Рішення

від 14.07.2020 по справі 910/6359/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.07.2020Справа № 910/6359/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсаж Клуб" (м. Київ)

до Національного авіаційного університету (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Фірма Главградбуд" (м. Київ)

про зобов`язання виконати умови договору підряду

Суддя Ващенко Т.М.

секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсаж Клуб" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Національного авіаційного університету, в якому просить суд:

- зобов`язати відповідача виконати п. 3.4.2 Договору підряду № 20/12-19 від 20.12.19. шляхом укладення договору страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва (кафе-їдальні НАУ за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 51а);

- зобов`язати відповідача виконати п. 3.4.5 Договору підряду № 20/12-19 від 20.12.19. шляхом подання до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) згідно з вимогами, встановленими законодавством, відносно об`єкта реконструкції (кафе-їдальні НАУ за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 51а) та надання позивачу копії опису документів.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсаж Клуб" вказує, що Національний авіаційний університет протиправно ухиляється від виконання своїх зобов`язань, визначених п.п. 3.4.2, 3.4.5 Договору підряду № 20/12-19 від 20.12.19., що в свою чергу має наслідком порушення позивачем своїх зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Главградбуд", як підрядником за вказаним договором підряду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.20. відкрито провадження у справі № 910/6359/20, з підстав, викладених в ухвалі постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) та залучено до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Фірма Главградбуд".

27.05.20. третьою особою подано пояснення.

09.06.20. відповідачем подано письмовий відзив на позов, в якому він вказує, що оскільки роботи на об`єкті вважаються завершеними, про що сторонами Договору підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020 року, об`єкт вже не може розцінюватись (не має належного статусу) як об`єкт будівництва, тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виконати пункт 3.4.2 Договору шляхом укладення договору страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва не підлягають задоволенню за фактом завершення виконання будівельних робіт. Крім того відповідач вказує, що позивачем, як орендарем нерухомого майна за Договором оренди №2739 нерухомого майна, не дотримано умов в частині здійснення реконструкції об`єкту оренди, що є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача про подання Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

11.06.20. позивачем подано відповідь на відзив.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

20.12.19. між Товариством з обмеженою відповідальністю Форсаж Клуб (далі - позивач, Платник), Національним авіаційним університетом (далі - відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Главградбуд (далі - Підрядник) було укладено договір підряду № 20/12-19 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, Підрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик, власними і залученими силами виконати комплекс будівельних робіт на об`єкті Реконструкція кафе-їдальні Національного авіаційного університету за адресою: вул. Гарматна, 51а у м. Києві (надалі - Об`єкт) відповідно до затвердженої Замовником проектно-кошторисної документації та умов цього договору (далі - роботи) і передати їх Замовнику у встановлений строк, а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи (п. 1.2.Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторін за цим договором (п. 11.1. Договору).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 4 ст. 882 передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Виконання обумовлених договором робіт на суму 911 835,80 грн підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2020 року, які підписані уповноваженими сторонами Договору без будь-яких зауважень та заперечень.

Вказані роботи були оплачені платіжним дорученням № 6839 від 03.01.20.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що відповідачем в порушення умов Договору не були виконані зобов`язання, строк виконання яких настав, а саме:

1) протягом строку виконання робіт не передано копію договору страхування об`єкту реконструкції (п. 3.4.2. Договору);

2) протягом 5 робочих днів після підписання акту виконаних робіт за січень 2020 року, тобто до 07 лютого 2020 року не надано документів, що свідчать про подання до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) згідно з вимогами, встановленими законодавством (п. 3.4.5. Договору).

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Як встановлено судом, фактично позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсаж Клуб" направлені на зобов`язання відповідача виконати зобов`язання визначені п.п. 3.4.2, 3.4.5 Договору підряду № 20/12-19 від 20.12.19.

За умовами п. 3.4.2. Договору Замовник зобов`язаний укласти договір страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження Об`єкта будівництва.

В п. 3.4.5. Договору визначено, що Замовник зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після завершення виконання робіт та підписання актів виконаних робіт подати до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) згідно з вимогами, встановленими законодавством, та передати Платнику копію опису документів.

Положеннями ч. 1 ст. 881 Цивільного кодексу України страхування об`єкта будівництва або комплексу робіт здійснюється підрядником або замовником відповідно до законодавства. Сторона, на яку покладається обов`язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів встановлено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором підряду № 20/12-19 від 20.12.19. не уклав договір страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва (кафе-їдальні НАУ за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 51а) та протягом 5 робочих днів після підписання акту виконаних робіт за січень 2020 року не подав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) згідно з вимогами, встановленими законодавством, відносно об`єкта реконструкції (кафе-їдальні НАУ за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 51а), оскільки матеріали справи зворотного не містять та що не заперечувалося відповідачем, тоді як відповідач будь-яких доказів у спростування викладених позивачем доводів не надав.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за викладених в позовній заяві обставин.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Національний авіаційний університет (03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, буд. 1; ідентифікаційний код 01132330) виконати п. 3.4.2 Договору підряду № 20/12-19 від 20.12.19. шляхом укладення договору страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва (кафе-їдальні НАУ за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 51а).

3. Зобов`язати Національний авіаційний університет (03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, буд. 1; ідентифікаційний код 01132330) виконати п. 3.4.5 Договору підряду № 20/12-19 від 20.12.19. шляхом подання до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) згідно з вимогами, встановленими законодавством, відносно об`єкта реконструкції (кафе-їдальні НАУ за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 51а) та надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Форсаж Клуб" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 51-А; ідентифікаційний код 33592050) копії опису документів.

4. Стягнути з Національного авіаційного університету (03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, буд. 1; ідентифікаційний код 01132330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсаж Клуб" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 51-А; ідентифікаційний код 33592050) 4.204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко