Постанова

від 13.07.2020 по справі 905/474/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2020 р. Справа № 905/474/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

за участю представників:

позивач - Пашкова Н.В.;

відповідач - Куприянський Б.О.;

ВДВС не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка Максима Юрійовича (вх. 928Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.02.2020 (повний текст складено 02.03.2020, суддя Курило Г.Є.) у справі №905/474/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ - ПРЕС» , м. Макіївка

про стягнення заборгованості в сумі 1 154 809,09 євро, еквівалент 82 812,81 євро та 6 837 030,88 гривень, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 946 931,14 євро, заборгованість за відсотками - 207 877,95 Євро, заборгованість за сумою комісії - еквівалент 20 285,78 євро, заборгованість за пенею - 6 837 030,88 гривень, заборгованість за сумою трьох процентів річних еквівалент 62 527,03 євро, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.02.2020 (повний текст складено 02.03.2020, суддя Курило Г.Є.) у справі №905/474/16 скаргу б/н від 06.02.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ - ПРЕС» , м. Макіївка про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка Максима Юрійовича із відкриття виконавчого провадження №61044480 з примусового виконання виконавчого листа №905/474/16, виданого Господарським судом Донецької області 23.10.2018; визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка Максими Юрійовича із накладення арешту на рухоме майно божника без проведення опису рухомого майна боржника; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №61044480 від 23.10.2020; скасування постанови про арешт майна боржника від 24.01.2020 задоволено частково. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка Максима Юрійовича із накладення арешту на рухоме майно божника, що не підлягає державній реєстрації, без проведення опису рухомого майна боржника. Визнано недійсною постанову про арешт майна боржника від 24.01.2020 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині із накладення арешту на рухоме майно божника, що не підлягає державній реєстрації, без проведення опису рухомого майна боржника. В іншій частині вимог скарги відмовлено.

Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюк Максим Юрійович з ухвалою суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права під час прийняття ухвали, просить її скасувати, у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ - ПРЕС» відмовити повністю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 залишено без руху скаргу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області на підставі порушення ним п. 2 ч. статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.04.2020 поновлено головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюку Максиму Юрійовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 27.02.2020 у справі №905/474/16. Відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 призначено справу №905/474/16 до розгляду на 13 липня 2020 р. о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Визнано явку представників сторін не обов`язковою.

Через канцелярію суду 30.04.2020 року ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» надіслав відзив на апеляційну скаргу (вх. 4062), в якому просив скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 27.02.2020 у справі №905/474/16 в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка М.Ю. із накладення арешту на рухоме майно боржника, без проведення опису рухомого майна боржника та визнання недійсною постанову про арешт майна боржника від 24.01.2020 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині із накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, без проведення опису рухомого майна боржника. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ - ПРЕС» відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ПРОФІ - ПРЕС» просить у задоволенні апеляційної скарги головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка М.Ю. на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.02.2020 у справі №905/474/16 відмовити у повному обсязі.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, у засідання суду не з`явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю державного виконавця, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, вислухавши представників позивача і відповідача, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Балдинюком Максимом Юрійовичем 23.01.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61044480 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/474/16 від 23.10.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ - ПРЕС» (86125, Донецька область, місто Макіївка, вулиця Леніна, будинок №95; код ЄДРПОУ - 32698336) на користь Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, місто Київ, вулиця Андрїївська, будинок №4; код ЄДРПОУ 14282829) 946 931,14 євро заборгованості за сумою кредиту, 832,65 євро процентів за користування кредитом, еквівалент 56 019,00 євро 3% річних, а також 139 061,41 гривень судового збору.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з приписами ч. 1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява №38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно приписів ст. ст. 339, 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час вчинення відповідних дій).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" однією з основних стадій виконавчого провадження є відкриття виконавчого провадження.

Положеннями Закону України "Про виконавче провадження" встановлений алгоритм дій державного виконавця на стадії пред`явлення до виконання виконавчого документа, а саме врегульований порядок встановлення державним виконавцем його відповідності вимогам закону з метою вирішення питання про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Статтею 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлений обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження №61044480 від 23.01.2020 та постанови про арешт майна боржника адресою боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Прес» є - м. Київ, пров. Ярославський, буд.1/3.

Як встановлено судом попередньої інстанції, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ - ПРЕС» на теперішній час є: 86125, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Леніна, 95. Будь-якої іншої офіційної адреси Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ - ПРЕС» не зареєстровано, доказів знаходження майна боржника в м. Києві не надано.

Відділення поштового АТ «Укрпошта» призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Макіївка, отже суд погоджується з позицією виконавчої служби, що м. Київ, пров. Ярославський, буд.1/3 є лише адресою для листування відповідача.

