Рішення

від 13.07.2020 по справі 200/2974/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 р. Справа№200/2974/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., секретаря судового засідання Гаврик М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від першого відповідача - Ярова С.Е. - за витягом;

від другого відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САНФЛАВЕРС (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Миколаївська, буд 7/17, оф. 306, код ЄДРПОУ 37671240)

до першого відповідача Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826)

до другого відповідача Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

16 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю САНФЛАВЕРС (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Миколаївська, буд 7/17, оф. 306, код ЄДРПОУ 37671240) до першого відповідача Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) до другого відповідача Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393), в якій, з урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 29 січня 2020 року № 1446550/41835170 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкової накладної № 1 від 17 грудня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 17 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 23 березня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

25 травня 2020 року судом вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 22 червня 2020 року закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 13 липня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було складено по першій події та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку, передбаченому законодавством податкову накладну № 1 від 17.12.2019р. Проте, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена згідно з квитанцією від 10.01.2020р. з посиланням на пп.1.6 п.1 Критерії ризиковості платника податків . Вважає, що контролюючим органом були грубо порушені норми п.п. 201.16.1 Податкового кодексу України, оскільки не зазначено у квитанції конкретного критерію ризиковості платника податків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. У квитанції № 1 від 10.01.2020р. зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних блокувальним критеріям.

Також позивач посилається на те, що ним відповідачу було направлено всі належним чином оформлені необхідні документи, які підтверджують здійснення операцій.

Вважає, що зазначені рішення є незаконними та винесені контролюючим органом неправомірно, безпідставно та з порушенням положень податкового законодавства України. Просив задовольнити позовні вимоги.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив про те, що в ході обговорення 11.09.2018 питання про включення ТОВ САНФЛАВЕРС до Переліку ризикових платників податку на засіданні комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісія), було з`ясовано, що ТОВ САНФЛАВЕРС задіяне в ймовірних схемах ухилення від оподаткування шляхом формування податкового кредиту від платників, в яких не простежується рух товарів за ланцюгом постачання. Вказує, що зазначені висновки зроблені на підставі розгляду на засіданні комісії інформаційно- аналітичної довідки Костянтинівсько-Дружківського управління ГУ ДФС у Донецькій області щодо виявлення платника з ознаками ризиковості.

За таких обставин відповідач вказує на відсутність порушень прав, свобод та законних інтересів позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач 2 відзив на позовну заяву не надав, до судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом установлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю САНФЛАВЕРС є юридичною особою (код ЄДРПОУ 418351705142), створено 27.12.2017р. (номер запису: 1 269 102 0000 005314). Одним з видів діяльності підприємства є оптова торгівля металами та металевими рудами (основний): (код 46.72 згідно за КВЕД - 2010). Є платником ПДВ з 01 лютого 2018 року (а.с. 37-40).

Між позивачем та ТОВ Маркетинг 77 було укладено договір купівлі-продажу №1 від 21 травня 2019 року, відповідно до якого ТОВ САНФЛАВЕРС як Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Б/в навантажувач Doosan G30E-5 г/п 3000 кг 2007р.в. s/n MG- 00180. Кількість товару, найменування, одиниця виміру, ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами в специфікаціях (а.с. 24, 25).

На виконання умов Договору сторонами підписано Специфікацію № 1/1 від 21.05.2019 року на поставку Товару. Відповідно до умов Договору та Специфікації № 1/1 було оформлено видаткову накладну № 4 від 17 грудня 2019 року, та здійснено постачання товару на загальну суму 674 400,00 грн. (а.с. 26).

За правилом першої події - відвантаження товару складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №1 від 17.12.2019 року (а.с.28).

10 січня 2019 року позивачем отримано квитанцію про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної (а.с. 29).

27 січня 2020 року на адресу відповідача 1 направлені пояснення, оформлені бухгалтерською довідкою № 1 (а.с. 33).

29 січня 2020 року рішенням Головного управління ДПС у Донецькій області № 1446550/41835170 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкової накладної № 1 від 17 грудня 2019 року у реєстрації вказаної податкової накладної відмовлено (а.с. 32).

Не погодившись з вказаним рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкової накладної № 1 від 17 грудня 2019 року, позивач, 04 лютого 2020 року звернувся до відповідача 2 з скаргою та просив скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 29 січня 2020 року № 1446550/41835170 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкової накладної № 1 від 17 грудня 2019 року (а.с. 34). Зазначена скарга прийнята ДПС України 04 лютого 2020 року відповідно до квитанції № 2 (а.с. 35).

07 лютого 2020 року ДПС України прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 29 січня 2020 року № 1446550/41835170 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкової накладної № 1 від 17 грудня 2019 року, яким скаргу позивача залишено без задоволення (а.с. 36).

Судом також установлено та підтверджено матеріалами справи, що реалізований позивачем на адресу TOB Маркетинг 77 товар було придбано у ТОВ МАРКЕТИНГОВИЙ АЛЬЯНС СХІДНОЇ ЄВРОПИ на підставі договору № 25/01-2018 від 25.01.2018р. (а.с. 9-12).

Оплата товару була здійснена в повному обсязі та підтверджується платіжними дорученнями №8 від 08.02.2018р., №9 від 08.02.2018р. та №13 від 14.02.2018р. (а.с. 19-21).

За цією поставкою належним чином зареєстрована податкова накладна № 1 від 09.02.2018р., яка прийнята ДФС України, що підтверджується квитанцією №1 від 06.03.2018р. (а.с. 13, 14).

Доставка товару, придбаного у ТОВ МАРКЕТИНГОВИЙ АЛЬЯНС СХІДНОЇ ЄВРОПИ здійснювалась автомобільним перевізником ОСОБА_1 за рахунок ТОВ МАРКЕТИНГОВИЙ АЛЬЯНС СХІДНОЇ ЄВРОПИ , що підтверджується товарно - транспортною накладною від 09 лютого 2018 року № Р7 (а.с. 15).

Отже, взаємовідносини між позивачем та ТОВ МАРКЕТИНГОВИЙ АЛЬЯНС СХІДНОЇ ЄВРОПИ підтверджені первинним документами, зокрема: Договіром № 25/01-2018 від 25.01.2018р.; видатковою накладною № 7 від 09.02.2018р.; актом приймання-передачі товару від 10.02.2018р.; податковою накладною № 1 від 09.02.2018р.; квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 21.02.2018р.; товарно-транспортною накладною № Р7 від 09.02.2018р.; паспортом №0013/17; рахунком на оплату №3 від 08.02.2018р.; платіжними дорученнями №8 від 08.02.2018р., №9 від 08.02.2018р., №13 від 14.02.2018р.; актом на видачу техніки від 10.02.2018 року; карткою рахунком 631 за лютий 2018 року - березень 2018р. (а.с. 9-27).

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

На виконання вказаних норм ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , « ;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.13).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанції № 1 щодо податкової накладної від 17 грудня 2019 року вбачається, що контролюючим органом сформовано лише висновок про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрації ПН/РК від 17.12.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає (п.п. 1.6 п.1) критеріям ризиковості платника податків (а.с. 29).

Однак, в порушення положень підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідачем не зазначено у квитанціях конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, який став підставою для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Разом з цим, у квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

З оскаржуваного рішення комісії ДПС від 29 січня 2020 року № 1446550/41835170, вбачається, що відповідно до статті 200 ПК України було прийнято рішення про відмову у реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, зокрема, розрахункових документів, банківських виписок.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.

Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України до Комісії ДФС України для прийняття Рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Суд встановив, що на виконання положень підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України позивач направив копії документів та пояснення до господарських операцій, щодо яких були складені податкові накладні.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач стверджує, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин, копії яких надані відповідачу для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складеної у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає виключно Податковий кодекс України.

Суд вважає, що надані позивачем документи є достатньою підставою для реєстрації податкових накладних, а реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 2 липня 2019 р. по справі N140/2160/18N (К/9901/13662/19).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові № 21-1465а15 від 16 вересня 2015 року.

У даному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю САНФЛАВЕРС (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Миколаївська, буд 7/17, оф. 306, код ЄДРПОУ 37671240) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 29 січня 2020 року № 1446550/41835170 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкової накладної № 1 від 17 грудня 2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 17 грудня 2019 року, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю САНФЛАВЕРС (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Миколаївська, буд 7/17, оф. 306, код ЄДРПОУ 37671240).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САНФЛАВЕРС (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Миколаївська, буд 7/17, оф. 306, код ЄДРПОУ 37671240) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1051 грн. 00 коп. (одну тисячу п`ятдесят одна гривня).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САНФЛАВЕРС (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Миколаївська, буд 7/17, оф. 306, код ЄДРПОУ 37671240) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1051 грн. 00 коп. (одну тисячу п`ятдесят одна гривня).

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 13 липня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова