Рішення

від 09.07.2020 по справі 922/4051/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4051/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", вул. Космічна, буд. 20, м. Харків, 61145 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж", вул. Валентинівська, буд. 2-А, м. Харків, 61038 2. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків простягнення 1 575 152,16 грн. за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж", відповідача 2 - фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 7/08-К від 02.04.2008 року за період з 25.08.2013 року по 24.08.2016 року у сумі 1 575 152,16 грн. з яких: прострочена заборгованість по процентам за період з 25.08.2013 року по 24.08.2016 року у розмірі 1 386 998, 35 грн., заборгованість по пені у розмірі 188 153, 81 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати (із урахуванням уточненої позовної заяви т. 1, а.с. 145-149).

Ухвалою суду від 27.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року задоволено клопотання від 21.01.2020 року (вх. № 1468) про відкладення розгляду справи. Підготовче засідання у справі № 922/4051/19 відкладено.

04.02.2020 року відповідач 2 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх. № 2755) у якому зазначає, що строк кредитування визначений кредитним договором пункт 1.2. не пізніше 01.04.2012 року . Рішенням комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2013 року стягнуто 1 999 774, 00 грн. суми простроченої заборгованості за кредитом та 224 018, 40 грн. суми простроченої заборгованості по процентам з червня 2012 року по 11.11.2012 року. Рішення набрало чинності 23.10.2013 року. За твердженнями відповідачів з постановленням рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов`язальні відносини за договором трансформувалися в охоронні, що містять обов`язок виконати рішення суду, і не передбачають нарахування плати у відповідності до умов договору. Також зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України. У зв`язку із чим, просить суд, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т. 1, а.с. 116-118).

Ухвалою суду від 04.02.2020 року підготовче засідання у справі № 922/4051/19 відкладено.

11.02.2020 року позивач через канцелярію суду надав уточнену позовну заяву (вх. № 3540 від 11.02.2020 року) про стягнення заборгованості, у якій просить суд, прийняти дану уточнену позовну заяву до розгляду. Стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованості за кредитним договором № 7/08-К від 02.04.2008 року за період з 25.08.2013 року по 24.08.2016 року у сумі 1 575 152,16 грн. з яких: прострочена заборгованість по процентам за період з 25.08.2013 року по 24.08.2016 року у розмірі 1 386 998, 35 грн., заборгованість по пені у розмірі 188 153, 81 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати (т. 1, а.с. 145-149).

Ухвалою суду від 11.02.2020 року прийнято до розгляду заяву вих. № 517 № б/н 2020 від 11.02.2020 року.

13.02.2020 року від відповідача 1 та відповідача 2 надійшли пояснення (вх. № 3844), у яких останні зазначають, що вивчивши уточнену позовну заяву, відповідачі просять суд, відмовити у задоволенні позовних вимог. Також зазначають, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на пункту 1.4.3. кредитного договору, який мав місце в первісній редакції. Позивач посилається на факт укладення додаткової угоди №2 від 26.01.2011 року. Відповідно до зазначеної додаткової угоди кредитний договір був викладений у новій редакції, і пункт 1.4.3. в ньому відсутній. У зв`язку із чим, на думку відповідачів, посилання позивача на пункт 1.4.3 кредитного договору, не відповідає наявним між сторонами правовідносинам та просить суд, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т. 1, а.с. 157).

Ухвалою суду від 13.02.2020 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Підготовче засідання у справі № 922/4051/19 відкладено.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року спільну заяву позивача та відповідача від 10.03.2020 року про перехід до розгляду справи по суті в цьому судовому засіданні - задоволено. Закрито підготовче провадження у справі № 922/4051/19. Справу призначено до розгляду по суті в цьому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 02 квітня 2020 року .

Ухвалою суду від 02.04.2020 року заяву (вх. № 7987 електронний суд) позивача, про проведення засідання 02.04.2020 року без участі представника позивача - задоволено. Відкладено розгляд справи № 922/4051/19 на 28.04.2020 року.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року заяву (вх. № 9774 від 27.04.2020 року електронний суд) позивача, про проведення засідання 28.04.2020 року без участі представника позивача - задоволено. Відкладено розгляд справи № 922/4051/19 на "14" травня 2020 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 14.05.2020 року розгляд справи відкладено на 01.06.2020 року. Запропоновано відповідачу 1 та відповідачу 2 надати письмові пояснення, щодо набрання законної сили рішенням суду у справі № 2020/7364/2012 від 11.04.2013 року.

01.06.2020 року від відповідачів надійшла заява (вх. № 12207) про надання до матеріалів справи копії матеріалів цивільної справи № 2020/7364/2012, що перебувала в провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова (в. 2, а.с. 70-89).

Ухвалою суду від 01.06.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи із урахуванням позиції представників сторін, судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 09.06.2020 року .

01.06.2020 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 12300), у якій останній, просить суд, повернути банку суму судового збору за зменшення позовних вимог у розмірі 1 417, 67 грн. за реквізитами зазначеними у даній заяві (т. 2, а.с. 95).

Ухвалою суду від 09.06.2020 року зазначено, що заява (вх. № 12300 від 01.06.2020 року) позивача буде розглянута під час розгляду справи.

Ухвалами суду від 28.04.2020 року, 14.05.2020 року, 01.06.2020 року, 09.06.2020 року, 11.06.2020 року та від 02.07.2020 року розгляд справи відкладався у зв`язку із продовженням на всій території України дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Ухвалою суду від 09.07.2020 року задоволено заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (вх. № 12300) від "01" червня 2020 р. про повернення судового збору з Державного бюджету.

Уповноважений представник позивача у призначене судове засідання 09.07.2020 року з розгляду справи по суті не з`явився. Про час то місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу позивача, яка міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань копії ухвали суду від 02.07.2020 року про відкладення розгляду справи (т. 2, а.с. 123-124).

Уповноважений представник відповідача 1 та відповідача 2 у призначене судове засідання 09.07.2020 року з розгляду справи по суті не з`явився. Про час то місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу позивача, яка міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань копії ухвали суду від 02.07.2020 року про відкладення розгляду справи (т. 2, а.с. 123-124).

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи, що судом було здійснено усі заходи, щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, досліджено усі докази надані позивачем та відповідачем 1, відповідачем 2, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

02.04.2008 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міраж" (позичальник, відповідач 1) укладено кредитний договір № 7/08-К (т. 1, а.с. 15-18).

У відповідності до умов пункту 1.1. банк відкриває позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним кредитним лімітом 300 000 доларів США.

Підпунктом 1.3.1. договору, сторони погодили, що кредитна лінія відкривається з 02.04.2008 року строком на 36 місяців.

Нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування кредитом (підпункт 1.4.3 пункту 1.4. договору).

Відповідно до підпункту 3.3.1. договору, позичальник зобов`язується, використовувати кредит на назначені у цьому договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплати нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим договором.

Згідно додатку № 1 сторонами було погоджено графік погашення кредиту (т. 1, а.с. 19).

26.01.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору від 04.02.2008 року № 7/08-К якою сторони домовились внести зміни до кредитного договору, шляхом викладення його у новій редакції (т. 1, а.с. 21-25).

Відповідно до пункту 1.1. додаткової угоди, банк відкриває позичальнику не відновлювану мультивалютну кредитну лінію з загальним лімітом у сумі 4 781 640, 00 грн. із сплатою процентів за користування кредитними коштами:

- в доларах США, виходячи з 14,0% річних та, за користування кредитними коштами в іноземній валюті, що не повернуті у строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 24,0% річних;

- у гривні, виходячи з 15,0% річних та, за користування кредитними коштами в національній валюті, що не повернуті у строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 25,0% річних;

- починаючи з 27.01.2011 року режим кредитування встановлюється у вигляді кредиту у національній валюті у сумі 2 400 000, 00 грн., із сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 15,0% річних та, за користування кредитними коштами, що не повернуті у строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 25,0% річних.

Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі згідно графіку погашення кредиту (додаток № 1 до цього договору), але не пізніше 01.04.2012 року (пункт 1.2. додаткової угоди 2).

02.04.2008 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Міраж" (позичальник) було укладено договір поруки № 13/08- К/П (т. 1, а.с. 26-27).

Відповідно до умов пункту 1.1. договору, поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору № 7/08-К від 02.04.2008 року укладеному кредитором з позичальником, згідно яким позичальнику відкривається відновлювана відклична кредитна лінія з загальним лімітом у сумі 300 000, 00 доларів США на строк з 04.04.2008 року по 01.04.2011 року зі сплатою процентів за користування кредитом 14 % річних з урахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору.

Згідно пункту 2.1. договору поруки, у випадку невиконання позичальником зобов`язань по кредитному договору, кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до позичальника та поручителя. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це позичальника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення позичальника до участі у справі.

Поручитель зобов`язаний не пізніше 2-х днів х дати письмової вимоги перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунки, на яких враховують заборгованість позичальника в Харківській філії ВАТ АБ Укргазбанк , МФО 350448. Номера рахунків зазначаються в письмовій вимозі кредитора (пункт 2.2. договору поруки, т. 1, а.с. 27).

Як зазначає позивач, банк умови кредитного договору виконав належним чином. Проте позичальник свої зобов`язання щодо поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними належним чином не виконав. У зв`язку із чим кредитор звернувся із позовом до комінтернівського районного суду м. Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 11.11.2012 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2013 року у справі № 2020/7364/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської дирекції Акціонерний банк Укргазбанк задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж" заборгованість за кредитним договором № 7/08-К від 02.04.2008 року у розмірі 2 496 420, 42 грн. з яких: 1 999 774, 00 грн. суми простроченої заборгованості за кредитом, 224 018, 40 грн. суми простроченої заборгованості по процентам, 8 886, 99 грн. пеня за прострочку погашення процентів, 263 741, 03 грн. пеня за прострочку погашення кредиту (т. 1, а.с. 28-33).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.10.2013 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2013 року залишено без змін (т. 1, а.с. 34-36).

