Рішення

від 02.07.2020 по справі 904/2235/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2020м. ДніпроСправа № 904/2235/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", м. Київ

до Відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації, селище Кам`янське, Нікопольський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 494 816,33 грн. за договором на постачання природного газу № 10 від 15.01.2019 року.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості у розмірі 494 816,33 грн, з яких:

- основний борг у розмірі 470 056,29 грн;

- пеня у розмірі 19 600,70 грн;

- 3% річних у розмірі 2 820,34 грн;

- втрати від інфляції у розмірі 2 339,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 28.05.2020 року о 11:00 год.

25.05.2020 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 371 від 20.05.2020 року.

У підготовче судове засідання 28.05.2020 року представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено карантин на усій території України, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 16.03.2020 року Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну

- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, е-mail.

Також Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Відповідно до частин 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012року).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

28.05.2020 року у підготовчому судовому засіданні відповідачем зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2020 року о 11:00 год.

03.06.2020 від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вих. № 682 від 01.06.2020 року.

18.06.2020 від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 450 від 17.06.2020 року про розгляд справи без його участі.

У судове засідання 02.07.2020 року з розгляду справи по суті представники сторін не з`явились. Позивач про причини неявки суд не повідомив.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вище визначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати отриманого у період з 01.12.2019 року по 31.01.2020 року природного газу за договором на постачання природного газу № 10 від 15.01.2019 року.

Позивач ґрунтує свої вимоги на нормах статей 525-526, 530, 611 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія договору на постачання природного газу № 10 від 15.01.2019 року;

- копія акту прийому -передачі природного газу № УГР00001616 від 31.12.2019 року;

- копія акту прийому -передачі природного газу № УГР00000035 від 31.01.2020 року;

- копія претензії № 610 від 07.04.2020 року.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме в частині суми основного боргу, що складає у розмірі 470 056,29 грн., але в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат просить суд відмовити у повному обсязі.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив на позовну заяву

Позивач не погоджується із викладеними у відзиві запереченнями та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі - позивач, постачальник) та Відділом освіти Нікопольської районної державної адміністрації (далі - відповідач, споживач) було укладено договір на постачання природного газу № 10 від 15.01.2019 року.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках та порядку, що визначені договором.

Позивач на виконання умов договору у період з 01.12.2019 року по 31.01.2020 року поставив відповідачу 116,46981 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 1 257 873,95 грн.

На виконання умов Договору Позивач направив Відповідачу два примірника Акту приймання передачі природного газу №УГР00001616 від 31.12.2019 року на обсяг 64,5658 тис.м.куб. поставлений в грудні 2019 року та два примірника Акту приймання передачі природного газу №УГР00000035 від 31.01.2020 року на обсяг 51,904010 тис.м.куб. поставлений в січні 2020 року.

Але, Відповідач не повернув на адресу Позивача його примірники вказаних Актів приймання-передачі.

Крім того, Відповідач не надіслав на адресу Позивача вмотивованої відмови в підписанні зазначеного Акту приймання-передачі за січень 2019 року.

Відповідно до п. 2.14 Договору у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідач лише 30.01.2020 року своїм листом № 115 звернувся до Позивача з проханням виключити його з 01.02.2020 року з реєстру Позивача як постачальника природного газу.

За умовами п. 4.4 Договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим.

Таким чином, Відповідач повинен був розрахуватись за спожитий в грудні в строк до 10.01.2020 року, а за спожитий природний газ в січні 2020 року природний газ в строк до 10.02.2020 року.

Проте, відповідач не повністю розрахувався за поставлений природний газ в спірний період.

Так, своїми платіжними дорученнями №70, №122, №312 від 26.12.2020 року перерахував на рахунки Позивача 787 817,66 грн. в якості оплати за спожитий природний газ в спірний період.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 610 від 07.04.2020 року з вимогою оплатити заборгованість, в дводенний строк підписати та повернути акти прийому-передачі природного газу.

Проте, відповідач вимоги викладені у претензії не виконав, відповіді не надав.

Отже, заборгованість Відповідача за поставлений природний газ складає 470 056,29грн.

Фактично Відповідач не повністю розрахувався за оставлений природний газ в січні 2020 року.

У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору позивач звернувся із даним позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки природного газу.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, вартість отриманого природнього газу строк оплати якого настав складає 470 056,29 грн.

На момент розгляду справи доказів оплати відповідачем вартості поставленого природного газу у розмірі 470 056,29 грн. до суду не надано, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 470 056,29 грн. підлягає задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, споживач сплачує постачальнику, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 11.02.2020 року по 23.04.2020 року, що складає у розмірі 19 600,70 грн.

Розрахунок пені зроблений позивачем, відповідає умовам договору та діючого законодавства, що є підставою для задоволення даних вимог.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 11.02.2020 року по 23.04.2020 року у розмірі 2 820,34 грн. та інфляційних втрат за загальний період з лютого 2020 року по березень 2020 року у розмірі 2 339,00 грн.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат в сумах визначених позивачем підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Нікопольської районної державної адміністрації (53282, Дніпропетровська область, Нікопольський район, селище Кам`янське, вул. Будівельників, 22, код ЄДРПОУ 02142477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201, код ЄДРПОУ 41427817) - 470 056,29 грн. - основного боргу, 19 600,70 грн. - пені, 2 339,00 грн. - інфляційних втрат, 2 820,34 грн. - 3% річних та 7 425,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2020 року.

Суддя В.Г. Бєлік