Постанова

від 14.07.2020 по справі 260/168/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/168/20 пров. № А/857/6699/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Кухтея Р.В., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Цар М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Берегівського медичного коледжу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі № 260/168/20 за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Берегівського медичного коледжу про застосування заходів реагування,-

суддя в 1-й інстанції - Луцович М.М.,

час ухвалення рішення - 09.04.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення - 14.04.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Берегівського медичного коледжу (далі - відповідач) про застосування заходів реагування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 16.12.2019 р. по 17.12.2019 р. позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача, за наслідками якої складено акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 17.12.2019 р. за № 200, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту» , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 р. №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014). Так за наслідками перевірки було встановлено, що подальша експлуатація відповідача із встановленими порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відтак, позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі за застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоспоживання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі № 260/168/20 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що більшість виявлених під час перевірки порушень ним усунуто, а ті, які тимчасово не усунуті, не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожежі, який має вірогідний характер, що свідчить про відсутність підстав для застосування такого заходу реагування як повне зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоспоживання.

Просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі № 260/168/20 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

14.07.2020 року на адресу суду надійшли клопотання представника Берегівського медичного коледжу про відкладення розгляду справи, яке мотивовано забезпеченням заходів карантину.

При цьому, клопотання сторони про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України на території України карантину з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції, на думку апеляційного суду, необхідно відхилити, оскільки відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів

Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов`язковою та судом така обов`язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень відповідача викладених у відзиві на апеляційну скаргу та апеляційній скарзі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що подальша експлуатація Берегівського медичного коледжу, із вищезазначеними порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Розглядаючи спір, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що , відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , та на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.12.2019 №353 у період з 16.12.2019 р. по 17.12.2019 р. працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено перевірку територій, приміщень, будівель та споруд Берегівського медичного коледжу, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

За наслідками позапланової перевірки Берегівського медичного коледжу позивачем складений Акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 17.12.2019 р. за № 200 (а.с. 8-16), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту» , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), а саме:

Навчальний корпус м. Берегово, вул. Мукачівська, 3

п. 1. Пожежні щити не укомплектовані засобами пожежогасіння,: вогнегасники - 3 піт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (Розділ V п. 3.11 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 2. Електромережа експлуатується з порушеннями ПУЕ (Правил технічної експлуатації електроустановок). (Розділ IV п. 1.1 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 3. Будинки, приміщення та споруди не дообладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (Розділ V п. 1.2 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 4. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів виконано методом «скрутки» (Розділ IV п. 1.6 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 5. Не встановлені ковпаки на світильники (Розділ IV п. 1.18 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 6. Відсутня система оповіщення III типу. (п. 5.1 Додаток Б ДБН В.2.5-56:2014); п. 7. Розетки встановлені на горючій основі (Розділ IV п. 1.17 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 8. Розподільчі коробки не закриті кришками (Розділ IV п. 1.7 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 9. Підвішування світильників здійснено безпосередньо на струмогіровідні проводи (Розділ IV п. 1.18 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 10. Посадова особа не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (Розділ II п. 16 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 11. Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки в достатній кількості. Відповідно до ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (180 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальнье и знаки безопасности» . (Розділ II п. 8 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 12. На об`єкті не розроблені та не вивішені по поверхові плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (Розділ II пп. 5,6 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 13. Відсутні протипожежні двері, люки виходу на горище (Розділ III глава 2 п. 2.3 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 14. Блискавкозахист не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (Розділ V глава 1 п. 1.2 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 15 Не проведено обробку дерев`яних конструкцій горища (Розділ III п. 2.5 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 16 Облицювання стін на шляхах евакуації виконано з горючих матеріалів (Розділ III п. 2.17 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 17 Наявні вогнегасники знаходяться в непрацездатному стані (Розділ III п. 2.2 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 18 Персонал не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання згідно норм належності (ст. 20 ч.І п. 2 Кодексу цивільного захисту України);

Гуртожиток м. Берегово, пл. Героїв, 7:

п. 19 Не проведено обробку дерев`яних конструкцій горища (Розділ III п. 2.5 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 20 Приміщення котельні на твердому паливі не обладнані системою пожежогасіння (Додаток А Таблиця А.2 п. 1.4 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного);

п. 21 Не представлено акт вводу в експлуатацію системи пожежної сигналізації (Розділ V п. 1.4 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 22 Пожежний щит не укомплектований засобами пожежогасіння : вогнегасники - З шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (Розділ V п. 3.11 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 23 З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів виконано методом «скрутки» (Розділ IV п. 1.6 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 24 Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (Розділ IV п. 1.16 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 25 Розподільчі коробки не закриті кришками (Розділ IV п. 1.7 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 26 Приміщення не до забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (Розділ V п. 3.6 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 27 Люки виходу на горище не відповідають вимогам ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (Розділ III п. 2.3 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 28 На об`єкті не розроблені та не вивішені по поверхові плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (Розділ II пп. 5,6 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 29 Черговий обслуговуючий персонал в нічний час не повідомляє пожежно- рятувальний підрозділ про кількість перебуваючи дітей (Розділ VI п. 1.3 ППБУ Наказ МВС України № 1417 від ЗО. 12.2014 року);

п. 30 Персонал не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання згідно норм належності (ст. 20 ч. 1 п. 2 Кодексу цивільного захисту України);

п. 31 Відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту, (п. 13 Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» );

Як встановлено в ході розгляду справи по суті та підтверджується наявними матеріалами справи, в подальшому - 10.03.2020 року позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, результати якої відображені в Акті від 10.03.2020 року №71.

Так, за результатами проведеної перевірки, результати якої відображені в Акті від 10.03.2020 року №71, позивачем було встановлено допущення позивачем наступних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

Навчальний корпус м. Берегово, вул. Мукачівська, 3

п. 1. Електромережа експлуатується з порушеннями ПУЕ (Правил технічної експлуатації електроустановок). (Розділ IV п. 1.1 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 2. Будинки, приміщення та споруди не дообладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (Розділ V п. 1.2 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 3. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів виконано методом «скрутки» (Розділ IV п. 1.6 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 4. Відсутня система оповіщення III типу. (п. 5.1 Додаток Б ДБН В.2.5-56:2014); п. 7. Розетки встановлені на горючій основі (Розділ IV п. 1.17 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 5. Відсутні протипожежні двері, люки виходу на горище (Розділ III глава 2 п. 2.3 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 6 Облицювання стін на шляхах евакуації виконано з горючих матеріалів (Розділ III п. 2.17 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

Гуртожиток м. Берегово, пл. Героїв, 7:

п. 7 Приміщення котельні на твердому паливі не обладнані системою пожежогасіння (Додаток А Таблиця А.2 п. 1.4 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного);

п. 8 З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів виконано методом «скрутки» (Розділ IV п. 1.6 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 9 Люки виходу на горище не відповідають вимогам ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (Розділ III п. 2.3 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року).

Зокрема, щодо виявлених недоліків, відображених в Акті від 10.03.2020 року №71, суд зазначає наступне:

п. 1. Експлуатація електромережі з порушеннями ПУЕ (Правил технічної експлуатації електроустановок) може призвести до виникнення пожежі.

п. 2. Не всі приміщення та споруди обладнані системами протипожежного захисту, що може призвести до швидкого розповсюдження пожежі та не своєчасного надходження повідомлення про пожежу до пожежно-рятувальних підрозділів;

п. 3. З`єднання жил проводів і кабелів здійснювати методом «скрутки» не дозволяється через небезпеку настання пожежі через коротке замикання;

п. 4. Система оповіщення III типу повинна встановлюватись задля своєчасного оповіщення про виникнення пожежі;

п. 5. Приміщення необхідно відокремлювати від інших приміщень протипожежними перешкодами щоб уникнути розповсюдження пожежі;

п. 6 Облицювання стін на шляхах евакуації виконано з горючих матеріалів що може призвести до швидкого поширення пожежі;

п. 7. Відсутність системи пожежогасіння у приміщенні котельні призведе до стрімкого розповсюдження пожежі на ранній стадії;

п. 8. З`єднання жил проводів і кабелів здійснювати методом «скрутки» не дозволяється через небезпеку настання пожежі через коротке замикання;

п. 9. Приміщення необхідно відокремлювати від інших приміщень протипожежними перешкодами щоб уникнути розповсюдження пожежі.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини четвертої статті 4 вказаного Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно з частиною сьомої статті 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною другою цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем усунуто 25 із 31 виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що підтверджується актами перевірки №71 від 10.03.2020 року та № 93 від 18.06.2020 року.

Таким чином, відповідачем усунуто більшість порушень, зафіксованих в акті перевірки, а щодо решти порушень, то відповідачем вживаються всі необхідні заходи на їх усунення.

Крім того, апеляційний суд враховує, що наведені порушення хоча і свідчать про невиконання відповідачем окремих правил дотримання пожежної безпеки, однак, не створюють реальної загрози життю і здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

При цьому, апеляційний суд наголошує, що захід реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, чого в даному випадку позивачем не доведено.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність необхідності застосування до відповідача заявлених позивачем заходів реагування, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

За наведених обставин, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Берегівського медичного коледжу задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі № 260/168/20 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Р. В. Кухтей Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 14.07.2020 року