Справа № 453/592/20
№ провадження 2/453/276/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Брони А.Л.
секретаря судового засідання - Бендеш А.І.,
за участю: позивачки ОСОБА_1 ;
її представника - адвоката Гороха В.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області за порядком спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, -
в с т а н о в и в :
20.05.2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, одночасно просивши про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 21.05.2020 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликиком сторін у судове засідання.
Розгляд справи відбувся 09.07.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 20 листопада 2018 року по даний час працює в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі - КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК ) на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів пункту екстреної медичної допомоги Славськ Сколівської підстанції екстреної медичної допомоги.
Наказом в. о. генерального директора КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК ОСОБА_12 № 220-к від 03.03.2020 року Про оголошення догани ОСОБА_1 їй було оголошено догану у зв`язку із порушенням принципів медичної етики та деонтології, які визначені пунктом 2.9 посадової інструкції фельдшера з медицини невідкладних станів екстреної медичної допомоги, затвердженої Генеральним директором КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК ОСОБА_8 від 07.12.2018 року.
Позивач стверджує, що такий наказ є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки у ньому не зазначено в чому полягає суть порушення трудової дисципліни, тобто немає вказівки на конкретні фактичні обставини та дати вчинення дисциплінарного проступку, не вказано нормативне посилання (назву, статтю, її частину, пункт, підпункт нормативного правового акту, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності), повне ім`я та по-батькові правопорушника, що суперечить вимогам ст. ст. 141, 147, 148, 149 КЗпП України.
Також позивач зазначила, що підставою притягнення її до дисциплінарної відповідальності була службова записка в. о. завідувача Сколівської підстанції екстреної медичної допомоги КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК ОСОБА_3 від 20.02.2020 року та скарга адміністрації комунального некомерційного підприємства Славської селищної ради Славська міська лікарня (далі - КНПП ССР Славська міська лікарня ) від 14.02.2020 року № 01-16/37.
У скарзі, яка адресована завідувачу Сколівської підстанції ЕМД ОСОБА_3 , зазначено, що позивачка неодноразово при доставці хворих грубила лікарям КНП ССР Славська міська лікарня , поводилась нетактовно відносно чергових лікарів, зокрема ОСОБА_4 , відмовлялась госпіталізувати хворих за скеруванням лікарів, зокрема за скеруванням лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_5 в КНП Сколівська центральна районна лікарня .
Попри те, позивач зазначає, що у скарзі не зазначено дату та час вчинення нею проступку, що унеможливлює перевірити додержання строків застосування дисциплінарного стягнення, передбачених ст. 148 КЗпП України, а також не підтверджені конкретні факти правопорушень відповідними доказами.
Вказує, що відповідно до вимог п. 1.3, 1.4 Положення та пункту 1.4 розділу 1 Етичного кодексу лікаря України, належними доказами щодо фактів порушення нею медичної етики та деонтології пункту ЕМД Славсько по відношенню до лікарів Славської міської лікарні мають бути висновок комісії та клопотання комісії з питань біоетики при Міністерстві охорони здоров`я України на адресу КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК про дисциплінарні санкції стосовно неї за порушення етики, проте такі відсутні.
Вважає, що не заслуговує уваги службова записка в. о. завідувача Сколівської підстанції ЕМД ОСОБА_3 від 20.02.2020 року, яка грунтується на телефонному дзвінку головного лікаря КНП СРР Славська міська лікарня ОСОБА_6 , що мав місце 13.01.2020 року, щодо її принизливого ставлення до лікарів при доставці хворого до лікувального закладу, та у якій зазначено, що з нею була проведена бесіда в телефонному режимі. Позивач зазначає, що викладені обставини спростовуються графіком роботи співробітників пункту ЕМД Славськ станом на січень 2020 року, складеним згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК та листом КПН ЛОР ЛОЦ ЕМД МК від 17.04.2020 року № 983/8.1-13, згідно яких вона працювала в нічну зміну в складі бригади ЕМД з 19 год. 00 хв. 13.01.2020 року по 07 год. 00 хв. 14.01.2020 року і госпіталізації хворих до Славської міської лікарні в цю зміну вона не здійснювала. Також в службовій записці не згадується письмова скарга адміністрації Славської міської лікарні від 20.02.2020 року № 01-16/37 і те, що службову записку ОСОБА_3 подала до КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК 20.02.2020 року, тобто через один місяць і 13 днів після вказаної телефонної розмови, що, на її думку, свідчить про упереджене ставлення до неї.
Також зазначає, що при оголошенні догани роботодавець не врахував її письмові пояснення від 20.02.2020 року, в яких вона зазначила про доставку 12.01.2020 року хворого ОСОБА_7 до Славської міської лікарні, відмови черговим лікарем Славської міської лікарні Євтухом В.Р. від медичного огляду цього хворого та від письмового скерування на доставку хворого до Сколівської центральної районної лікарні, а також про відсутність конфлікту з лікарем-ортопедом ОСОБА_5 та іншими лікарями Славської міської лікарні в цей день.
Про порушення свого трудового права дізналася при ознайомленні з наказом 06.03.2020 року.
Внаслідок вищезазначених обставин позивач переконана, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани стосовно неї є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник-адвокат Горох В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили такі задовольнити.
Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у судове засідання явку представика не забезпечило, хоча про час і місце судового розгляду було повідомлено належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористалося. Відзив на позовну заяву не подало.
У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Постановою №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів Пленум Верховного Суду України в ч.1 звернув увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП і інших актів законодавства України. Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці .
У відповідність до ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього ( ст. 4 КЗпП України). Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи ( ч. 6 ст. 5-1 КЗпП України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів пункту екстреної медичної допомоги Славськ Сколівської підстанції екстреної медичної допомоги з 20.11.2018 року відповідно до наказу №888-к від 16.11.2018 року по даний час.
Дана обставина підтверджується довідкою № 16, виданою 07.04.2020 року начальником відділу кадрів Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ОСОБА_11
Наказом № 220-к в. о. генерального директора Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ОСОБА_12 від 03 березня 2020 року фельдшеру з медицини невідкладних станів - ОСОБА_1 за порушення п. 2.9 дотримання принципів медичної етики та деонтології посадової інструкції фельдшера з медицини невідкладних станів оголошено догану з підстав поступлення 14.02.2020 року скарги від адміністрації КНП Славська міська лікарня до в. о. завідувача Сколівської підстанції ЕМД ОСОБА_3 щодо недотримання вимог медичної етики та дентології.
Відповідно до пункту 2.9 Посадової інструкції фельдшера з медицини невідкладних станів екстреної медичної допомоги, затвердженої генеральним директором КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК ОСОБА_8 від 07.12.2018 року, фельдшер з медицини невідкладних станів екстреної медичної допомоги дотримується принципів медичної етики та деонтології.
Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовується власником до працівника за порушення трудової дисципліни.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).
Суд також звертає увагу на те, що за кожний проступок до працівника може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення. Поряд з дисциплінарним стягненням до порушника трудової дисципліни можуть бути застосовані інші заходи правового впливу, наприклад, повне або часткове позбавлення премії чи винагороди за результатами роботи за рік. Якщо невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків продовжувалось, не дивлячись на накладення дисциплінарного стягнення, допускається застосування до нього нового дисциплінарного стягнення, у тому числі звільнення.
Судом встановлено, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани було порушення нею трудової дисципліни, яка виразилась у неналежному виконанні трудових обов`язків, закріплених пунктом 2.9 зазначеної вище інструкції, на підставі скарги, адресованої завідувачу Сколівської підстанції ЕМД ОСОБА_3 .
Як вбачається з наказу про оголошення догани, всупереч вимогам трудового законодавства у ньому не зазначено в чому полягає суть порушення трудової дисципліни позивачкою, тобто відсутня пряма вказівка на конкретні фактичні обставини та дату вчинення дисциплінарного проступку. Також у спірному наказі відсутнє посилання на відповідне законодавство, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 141 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Згідно ст. ст. 147, 148 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності про притягнення працівника до даного виду відповідальності, у разі заперечення ним вчинення дисциплінарного проступку роботодавець повинен довести факти невиконання чи неналежного виконання покладених на працівника трудових обов`язків, з`ясувати усі оставини вчинення проступку, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику, для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Як вбачається із скарги від адміністрації КНП Славська міська лікарня , ОСОБА_1 неодноразово при передачі хворих лікарям КНП Славська міська лікарня грубила, поводилась нетактовно відносно чергуючих лікарів стаціонару, зокрема ОСОБА_4 , відмовлялася госпіталізувати хворих за скеруванням лікарів, зокрема за скеруванням лікаря ортопед-травматолога ОСОБА_5 в КНП Сколівська центральна районна лікарня . Однак в такій, всупереч ст. 148 КЗпП України, не зазначено дату та час вчинення проступку, що не дає можливості встановити правильність додержання строків застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Положення про етичні правила і норми поведінки для медичних працівників КНП Славська міська лікарня , затвердженої 25.07.2018 року головним лікарем ОСОБА_6 , у разі порушення Положення лікарями, медичними працівниками, до них можуть бути застосовані санкції з боку етичної комісії закладу. У кожному випадку невизнання або порушення Положення громадськими організаціями, окремими юридичними та фізичними особами, які діють у сфері охорони здоров`я, відповідна Комісія з питань етичних правил і норм поведінки зобов`язана досліджувати можливі негативні наслідки для окремих людей і суспільства та вживати заходи з їх профілактики і усунення шляхом клопотання перед відповідними організаціями.
