Рішення

від 01.08.2006 по справі 14/130пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/130пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.08.06 р.                                                                                                    Справа № 14/130пн                               

за позовом Закритого акціонерного товариства "Корес", ЄДРПОУ 32458441, м.Донецьк

до відповідача 1. Акціонерного товариства закритого типу "Благодійний фонд

                             "Континент", ЄДРПОУ 13527364, м.Донецьк

до відповідача 2. Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Кумуржи

                               Анастаса  Сергійовича, код 2520711372, м.Донецьк

про усунення перешкод в праві користування земельною ділянкою

                                                             Суддя  Ємельянов А.С.          

Представники:

від позивача: Тернова В.О.-по дов.

від відповідача 1: Кузьмін В.А.-по дов.

від відповідача 2: Кузьмін В.А.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

                                                      Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                      оголошувались перерви з 27.06. по 06.07.2006р.,

                                                       з 25.07. по 01.08.2006р.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Корес", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Акціонерне товариство закритого типу "Благодійний фонд "Континент", м.Донецьк, про спонукання відповідача 1 звільнити земельну ділянку за адресою: м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Красноармійська, 76, та усунути перешкоди у її використанні шляхом прибирання огорожі та воріт.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.06.2006р. задоволено усне клопотання позивача та залучено до участі у справі відповідача 2, Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу Кумуржи Анастаса Сергійовича, м.Донецьк, з об'ємом вимог, заявлених до відповідача 1.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неправомірне вчинення відповідачами дій, направлених на встановлення перешкод у користуванні орендованою позивачем земельною ділянкою.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву без номера та дати, який надійшов на адресу суду 05.06.2006р., та доповненнях до нього позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач 1 посилається на недоведеність з боку позивача факту вчинення відповідачем 1 будь-яких перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою.

Відповідач 2 надав заяву без номера та дати, що надійшла до суду 27.06.2006р., в якій проти позовних вимог заперечує, посилаючись на непідвідомчість спору по цій справі господарським судам. Одночасно, відповідач 2 також стверджує про недоведеність позивачем тих обставин, що саме відповідач 2 розмістив спірні об'єкти на земельній ділянці, наданій в оренду позивачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Рішенням Донецької міської ради №21/136 від 30.09.2005р. позивачу в оренду строком на 3 роки надано земельну ділянку (кадастровий номер 1410136300:00:014:0036) загальною площею 0,0210 га, у тому числі 0,0167 га із земель, раніше наданих державній комплексній геологічній експедиції "Укргеолостром", 0,0043 га із земель жилої та громадської забудови, для експлуатації існуючої прибудованої адміністративної будівлі по вул.Красноармійській, 76, у Ворошиловському районі м.Донецька.

На підставі вказаного рішення, між позивачем та Донецькою міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки (зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 16.12.2005р. за №040514600).

Згідно з умовами цього договору, Донецькою міською радою було передано, а позивачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 210 кв.м. (кадастровий номер 1410136300:00:014:0036) для експлуатації існуючої прибудованої адміністративної будівлі, яка знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по вул.Красноармійській, 76.

При цьому, згідно з п.7 вказаного договору строк його дії узгоджено сторонами до 30.09.2008р.

25.10.2005р. позивачем, представниками ТОВ "Сервітут" та Управління земельних ресурсів був складений акт, згідно з яким перенесено в натуру (на місцевість) межі наданої позивачу в оренду земельної ділянки.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач займає праве крило адміністративної будівлі за вказаною вище адресою. При цьому, як вказує позивач, інше крило будівлі передано відповідачем 2 у користування відповідачу 1.

За твердженням позивача, порушуючи його законні права на користування земельною ділянкою, яка була йому відведена власником, відповідачі безпідставно заволоділи частиною зазначеної земельної ділянки, збудували огорожу та встановили металеві капітальні ворота, які закриваються на ключ, в арці, що розташована в межах земельної ділянки, наданої позивачу у користування згідно з договором оренди, та використовується ним для проходження в двір будівлі.

Таким чином, як вказує позивач, він позбавлений можливості належним чином користування відведеною йому земельною ділянкою.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про звільнення відповідачами земельної ділянки за адресою: м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Красноармійська, 76, та усунення перешкод у її використанні шляхом прибирання огорожі та воріт.

Відповідачі проти позовних вимог заперечують з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, доповненнях до відзиву на позовну заяву, поясненнях на позов.

Зокрема, як вказують відповідачі, позивачем не доведено того факту, що саме відповідачами на земельній ділянці позивача розміщено спірні огрожу та ворота. Крім цього, за твердженнями відповідачів, спір по цій справі не підвідомчій господарським судам.

Виходячи з принципу повного та всестороннього розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача частково правомірними, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, який посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Як вказувалось вище, на підставі рішення Донецької міської ради №21/136 від 30.09.2005р., між позивачем та Донецькою міською радою був укладений договір оренди, згідно з яким позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 210 кв.м. для експлуатації існуючої прибудованої адміністративної будівлі, яка знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по вул.Красноармійській, 76.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

З урахуванням вимог вказаних вище статтей, враховуючи ті обставини, що договір оренди, укладений між позивачем та Донецькою міською радою, був зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 16.12.2005р. за  №040514600, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право на користування земельною ділянкою площею 210,0 кв.м., розташованою по вул.Красноармійській, 76, у Ворошиловському районі м.Донецька.

Відповідно до ст.95 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі.

При цьому, статтею 96 Земельного кодексу України встановлений обов'язок землекористувачів забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, дотримуватися правил добросусідства.

Як встановлено судом, пунктами 1, 13 договору оренди від 16.12.2005р. №040514600 визначено призначення наданої позивачу земельної ділянки – для експлуатації існуючої прибудованої адміністративної будівлі, яка знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по вул.Красноармійській, 76.

          Згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

          Виходячи зі змісту позовної заяви, враховуючи пояснення позивача, надані у судових засіданнях, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на вчинення відповідачами  перешкод у користуванні ним наданою в оренду земельною ділянкою.

Зокрема, як вказує позивач, відповідачами на частині земельної ділянки позивача було встановлено огорожу та ворота, які закриваються на замок. Вказані дії відповідачів позбавляють позивача права користуватися відведеною йому земельною ділянкою.

          Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Факт знаходження на земельній ділянці позивача огорожі та металевих воріт підтверджується наявним в матеріалах справи листом №42-ЗАО від 26.06.2006р. Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області.

          Згідно з вказаним листом при обстеженні земельної ділянки, розташованої по вул.Красноармійській, 76 у м.Донецьку, спеціалістами управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області був детально вивчений план зовнішніх меж земельної ділянки, зроблені заміри.

          При цьому, було встановлено, що частина земельної ділянки, наданої позивачу в оренду, площею 35,3 кв.м. зайнята суміжним землекористувачем та огорожена з західної сторони металевим парканом, з південної сторони металевими воротами.

          Факт знаходження на земельній ділянці позивача огорожі та металевих воріт також підтверджується наданими до матеріалів справи фотокартками.

          За твердженням позивача, вказані спірні об'єкти встановлені відповідачем 1, який є користувачем адміністративної будівлі №76 по вул.Красноармійській у м.Донецьку.

          Вказані посилання позивача суд до уваги не приймає та вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

          Як встановлено судом, 01.08.2005р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 був підписаний договір оренди №21, за умовами якого відповідачем 2 було передано відповідачу 1 у користування приміщення загальною площею 347 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Красноармійська, 76, під офіс.

          Таким чином, відповідач 1 є користувачем цього приміщення.

          Будь-яких доказів, які б підтверджували розміщення відповідачем 1 спірної огорожі та воріт на земельній ділянці біля орендованого приміщення, позивачем всупереч вимогами ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

          На підставі викладеного, враховуючи недоведеність позивачем факту вчинення відповідачем 1 перешкод позивачу у користуванні земельною ділянкою площею 210 кв.м., яка розташована по вул.Красноармійській, 76, у м.Донецьку, позов в частині вимог до відповідача 1 підлягає залишенню без задоволення за недоведеністю.

          Як встановлено судом згідно з наданими до справи матеріалами, орендарем суміжної з позивачем земельної ділянки є відповідач 2.

Зокрема, між відповідачем 2 та виконавчим комітетом Донецької міської ради був підписаний договір оренди земельної ділянки №6039 №Ф-24955/2004р, згідно з умовами якого відповідач 2 є користувачем земельної ділянки площею 172,18 кв.м., що знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по вул.Красноармійській, 76.

          Тобто, відповідач 2 несе права та обов'язки землекористувача, передбачені вказаним вище договором, Земельним кодексом України.

За висновками суду, факт розташування на земельній ділянці позивача та суміжній з нею земельній ділянці, користувачем якої є відповідач 2, спірних об'єктів (огорожі, металевих воріт) повністю підтверджено наявними в матеріалах справи листом №42-ЗАО від 26.06.2006р. Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області, фотокартками.

З боку відповідача 2 вказані обставини не спростовані.

Відповідно до ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Статтею 103 Земельного кодексу України передбачено, що власники та землекористувачі  земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається  найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

При цьому, власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних   ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Вказаною статтею не визначено вичерпного переліку таких незручностей, внаслідок чого встановлення наявності неправомірної поведінки землекористувача або власника земельної ділянки, направленої на порушення прав та законних інтересів власників або землекористувачів суміжних земельних ділянок, провадиться органом, який розглядає спори між зазначеними власниками і землекористувачами.

Таким чином, виходячи з того, що користувачем земельної ділянки, суміжної з земельною ділянкою позивача, є відповідач 2, враховуючи ведення будівельних робіт саме на земельній ділянці відповідача 2 та, як наслідок, знаходження на ній спірної огорожі, суд дійшов висновку, що відповідач 2 як землекористувач суміжної з позивачем земельної ділянки повинен відповідати за порушення  прав позивача на цільове використання наданої земельної ділянки.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем факт порушення відповідачем 2 його права на користування земельною ділянкою за її цільовим призначенням повністю доведений матеріалами справи, вимоги про спонукання відповідача 2 звільнити земельну ділянку за адресою: м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Красноармійська, 76, та усунути перешкоди у її використанні шляхом прибирання огорожи та воріт підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача 2 повністю.

Клопотання Акціонерного товариства закритого типу "Благодійний фонд "Континент", м.Донецьк та Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Кумуржи Анастаса Сергійовича, м.Донецьк про припинення провадження по справі у зв'язку з непідвідомчістю спору господарським судам України судом залишено без задоволення, враховуючи, що сторонами по цій справі є юридичні особи та суб'єкт підприємницької діяльності, внаслідок чого відсутні підстави для припинення провадження по справі.

При цьому, посилання відповідачів на необхідність залучення до участі у справі фізичних осіб-мешканців будинку №76 по вул.Красноармійській у м.Донецьку є безпідставними, враховуючи, що предметом розгляду по цій справі є спір між землекористувачами (юридичними особами та суб'єктом підприємницької діяльності) суміжних земельних ділянок, який ніяким чином не стосується прав фізичних осіб.

Клопотання Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Алексєєвої О.Г. про залучення її до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору судом також залишено без задоволення.

Відповідно до ст.26 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення господарським судом вступити у справу можуть треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Тобто, підставою для розгляду позовних вимог одночасно з самостійними вимогами третьої особи є тотожність предмету позовів.

Як встановлено судом,  Алексєєва О.Г. є користувачем земельної ділянки, яка не співпадає з земельною ділянкою позивача. При цьому, позовні вимоги до відповідачів по цій справі також не стосуються земельної ділянки Алексєєвої О.Г.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                      ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Корес", м.Донецьк до Акціонерного товариства закритого типу "Благодійний фонд "Континент", м.Донецьк про звільнення земельної ділянки за адресою: м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Красноармійська, 76, та усунення перешкод у її використанні шляхом прибирання огорожі та воріт.

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Корес", м.Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Кумуржи Анастаса Сергійовича, м.Донецьк задовольнити.

Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Кумуржи Анастаса Сергійовича, м.Донецьк звільнити земельну ділянку за адресою: м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Красноармійська, 76, та усунути перешкоди у її використанні шляхом прибирання огорожі та воріт.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Кумуржи Анастаса Сергійовича, м.Донецьк на користь Закритого акціонерного товариства "Корес", м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 01.08.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 03.08.2006р.

         Суддя                                                                                                     Ємельянов А.С.                                 А.В.Г.