Рішення

від 14.07.2020 по справі 365/221/20

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/221/20

Номер провадження: 2/365/166/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.2020 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Турівської сільської ради Згурівського району Київської області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Костенко О.М. звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої позивачу, як спадкоємцю за заповітом відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221986401:01:008:0094 та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3000 га, кадастровий номер 3221986401:01:008:0095, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлій на праві власності згідно Державного акту серії КВ б/н. Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки у зв"язку із невірним зазначенням імені власника в Державному акті як ОСОБА_3 . Позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на земельні ділянки в досудовому порядку, внести виправлення до державного акту або отримати державний акт з правильним ім`ям власника. Внесення виправлень до Державних актів є недопустимим, а з 2013 року державні акти взагалі не видаються. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд визнати за позивачем ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на спірні земельні ділянки та не стягувати з відповідача судові витрати.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

В підготовче судове засідання представник відповідача Турівської сільської ради не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Голова сільської ради Волочнюк В.Я. направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав повністю.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі представника відповідача, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та його неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачем.

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачами позову за наявності для того законних підстав.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачем, яке прийняте судом, як таке, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_2 згідно Державного акту серії КВ б/н на праві власності належала земельна ділянка загальною площею 0,5500 га, яка складається із земельної ділянки для будівництва та о обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3000 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Земельні ділянки передані у власність на підставі рішення Виконавчого комітету Турівської сільської ради народних депутатів від 26 грудня 1993 року № 22. Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 29 листопада 1996 року за № 130, що встановлено з копії Державного акту (а.с.14).

Відомості про земельні ділянки внесені до Державного земельного кадастру та земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) визначений кадастровий номер 3221986401:01:008:0094, а земельні ділянці для ведення особистого селянського господарства - кадастровий номер 3221986401:01:008:0095 (інформація з ДЗК - а.с.6,7, копії витягів з ДЗК про земельні ділянки - а.с.20-23).

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни.

Згідно п. в ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Стаття 126 ЗК України, в редакції яка діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При виготовленні Державного акту було допущено помилку та ім`я власника зазначено як ОСОБА_3 , замість правильного - ОСОБА_3 ( копія Державного акту - а.с.14).

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом на майно померлої, зокрема і на спірні земельні ділянки. Позивач спадщину у встановленому законом порядку прийняв та отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на інше майно померлої, зокрема житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці за заповітом чи спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні (копія заповіту - а.с.13, копія спадкової справи № 294/2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - а.с.31-77).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема успадкування.

Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірні земельні ділянки, у зв"язку із тим, що в Державному акті власником земельних ділянок вказана ОСОБА_3 , тоді як ім`я померлого спадкодавця - ОСОБА_3 (нотаріальна відмова - а.с.10).

Позивач не має можливості внести виправлення до Державного акту серії КВ б/н чи отримати державний акт без помилки із зазначенням правильного імені власника.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13.03.92 року N 2201-XII "Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею" не передбачається можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою чи державного акта на право власності на земельну ділянку.

Згідно із п. п. 4.1, 4.4 Інструкції "Про заповнення бланків на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою" виправити помилку в державному акті про право власності неможливо. Виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.

Відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 року N 1051 видача державних актів та їх дублікатів на право власності на земельну ділянку не передбачено.

Згідно ч.1, ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належали земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221986401:01:008:0094 та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3000 га, кадастровий номер 3221986401:01:008:0095, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Державного акту серії КВ б/н. Зазначені земельні ділянки входять до складу спадщини за заповітом, яка відкрилася позивачу ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину. Встановлений законом строк для прийняття спадщини закінчився, спадкові права позивача ніким не оспорюються, інші спадкоємці відсутні. Через помилкове зазначення в Державному акті імені власника як ОСОБА_3 , замість правильного ОСОБА_3 , позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права, а тому його порушені права підлягають судовому захисту.

Належність спірних земельних ділянок саме ОСОБА_3 підтверджується довідкою Турівської сільської ради (а.с.12). ОСОБА_8 не проживала та не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,в свою чергу за вказаною адресою проживала та була зареєстрована ОСОБА_9 , що підтверджується довідкою Турівської сільської ради (а.с.11) та записами погосподарської книги (а.с.15).

Суд вважає за необхідне, визнати за позивачем ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221986401:01:008:0094 та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3000 га, кадастровий номер 3221986401:01:008:0095, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Не застосовувати до відповідача Турівської сільської ради ст. 141 ЦПК України та понесені позивачем судові витрати залишити за ним.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме грошові кошти в розмірі 685,41 грн.

Керуючись ст.ст.80,116,126,131,152 ЗК України, ст.ст.1217,1218,1223,1225,1268 ЦК України,ст.ст.141,142,198,200,206,247,263-265,273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Турівської сільської ради Згурівського району Київської області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221986401:01:008:0094 яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3000 га, кадастровий номер 3221986401:01:008:0095, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме грошові кошти в розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) гривні 41 копійка, що був сплачений ним 11.06.2020 року згідно квитанції № 0.0.1731956231.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах цивільної справи.

Не застосовувати до Турівської сільської ради Згурівського району Київської області ст. 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київської апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На підставі п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжити на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Турівська селищна рада Згурівського району Київської області, адреса: вулиця Київська, будинок 15, село Турівка Згурівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04360534.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