризації було складено 02.12.2019 року, а представника відповідача було викликано 04.12.2019 року, не приймаються судовою колегією до уваги, виходячи з наступного.

З Акту інвентаризації від 02.12.19 вбачається, що о 10.00 співробітники ТОВ „Карабінер-реагування" приїхали на виклик ФОП Пономарьова В.В. Також о 14.00 слідчим поліції було складено протокол огляду місця події.

Представники відповідача не були позбавлені можливості прийняти участь у складанні Акту інвентаризації 02.12.2019 року, враховуючи присутність працівників ТОВ „Карабінер-реагування" на об`єкті, з метою встановлення розміру та вартості втраченого майна.

З пояснень представника позивача вбачається, що позивачем було запропоновано представнику відповідача саме 02.12.2019 року добровільне відшкодування шкоди за фактом крадіжки, про що було відмовлено відповідачем.

Після чого позивачем було направлено 03.12.2019 року письмову заяву про настання факту крадіжки, яка була отримана 04.12.2019 року; а 05.12.2019 - направлено заяву про прибуття представників ТОВ „Карабінер-реагування" на об`єкт для спільного повторного встановлення розмірів майнових збитків.

Вищевикладене дає підстави для висновку про доведеність позивачем факту завдання йому збитків в результаті крадіжки майна з торгового кіоску невстановленими особами.

Враховуючи умови пункту 7.1.1 договору на охорону об`єкта за допомогою ПЦС №КР-10/19 від 01.04.2019р., Виконавець несе майнову відповідальність за збитки, що завдані майну Замовника третіми особами внаслідок невиконання Виконавцем своїх договірних зобов`язань належним чином, розмір матеріальної відповідальності становить не більше 30 000,00 грн. по кожному факту протиправного заподіяння Замовнику матеріального збитку.

Отже, судова колегія зазначає, що, з урахуванням пункту 7.1.1. договору, із загальної вартості втрачених грошових коштів в сумі 52 344,00 грн. та майна на суму 1 096,20 грн. відшкодуванню за рахунок відповідача підлягає сума у розмірі 30 000 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, а також наявність складу цивільного правопорушення а саме: вини ТОВ „Карабінер-реагування", протиправної поведінки, доведення позивачем факту завдання йому збитків та причинного зв?язку між збитками та протиправною поведінкою відповідача, а також враховуючи умови договору, якими обмежено розмір матеріальної відповідальності відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого Пономарьовим В.В. позову шляхом присудження до стягнення із відповідача збитків у розмірі 30 000,00 грн.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення Господарського суду Одеської області від 27 квітня 2020 року у справі №916/99/20 без змін, а апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Карабінер-реагування" - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями ст. ст. 240, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282-285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Карабінер-реагування" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 27 квітня 2020 року у справі №916/99/20 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.07.2020 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська