Ухвала

від 14.07.2020 по справі 636/2487/20

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №636/2487/20

Провадження №2/636/1469/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кам`яноярузької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Чугуївська державна нотаріальна контора в Харківській області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулась до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до Кам`яноярузької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Чугуївська державна нотаріальна контора в Харківській області, в якому просить визнати за нею в порядку спадкової трансмісії право власності на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статті 175-177 ЦПК України встановлюють вимоги до позовної заяви, визначають її зміст, а також документи, що додаються до позовної заяви.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Пункт 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначає, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зміст позовної заяви свідчить, що позивачем не чітко викладені обставини щодо обґрунтування підстав та предмету позову.

Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред`явлених позовних вимог, виходячи з відносин, що склалися між сторонами, які їх права, свободи чи інтереси були порушені та ким, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який вона просить застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.

Так, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З листа нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області від 12.05.2020 року №966/02-17 вбачається, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку. Також нотаріусом позивачеві роз`яснено, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснив, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК та набути права на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визначення права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Отже зі змісту позовної заяві слідує, що ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суб`єктивне право спадкування має характер права, обмеженого в часі, воно існує протягом строків, передбачених для прийняття спадщини, які за своєю правовою природою є строками здійснення права. Пропущення такого строку означає, що суб`єктивне спадкове право не було здійснене у встановлені строки. Якщо спадкоємець не реалізує це право протягом вказаних строків, то право припиняється, але вказаний строк підлягає поновленню в судовому порядку. У цьому випадку захист суб`єктивного права на прийняття спадщини здійснюється в судовому порядку шляхом визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Із цього витікає, що у разі визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач не позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, звернувшись з відповідною заявою до нотаріуса.

Вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження в цивільній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя, також, звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

На підставі вищевикладеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`яноярузької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Чугуївська державна нотаріальна контора в Харківській області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.П. Дьоміна