Рішення

від 13.07.2020 по справі 607/5161/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2020 Справа №607/5161/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

-головуючого судді Сташків Н.М.,

-за участі секретаря судового засідання Облещук О.В.,

-у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буцнівської сільської ради Тернопільського району, ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 пред`явила до суду позов до відповідачів Буцнівської сільської ради Тернопільського району, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно - 2/6 частини житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обґрунтовує позов тим, що зазначений житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами належав на праві власності колгоспному двору, членами якого були: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та вона (позивач). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабця ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_3 , однак свої спадкові права за життя не оформив. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів їй спірний житловий будинок та все своє майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 вона прийняла спадщину шляхом вступу у фактичне володіння та управління майном. Вона звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори для формлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне будинковолодіння їй відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на нього. З цих підстав позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому просила суд визнати за нею право власності на відповідну частину спірного нерухомого майна.

Ухвалою суду від 23 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 23 квітня 2020 року на 11 год. 30 хв.

У зв`язку з неявкою сторін у вказану дату та час підготовче судове засідання відкладено на 21 травня 2020 року на 11 год. 15 хв.

21 травня 2020 року представник відповідач Буцнівської сільської ради Тернопільського району подав заяву про розгляд справи без його участі, згідно з якою не заперечив проти задоволення позову.

21 травня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кметик Я.С. подав заяву про відкладення підготовчого судового засідання.

У зв`язку з цим підготовче судове засідання відкладено на 25 червня 2020 року на 11 год. 30 хв.

18 червня 2020 року представник третьої особи - Тернопільської районної державної нотаріальної конториподала заяву про розгляд справи без її участі.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 25 червня 2020 року залучено ОСОБА_2 як співвідповідача у справі. Підготовче судове засідання відкладено до 12 год. 30 хв. 13 липня 2020 року.

В підготовче судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кметик Я.С. подав заяву про розгляд справи без його та позивача участі, згідно з якою позовні вимоги підтримав.

В підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 подала заяву про визнання позову в якій зазначила, що після смерті її матері ОСОБА_4 1/6 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 успадкував її батько ОСОБА_3 . До нотаріальної контори про спадкування 1/6 частини вказаного будинку вона не зверталась та не бажала її успадковувати. Інших спадкоємців першої черги не має. Між нею та її батьком ОСОБА_3 була домовленість про спадкування нею лише земельної ділянки (паю), що належав матері ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21 вересня 1956 року. У графі батько у вказаному свідоцтві вказано ОСОБА_3 , у графі мати - ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 17 травня 1973 року. Прізвище дружини після одруження ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 14 серпня 1974 року.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 22 травня 1997 року. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_11 .

Згідно з довідкою №49 від 28 січня 2020 року, виданою Байковецькою сільською радою Тернопільського району, житловий будинок по АДРЕСА_1 належить членам колгоспного двору, станом на 15 квітня 1991 року членами двору були: ОСОБА_3 (голова), ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_2 (дочка), ОСОБА_5 (зять), ОСОБА_6 (внук), ОСОБА_1 (внучка).

Як слідує з інформаційної довідки №254 від 20 лютого 2020 року, виданої Тернопільським районним бюро технічної інвентаризації, станом на 01 січня 2013 року житловий будинок з надвірнимим будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспоного двору ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 30 березня 1990 року та записано в реєстрову книгу №1 за реєстровим №133.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 30 січня 2001 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжуються існувати після набрання ним чинності. Тобто, до тих правовідносин, які виникли до прийняття чинного Цивільного кодексу України застосовуються норми Цивільного кодексу Української РСР (1963 року).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

На запит суду Державним нотаріальним архівом Тернопільської області було надано копії матеріалів спадкової справи №231/2002, заведеної Тернопільською районною державною нотаріальною конторою в 2002 році після смерті ОСОБА_4 .

З довідки №124 від 26 лютого 2020 року, виданої Буцнівською сільською радою Тернопільського району вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 разом з нею по АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 .