Однак, з листа КНП ССР Славська міська лікарня від 03.04.2020 року за вих. № 0116/71 вбачається, що у даному лікувальному закладі діє Положення про етичні правила і норми поведінки для медичних працівників КНП ССР Славська міська лікарня , затверджене головним лікарем ОСОБА_6 від 25.07.2018 року, проте комісії з питань медичної етики та деонтології не створено.
Зі службової записки в. о. завідувача Сколівської підстанції ЕМД ОСОБА_3 від 20.02.2020 року, вбачається що, оспорювана догана ОСОБА_1 грунтується на телефонному дзвінку головного лікаря КНП СРР Славська міська лікарня ОСОБА_6 , що мав місце 13.01.2020 року, щодо принизливого ставлення фельдшером пункту ЕМД Славськ ОСОБА_1 до лікарів Славської міської лікарні при доставці хворих до лікувального закладу.
Суд вважає, що така службова записка не може бути належним і допустимим доказом порушення позивачкою вимог медичної етики та деонтології, оскільки у ній зазначено, що 13.01.2020 року з ОСОБА_1 було проведено бесіду. Попри те, згідно графіку роботи співробітників пункту ЕМД Славськ , станом на січень 2020 року, складеного згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК та відповідно до листа КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК від 17.04.2020 року № 983/8.1-13, фельдшер ОСОБА_1 працювала в нічну зміну в складі бригади ЕМД з 19.00 год. 13.01.2020 року по 07 год. 14.01.2020 року і госпіталізації хворих до Славської міської лікарні в цю зміну не здійснювала.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що вказана службова записка була подана до КНН ЛОР ЛОЦ ЕМД МК 20.02.2020 року, тобто майже через місяць після згаданої телефонної розмови, що може свідчити про упереджене ставлення роботодавця до позивачки.
Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування всіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Однак, при оголошенні догани, роботодавець не врахував письмове пояснення позивачки від 20.02.2020 року, у якому вона зазначила, що хворого ОСОБА_7 , який був у важкому стані, 12.02.2020 року було доставлено до Славської міської лікарні, однак черговий лікар Славської міської лікарні ОСОБА_5 відмовився від медичного огляду цього хворого та від письмового скерування на доставку хворого до Сколівської центральної районної лікарні. Також позивач вказала про відсутність конфлікту з лікарем-ортопедом ОСОБА_5 та іншими лікарями Славської міської лікарні в цей день.
Дані факти, які викладені в поясненнях позивачки, були підтверджені в судовому засіданні показами свідка - фельдшера пункту ЕМД Славськ ОСОБА_9 та родичем хворого ОСОБА_7 - ОСОБА_10 , які вказали, що були очевидцями цих подій.
Трудові спори з питань накладення дисциплінарних стягнень вирішуються в установленому законодавством порядку.
Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавця покладається обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності (висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження факту недотримання позивачкою правил етики та деонтології, а відтак наявні підстави для визнання незаконним та скасування наказу в.о. генерального директора Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ОСОБА_12 № 220-к від 03.03.2020 року Про оголошення догани ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 279, 280-281 ЦПК України, ст. ст. 35, 78 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я , ст. ст. 9, 11 Закону України Про екстрену медичну допомогу , п. п. 1.1-1.5 розділу 1 Етичного кодексу лікаря України, ст. ст. 139, 141, 147, 148, 149, 150, 232, 233 КЗпП України, суд-
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ в.о. генерального директора Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ОСОБА_12 № 220-к від 03.03.2020 року Про оголошення догани ОСОБА_1 .
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.
У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф , фактична адреса: вул. Миколайчука, 9, м. Львів, код ЄДРПОУ 34167494.
Повний текст рішення складений 13.07.2020 року.
Суддя
Суд | Сколівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2020 |
Оприлюднено | 15.07.2020 |
Номер документу | 90369780 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сколівський районний суд Львівської області
Брона А. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні