Ухвала

від 09.07.2020 по справі 991/5151/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5151/20

Провадження1-кс/991/5305/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу голови політичної партії «Трибунал» ОСОБА_5 на рішення детектива про закриття кримінального провадження,

установив:

До Вищогоантикорупційного судунадійшла вказанаскарга,в якійголова політичноїпартії «Трибунал» ОСОБА_5 просить скасувати постанову детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 29.05.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000252 від 27.03.2019.

Скаргу обґрунтовує тим, що 27.03.2019 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2019, службовими особами Національного антикорупційного бюро України (далі Національне бюро) до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості, зазначені у заяві політичної партії «Трибунал» та відкрито кримінальне провадження № 52019000000000252 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369-2 КК України, за фактами зловживання службовим становищем, одержання неправомірної вигоди та зловживання впливом службовими особами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі Мінекономрозвитку) при видачі наказу «Про застосування спеціальної санкції тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» від 21.09.2018 № 1349 та наказу «Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» від 14.02.2019 № 229.

29 травня 2020 року детективом Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні службових осіб Мінекономрозвитку складу кримінальних правопорушень.

Приймаючи постанову про закриття кримінального провадження детектив ОСОБА_4 дійшов висновку, що Мінекономрозвитку правомірно видало наказ « 229 від 14.02.2019 про переведення ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, оскільки після того, як 21.12.2018 закінчилася тримісячна санкція у виді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до ТОВ «УРАРП» Мінекономрозвитку 14.02.2019 прийняло новий наказ № 229, яким Мінекономрозвитку зупинило дію наказу № 1349 від 21.09.2018 у частині застосування до ТОВ «АП «УРАРП» спеціальної санкції тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності».

Зазначає, що детективом не надано оцінки фактам, встановленим у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі № 640/5376/19, а саме: ознакам явної протиправності дій Мінекономрозвитку при прийнятті наказів № 228, 229 від 14.02.2019, а допитаним у справі особам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 взагалі не ставилися питання щодо встановлених судом фактів та обставин.

Крім того, детектив ОСОБА_4 не перевірив обставин умисного ухилення Мінекономрозвитку від виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 640/18135/18, якою зупинена дія наказу № 1349 від 21.09.2018 у частині застосування до ТОВ «АП «УРАРП» спеціальної санкції.

Також детективом ОСОБА_4 не надано оцінки встановленому постановою Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 640/6376/19 факту про те, що з 07.02.2019 застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» стало неможливим, у зв`язку з відсутністю її на законодавчому рівні.

Разом з цим, детективом ОСОБА_4 не взято до уваги, що Окружним адміністративним судом міста Києва розглядається справа № 640/18135/18 за позовом ТОВ «АП «УРАРП», Компанії «Styron Trading Incorporation» (FZE) до Мінекономрозвитку про визнання протиправними і скасування наказів Мінекономрозвитку № 1349 та № 1351 від 21.09.2018. На даний час рішення у справі судом не прийнято, тому висновок про те, що наказ № 1349 від 21.09.2018 прийнятий відповідно до вимог законодавства, що діяло на час його прийняття є передчасним.

При постановленні оскаржуваної постанови детективом не вирішено питання наслідків протиправного зупинення зовнішньоекономічної діяльності для підприємств, розміру завданої шкоди, у тому числі шкоди діловій репутації ТОВ «АП «УРАРП».

У зв`язку з чим, голова політичної партії «Трибунал» ОСОБА_5 вважає оскаржувану постанову передчасною, незаконною, детективом ОСОБА_4 зроблено помилкові висновки щодо дійсних обставин кримінального провадження, які суперечать чинному кримінальному процесуальному законодавству, тому постанова детектива про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

Представник особи, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримала, з підстав викладених в ній, просила задовольнити.

Детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Зазначив, що в ході здійснення досудового розслідування, ним допитано свідків, витребувано від Мінекономрозвитку, Служби безпеки України, ТОВ «АП «УРАРП» інформацію щодо обставин, викладених в заяві про вчинення кримінального корупційного правопорушення. За результатами проведених слідчих (розшукових) дій не встановлено ознак кримінальних правопорушень, про які йде мова в заяві ПП «Трибунал». в діях службових осіб Мінекономрозвитку при прийнятті наказів № 1349 від 21.09.2018 та № 229 від 14.02.2019. У зв`язку з чим детективом прийнято рішення про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 52019000000000252, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

З оглянутих у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000252 від 27.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369-2 КК України, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Політичної партії «Трибунал» від 25.02.2019 на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2019 .

Як вбачається зі змісту заяви про вчинення кримінального корупційного правопорушення від 25.02.2019, до ПП «Трибунал» звернулося ТОВ «АП «УРАРП» та повідомило, що 21.09.2018 Мінекономрозвитку, використовуючи інформацію, яка не відповідає дійсності та без будь-якої перевірки отриманої інформації, на підставі ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», прийнято Наказ № 1349 «Про застосування спеціальної санкції тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України», яким нібито за порушення ст. 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», до ТОВ «АП «УРАРП» застосовано спеціальну санкцію. Дію цього наказу зупинено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 640/18135/18.

У заяві заступник голови Політичної партії «Трибунал» ОСОБА_8 зазначив також, що не бажаючи зупиняти незаконно застосовані до ТОВ «АП «УРАРП» санкції Мінекономрозвитку 14.02.2019, посилаючись на неіснуючу ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка Законом України «Про валюту і валютні операції» (07.02.2019 набрав законної сили), прийнято наказ № 229 «Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності».

Як зазначено у заяві від 25.02.2019 обидва накази з боку Мінекономрозвитку підписані заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі України ОСОБА_7 , а переліки суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, які є додатками до наказів заступником директора департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності начальником відділу контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності ОСОБА_9 , які достовірно знали про виключення із Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» статті 37, та про відсутність у них повноважень на застосування до підприємств спеціальних санкцій, проте незаконно та протиправно застосували вказані санкції до українських підприємств, тобто діяли умисно, фактично зупинивши їх зовнішньоекономічну та господарську діяльність, чим завдали державі значної шкоди, який буде повідомлений додатково.

На думку заявника, рішення та дії посадових осіб Мінекономрозвитку вчинялися на користь та в інтересах третіх осіб, а також у власних корисних інтересах, а отже в їх діях мають місце ознаки корупційних правопорушень, передбачених ст. 364, 368, 369-2 КК України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що детективом Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_4 29.05.2020 винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв`язку з відсутністю в діянні службових осіб Мінекономрозвитку складів кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 368, ст. 369-2 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.

Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

При проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають обсяг відомостей та фактів, які належить перевірити, які, за їх переконанням, будуть достатніми для прийняття вмотивованого рішення.

Однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини 1 статті 284 КПК).

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення детектива передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження, а й підстав його закриття.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

У свою чергу, слідчий суддя, на якого Кримінальним процесуальним кодексом України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Отже, загальні вимоги, визначені ч. 5 ст. 110 КПК України з урахуванням ст. 284 КПК України, коли йдеться про рішення щодо закриття кримінального провадження, передбачають, що постанова слідчого (детектива) про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та позитивні відповіді на ті питання, отримання яких виключає провадження у справі і обумовлює її закриття.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що детективом здійснені такі процесуальні та слідчі (розшукові) дії:

- направлено вимогу та запити до Мінекономрозвитку, в порядку ст. 93 КПК України, про надання копій документів на підставі яких прийняті наказ № 1349 від 21.09.2019 та наказ № 229 від 14.02.2019.

За результатом аналізу отриманих документів, детективом встановлено, що 21.09.2018 Мінекономрозвитку, відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», прийнято наказ № 1349 «Про застосування спеціальної санкції тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності України», яким, у тому числі, до ТОВ «АП «УРАРП» застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Наказом № 229 прийнятим 14.02.2019 Мінекономрозвитку «Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі, ТОВ «АП «УРАРП» та зупинено дію наказів Мінекономрозвитку, зокрема, від 21.09.2018 № 1349.

