Рішення

від 07.07.2020 по справі 910/1044/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2020Справа № 910/1044/20 За позовом Фізичної особи-підприємця Довбах Олексія Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛО-БУК

про стягнення 208 870, 20 грн

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фізична особа-підприємець Довбах Олексій Вікторович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛО-БУК (далі - відповідач) про стягнення 208 870, 00 грн заборгованості.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526, 526, 530, 692, 712 ЦК України, обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов`язків за договором поставки №Д-02 від 01.06.2017, в частині повної та своєчасного оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/1044/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.03.2020.

21.02.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання ухвали суду від 04.02.2020, а саме виписку банку про рух коштів між позивачем та відповідачем .

21.02.2020 від позивача надійшли пояснення, в яких останній зазначив, що між позивачем та відповідачем було погоджено, товар поставлявся згідно з щомісячним звітом без заявок, які передбачені п.3.5. договору №Д-02.

У підготовче засідання 04.03.2020 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. Суд відклав засідання на 31.03.2020.

30.03.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення виписки банку про рух коштів між позивачем та відповідачем за період з 29.12.2019 по 20.03.2020.

30.03.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності останнього за наявними в справі матеріалами.

Засідання призначене на 31.03.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 підготовче засідання призначено на 13.05.2020.

Засідання призначене на 13.05.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2020 підготовче засідання призначено на 17.06.2020.

В підготовче засідання 17.06.2020 учасники справи не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на

У судове засідання 07.07.2020 представники сторін не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2017 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № Д-02 (далі - договір), на підставі якого, позивач зобов`язується передавати у власність покупця товар протягом дії даного договору, згідно накладних, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується приймати та здійснювати його оплату на умовах даного договору (п.1.1. договору).

Згідно з п.1.2. договору асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна сума товару на кожну поставку визначається відповідно до замовлень (заявок) покупця, в письмовій або усній формі, згідно яких оформлюються на кожну партію товару окремі накладні.

Пунктом 2.1. договору визначено, що якість товару повинна бути підтверджена сертифікатом або іншими документами, які необхідні для товарів даного виду згідно чинним правилам торгівлі, санітарно-епідеміологічного законодавства України та законодавства про захист прав споживачів.

Всі необхідні товаросупровідні документи (накладну, податкову накладну), та документи, що підтверджують якість товару постачальник зобов`язаний передати покупцю в момент передачі товару. Постачальник гарантує правомірність виготовлення та продажу ним товару, наявність всіх необхідних дозволів та ліцензій на право виробництва та розповсюдження товару, що є предметом договору.

Покупець вправі в 14 денний строк з моменту поставки заявити постачальнику письмові претензії щодо наявності заводського браку серед поставленого товару (п.2.2. договору).

Товар вважається прийнятим за кількістю, якщо покупець виконав у накладній відмітку про отримання товару від постачальника. Після прийому товару претензії по кількості переданого товару не приймаються (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, моментом поставки товару вважається відмітка на відповідних товарних документах про прийом товару від постачальника.

Як визначено в п.3.2. договору, перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Товар підлягає доставці за адресою протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання продавцем письмової заявки від покупця (п.3.5. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що оплата за реалізований товар здійснюється покупцем шляхом оплати суми на розрахунковий рахунок постачальника кожні 30 (тридцять) робочих днів. Датою оплати вважається дата зарахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.2. договору у випадку, якщо частина товару залишається непроданою на протязі 3 (трьох) календарних місяців покупець повертає її постачальнику перераховуючи лише суму заборгованості за продану частину товару.

Товар, який втратив свій товарний вигляд поверненню не підлягає (п 4.3. договору)

Згідно з п.6.1. договору, загальна сума договору складає суму всіх накладних до даного договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017. Якщо протягом 20 днів після закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим на той же термін і на тих же умовах (п.8.3. договору).

На виконання умов договору, позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 1 379 840, 58 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №Д-00000002 від 01.06.2017 на суму 112 943, 52 грн, №Д-00000003 від 01.06.2017 на суму 93 810, 36 грн, №Д-00000004 від 01.06.2017 на суму 122 116, 98 грн, №Д-00000005 від 01.06.2017 на суму 115 430, 10 грн, №Д-00000011 від 06.07.2017 на суму 11 692, 14 грн, №Д-00000012 від 06.07.2017 на суму 18 611, 46 грн, №Д-00000013 від 06.07.2017 на суму 10 001, 16 грн, №Д-00000014 від 06.07.2017 на суму 8 214, 12 грн, №Д-00000015 від 06.07.2017 на суму 6 812, 28 грн, №Д-00000016 від 06.07.2017 на суму 68 539, 74 грн, №Д-00000017 від 14.08.2017 на суму 10 569, 66 грн, №Д-00000018 від 14.08.2017 на суму 6 496, 26 грн, №Д-00000019 від 14.08.2017 на суму 1 028, 34 грн, №Д-00000020 від 14.08.2017 на суму 4 466, 16 грн, №Д-00000021 від 14.08.2017 на суму 1 599, 60 грн, №Д-00000022 від 14.08.2017 на суму 4 466, 16 грн, №Д-00000023 від 14.08.2017 на суму 2 087, 34 грн, №Д-00000024 від 14.08.2017 на суму 4 466, 16 грн, №Д-00000025 від 07.09.2017 на суму 10 450, 20 грн, №Д-00000029 від 05.10.2017 на суму 8 073, 54 грн, №Д-00000030 від 05.10.2017 на суму 8 932, 32 грн, №Д-00000031 від 05.10.2017 на суму 83 868, 84 грн, №Д-00000032 від 11.10.2017 на суму 3 260, 16 грн, №Д-00000033 від 11.10.2017 на суму 893, 04 грн, №Д-00000034 від 11.10.2017 на суму 1 439, 22 грн, №Д-00000035 від 11.10.2017 на суму 487, 02 грн, №Д-00000036 від 30.10.2017 на суму 80 023, 92 грн, №Д-00000037 від 30.10.2017 на суму 8 445, 30 грн, №Д-00000038 від 07.11.2017 на суму 8 386, 32 грн, №Д-00000039 від 07.11.2017 на суму 2 422, 14 грн, №Д-00000040 від 07.11.2017 на суму 1 380, 00 грн, №Д-00000041 від 07.11.2017 на суму 2 977, 56 грн, №Д-00000044 від 14.11.2017 на суму 3 869, 94 грн, №Д-00000048 від 05.12.2017 на суму 76 594, 62 грн, №Д-00000049 від 05.12.2017 на суму 7 958, 28 грн, №Д-00000050 від 06.12.2017 на суму 2 012, 52 грн, №Д-00000051 від 06.12.2017 на суму 2 335, 56, №Д-00000052 від 06.12.2017 на суму 3059, 40 грн, №Д-00000053 від 06.12.2017 на суму 7 770, 48 грн, №Д-00000054 від 20.12.2017 на суму 2 923, 92 грн, №Д-00000055 від 20.12.2017 на суму 894, 00 грн, №Д-00000057 від 27.12.2017 на суму 1 564, 26 грн, №Д-00000058 від 27.12.2017 на суму 1 218, 06 грн, №Д-00000060 від 27.12.2017 на суму 1 312, 56 грн, №Д-00000061 від 27.12.2017 на суму 730, 08 грн, №Д-00000062 від 27.12.2017 на суму 5 665, 32 грн, №Д-00000063 від 27.12.2017 на суму 325, 02 грн, №Д-00000059 від 27.12.2017 на суму 1 785, 78 грн, №Д-00000064 від 27.12.2017 на суму 853, 02 грн, №Д-00000001 від 12.01.2018 на суму 8 372, 46 грн, №Д-00000002 від 12.01.2018 на суму 4 339, 92 грн, №Д-00000003 від 12.01.2018 на суму 3 942, 60 грн, №Д-00000008 від 18.01.2018 на суму 7 126, 92 грн, №Д-00000009 від 18.01.2018 на суму 11 300, 88 грн, №Д-00000010 від 18.01.2018 на суму 4 930, 08 грн, №Д-00000011 від 18.01.2018 на суму 5 234, 64 грн, №Д-00000012 від 25.01.2018 на суму 1 068, 48 грн, №Д-00000013 від 25.01.2018 на суму 2 386, 74 грн, №Д-00000022 від 20.09.2018 на суму 3 327, 84 грн, №Д-00000023 від 20.09.2018 на суму 2 820, 30 грн, №Д-00000024 від 20.09.2018 на суму 504, 72 грн, №Д-00000025 від 20.09.2018 на суму 3 449, 64 грн, №Д-00000026 від 20.09.2018 на суму 3 175, 92 грн, №Д-00000027 від 20.09.2018 на суму 3 191, 52 грн, №Д-00000028 від 20.09.2018 на суму 2 748, 24 грн, №Д-00000029 від 20.09.2018 на суму 3 191, 52 грн, №Д-00000030 від 20.09.2018 на суму 2 784, 96 грн, №Д-00000031 від 20.09.2018 на суму 3 217, 62 грн, №Д-00000034 від 12.11.2018 на суму 104 676, 36 грн, №Д-00000036 від 10.12.2018 на суму 229 108, 08 грн, №Д-00000001 від 10.01.2019 на суму 23 677, 20 грн, які завірені підписами представників сторін.

Судом встановлено, що відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар в розмірі 205 891, 86 грн, що підтверджується виписками з банку про рух коштів між позивачем та відповідачем за період з 01.01.2017 по 28.12.2019 (а.с. 116-122).

Відповідно до умов п.4.2. договору, у випадку, якщо частина товару залишається непроданою на протязі 3 (трьох) календарних місяців покупець повертає її постачальнику перераховуючи лише суму заборгованості за продану частину товару.

Скориставшись своїм правом, передбаченим п.4.2. договору, відповідачем було частково повернено поставлений товар на загальну суму 965 078, 68 грн, а саме: 26.07.2017 на суму 8 083, 08 грн, 07.09.2017 на суму 32 691, 36 грн, 12.01.2018 на суми: 7 633, 26 грн, 3 938, 16 грн та 3 573, 12 грн, 18.01.2018 на суми: 6 496, 26 грн, 10 515, 48 грн, 4 832, 22 грн, 4 466, 16 грн, 12.11.2018 на суму 83 110, 98 грн, 10.12.2018 на суму 181 973, 88 грн, 10.01.2019 на суму 18 873, 18 грн, 01.03.2019 на суми: 1 571, 16 грн, 4 378, 68 грн, 69 506, 04 грн та 78 284, 32 грн, 27.09.2019 на суми: 90 219, 60 грн, 231 312, 66 грн та 123 619, 08 грн, всього в загальній сумі 965 078, 50 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №1745 від 26.07.2017, №2116 від 07.09.2017, №41 від 12.01.2018, №43 від 12.01.2018, №46 від 12.01.2018, №100 від 18.01.2018, №102 від 18.01.2018, №108 від 18.01.2018, №107 від 18.01.2018, №1986 від 12.11.2018, №2161 від 10.12.2018, №46 від 10.01.2019, №51 від 01.03.2019, №38 від 01.03.2019, №32 від 01.03.2019, №33 від 01.03.2019, №847 від 27.09.2019, №841 від 27.09.2019, №845 від 27.09.2019.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі та поставив товар відповідачу на загальну суму 1 379 840, 58 грн.

У зв`язку із тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за поставлений товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 208 870, 20 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № Д-02 за своєю правовою природою є договором поставки та регулюється приписами Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі укладеного між сторонами договору в позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти товар у обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що згідно з наведеними вище видатковими накладними, позивачем відповідачу поставлено товар на загальну суму 1 379 840, 58 грн. Відповідач фактично оплатив лише частину товару в сумі 205 891, 86 грн, та повернув товар у загальній сумі 965 078, 68 грн. Таким чином несплаченою залишилася заборгованість в розмірі 208 870, 04 грн (1 379 840, 58 - 205 891, 86 - 965 078, 68).

Факт наявності заборгованості відповідача за договором №Д-02 на загальну суму 208 870, 20 грн також підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 29.10.2019 наявним в матеріалах справи, який завірений обома сторонами і скріплений печаткою відповідача (а.с.150-152).

При цьому, акт звірки взаємних розрахунків, хоча і не є доказом виникнення прав і обов`язків, може і має оцінюватись судами у випадку сумнівів щодо існування правовідносин та виконання зобов`язання.

Підписавши акт звірки взаємних розрахунків без зауважень, відповідач вчинив дії, які в сукупності також підтверджують не тільки факт існування правовідносин та виконання зобов`язань за договором, а саме визнання відповідачем заборгованості в розмірі 208 870, 20 грн. Доказів протилежного відповідачем не надано та у встановленому ГПК України порядку не доведено.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що згідно з наданою позивачем випискою з банку про рух коштів, відповідач сплатив за поставлений товар 205 891, 86 грн, що на 0, 04 грн менше суми (205 891, 90 грн), як зазначено позивачем у позові.

Також, судом було встановлено, що відповідно до видаткових накладних про повернення, відповідачем було повернено товар на загальну суму 965 078, 68 грн, що на 0, 18 грн більше суми (965 078, 50 грн), ніж зазначено позивачем в позові.

Враховуючи, що позивачем не підтверджено належними та допустими доказами, що заборгованість за поставлений товар складає саме 208 870, 20 грн, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 208 870, 04 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 208 870, 04 грн заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог з підстав задоволення позову частково.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, cуд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛО-БУК (01030, місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 2/37, ідентифікаційний код 41337205) на користь фізичної особи-підприємця Довбах Олексія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 208 870 (двісті вісім тисяч вісімсот сімдесят) грн 04 коп. основного боргу та 3 133 (три тисячі сто тридцять три) грн 05 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254 , 256 , 257 ГПК України .

Повний текст складено та підписано 13.07.2020.

Суддя Я.А.Карабань