Рішення

від 13.07.2020 по справі 603/325/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/325/20

Провадження №2/603/185/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання - Захарчишин М.В.

за відсутності сторін

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Гнатишин Віра Володимирівна

відповідач: Завадівська сільська рада

предмет позову: визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивача - адвокат Гнатишин В.В., звернувшись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 просить визначити останньому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги представника позивача мотивовані тим, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщина на:

- земельну ділянку площею 1,44 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124284800:01:001:0182 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №072172 виданого 21.05.2003 року на ім`я ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку площею 0,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124284800:01:001:0672 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №072172 виданого 21.05.2003 року на ім`я ОСОБА_2 .

На ім`я позивача спадкодавцем за життя було складено заповіт. Однак після звернення до нотаріальної контори з приводу оформлення своїх спадкових прав позивачу було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що вказаний строк ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, оскільки про складений спадкодавцем заповіт він дізналася лише в 2020 році коли отримала копію вказаного заповіту у сільській раді.

Окрім цього в позовній заяві представник позивача просить встановити факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 . Процесуальні рішення в справі.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 15.06.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

У зв`язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник позивача просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви для прийняття спадщини вважаючи причини пропуску строку поважними, а також встановити факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, представником позивача подано заяву в якій просить розглядати дану справу без її участі та участі позивача.

Відповідач - представник Завадівської сільської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав заяву в якій вказав, що позовні вимоги сільська рада визнає повністю, з обставинами викладеними в позові погоджується та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, а тому суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом .

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Івано-Франківськ у віці 78 років померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.01.2012 року, видане Завадівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області.

Ще за життя померлій належали:

- земельна ділянка площею 2,19 га для ведення товарного сільськогосподарського земельну ділянку площею 1,44 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124284800:01:001:0182, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №072172 виданого 21.05.2003 року на ім`я ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку площею 0,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124284800:01:001:0672, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №072172 виданого 21.05.2003 року на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно складеного 01.12.2008 року ОСОБА_2 в с.Завадівка Монастириського району Тернопільської області заповіту, посвідченого секретарем Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за №173, спадкодавець на випадок своєї смерті заповів належну їй на праві особистої власності земельну ділянку (пай) площею - 2,17 га, розташовану на території Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно державного акту серії ТР №072172 від 21.05.2003 року, синові - ОСОБА_1 .

У той же час, листом нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 29.05.2020 року № 225/01-16 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній факт прийняття спадщини у строк, передбачений ст.1270 ЦК України.

Також, встановлено, що ОСОБА_1 дублікат заповіту посвідчений секретарем Завадівської сільської ради отримав тільки в 2020 році.

Згідно повідомлення Монастириської державної нотаріальної контори від 17.06.2020 року №270/01-16 встановлено, що згідно даних Спадкового реєстру не заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім зазначеног, судом з матеріалів справи встановлено, що на вказане в позовній заяві спадкове майно претендує ОСОБА_1 , як син спадкодавця та спадкоємець за заповітом, проте при вмдачі свідоцтва про народження позивача в ньому було допущено помилку в імені його матері, а саме мамою вказана ОСОБА_2 коли правильно повинно бути ОСОБА_2 .

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується:

-Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 ;

-Довідкою виданою виконавчим комітетом Завадівської сільської ради 09.06.2020 року №234, згідно якої встановлено, що на території сільської ради в с.Маркова проживала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 на території сільської ради не числиться..

З аналізу вищезазначених документів та даних, які в них містяться судом встановлено, що при складанні (видачі) правовстановлюючого документу: свідоцтво про народження ОСОБА_1 , органом, який його складав, була допущена помилка при записі імені, матері позивача, а саме замість зазначення ОСОБА_2 було вказано ОСОБА_2 , що є недопустимим у відповідності до свідоцтва про народження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 . Джерела права й акти їх застосування.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд, виходить із такого.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Визначаючись із заявленою вимогою про встановлення юридичного факту, а саме встановлення родинних відносин суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення факту родинних відносин необхідно позивачу для звернення до нотаріальної контори, оскільки він претендує на спадкове майно після смерті своєї матері - ОСОБА_2 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень, викладених в інформаційному листі Верховного Суду України від 19.06.2013 року щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в графі Встановлення факту родинних відносин між фізичними особами факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК в старій редакції) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, факт, що просить встановити заявник має юридичне значення.

Судом виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право.

Факт родинних відносин спадкоємця з спадкодавцем на час відкриття спадщини доведено доказами які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_2 , то заявлені вимоги про встановлення родинних відносин в даній частині підлягають задоволенню..

Даючи оцінку спірним правовідносинам щодо пропущеного позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини суд, виходить із такого.

Приписами ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦК України).

Заповіт є особистим розпорядженням спадкодавця, зробленим на випадок смерті, основним змістом якого є призначення спадкоємця або спадкоємців, а також визначення юридичної долі майна.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення ч. 3 ст. 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкодавця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (Постанова Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17).

Отже аналіз вищевказаних положень цивільного законодавства дає підстави для висновку, що порядок прийняття спадщини є жорстким та імперативним, пропуск строку тягне за собою втрату права на спадкування, а надання додаткового строку має розглядатися як виключний порядок поновлення прав того спадкоємця, який дійсно не мав можливості прийняти спадщину.

Таким чином, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (стаття 11 ЦПК України).

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Отже, як встановлено, ОСОБА_1 про існування заповіту дізнався лише в 2020 рокці, коли отримала дублікат вказаного заповіту в Завадівській сільській раді, другий примірник якого знаходився у спадкодавця, про існування заповіту у відповідності до ст. 63 Закону України Про нотаріат його ніхто не повідомляв, що не дало об`єктивної можливості позивачу для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а тому суд дійшов висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Інші можливі спадкоємці після смерті ОСОБА_2 про свої спадкові права не заявляли та судом не встановлені, відумерлою спадщина не визнавалась.

Наведені норми матеріального права та фактичні обставини справи, у їх сукупності, дають підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

VI.Судові витрати.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Так як в даному провадженні позовні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних відносин, вирішувалось за правилами норм окремого провадження, судові витрати вішкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов представника позивача - адвоката Гнатишин Віри Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В частині позовних вимог щодо повернення з державного бюджету судового збору за позовними вимогами про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.3 розділ XII Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 13.07.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_3 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Гнатишин Віра Володимирівна, (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ТР №000348 від 25.01.2019 року, Договір про представлення інтересів та надання професійної правничої допомоги від 05.06.2020 року), місцезнаходження якої: вул.Добровідка №15 м.Монастириська Тернопільська область

Відповідач: Завадівська сільська рада, (Код ЄДРПОУ 04396130), юридична адреса місцезнаходження відповідача: с. Завадівка Монастириського району Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян