Постанова

від 14.07.2020 по справі 400/1009/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1009/20

Головуючий в 1 інстанції: Фульга А.П. Дата і місце ухвалення: 12.05.2020р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про скасування рішення від 18.02.2020р. про нарахування адміністративно-господарських санкцій в розмірі 92525,00 грн. за невиконання підприємством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів необґрунтовано нараховано ТОВ Житлорембуд-Ніка до сплати адміністративно-господарські санкції в розмірі 92525,00 грн. за невиконання у 2019 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки передбачений статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні обов`язок по забезпеченню працевлаштування інвалідів не слід ототожнювати з обов`язком роботодавця здійснювати їх фактичний пошук і працевлаштування на створених останнім робочих місцях. Чинним законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості. ТОВ Житлорембуд-Ніка регулярно подавало до центру зайнятості звітність про попит на робочу силу за формою №3-ПН, в яких зазначало про наявність однієї вакансії для інваліда. А відтак, товариство вважає, що ним вжито всі можливі заходи по забезпеченню працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для застосування до ТОВ Житлорембуд-Ніка адміністративно-господарських санкцій.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року позов задоволено.

Скасовано рішення Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 18.02.2020р. про нарахування ТОВ Житлорембуд-Ніка адміністративно-господарських санкцій в розмірі 92 525,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь ТОВ Житлорембуд-Ніка судові витрати в розмірі 2102 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 12.05.2020р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ Житлорембуд-Ніка .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що протягом 2019 року середньооблікова кількість штатних працівників товариства з інвалідністю складає 1 особа. Вказана інформація зазначена позивачем у звіті форми №10-ПІ за 2019 рік, який був наданий ним до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 13.02.2020р. Посилання ТОВ Житлорембуд-Ніка на подання ним 17.02.2020р. уточнюючого звіту, згідно якого підприємством у 2019 році було працевлаштовано (фактично працювало) 2 особи з інвалідністю в межах установленої квоти від середньооблікового складу працівників, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на думку апелянта, є безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено подання уточнюючого звіту форми №10-ПІ.

Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції необґрунтовано враховано надані ТОВ Житлорембуд-Ніка звіти за формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) в якості доказу вжиття підприємством заходів щодо виконання ним у 2019 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки до суду наданий лише Розділ І Основні дані про вакансії відповідних звітів, який не містить інформації щодо наявності на підприємстві вільних робочих місць (вакансій), створених для працевлаштування осіб з інвалідністю та кількості осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню та можуть бути працевлаштовані. У зв`язку з цим, апелянт стверджує, що відповідні докази не є належними доказами у справі в розумінні ст.73 КАС України.

Посилається апелянт і на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача з приводу того, що ТОВ Житлорембуд-Ніка надало до суду звіти ЄСВ лише за травень-грудень 2019 року, однак не надало відповідні звіти за січень-квітень 2019 року та штатний розклад товариства станом на 01.01.2019р., що свідчить про ненадання підприємством повної інформації для встановлення фактів, які можуть впливати на висновки суду у цій справі.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Житлорембуд-Ніка є юридичною особою, на яку Законом України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні покладено обов`язок щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

ТОВ Житлорембуд-Ніка 13.02.2020р. подало до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою №10-ПІ, затвердженою Наказом Мінпраці України 10.02.2007 року №42, відповідно до якого у 2019 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становила 44 особи. Норматив штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні - 2 особи, фактично працює - 2 особи з інвалідністю.

17.02.2020р. позивачем подано до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів уточнений звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою №10-ПІ, відповідно до якого у 2019 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становила 44 особи. Норматив штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні - 2 особи, фактично працює - 1 особа з інвалідністю.

Листом від 18.02.2020р. №01-12/05/229 Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів повідомило ТОВ Житлорембуд-Ніка , що відповідно до звіту за формою №10-ПІ Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік, який було отримало Відділенням 13.02.2020р., підприємством не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 92525,00 грн.

У вказаному листі, також, зазначено, що адміністративно-господарські санкції мають бути сплачені товариством в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Крім того, повідомлено, що відповідно до ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діятиме на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Не погоджуючись з правомірністю нарахування Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій в розмірі 92525,00 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ТОВ Житлорембуд-Ніка звернулося з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов підприємства, виходив з того, що обов`язок підприємства по створенню робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується обов`язком щодо їх працевлаштування. Суд визнав обґрунтованими доводи позивача, що ним, як роботодавцем, вжито усіх необхідних заходів для недопущення порушення, а факт не працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць для даної категорії громадян, у зв`язку з їх відсутністю, не може слугувати підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій, підставою для нарахування яких є наявність вини юридичної особи.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21 березня 1991 року №875-XII із змінами і доповненнями, визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Так, приписами ст.18 Закону №875-ХІІ визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 3 ст.19 цього ж Закону №875-ХІІ для підприємств установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 (одного) робочого місця.

При цьому, підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст.18 цього Закону.

Крім того, частиною 1 статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

У відповідності до вимог п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007р. №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим, відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Також, частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

До того ж, слід зазначити, що за змістом ст.18-1 Закону №875-ХІІ, пошук підходящої роботи безпосередньо здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування.

На підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах по справі №817/1188/18 від 24 квітня 2019 року та по справі №812/1164/18 від 31 липня 2019 року.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом 2019 року ТОВ Житлорембуд-Ніка щомісячно подавало звіти форми №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та постійно інформувало службу зайнятості про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю.

Варто зазначити, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів посилається на те, що надані ТОВ Житлорембуд-Ніка копії звітів за формою №3-ПН не є належними доказами у справі, оскільки суду надані лише Розділи І Основні дані про вакансії відповідних звітів, які не містять інформації щодо наявності на підприємстві вільних робочих місць (вакансій), створених для працевлаштування осіб з інвалідністю та кількості осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню та можуть бути працевлаштовані.

Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки в матеріалах справи містяться копії звітів №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2019 рік у повному обсязі.

Більше того, в матеріалах справи міститься лист Миколаївського обласного центру зайнятості від 12.03.2020р. №18/04/849-20, яким підтверджено, що протягом 2019 року ТОВ Житлорембуд-Ніка до Миколаївського міського центру зайнятості подано 18 пропозицій роботи для осіб з інвалідністю. З поданих вакансій на 5 вакансій ТОВ Житлорембуд-Ніка були видані направлення 6 безробітним, з яких 5 безробітних відмовилися від запропонованої роботи, а 1 - не відповідає вимогам.

При вирішенні даного спору колегія суддів, також, враховує, що в березні 2020 року Управлінням Держпраці в Миколаївській області було проведено перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання ТОВ Житлорембуд-Ніка вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, за наслідками якої складено акт перевірки №14-435/0014. Актом перевірки зафіксовано, що: роботодавець зареєстрований у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів; роботодавець щороку подає звіти про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю до відповідних відділень Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням; виконується норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що позивачем у 2019 році було вжито усіх необхідних заходів зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю та було належним чином повідомлено органи працевлаштування осіб з інвалідністю про створення відповідних робочих місць.

Судова колегія наголошує на тому, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів не надано доказів того, що ТОВ Житлорембуд-Ніка було необґрунтовано відмовлено у прийнятті на роботу особам з інвалідністю.

Щодо посилань апелянта на те, що звіт форми №10-ПІ за 2019 рік надано підприємством 13.02.2020р. та змінено його дані 17.02.2020р., тоді як чинним законодавством не передбачено подання уточнюючого звіту форми №10-ПІ, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки зазначена обставина не впливає на вирішення питання щодо правомірності нарахування суб`єкту господарювання адміністративно-господарських санкцій при встановленні відсутності його вини у невиконанні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, матеріалами справи підтверджено прийняття Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів від позивача звіту від 17.02.2020р.

Посилання апелянта на ненадання позивачем до суду звітів ЄСВ за січень-квітень 2019 року та штатного розкладу товариства станом на 01.01.2019р. не спростовують висновків суду про те, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому на нього не може бути покладена відповідальність за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних поноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді, не доведено обґрунтованість нарахування ТОВ Житлорембуд-Ніка адміністративно-господарських санкцій в розмірі 92525,00 грн. за невиконання підприємством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Поряд з цим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про скасування рішення Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 18.02.2020р. про нарахування позивачу адміністративно-господарських санкцій в розмірі 92525,00 грн., оскільки існування такого рішення матеріалами справи не підтверджено.

18.02.2020р. відповідачем на адресу позивача надіслано лист №01-12/05/229, яким його повідомлено про нарахування адміністративно-господарських санкцій у вказаному розмірі. Однак, даний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке спричиняє будь-які наслідки для ТОВ Житлорембуд-Ніка та/або порушує його права.

Статтею 20 Закону №875-ХІІ передбачено обов`язок підприємств, установ, організацій самостійно сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу, передбаченого ст.19 вказаного Закону. У разі несплати таких санкцій їх стягнення відбувається в судовому порядку за позовом уповноваженого органу Фонду соціального захисту інвалідів.

Таким чином, за наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що належним способом захисту прав ТОВ Житлорембуд-Ніка у спірних правовідносинах буде визнання в судовому порядку неправомірними дій Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо нарахування товариству адміністративно-господарських санкцій в сумі 92525,00 грн. за невиконання у 2019 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Частиною 4 статті 317 КАС України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та надано їм правову оцінку, однак обрано не належний спосіб захисту прав позивача у спірних правовідносинах, тому колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зміни резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року шляхом визнання неправомірними дій Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо нарахування ТОВ Житлорембуд-Ніка адміністративно-господарських санкцій в сумі 92525,00 грн. за невиконання у 2019 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

В іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що дану справу суд першої інстанції правомірно відніс до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини в наступній редакції:

Визнати неправомірними дії Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка (код ЄДРПОУ 33969521) адміністративно-господарських санкцій в сумі 92525,00 грн. за невиконання у 2019 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю .

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 липня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук