ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2020 року
м.Суми
Справа №583/2979/19
Номер провадження 22-ц/816/869/20
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Перше травня ,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 січня 2020 року в складі судді Ковальової О.О., постановлену у м. Охтирка, повне судове рішення складено 28 січня 2020 року,
в с т а н о в и в:
Звернувшись до суду з позовом у липні 2019 року, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі від 30.08.2010 року укладений між ним та ТОВ Перше травня , зареєстрований за №592030004002473 від 24.03.2012 року.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач не виконує вимоги статей 24, 25 Закону України Про оренду землі та ст. 22 Земельного кодексу України, оскільки при користуванні земельною ділянкою порушує режим природоохоронного використання земель, не надає орендодавцю проект землеустрою, який забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, не дотримується порядку сівозміни та не проводиться чергування сільськогосподарських культур і парів на земельній ділянці, що призводить до зниження якісних характеристик ґрунту та зниження родючості.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28.01.2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішення, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що висновок суду першої інстанції про те, що відсутність проекту землеустрою не є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є помилковим, оскільки одним із обов`язкових заходів із забезпечення родючості ґрунтів, які здійснює землекористувач та дотримання яких обов`язкове, є розробка і дотримання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Вказує, що відповідач за весь період користування земельною ділянкою, починаючи з 2010 року, не виконав проект землеустрою. Крім того, суд першої інстанції не вирішив заявлене клопотання про витребування письмових доказів, які позивач самостійно не мав змоги отримати.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Перше травня просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що позивач не вірно тлумачить норми земельного законодавства та не надав доказів неналежного використання земельної ділянки, що можуть стати підставою для дострокового розірвання договору оренди землі. Вказує, що позивач жодного разу не пред`являв товариству претензій щодо неналежного виконання умов договору в частині порядку використання земельної ділянки, чи вимоги про розірвання договору оренди землі за взаємною згодою. Зазначає, що діюче законодавство не зобов`язує орендаря в обов`язковому порядку виготовляти агрохімічний паспорт.
Відзиву на апеляційну скаргу третьою особою не направлено.
В судовому засіданні позивач та його представник доводи скарги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача і третя особа до суду не прибули, але про час та місце його проведення повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,06 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, з яких 3,22 га - ріллі, 0,84 га - кормових угідь, яка розташована на території Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с. 35, 36).
30.08.2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ Перше травня було укладено договір оренди землі, зареєстрований в Охтирському районному відділі ДП Центр ДЗК 22.03.2012 року за № 592030004002358 . За умовами договору ТОВ Перше травня передано в оренду 4,06 га землі, у тому числі 3,2200 га рілля, 0,6978 сіножаті та 0,1401 га пасовища строком на 10 років (а.с. 33-34).
У пунктах 37, 38, 39 договору оренди земельної ділянки сторони обумовили підстави його припинення. Зокрема, у разі розірвання за взаємною згодою сторін, на підставі рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
ОСОБА_1 у період з 2010 по 2018 роки систематично отримував від ТОВ Перше травня орендну плату за використання його земельної ділянки (а.с. 52-83).
Крім того, судом встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 розміщена в межах поляНОМЕР_1 сівозміни 1 площею 165 га на території Грунської об`єднаної територіальної громади.
Відомостями про фактичне розміщення посівів у полях підтверджується здійснення ТОВ Перше травня сівозміни шляхом чергування сільгоспкультур на земельній ділянці позивача: у 2013 році - ячмінь/багаторічні трави, 2014 - багаторічні трави, 2015 - озима пшениця/кукурудза, 2016 - соняшник/соя, 2017 - кукурудза/соняшник, 2018 - ячмінь/багаторічні трави(люцерна), кукурудза, 2019 - багаторічні трави/соя (а.с. 37-51).
Відомостями системи обробітку ґрунту та удобрення в польовій сівозміні підтверджується проведення відповідачем заходів по внесенню на полі НОМЕР_1 добрив та агрохімікатів, а саме: у 2015 році - нітроамофос та аміачна селітра, у 2017 році - безводний аміак, нітроамофос NPK (16:16:16), у 2018 році - безводний аміак, у 2019 році - нітроамофос NPK (16:16:16). Крім того, були здійснені щорічні заходи з рекультивації землі, підживлення, передпосівна культивація, закриття вологи (а.с. 40-51).
Проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь на території Грунської сільської ради Охтирського району, зокрема, відносно земельної ділянки позивача, не розроблявся (а.с. 7).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення відповідачем умов договору оренди землі щодо раціонального та цільового використання належної заявнику земельної ділянки, недотримання порядку сівозміни, погіршення стану ґрунту. Також суд вважав, що відсутність проекту землеустрою не є підставою для розірвання спірного правочину, не доведено обов`язку орендаря виготовляти агрохімічний паспорт поля.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Правовідносини з оренди земельних ділянок регулює Закон України Про оренду землі .
Статтею 1 цього Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Стаття 31 Закону України Про оренду землі регламентує загальний порядок розірвання договору оренди землі, зокрема, ч. 3 та ч. 4 статті встановлюють, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. За вимогою однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі , на який посилається позивач, як на підставу розірвання договору, орендодавець має право вимагати від орендаря: дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.
Обов`язки орендаря визначені у ст. 25 Закону України Про оренду землі , до яких належить: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, реєстраційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.
Відповідно до ст. 37 Закону України Про охорону земель власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з пунктами 38, 39 договору оренди землі від 30.08.2010 року дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Згідно зі статтею 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки засобами, які суперечать екологічним вимогам.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів від 04.06.2009 року статтю 22 ЗК України доповнено частиною четвертою з наступним змістом: Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель .
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) від 12.02.2015 року № 191-VIII частину четверту статті 22 Земельного Кодексу України виключено.
Крім того, відсутність проекту землеустрою не входить до переліку підстав розірвання договору оренди, зазначених у ст. ст. 24, 25 ЗУ Про оренду землі , отже не може бути самостійною підставою для розірвання цього договору.
Порядок проведення чергування сільськогосподарських культур, які вирощувалися на земельній ділянці позивача, а також внесення добрив та періодичність обробітку ґрунту агрохімікатами підтверджується письмовими доказами, наданими відповідачем в обґрунтування своїх заперечень. Позивач цих обставин не спростував.
Погоджується колегія суддів і з висновками місцевого суду стосовно того, що відсутність агрохімічного паспорта земельної ділянки не може бути підставою для розірвання договору оренди землі, оскільки на момент укладення спірного договору його виготовлення не вимагалося, а у подальшому затверджений Постановою КМУ № 536 від 11.10.2011 року Порядок ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки , який набув чинності 10.01.2012 року, не містить положень про обов`язок землекористувача замовляти та виготовляти агрохімічний паспорт.
Згідно з п. 4 ст. 37 Закону України Про охорону земель та ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель з метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення.
Відповідно до п. п. 3, 4 Указу Президента України № 1118/95 від 02.12.1995 року Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення обов`язок здійснення заходів щодо проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення покладено на обласні державні адміністрації.
Агрохімічне обстеження земель сільськогосподарського призначення здійснюється за рахунок коштів, що надходять від плати за землю, яка зараховується на спеціальні бюджетні рахунки сільської, селищної, міської Рад, на території яких знаходяться земельні ділянки, а також з інших джерел.
Статтею 16 Закону України Про охорону земель визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у галузі охорони земель, належать зокрема забезпечення проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Серед обов`язків землекористувачів, визначених ст. 96 ЗК України, виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки також не встановлено.
Отже, обов`язок суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення не покладається на землекористувачів.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не допущено порушення умов договору оренди землі щодо раціонального користування орендованою земельною ділянкою, оскільки ділянка використовується за цільовим призначенням, орендар протягом усього терміну дії договору дотримується сівозміни, проводить чергування сільськогосподарських культур і парів на земельній ділянці, чим забезпечує збереження родючості ґрунту.
Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги позивача, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи те, що справа є незначної складності, вона є малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України) і тому відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
Повне судове рішення складено 14 липня 2020 року.
Головуючий - С.С. Ткачук
Судді: В.І. Криворотенко
Т.А. Левченко
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2020 |
Оприлюднено | 15.07.2020 |
Номер документу | 90375806 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сумський апеляційний суд
Ткачук С. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні