Рішення

від 14.07.2020 по справі 386/468/20

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/468/20

Провадження № 2/386/220/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 17.06.2020 звернувся до суду з позовною заявою до Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в червні 2020 року позивачем отримано лист відповідача, в якому містилась інформація про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час свого життя склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку позивачу. До листа була додана копія заповіту від 16.09.2008 за яким ОСОБА_3 на випадок своєї смерті, заповіла все своє майно позивачу. Представник позивача зазначив, що до отримання позивачем листа сільської ради йому не було відомо про наявність вищезазначеного заповіту, при цьому ОСОБА_3 померла, а останнім місцем її проживання було с. Роздол Голованівського району Кіровоградської області. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка площею 4,91 га, яка розташована на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Представник позивача вказав, що на день смерті ОСОБА_3 позивач проживав в АДРЕСА_1 , за якою зареєстрований та проживає з 06.04.2004. 11.06.2020 позивач звернувся до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка В.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак йому було відмовлено у прийнятті такої заяви та надано роз`яснення в якому рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Представник позивача зазначив, що позивач вчасно не звернувся до нотаріальної контори оскільки йому не було відомо про наявність вищезазначеного заповіту, також він не являється прямим спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та вважає, що необізнаність позивача про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У зв`язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 391, 1216, 1218, 1223, 1225, 1266, 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представник позивача просить визначити ОСОБА_2 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 22.06.2020 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

В підготовче засідання позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції суду про отримання представником позивача судового виклику 23.06.2020 (а.с. 27).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується повідомленням про вручення 25.06.2020 рекомендованого листа з судовою повісткою (а.с. 32), від секретаря сільської ради Ларини Чернеги до суду надійшла заява, в якій просить справу розглядати в їх відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с. 31).

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роздол Голованівського району Кіровоградської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04 червня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Голованівського районного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с. 5).

На день смерті ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,91 га., яка розташована на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №024560, виданого 31.07.2001 Роздольською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 6).

16 вересня 2008 року ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, що підтверджується копією заповіту, посвідченого 16.09.2008 секретарем виконавчого комітету Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області Лисою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №231 (а.с. 13).

Відповідно копії паспорта позивача серії НОМЕР_2 , виданого 24.05.2007 Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області, місце проживання позивача зареєстроване в АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

Як вбачається з довідки Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 01.06.2020 за №147, за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роздол Голованівського району Кіровоградської області, рахується житловий будинок АДРЕСА_2 ; осіб, які були зареєстровані та проживали за однією адресою з померлою немає; присадибна ділянка не приватизована, заборон на житловий будинок та земельну ділянку не має; заповіт від імені померлої посвідчувався 16.09.2008 за №231 (а.с. 7).

01.06.2020 Роздольська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області за вих. №146 надіслала позивачу ОСОБА_2 лист-повідомлення разом з копією заповіту, в якому повідомила останнього про те, що за час життя ОСОБА_3 склала заповіт від 16.09.2008 і на праві власності останній належала земельна ділянка площею 4,91 га., що розташована на території сільської ради, яка ніким не оформлена та не успадкована, а також рекомендовано ОСОБА_2 вжити заходів щодо оформлення земельної ділянки (а.с. 8).

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка Вадима Володимировича від 11.06.2020, позивачу роз`яснено, що він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та роз`яснено право звернутись до суду про поновлення такого строку (а.с. 9).

Згідно наданих приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренком Вадимом Володимировичем інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №60656458 від 23.06.2020, після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заведена (а.с. 30).

Частиною першою ст. 1269 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки, встановлені ст. 1270 ЦК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 "Видача свідоцтв про право на спадщину" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин в даній справі суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 по справі №761/42165/17, в якій вказано, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 з поважної причини пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки він зі спадкодавцем разом однією сім`єю не проживав, проживає в іншому населеному пункті від місця проживання до смерті ОСОБА_3 ; про наявність заповіту дізнався лише після направлення 11.06.2020 на його адресу повідомлення від сільської ради, після чого відразу звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за місцем смерті спадкодавця; позивача нотаріусом не було повідомлено про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Крім того, вирішуючи спір у даній справі, суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та дотримується принципу пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне визначити позивачу додатковий строк терміном два місяці, який буде достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 420 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду, а інша частина судового збору в тому ж самому розмірі, у зв`язку з задоволенням позову, покладається на відповідача.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141,142, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк терміном два місяці для подання ним до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роздол Голованівського району Кіровоградської області.

Стягнути з Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Повернути ОСОБА_2 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову до суду в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. з рахунку НОМЕР_3 .

Перебіг строку для подачі заяви про прийняття спадщини починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Місцезнаходження відповідача Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області: с. Роздол Голованівського району Кіровоградської області, вул. Одеська, буд. №1, поштовий індекс 26541; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 23228562.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Враховуючи п. 3 розділу XII "ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вищезазначені в рішенні процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Гарбуз О. С.