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.02.2015 року у справі № 641/447/15 - заяву ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж" про розстрочку виконання рішення задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2013 року у справі № 2020/7364/12 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж" заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 496 420, 42 грн. на 37 місяців згідно наступного графіку: з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року - 100 000,00 грн., з 01.02.2015 року по 31.12.2015 року по 50 000, 00 грн. кожного місяці, з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року по 60 000, 00 грн. щомісяця, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року по 80 000, 00грн. щомісяця, до 31.01.2018 року - 166 420, 42 грн. (т. 1, а.с. 119-120).

Судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено, що рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2013 року у справі № 2020/7364/2012 набрало законної сили, в апеляційному чи касаційному порядку не скасовано.

Як зазначає позивач, відповідно до вимог статей 1048, 1054 Цивільного кодексу України у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти за користування кредитними коштами сплачуються щомісяця до дня повернення кредиту у повному обсязі. У зв`язку із чим, починаючи з 12.11.2012 року позивачем було нараховано проценти за користування кредитними коштами, що не були своєчасно повернуті відповідно до умов договору.

Станом на 24.08.2016 року згідно розрахунку позивача, заборгованість за процентами складає 1 386 998, 35 грн. та складається з:

- поточної заборгованості по процентам за період з 25.08.2013 року по 24.08.2016 року у розмірі 0,00 грн.;

- простроченої заборгованості по процентам за період з 25.08.2013 року по 24.08.2016 року у розмірі 1 386 998, 35 грн.

- заборгованість по пені за період з 25.08.2013 року по 24.08.2016 року у розмірі 188 153, 81 грн. (т. 1, а.с. 147, 150).

Отже, предмет спору у даній справі становить вимога позивача про солідарне стягнення із відповідача 1 та відповідача 2 простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов`язань.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати острокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 стаття 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, та пункту 1.2. додаткової угоди № 2 до кредитного договору, кінцевий строк повернення кредиту за кредитним договором № 7/08-К від 02.04.2008 року - 01.04.2012 року (т. 1, а.с. 21 зворот).

У зв`язку із порушенням умов кредитного договору № 7/08-К від 02.04.2008 року позивачем 31.05.2012 року відповідачу 1 та відповідачу 2 направлено вимоги про повернення заборгованості по кредиту у сумі 2 132 798, 85 грн. (т. 2, а.с.75-89). Даний факт встановлений у рішенні Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі № 2020/7364/2012 від 11.04.2013 року та в ухвалі Апеляційного суду Харківської області від 23.10.2013 року у справі № 2020/7364/2012 т. 1, а.с. 28-а.с. 34-36).

Згідно приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Такими діями банк (кредитор), надіславши претензію, на власний розсуд, змінив строк виконання зобов`язання згідно умов кредитного договору № 7/08-К від 02.04.2008 року.

В свою чергу, банк, заявивши у справі № 2020/7364/2012 позовні вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, та отримавши задоволення своїх позовних вимог, змінив строк виконання основного зобов`язання та зумовив перебіг позовної давності. Водночас кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №5017/1987/2012.

Враховуючи вищевикладене, наявність судового рішення, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, і права та інтереси позивача в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогіна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Враховуючи вищевикладене, у постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Вказана позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наявних у матеріалах справи доказів та пояснень сторін вбачається, що у зв`язку із стягненням позикодавцем з позичальника та поручителя, за кредитним договором № 7/08-К від 02.04.2008 року після спливу визначеного договором строку кредитування, що підтверджується рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2013 року у справі № 2020/7364/2012, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти з простроченої заборгованості по процентам за період з 25.08.2013 року по 24.08.2016 року у розмірі 1 386 998, 35 грн. та заборгованість по пені за період з 25.08.2013 року по 24.08.2016 року у розмірі 188 153, 81 грн., у відповідності до положень статті 1050 Цивільного кодексу України, за кредитним договором - припинено, оскільки було змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору. Відповідні правовідносини права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 1 575 152, 16 грн. не підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у розмірі 23 627, 28 грн. у даній справі покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 526, 598, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України; статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 23 627, 28 грн. покласти на позивача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (юридична адреса: 01030, м. Киів, вул. Б. Хмельницького, 16-22, поштова адреса: вул. Космічна, буд. 20, м. Харків, 61145, ЄДРПОУ 23697280).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (юридична адреса: 01030, м. Киів, вул. Б. Хмельницького, 16-22, поштова адреса: вул. Космічна, буд. 20, м. Харків, 61145, ЄДРПОУ 23697280);

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міраж" (вул. Валентинівська, буд. 2-А, м. Харків, 61038, ЄДРПОУ 19467031);

Відповідач 2: Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "14" липня 2020 р.

Суддя О.О. Ємельянова