Як убачається з матеріалів спадкової справи №231/2002, 09 квітня 2002 року ОСОБА_2 звернулася до нотконтори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4

09 квітня 2002 року за реєстровим №1082 та №1084 ОСОБА_2 видано свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , а саме: на права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності колгоспу Відродження с. Буцнів Тернопільського району Тернопільської області, розміром 3,36 в умовних кадастрових гектарах та на грошові вклади зі всіма нарахованими процентами і компенсаціями, що зберігаються у Тернопільському міському відділенні Ощадного банку України №6360 на рахунках №052729, №05701554. На частку спірного будинковолодіння свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 не видавалося.

Зі заяви ОСОБА_2 про визнання позову вбачається, що спадщину на частку у спірному будинковолодінні вона не приймала ні шляхом отримання свідоцтва, ні шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном.

Спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , є її чоловік ОСОБА_3 , який прийняв у спадщину після її смерті належну померлій 1/6 частину спірного будинковолодіння шляхом фактичного вступу в управління цим спадковим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 28 грудня 2001 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.

На запит суду Тернопільською районною державною нотаріальною конторою Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було надано копії матеріалів спадкової справи №616/2002, заведеної Тернопільською районною державною нотаріальною конторою в 2002 році після смерті ОСОБА_3 .

За життя ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів належний йому на праві особисто власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 та все майно, де б воно не знаходилось, і з чого б воно не складалось, і все те, що буде належати йому на день смерті, і на що за законом він буде мати право, ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжуються існувати після набрання ним чинності. Тобто, до тих правовідносин, які виникли до прийняття чинного Цивільного кодексу України застосовуються норми Цивільного кодексу Української РСР (1963 року).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 в силу ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) прийняла у спадщину після померлого ОСОБА_3 належну померлому 1/6 частку спірного будинковолодіння, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Як убачається з матеріалів спадкової справи №616/2002, 26 вересня 2002 року ОСОБА_1 звернулася до нотконтори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Інші спадкоємці за законом та за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

ОСОБА_1 частково оформила спадкові права після смерті ОСОБА_3 , отримавши 26 вересня 2002 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом на права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності колгоспу Відродження село Буцнів Тернопільського району, розміром 3,36 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. від 02 березня 2020 року №431/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті діда ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З посиланням на зазначені норми закону позивач звернулася до суду за захистом її прав у судовому порядку.

Вирішуючи питання про те, чи дійсно ОСОБА_3 за життя належала 2/6 частки спірного житлового будинку, суд виходить із наданих доказів.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови №20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності роз`яснив, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Судом установлено, що житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, членами якого були - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Відтак, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за життя належало по 1/6 частині вказаного будинку.

ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 успадкував належну їй 1/6 частину спірного будинковолодіння, однак за життя не оформив своїх спадкових прав.

Таким чином, ОСОБА_3 за життя належало 2/6 частини вказаного будинку (1/6 + 1/6 = 2/6)

Відповідачі, у тому числі відповідач ОСОБА_2 , дочка померлого ОСОБА_3 , права позивача на спірне майно не оспорюють.

Однак, оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на належну йому частку житлового будинку , це стало перешкодою в оформленні позивачем своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема шляхом отримання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання про порушення прав позивача, які підлягають до захисту шляхом задоволення її позовних вимог - визнання за ОСОБА_1 права власності на 2/6 частини житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 392, 1261, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, ст. ст. 89, 263, 264, 265, 273, ст. 354, ст. 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Буцнівської сільської ради Тернопільського району, ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно про визнання права власності на спадкове майнозадовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/6 частини житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідачі:

Буцнівська сільська рада Тернопільського району, місцезнаходження: вул. Шевченка, 37, с. Буцнів Тернопільського району, код ЄДРПОУ 04394852 ;

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ;

Третя особа:

Тернопільська районна державна нотаріальна контора , місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 27, код ЄДРПОУ 05466080 .

Головуючий суддяН. М. Сташків