Ухвала

від 14.07.2020 по справі 910/7813/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

14.07.2020Справа № 910/7813/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темро" (с. Городок Городоцького району Львівської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобалка Ком" (м. Київ)

про стягнення 100.728,85 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Темро" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобалка Ком" про стягнення 110.728,85 грн, з яких: 95.000,00 грн основного боргу, 10.941,23 грн пені, 1.429,50 грн інфляційних втрат, 1.458,12 грн 3% річних, 1.900,00 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 30/05/2019 від 30.05.19., а саме на неоплату поставленого відповідачу товару на підставі видаткової накладної № 1867 від 30.10.19.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 10.000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.20. відкрито провадження у справі № 910/7813/20, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18.06.20 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Темро" вказує, що відповідачем 28.05.20. та 29.05.20. було сплачено 10.000,00 грн, з огляду на що позивач, з посиланням на приписи ст. 46 ГПК України вказує, що він зменшує свої позовні вимоги наступним чином: 85.000,00 грн основного боргу, 10.941,23 грн пені, 1.429,50 грн інфляційних втрат, 1.458,12 грн 3% річних, 1.900,00 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.20. прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Темро" про зменшення розміру позовних вимог.

09.07.20. позивачем подано заяву про відмову від позову.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову судом встановлено наступне.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Темро" про відмову від позову підписана адвокатом Тарасом Берестецьким, який діє на підставі Договору про надання правничої допомоги № 1/25/05/20 від 25.05.20., згідно п. 2.1 якого адвокат має право, зокрема, повної або часткової відмови від позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Отже, судом роз`яснюються наслідки відмови від позову, а саме, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Оскільки звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, відмова Товариства з обмеженою відповідальністю "Темро" від позову не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси та приймається судом, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України зумовлює закриття провадження у справі № 910/7813/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобалка Ком" про стягнення 100.728,85 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір , ч. 1 ст. 130 ГПК України).

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем квитанцією № 1 від 03.06.20. сплачено судовий збір в сумі 2.102,00 грн.

Позивачу в порядку ч. 1 ст. 130 ГПК України підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 1.051,00 грн., за умови подання відповідного клопотання.

Щодо стягнення з відповідача 10.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До стягнення позивачем за рахунок відповідача заявлені витрати на професійну правничу допомогу на підставі Договору № 1/25/05/20 про надання правничої допомоги від 25.05.20., акту прийняття-передачі наданих послуг від 28.05.20., платіжного доручення 3 7011 від 28.05.20.:

- усна консультація Клієнта щодо подання в спорі з ТОВ ЕКОБАЛКА КОМ про стягнення на користь ТзОВ "Темро" сум заборгованості, які виникли на підставі договору поставки №30/05/2019 від 30 травня 2019 р. 1,5 години;

- аналіз документів для подання позовної заяви в спорі з ТОВ ЕКОБАЛКА КОМ про стягнення на користь ТзОВ "Темро" сум заборгованості, які виникли на підставі договору поставки №30/05/2019 від 30 травня 2019 р. 4 години;

- складання позовної заяви в спорі з ТОВ ЕКОБАЛКА КОМ про стягнення на користь ТзОВ "Темро" сум заборгованості, які виникли на підставі договору поставки №30/05/2019 від 30 травня 2019 р. 8 годин.

З урахуванням принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а також часу, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець та тривалість розгляду і складність справи, врахувавши доказове наповнення матеріалів справи, те, що спір не є складним, для вирішення даного спору не було необхідності у застосуванні спеціального законодавства, ціна позову могла бути розрахована простим математичним шляхом або шляхом застосування онлайн-калькуляторів які є у відкритому доступі та не потребують спеціальних знань для застосування, врахувавши добровільну оплату відповідачем позивачу пред`явлених до стягнення сум та відмову позивача від позову, суд дійшов висновку, що стягнення заявленої суми не відповідає критерію розумності, справедливості та співмірності.

Судом враховано, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, не є неминучими.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та документально підтвердженими витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 3.000,00 грн, які і належить стягнути з відповідача.

Необхідність дотримання співмірності, обґрунтованості та розумного розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону підтримано позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 01.08.19. у справі № 915/237/18.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 130, 185, 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Темро від позову.

2. Провадження у справі № 910/7813/20 закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобалка Ком" (03061, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, б. 39, корпус А, офіс 3; ідентифікаційний код 38792703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Темро" (81500, с. Городок Городоцького району Львівської області, вул. Паркова, 3, оф. 4; ідентифікаційний код 42707746) 3.000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Ухвала набирає законної сили 14.07.20. та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/

Суддя Т.М. Ващенко