Постанова

від 08.07.2020 по справі 911/2057/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2020 р. Справа№ 911/2057/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Попікової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 08.07.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишгород, Шевченка 7А"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 (повний текст якого складено 14.02.2020)

у справі №911/2057/18 (cуддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишгород, Шевченка 7А"

про стягнення 194 032,18 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ПрАТ "Київобленерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ОСББ "Вишгород, Шевченка 7А" (далі - відповідач) про стягнення 194 032,18 грн. збитків, завданих внаслідок позаоблікового споживання електричної енергії (далі - електроенергія).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог підпункту 8.2.4 пункту 8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), у зв`язку зі споживанням відповідачем електроенергії позаобліковим способом без укладення договору, що стало підставою для винесення ПрАТ "Київобленерго" протокольного рішення від 20.06.2018 про нарахування вартості недорахованої електроенергії на суму 194 032,18 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.01.2019 (суддя Черногуз А.Ф.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019, відмовлено у задоволенні позову повністю.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю вимог про стягнення з відповідача збитків, з посиланням на недоведення позивачем належними та допустимими доказами факту позаоблікового споживання відповідачем електроенергії.

Постановою Верховного Суду від 03.10.2019 рішення господарського суду Київської області від 22.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 у даній справі скасовано; справу № 911/2057/18 направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Приймаючи рішення про передачу справи для нового розгляду до суду першої інстанції Верховний Суд в постанові зазначив, що суди в порушення вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, залишили поза увагою обставини щодо форми бланку Акта про порушення, яка затверджена НКРЕЕ та відомостей, які вносяться до Акту; судами не враховано принципу змагальності сторін щодо обов`язку доведення саме відповідачем обставин, на які він посилається щодо наявності іншого лічильника, яким здійснювався облік спожитої у точці підключення електроенергії; не з`ясовано питання наявності чи відсутності в Акті фіксації на схемі місця (точки) підключення до відповідних мереж; не досліджено обставини щодо відповідальності ОСББ "Вишгород, Шевченка 7А" за виявлене порушення на території, яка відноситься до межі балансової належності відповідача.

Таким чином суд касаційної інстанції дійшов висновку, що висновок судів попередніх інстанцій про неможливість встановлення факту самовільного підключення, як і те, що з наданих фотографій неможливо встановити спосіб підключення вказаних автоматичних вимикачів до дротів живлення, - є передчасним, враховуючи, зокрема, не спростування та не заперечення відповідачем самого факту підключення офісних приміщень поза розрахунковим обліком у точці, що була виявлена при перевірці представниками електропостачальника на підзвітній споживачу за актом розмежування балансової належності території.

Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2057/18 позов задоволено повністю. СтягнутО з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишгород, Шевченка 7А" на користь Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" 194032 (сто дев`яносто чотири тисячі тридцять дві) грн 18 коп. збитків, 2910 (дві тисячі дев`ятсот десять) грн 48 коп. судового збору, сплаченого за подачу позову, 4365 (чотири тисячі триста шістдесят п`ять) грн 72 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 5820 (п`ять тисяч вісімсот двадцять) грн 96 коп. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог належними та допустимими доказами у справі, які жодним чином не спростовано відповідачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 12.03.2020, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишгород, Шевченка 7А" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2057/18 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує на те, що самовільного підключення відповідачем не здійснювалось, оскільки офісні приміщення, які були підключені у точці, що була виявлена при перевірці представниками енергопостачальника, розміщуються у підвалі будинку та перебувають у приватній власності юридичних осіб. Юридичні особи, які є власниками підвальних приміщень, мають окремі проекти електропостачання та облік спожитої ними електроенергії здійснюється іншими лічильниками, наявними безпосередньо у власників приміщень.

Відповідач наполягає, що Акт від 15.06.2018 № К039558 має сукупність недолків, зокрема підписаний неналежними особами з боку незаінтересованих осіб (двома не встановленими особами, прізвища яких в акті зазначено нерозбірливо, особи яких не посвідчені, зокрема, паспортними даними), в порушення вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.

Також, за доводами відповідача, Акт про порушення не містить схеми електропостачання споживача із зазначенням точки дооблікового приєднання. Таким чином, зазначені недоліки свідчать про те, що Акт не є дійсним.

Відповідач вказує на те, що поданий розрахунок позивача є необґрунтованим, оскільки не містить необхідних даних для застосування Методики з метою нарахування позаоблікового споживання електроенергії.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 відновлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Вишгород, Шевченка 7А" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2057/18. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 18.05.2020 о 15:00. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі у строк до 14.05.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 14.05.2020. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті. Зупинено дію оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 відкладено розгляд справи №911/2057/18 на 15.06.2020 о 16:00 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2020 повідомлено учасників справи, що у зв`язку з перебуванням колегії суддів у відпустці, розгляд справи 15.06.2020 не відбудеться та судове засідання у справі призначено на 06.07.2020.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін як правильне та обґрунтоване.

Позивач в процесі апеляційного перегляду справи наголошував про те, що посилання відповідача з приводу того, що Акт про порушення від 15.06.2018, є неналежним доказом на підтвердження факту порушення ПРРЕЕ є необґрунтованими та помилковими. Акт підписаний неналежними особами з боку незаінтересованих осіб. Вказані особи, як свідки надали документи, що посвідчують їх особи; зазначили свої особові дані; є побутовими споживачами електроенергії, відповідно уклали з електропостачальником окремі договори про користування електроенергією і є незаінтересованими особами (іншими споживачами).

При цьому наголошував, що бланк акта про порушення, розроблений регулятором (Національною комісією регулювання електричної енергії далі - НКРЕЕ), не передбачає внесення в нього відомостей про паспорті данні залучених свідків.

Звертав увагу, що на схемі в Акті визначено точку приєднання до електромережі й остання позначена на схемі як "дооблікове приєднання", тому доводи позивача про те, що в Акті не визначено точки підключення не заслуговують на увагу.

Також позивач зазначав, що всі дії щодо оформлення виявленого порушення відповідних вимог діючого законодавства також підтверджується, долученими до матеріалів справи заявами свідків, у яких викладена інформація щодо порушення п. 8.2.4 Правил.

Зокрема, у вказаних письмових заявах представників енергопостачальників останні пояснюють, що 15.06.2018 через аварію електропостачання до будинку було припинено. Під тиском мешканців будинку, з метою відновлення електропостачання голова правління відповідача - Толкачов А.В. врешті надав доступ до щитової будинку, проте, перешкоджав документувати виявлене порушення п. 8.2.4 Правил, застосовував фізичну силу, намагаючись виштовхати представників електропостачальника з приміщення елетрощитової. Ці обставини, за посиланням позивача, додатково свідчать про наявність правопорушення, оскільки всі події були продемонстровані свідкам, які підписали Акт про порушення без жодних зауважень.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 08.07.2020 з`явилися всі учасники справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

07.11.2011 ПрАТ "Київобленерго" та ОСББ "Вишгород, Шевченка 7А" укладено Договір про постачання електричної енергії № 220050106 (далі - Договір), за умовами якого постачальник бере на себе зобов`язання продавати електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160 кВт, а споживач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) ним електроенергії та здійснювати інші платежі за умовами згаданого договору;

- точка продажу електроенергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід`ємною частиною вказаного Договору (підпункт 1.2. пункту 1 Договору);

- під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (підпункт 2.1. пункту 2 Договору);

- сторони погодили, що споживач зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв`язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електроенергії, контрольного огляду електромереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження у будь-який час доби (підпункт 2.3.5 пункту 2 Договору);

- облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електромереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та додатку №5 (5а) "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (підпункт 7.1. пункту 7 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання й укладається строком до 31.12.2011. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (підпункт 9.4. пункту 9 Договору);

15.06.2018 представниками позивача при проведені перевірки дотримання споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі також: ПРРЕЕ) за адресою: м. Вишгород, вул. Шевченка, 7А, виявлено факт порушення п. 8.2.4. ПРРЕЕ, а саме виявлено самовільне дооблікове підключення до мережі енергопостачальної організації, шляхом приєднання струмоприймачів, спожита електроенергія якими не була врахована розрахунковим приладом обліку, про що складено акт про порушення № К039558 від 15.06.2018.

Як вказано в зазначеному Акті, при його складані представник споживача від підпису відмовився, у зв`язку з чим Акт було підписано двома незаінтересованими особами відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ.

Позивачем було надано відповідачу запрошення на засідання комісії по розгляду Акта про порушення від 15.06.2018 № К039558, що відбудеться 20.06.2018. Вказане запрошення отримано Відповідачем 18.06.2018, про що свідчить власноручний напис керівника Відповідача на останньому.

20.06.2018 проведено засідання комісії по розгляду Акту від 15.06.2018 № К039558, про що складено протокол № 0298. За результатами розгляду акту вирішено провести нарахування заподіяних збитків згідно п. 8.2.4 ПРРЕЕ та п. 2.1.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562. Примірник цього Акту отримано представником споживача, про що свідчить власноручний напис керівника відповідача на останньому.

За результатами розгляду Акту від 15.06.2018 № К039558 постачальником здійснено розрахунок вартості недорахованої електричної енергії, що за розрахунком становить 194032,18 грн, вказаний розрахунок міститься в п. 12 вищезазначеного акту.

22.06.2018 відповідач звернувся до позивача з листом б/н, в якому заперечував проти рішення комісії, посилаючись на недоліки Акта, що покладений в основу рішення про позаоблікове споживання електроенергії та стягнення збитків.

У зв`язку із незгодою споживача з результатами перевірки та рішенням комісії, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 194 032,18 грн збитків за недовраховану електроенергію.

Відтак, причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача збитків з відповідача (споживача) у вигляді вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 194 032,18 грн внаслідок порушення ПРРЕЕ, нарахованої згідно з рішенням засідання комісії від 20.06.2018 № 0298 з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії. (Акт від 15.06.2018 №039558)

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Вирішуючи спір про нарахування енергопостачальником споживачу плати за недовраховану електроенергію внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність розміру нарахування за недовраховану електроенергію відповідно до ПРРЕЕ та відповідно до Методики та встановленими нею формулами.

Згідно з ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини із споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правила роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Законом України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено:

- цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею - продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище (преамбула);

- учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (частина перша статті 4);

- постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина шоста статті 56);

- учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку (частини перша та друга статті 77).

14.03.2018 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), які набрали чинності 11.06.2018.

Спірні правовідносини у справі виникли 15.06.2018, тобто після набрання чинності ПРРЕЕ.

Таким чином, на час здійснення перевірки діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії .

Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Відповідно до п. 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ встановлено, що:

- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення;

- в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень;

- акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві;

- акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача;

- у разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб;

- споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Згідно абз. 1, 9, 10 п. 8.2.6. ПРРЕЕ,

- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків;

- рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу;

- у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Враховуючи зауваження суду касаційної інстанції, які стосуються необхідності дослідження правильності оформлення Акту про порушення від 15.06.2018 № К039558 у відповідності до Правил роздрібного ринку електричної енергії, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, в процесі розгляду справи наголошував на тому, у зв`язку з відмовою споживача від підписання Акту та підписанням цього Акту неналежними особами з боку незаінтересованих осіб (двома не встановленими особами, прізвища яких в Акті зазначено нерозбірливо, особи яких не посвідчені, зокрема, паспортними даними), Акт про порушення не є дійсним.

Суд зазначає, у разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. (п. 8.2.5. ПРРЕЕ).

В результаті дослідження Акту про порушення судом встановлено, що споживач (уповноважена особа споживача) від підпису відмовився.

В той же час, Акт відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ, містить підписи та прізвища з ініціалами чотирьох представників електропостачальника ( Базюк О .М. , Бірюков І.В . , Панчик А.М. , Людвиченко В.В. ), а також підписи та прізвища свідків, які є побутовими споживачами електроенергії будинку за вказаною адресою, тому є незаінтересованими особами (іншими споживачами) (відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ) - ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 огляду на принцип змагальності, доведення того, що вказані особи були, у даному випадку, заінтересованими, покладається на відповідача. Проте, відповідачем не доведено того, що зазначені в Акті про порушення свідки є заінтересованими особами.

В цій частині також заслуговують на увагу доводи позивача про те, що вказані особи зазначили свої особові дані, є побутовими споживачами електроенергії будинку за вказаною адресою, тому є не заінтересованими особами (іншими споживачами).

До того ж, враховуючи вимоги пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, та як відзначено судом касаційної інстанції при перегляді даної справи, форма бланку Акту про порушення встановлена та затверджена постановою НКРЕ № 1338 від 14.10.2010 та не передбачає внесення в нього відомостей про паспортні дані залучених свідків.

Також відповідач вказував на інші недоліки Акту, які стосуються зокрема того, що на схемі, що міститься в акті про порушення, позначена лише одна точка підключення без вказівки на її призначення (основна, резервна), один лічильник, місце облікового підключення один вмикач. Відповідно, оскільки в акті не наведено повної схеми підключення відповідача, суд позбавлений можливості встановити, чи не здійснювався облік спожитої у точці підключення електроенергії іншим наявним у відповідача лічильником. Зазначене, на думку відповідача, позбавляє енергопостачальтника права на донарахування позаоблікового споживання електроенергії.

Оцінюючи названі аргументи відповідача, колегія суддів приймає до уваги наступне.

У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Таким чином, у дослідженні доводів та заперечень сторін, суд апеляційної інстанції виходить із принципу змагальності сторін. Отже, у випадку, якщо відповідач посилався в обґрунтування своїх заперечень на те, що облік спожитої у точці підключення електроенергії здійснювався іншим наявним у відповідача лічильником, то саме на відповідача покладається обов`язок з доведення відповідної обставини.

Суд касаційної інстанції, скеровуючи справу на новий розгляд відзначив, що судами достеменно не з`ясовано питання наявності чи відсутності в Акті фіксації на схемі місця (точки) підключення до відповідних мереж, оскільки, як обґрунтовано зазначено позивачем, судові акти містять протилежні висновки щодо встановлення точки (місця) підключення до відповідних мереж (з однієї сторони, що точка самовільного підключення була встановлена та позначена на схемі Акта, з іншої сторони - точку самовільного підключення встановити не вдалося і водночас, що суд позбавлений можливості встановити, чи не здійснювався облік спожитої у точці підключення електроенергії іншим наявним у відповідача лічильником). В свою чергу, саме ці данні є підставою для застосування Методики для нарахування позаоблікового споживання електроенергії.

В результаті дослідження Акту про порушення від 15.06.2018 № К039558, Акту розмежування балансової належності електромереж від 07.11.2011, а також наявних у справі фотокарток (додатки до Акту про порушення) в контексті заперечень відповідача щодо відсутності в Акті позначеної точки дооблікового приєднання та посилання на лист НКРЕКП № 7235/20/7-18 від 14.08.2018, суд першої інстанції встановив, що Акт від 15.06.2018 №К039558 відповідає формі, яка передбачена та затверджена постановою НКРЕ №1338 від 14.10.2010, та змісту, визначеному п. 8.2.5. ПРРЕЕ.

Так, в Акті про порушення вказана схема електропостачання споживача, яка відповідає схемі електропостачання згідно Акту розмежування балансової належності, та на схемі Акту про порушення відображено точку дооблікового приєднання. (т.1 а/с 60; 27)

Таким чином, вказані вище доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що Акт про порушення є недопустимим та неналежним доказом, та є недійсним, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, такий акт складено у відповідності до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ і містить всю необхідну для заповнення інформацію.

Аргументи відповідача про те, що офісні приміщення, що були підключені у точці, що була виявлена при перевірці представниками енергопостачальника, розміщуються у підвалі будинку та перебувають у приватній власності юридичних осіб, а тому відповідач не має законних повноважень на втручання у внутрішньогосподарську діяльність останніх, та не може відповідати за факт незаконного приєднання до електромережі, правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції.

З цього приводу з`ясовано та обґрунтовано відзначено судом, що відповідно до п. 4. Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 07.11.2011, що є невід`ємною частиною Договору про постачання електричної енергії № 220050106 від 07.11.2011, споживач зобов`язався нести відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електроустановок, які знаходяться у його віданні, за збереження засобів обліку та управління електроспоживанням, за раціональне використання електроенергії, додержання оперативної дисципліни відповідно до Правил користування електроенергією. Тому, у випадку якщо порушення відбулось в електромережі, що відноситься до балансової належності відповідача, саме він є особою, що за відповідає за таке порушення.

Судом достеменно встановлено, що дооблікове підключення було виявлено в зоні відповідальності відповідача.

Судом першої інстанції також правомірно не прийнято до уваги твердження відповідача про те, що юридичні особи, які є власниками підвальних приміщень, мають окремі проекти електропостачання та облік спожитої ними електроенергії здійснюється іншими лічильниками, наявними безпосередньо у власників приміщень.

Такі доводи з боку відповідача не ґрунтуються на матеріалах справи та не підтверджені жодними доказами. Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті господарським судом.

Враховуючи викладене вище колегія суддів зазначає, що наявними у справі доказами в сукупності повністю спростовуються доводи та твердження відповідача про недоліки форми та змісту Акту про порушення від 15.06.2018 № К039558.

Доводи відповідача з приводу того, що позивачем не доведено те яким чином була використана електроенергія, яку отримано без обліку, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначене не впливає на відповідальність особи, яка порушила умови договору про постачання електричної енергії та вимог діючого законодавства.

Аргументи відповідача щодо недоведеності його вини колегя суддів вважає необґрунтованими. В даному випадку, сукупність поданих до матеріалів справи належних та допустимих доказів підтверджує факт порушення з боку відповідача. Отже, суд першої інстанції, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, дослідивши подані позивачем докази правомірно визнав їх належними, допустимими та достатніми для прийняття судового рішення про задоволення позову. Правова оцінка доказів здійснена у відповідності до вимог процесуального закону.

З огляду на встановлені вище обставини справи, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 194032,18 грн збитків, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як було зазначено, в рішенні комісії, оформленому протоколом № 0298 від 20.06.2018 зазначено, що акт підлягає розрахунку згідно п. 8.2.4. ПРРЕЕ, п. 2.1.6. Методики за період 183 дні з 15.12.2017 по 15.06.2018 по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.

Відповідно до п.п. 2.1.5, 2.1.6, 2.1.7 пункту 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією, затвердженої Постановою НКРЕЕ України від 04.05.2006 № 562 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

- самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;

- підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електроенергії з порушенням схеми обліку підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електроенергії з порушенням схеми обліку;

- підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електроенергії без порушення схеми обліку

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1. цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (абзац 6 пункту 2.9. Методики).

Згідно п. 4.2.3. Договору про постачання електричної енергії, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Перевіривши наведений в п. 12 Акту про порушення розрахунок розміру збитків судом встановлено, що розрахунок здійснено відповідно до Методики з посиланням на відповідні нормативні акти (10, 12 розділи Акта).

Зокрема, відомості на підставі яких здійснено розрахунок містяться в Розділі 12, де є таблиця із зазначенням кількості днів, за які нараховуються збитки та тариф, який діяв за вказаний період (коп. за 1 кВт. год). Розділ 10 Акту містить вихідні дані, прийняті комісією енергопостачальника для проведення нарахування суми заподіяних збитків з посиланням на відповідні нормативні акти.

Поданий розрахунок є обґрунтованим і арифметично правильним. В розрахунку зазначено необхідні вихідні дані, а саме прийнята до розрахунку потужність, тривалість використання на добу, добова величина розрахункового споживання, кількість днів, за які нараховуються збитки, тарифи, які діяли протягом визначеного періоду, суми збитків за відповідні періоди та загальну суму збитків в розмірі 194 032,18 грн.

В свою чергу, відповідач не довів та не спростував правильність здійсненого позивачем розрахунку, контррозрахунку не надав, докази здійснення оплати вказаного розміру збитків також відсутні.

Суд першої інстанції встановивши: обставини доведеності позивачем порушення відповідачем ПРРЕЕ, які полягають у самовільному дообліковому підключенні до мережі енергопостачальної організації, шляхом приєднання струмоприймачів, спожита електроенергія якими не була врахована розрахунковим приладом обліку, про що складено відповідний акт про порушення; відсутності належних та допустимих доказів, які спростовували б таке порушення, як і доказів на підтвердження відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин положень Методики, - дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення збитків у сумі 194032,18 грн.

Інших обґрунтованих доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення відповідачем не наведено.

Водночас, зазначаючи про порушення судом норм процесуального та матеріального права, скаржник фактично вдається до заперечення обставин, установлених судом першої інстанції під час нового розгляду справи, та перегляду вже здійсненої цим судом оцінки доказів у справі. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору, а також вказівкам суду касаційної інстанції надана належна правова оцінка.

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржників, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції.

Проаналізувавши текст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про вмотивованість судового рішення, враховуючи, що доводи та аргументи сторін були почуті, судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується його рішення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на відповідача.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишгород, Шевченка 7А" залишити без задоволеня.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2057/18 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2057/18.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 15.07.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

О.В. Попікова