Рішення

від 06.07.2020 по справі 911/822/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/822/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження

позовну заяву Акціонерного товариства Таскомбанк , м. Київ

до 1) Фізичної особи-підприємця Козленка Максима Сергійовича, м. Біла Церква Київської області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Ескадо-МС , м. Біла Церква

про стягнення грошових коштів

За участю:

представника позивача : Пономаренко О.В. (посвідчення адвоката №2567 від 24.01.2019, довіреність №70 від 02.03.2020);

інші учасники справи не з`явились

1. Стислий виклад позицій учасників справи

1.1. 03.04.2020 Акціонерне товариство Таскомбанк (далі - позивач, АТ Таксомбанк ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Козленка Максима Сергійовича (далі - відповідач-1, ФОП Козленко М.С.) та Товариства з обмеженою відповідальністю Ескадо-МС (далі - відповідач-2, ТОВ Ескадо-МС ), в якій просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) у розмірі 141 662,00грн, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) у розмірі 0,08грн, заборгованість по комісії (в. т.ч. прострочена) 28 000,00грн, суму нарахованого штрафу у розмірі 1 479,25; пеню у розмірі 6 637,67грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 15-16, 525, 526, 610, 612, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання ФОП Козлеком М.С. зобов`язань за відповідним кредитним договором, внаслідок чого станом на 29.02.2020 у нього наявна заборгованість у розмірі 177 779,00грн. Крім того, у зв`язку із тим, що між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки у забезпечення виконання зобов`язань відповідачем-1 за кредитним договором, АТ Таксомбанк просить стягнути відповідну заборгованість як з боржника за основним зобов`язанням, так із поручителя.

06.07.2020 під час судового засідання представник позивача підтримав позовну заяву та надав пояснення аналогічні викладеним у ній.

1.2. У свою чергу, відповідачі правом передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не скористались та відзиви на позов не надали.

06.07.2020 у судове засідання представники відповідачів не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені вчасно та належним чином (т. 1 а.с. 100-105, 118-120, 135-137). Явка обов`язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути справу без участі відповідачів за наявними матеріалами.

2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

Ухвалою суду від 29.04.2019, зокрема, задоволено клопотання позивача про розгляд його позову у порядку спрощеного позовного провадження.

15.06.2020 на електронну пошту суду від ТОВ Ескадо-МС надійшло клопотання б/н від 15.06.2020 (вх. №11738/20), в якому останній просив суд, зокрема, продовжити строк для надання відзиву на позов, яке ухвалою суду від 16.06.2020 було задоволено та продовжено відповідачу-2 строк для подання відзиву на позов до 02.07.2020.

3. Процесуальні дії у справі

3.1. Ухвалою суду від 29.04.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 25.05.2020 та запропоновано учасникам справи подати до суду у встановлений строк заяви по суті справи, передбачені ст. 161 ГПК України.

3.2. На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, судове засідання відкладалось до 15.06.2020 (ухвала суду від 25.05.2020) та до 06.07.2020 відповідно (протокольна ухвала суду від 15.06.2020).

3.3. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 06.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

12.12.2018 між АТ Таксомбанк (банк) та ФОП Козленком М.С. (позичальник) укладено заяву-договір №ІD5716240 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таксомбанк (далі - Кредитний договір) відповідно до п. 1.1. якого за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит в розмірі та на умовах встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору (т. 1 а.с. 15-16).

Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника №2600.8.171202.001, відкритий у АТ Таксомбанк з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес (п. 1.2 Кредитного договору).

У розділі ІІ Кредитного договору, сторони обумовили умови надання кредиту, а саме: розмір кредиту та його валюту - 200 000,00грн; розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних; розмір комісійної винагороди - 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно); тип процентної стави - фіксована; термін і порядок повернення кредиту - згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до графіку погашення кредиту, який є додатком №1 до Кредитного договору сума платежу за кредитом щомісяця становить 11 834,02грн, з яких: 8 334,00грн - основна заборгованість за кредитом; 3 500,00грн - комісія за управління кредитом. Крім того, у додатку визначені проценти за користування кредитом (т. 1 а.с. 17).

Заяву підписано 12.12.2018 із використанням електронного цифрового підпису: з одного боку АТ Таксомбанк та з іншого - ФОП Козленком М.С. (т. 1 а.с. 18).

Водночас, 12.12.2018 між АТ Таксомбанк (кредитор), ТОВ Ескадо-МС (поручитель) та ФОП Козленком М.С. (боржник) укладено договір поруки № Т11.03.2014І6197 (далі - Договір поруки) відповідно до п. 1.1 якого, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі боржником зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору, що укладений між кредитором та боржником зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому (т. 1 а.с. 23-25).

У п. 1.2 Договору поруки сторони, зокрема, домовились, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором.

У випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із Кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарних боржник, в тому обсязі, що й боржник (п. 2.1 Договору поруки).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 5.1 Договору поруки).

Договір поруки підписано 12.12.2018 із використанням електронного цифрового підпису: з одного боку АТ Таксомбанк , та з іншого - ФОП Козлеком М.С. та ТОВ Ескадо-МС в особі керівника Козленка М.С. (т. 1 а.с. 26).

На виконання умов Кредитного договору, банком надані позичальнику кредитні кошти у розмірі 200 000,00грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 12.12.2018 по 25.03.2020 (т. 1 а.с. 27-31).

Водночас, із змісту вказаної виписки вбачається, що позичальником було здійснено погашення кредиту, а саме: 14.01.2019 на суму 8 334,00грн; 12.02.2019 на суму 8 334,00грн; 12.03.2019 на суму 8 334,00грн; 12.04.2019 на суму 8 334,00грн; 13.05.2019 на суму 8 334,00грн; 12.07.2019 на суму 8 334,00грн. Усього 50 004,00грн.

09.01.2020 банк звернувся до боржника та поручителя із повідомленнями-вимогами б/н від 09.01.2020 в яких вимагав достроково повністю повернути кредит, а саме: 99 992,00грн - основного боргу; 41 670,00грн - простроченого боргу; 0,06грн - простроченої заборгованості за процентами; 4 960,050грн - простроченої пені; 17 500,00грн - простроченої комісії; протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45-ти календарних днів з дати направлення банком повідомлення (т. 1 а.с. 38,40).

Зазначені повідомлення-вимоги отримані боржником та поручителем, що підтверджується відповідними повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 39,41), проте, залишені ними без задоволення.

Доказів, які б вказували на протилежне учасниками справи суду надано не було.

5. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що відповідачі у добровільному порядку не сплатили позивачу відповідну заборгованість, зазначене стало підставою для звернення АТ Таксомбанк до суду із позовом та нарахування відповідачам штрафних санкцій.

6. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

6.1. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем , він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Як вбачається із змісту Кредитного договору, останній підписаний за допомогою електронного цифрового підпису з одного боку АТ Таскомбанк та з іншого - ФОП Козлеком М.С.

Відповідно до п.п. 8, 12 ч. 1 ст. 1 Закону України Про електронні довірчі послуги електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Згідно ч. 4 ст. ст. 18 Закону України Про електронні довірчі послуги кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Частиною 1 ст. 17 Закону України Про електронні довірчі послуги передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.

Проаналізувавши зазначене та наданий позивачем витяг з он-лайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису (т. 1 а.с. 13,18), суд дійшов висновку, що сторонами підписано відповідний Кредитний договір із дотриманням вищевказаних положень Закону, а тому є таким, що укладений у письмовій формі. Доказів протилежного учасниками справи суду подано не було.

Крім того, судом встановлено, що за своєю правовою природою Кредитний договір (заява) є змішаним, оскільки у ньому містяться елементи кредитного договору та договору приєднання, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ Таскомбанк ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17; у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 916/548/19).

Так, із змісту Кредитного договору вбачається, що при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, а саме: сума кредитних коштів, які надаються відповідачу-1, строк їх повернення, домовленість про сплату процентів та комісійної винагороди, а також відповідальність за порушення строків погашення кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 12.12.2018 виконав взяті на себе договірні зобов`язання та надав відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 200 000,00грн, що підтверджується відповідною банківською випискою. Доказів протилежного учасниками справи суду подано не було.

Водночас, як зазначалось вище, у п. 2.5 Кредитного договору позивач та відповідач-1 домовились, що погашення кредиту здійснюється згідно графіку погашення кредиту, зазначеного у додатку №1 до Кредитного договору.

Проаналізувавши зазначене та відповідний додаток, суд дійшов висновку, що відповідач-1 зобов`язаний здійснювати погашення кредиту рівними частинами до 12-го числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як зазначалось вище, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів виконав лише частково, на загальну суму 50 004,00грн. Доказів протилежного учасниками справи надано не було.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що відповідач-1 допустив прострочення строків погашення відповідного кредиту, суд дійшов висновку, що у позивача наявне право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Водночас, як встановлено судом, 12.12.2018 між АТ Таскомбанк , ФОП Козленком М.С. та ТОВ Ескадо-МС , укладено Договір поруки предметом якого є надання поруки поручителем (відповідач-2) перед кредитором (позивач) за виконання боржником (відповідач-1) зобов`язань за Кредитним договором. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, ТОВ Ескадо-МС відповідає солідарно із ФОП Козленком М.С. перед АТ Таскомбанк за невиконані відповідачем-1 зобов`язання за Кредитним договором.

Як зазначалось вище, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів виконав лише частково та повернув кредитні кошти у загальному розмірі 50 004,00грн, а отже у останнього наявна сума заборгованості перед позивачем у розмірі 149 996,00грн (200 000-50 004,00=149 996,00).

У свою чергу, позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідачів в частині стягнення з останніх основної суми заборгованості у розмірі 141 662,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Ураховуючи те, що своєчасне повернення відповідних коштів є одним з основних обов`язків відповідачів, належне виконання якого вимагається законом та Договорами, суд зважаючи на вищевказані положення ГПК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом саме у розмірі 141 662,00грн.

6.2. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 0,08грн - заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як зазначалось вище, у пп. 2.3.1 п. 2.3 та п. 2.5 Кредитного договору сторони погодили розмір процентної ставки за користуванням кредиту - 0, 0001% річних, яка повинна сплачуватись щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів позивальнику.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу кредитні кошти 12.12.2018, а відтак, відповідач-1 зобов`язаний сплачувати проценти до 12-го числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту.

Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків (а.с. 42) у розмірі 0,08грн , суд вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідачів.

6.3. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача комісійну винагороду у розмірі 28 000,00грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (абз. 1 ч. 1 ст. 632 ЦК України).

Як зазначалось вище, у пп. 2.3.2 п. 2.3 Кредитного договору сторони домовились про сплату відповідачем-1 позивачу комісійної винагороди у розмірі 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно).

Так, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок наявної у відповідачів заборгованості з комісійної винагороди (а.с. 42) у розмірі 28 000,00грн , вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідачів.

6.4. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачами зобов`язань, позивач просить стягнути з останніх пеню у загальному розмірі 6 637,67грн, з яких: 0,01грн - пеня, нарахована на заборгованість по відсоткам; 4 674,52грн - пеня нарахована на основну заборгованість за Кредитним договором; 1 963,14грн - пеня, нарахована на заборгованість по комісії. Зазначені штрафні санкції позивач обраховує у період з 29.08.2019 по 29.02.2020. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, у п. 3.3 Кредитного договору, сторони погодили, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань при реалізації права банку, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

6.4.1 Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої за невчасне виконання відповідачем-1 зобов`язань по Кредитному договору зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі 0,01грн за період з 29.08.2019 по 29.02.2020, суд вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідачів.

6.4.2 Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої на суму основної заборгованості у розмірі 4 674,52грн за період з 29.08.2019 по 29.02.2020, суд вважає його арифметично неправильним, оскільки позивачем здійснювалось нарахування пені не на окремі прострочені платежі у розмірі 8 334,00грн, а на суму заборгованості за наростаючим підсумком.

Проте, у перерахунку, зазначена сума становить значно більший розмір, ніж заявляє позивач, а тому ураховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня саме у розмірі 4 674,52грн .

6.4.3 Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої за невчасне виконання відповідачем-1 зобов`язань по Кредитному договору зі сплати комісійної винагороди, у розмірі 1 963,14грн, суд вважає його арифметично неправильним, оскільки позивачем здійснювалось нарахування пені не на окремі прострочені платежі у розмірі 3 500,00грн, а на суму відповідної заборгованості за наростаючим підсумком.

Проте, у перерахунку, зазначена сума становить значно більший розмір, ніж заявляє позивач, а тому ураховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня саме у розмірі 1 963,14грн .

6.5. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідачів штраф у розмірі 1 479,25грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У свою чергу, АТ Таксомбанк в обґрунтування наявності у нього права на нарахування та стягнення штрафу посилається на п. 18.2.1.5 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таксомбанк , які позивачем долучено до свого позову (т. 1 а.с. 44-50).

Проте, позивачем не було подано до суду доказів, у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, того, що саме ці Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таксомбанк розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Кредитний договір. Крім того, позивачем також не було подано доказів того, що вказані Правила на момент отримання відповідачем-1 кредитних коштів взагалі містили положення щодо сплати штрафу.

При цьому, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни у Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таксомбанк .

Крім того, суд зазначає, що визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 916/2755/18).

Проаналізувавши зазначене, суд вважає, що ті Правила, які були надані АТ Таскомбанк , та які не містять підпису відповідача-1, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12.12.2018 шляхом підписання заяви-договору №ІD5716240 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таксомбанк .

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати штрафу за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

7. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 76-80, 86, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця Козленка Максима Сергійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Ескадо-МС (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 16, офіс 303, ідентифікаційний код 37235870) на користь Акціонерного товариства Таскомбанк (01032, м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 09806443) основну заборгованість по тілу кредиту у розмірі 141 662,00грн (сто сорок одна тисяча шістсот шістдесят дві грн 00 копійок); відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 0,08коп (вісім копійок), комісію у розмірі 28 000,00грн (двадцять вісім тисяч грн 00 копійок); пеню, нараховану на заборгованість по відсоткам, у розмірі 0,01 копійок (одна копійка); пеню, нараховану на основну суму заборгованості, у розмірі 4 674,52грн (чотири тисячі шістсот сімдесят чотири грн 52 копійок); пеню, нараховану на заборгованість по комісії, у розмірі 1 963,14грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят три грн 14 копійок); судовий збір у розмірі 2 644,50грн (дві тисячі шістсот сорок чотири грн 50 копійок).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України .

Повний текст рішення буде складено протягом 5 днів з дня оголошення даної вступної та резолютивної частин рішення.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Таскомбанк (01032, м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 09806443)

Відповідач-1: фізична особа-підприємець Козленко Максим Сергійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю Ескадо-МС (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 16, офіс 303, ідентифікаційний код 37235870)

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.07.2020

Станом на 13.07.2020 рішення законної сили не набрало.