- направлено запити до СБУ з проханням надати інформацію (копії документів): подання щодо встановлення наявності порушення з боку ТОВ «АП «УРАРП» ст. 24 Закону України «Про державний контроль», листування між Мінекономрозвитку та СБУ з приводу застосування санкцій та переведення на індивідуальний режим ліцензування ТОВ «АП «УРАРП» та інші документи; до ТОВ «АП «УРАРП» з проханням надати інформацію що стосується підтвердження та розмірів матеріальних збитків понесених ними внаслідок прийняття Мінекономрозвитку можливо протиправних рішень;

- допитано свідків ОСОБА_10 генерального директора ТОВ «АП «УРАРП», ОСОБА_8 президента концерну «Титан», ОСОБА_6 головного спеціаліста відділу формування та реалізації державної санкційної політики Департаменту санкцій політики Мінекономіки, ОСОБА_7 , який у період з 23.12.2016 по 04.09.2019 займав посаду заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно пояснень свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 наказ № 1349 прийнято на підставі подання Служби безпеки України про застосування спеціальної санкцій у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ «АП «УРАРП» за порушення ст. 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання. Враховуючи вимоги ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у лютому 2019 року Мінекономрозвитку наказом № 229 перевело ТОВ «АП «УРАРП» з тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на індивідуальний режим ліцензування, оскільки така спеціальна санкція, як тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності не може перевищувати трьох місяців і в обов`язковому порядку підлягає переведенню на індивідуальний режим ліцензування.

- оглянуто та встановлено, що 26.02.2020 Верховний Суд, за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «АП «УРАРП», скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2019, яким, у тому числі, визнано протиправним та скасовано Наказ Мінекономрозвитку № 229 від 14.02.2019 в частині переведення ТОВ «АП «УРАРП» на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, залишено у силі.

Дослідивши отримані копії документів від Мінекономрозвитку, від Служби Безпеки України, ТОВ «АП «УРАРП», судові рішення, покази свідків детектив встановив , що жодних даних про те, що службові особи Мінекономрозвитку вчинили дії, що містять ознаки зловживання службовим становищем, одержання неправомірної вигоди чи зловживання впливом, отримано в ході досудового розслідування не було, тому дійшов висновку про відсутність в їх діях складу кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 368, ст. 369-2 КК України.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Однією з обов`язкових ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 368, ст. 369-2 КК України, наявність яких необхідно доводити під час досудового розслідування, є вина у формі умислу, мета отримання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої особи, недоведеність яких свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що детективом вжиті заходи, спрямовані на отримання інформації та її аналіз з точки зору кримінально-правової кваліфікації обставин, викладених у заяві заступника голови ПП «Трибунал» ОСОБА_8 від 25.02.2019.

Так,зібраними уході досудовогорозслідування матеріаламикримінального провадженнябудь-якихдоказів,які бсвідчили пронаявність удіях службовихосіб Мінекономрозвиткупрямого умислуна зловживанняслужбовим становищем,одержання ниминеправомірної вигодита зловживаннявпливом невстановлено,як іне зазначенотаких обставину самійзаяві про вчинення кримінального корупційного правопорушення від 25.02.2019.

Представником заявника у судовому засіданні також не наведено жодних конкретних даних, які б свідчили про існування події кримінальних правопорушень, які були предметом досудового розслідування.

Пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , надані у ході здійснення досудового розслідування, зводяться до викладу обставин здійснення ТОВ «АП «УРАРП» господарської діяльності, вчинення з боку СБУ дій, спрямованих на можливе блокування такої діяльності, а також щодо оскарження прийнятих Мінекономрозвитку наказів.

Як пояснив у судовому засіданні детектив питання щодо правомірності дій службових осіб СБУ є предметом дослідження іншого кримінального провадження, порушеного за заявою ТОВ «АП «УРАРП».

Заявник оскаржуючи прийняте детективом рішення стверджує, що ним не вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування.

У судовому засіданні на запитання слідчого судді, які саме процесуальні дії для встановлення істини необхідно вчинити детективу, представник заявника - адвокат ОСОБА_3 не змогла пояснити. Зазначила, що при допиті ОСОБА_8 вказав на свідка ОСОБА_5 , який може дати пояснення з приводу обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Однак, з дослідженого у судовому засіданні протоколу допиту ОСОБА_8 від 12.12.2019 вбачається, що ОСОБА_5 наприкінці 2018 року був присутній під час представлення оригіналів документів на двигун заступнику міністра ОСОБА_11 для огляду в присутності співробітників СБУ.

Натомість , відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Слідчий суддя звертає увагу, що у скарзі голова ПП «Трибунал» також не вказує, які дії можливо здійснити і який очікуваний результат може бути досягнутий внаслідок проведення цих дій.

Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Таким чином, визначення видів та кількості проведення слідчих і процесуальних дій для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є дискреційними повноваженнями детектива.

Не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні доводи скарги з приводу того, що детективом не вирішено питання наслідків протиправного зупинення зовнішньоекономічної діяльність для підприємства, розміру завданої шкоди.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження встановлено, що 10.09.2019 детектив звертався до ТОВ «АП «УРАРП» із запитом про надання детективу копії документів, що стосуються підтвердження та розміру матеріальних збитків, понесених ТОВ «АП «УРАРП» внаслідок прийняття Мінекономрозвитку наказів № 1349 від 21.09.2018 та № 229 від 14.02.2019.

У відповіді на запит детектива ТОВ «АП «УРАРП» повідомило, що документи на підтвердження завданої шкоди будуть надані органу досудового розслідування пізніше.

В наступному, 26.11.2019 ОСОБА_8 , під час допиту його як свідка, вказав, що матеріальний збиток ТОВ «АП «УРАРП» полягає у понесених останнім штрафних санкціях за невиконання договору щодо поставки двигунів у розмірі 67 тисяч доларів США.

Як пояснила у судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 наразі перешкоди у здійсненні ТОВ «АП «УРАРП» господарської діяльності відсутні, штрафні санкцій з товариства не стягнуто.

Також слідчий суддя вважає безпідставними твердження заявника про ненадання детективом правової оцінки встановленому у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 факту, що наказ від 14.02.2019 прийнято всупереч чинному рішенню суду, оскільки вказаною вище постановою Верховного Суду постанову суду апеляційної інстанції скасовано.

Посилання голови ПП «Трибунал» у скарзі з приводу того, що детективом не проведено процесуальних дій, направлених на перевірку встановленого Постановою Верховного Суду від 26.02.2020 факту про те, що з 07.02.2019 застосування адміністративно господарських санкцій передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» стало неможливим у зв`язку з відсутністю їх на законодавчому рівні, на переконання слідчого судді не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки детектив зобов`язаний здійснити дії щодо встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а у зазначених судових рішеннях вирішено адміністративний спір, що не є безспірною обставиною, що може свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

За наведених обставин, висновок детектива Національного бюро про відсутність у діянні службових осіб Мінекономрозвитку складу кримінального правопорушення та прийняття рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та законним, відповідає завданням, а також засадам кримінального провадження.

Оцінюючи дотримання детективом вимог щодо змісту та форми постанови, слідчий суддя вважає, що вона відповідає також формальним вимогам, визначеним у ч. 5 ст. 110 КПК України. У постанові викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви та обґрунтування рішення про закриття кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що у детектива була обґрунтована підстава, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження, оскільки продовження досудового розслідування суперечитиме ч. 1 ст. 284 КПК України, згідно з якою наявність відповідних обставин породжує обов`язок слідчого, прокурора прийняти рішення про закриття провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та законним, тому підстави для задоволення вимог скарги голови ПП «Трибунал» відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення

Слідчий суддя ОСОБА_1