Ухвала

від 14.07.2020 по справі 904/5135/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

14.07.2020 м.Дніпро Справа № 904/5135/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів : Березкіної О.В., Іванова О.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Романченко Олега Анатолійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2020 (повний текст складено та підписано 10.01.2020 суддя Мартинюк С.В.) у справі №904/5135/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Сервіс", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Романченко Олега Анатолійовича, м. Дніпро

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2020 у справі №904/5135/19 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Романченко Олега Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Сервіс заборгованість в розмірі 8 800,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Романченко Олег Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2020 апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків апеляційної скарги у строк - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Вказана ухвала обґрунтована ненаданням скаржником доказів сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному Законом та відсутністю доказів про направлення копії апеляційної скарги на адресу позивача.

З адреси відповідача 30.03.2020 на Центрального апеляційного господарського суду повернулося рекомендоване повідомленням №4900079767005 (копія ухвали Центрального апеляційного суду від 07.02.2020р. по справі) з поміткою "за истечением срока годности".

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з текстом ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2020 по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Частиною 6 статті 116 ГПК України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Згідно з частиною 7 статті 116 ГПК строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Згідно під .2 п. 1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958 строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя)-Д+3, пріоритетної-Д+2, де Д-день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1,2,3,4,5 кількість днів, протягом яких пересилається поштове повідомлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п.2). Отже, усунуті недоліки апеляційної скарги повинні були надійти до суду апеляційної інстанції до 13.04.2020.

Станом на 14.07.2020 у визначений строк ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2020 скаржником не усунуті недоліки апеляційної скарги.

Колегією суддів враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020, від 22.04.2020, від 04.05.2020, 20.05.2020, 17.06.2020) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 цього кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Водночас, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року).

Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи №904/5135/19, апелянтом протягом трьох місяців не вчиняється жодних дій для усунення визначених судом недоліків з метою забезпечення розгляду його апеляційної скарги та вирішення спору по суті, не зважаючи на те, що органи поштового зв`язку та банківські установи працювали весь час під час дії карантину.

Такі дії Відповідача свідчать про нехтування ним своїми процесуальними правами та затягування розгляду справи, внаслідок чого порушується право Позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що Фізичною особою-підприємцем Романченко Олегом Анатолійовичем не усунуто недоліків апеляційної скарги у строк, визначений апеляційним господарським судом, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Романченко Олега Анатолійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2020 у справі №904/5135/19 - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Додаток на адресу скаржника:

- апеляційна скарга з додатками на 4 арк.

Ухвала підписана колегією суддів 14.07.2020.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г. Іванов