Крім того, згідно абз.3 п.4 розділу I Загальні положення Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено певні критерії підвідомчості щодо рішень, які підлягають виконанню Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, зокрема, рішення, за якими сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті або двадцять п`ять та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті, якщо місцем виконання рішення є місто Київ (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1385/5 від 06.05.2019; в редакції Наказу Міністерства юстиції №4224/5 від 27.12.2019 - щодо введення в дію див. п. 5 Наказу).

Відповідно до п. 5 Наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України» №4224/5 від 27.12.2019 абзаци чотирнадцятий - шістнадцятий підпункту 1 пункту 1 Змін, затверджених цим наказом, вводяться в дію з дня розміщення на вебсайті Міністерства юстиції України оголошення про утворення у складі Департаменту державної виконавчої служби управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві.

На теперішній час відсутня будь-яка інформація про утворення у складі Департаменту державної виконавчої служби управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві, у зв`язку з чим суд прийшов висновку, що абз.3 п.4 розділу I Загальні положення Інструкції з організації примусового виконання рішень в означеній редакції не вступив в законну силу.

Одночасно згідно з абз. 3 п. 4 розділу I Загальні положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, що діяв на момент відкриття виконавчого провадження та на теперішній час, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті; згідно абз. 6 п.4 розділу I Загальні положення Інструкції Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: сума зобов`язання становить від двадцяти п`яти до п`ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно наказу від 23.10.2018 по справі №905/474/16 загальна сума стягнення в гривневому еквіваленті складає 27002058,19 грн та 139061,41 грн, отже Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правомірно прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження. У зв`язку з чим, скарга в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка Максима Юрійовича із відкриття виконавчого провадження №61044480 з примусового виконання виконавчого листа №905/474/16, виданого Господарським судом Донецької області 23.10.2018, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №61044480 від 23.10.2020 задоволенню не підлягає.

Стосовно вимог скаржника про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка Максима Юрійовича із накладення арешту на рухоме майно боржника без проведення опису рухомого майна боржника; скасування постанови про арешт майна боржника від 24.01.2020, слід зазначити наступне.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюком Максимом Юрійовичем 24.01.2020 року винесено постанову про арешт коштів майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Профі-Прес» (м.Київ, пров.Ярославський, буд.1/3, код ЄДРПОУ 32698336) у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору 29 943 233,19 грн.

Відповідно до частин 2, 5 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Отже, частина 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що арешт на майно (кошти) боржника може накладатися виконавцем шляхом винесення 2 видів постанов: постанови про арешт майна (коштів) боржника, або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Крім того, законодавцем у вказаному абзаці 2 частини 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" прямо і чітко вказано, що арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем саме лише після проведення його опису, який в силу ч . 5 цієї статті здійснюється безпосередньо самим виконавцем, а не будь-якою іншою особою.

Жодних виключень, як то наявність описів майна, здійснених іншими особами чи в інших документах, вказана стаття не містить.

Таким чином, законодавцем встановлено певний порядок накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, тобто, відповідно до вимог наведеної норми для накладення арешту на таке майно боржника визначальним є виявлення майна виконавцем та здійснення його опису.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 910/1434/15-г.

Винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту без додержання процедури накладення арешту належного боржнику рухомого майна, що не підлягає державній реєстрації, а саме за відсутності проведення опису, є порушенням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", що також знайшло відображення у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/695/16.

Водночас, комплексний аналіз наведених ч.7 ст.26 та ч.2 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить, що по-перше, передбачене ч. 7 ст. 26 право стягувача зазначити у заяві про примусове виконання рішення відомості про конкретне майно боржника має на меті полегшити виконавцю здійснення своїх обов`язків щодо виявлення такого майна, його опису та арешту, передбачених в т.ч. абзацом 2 ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", і таким чином прискорити здійснення примусового виконання рішення, проте жодним чином не відміняє передбаченого п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язку виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені цим Законом.

Абзац 2 ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" жодних виключень щодо свого застосування, зокрема наявності у виконавця списку майна боржника від інших осіб чи з інших документів, ніж опис виконавця, не містить.

При цьому, виходячи зі змісту абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" його дія не розповсюджується на рухоме майно, що підлягає державній реєстрації, тобто, щодо якого нормативно встановлено імперативний обов`язок реєстрації права власності у відповідному реєстрі.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №910/8691/17.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями апелянта, викладеними у скарзі що висновки місцевого господарського суду будуються на правових позиціях, викладених у постановах Верховного Суду, які не мають відношення до даної справи, оскільки в таких постановах інший предмет спору.

Однак, колегія суддів зауважує, що суд попередньої інстанції всебічно дослідивши обставини справи, звертає увагу саме на правову позицію Верховного Суду, в якій висловлено судження щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Тому, заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є такими, що не спростовують доводів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби.

Натомість, встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання її недійсною.

На підставі наведеного, колегія суддів підтримує висновок місцевого суду про задоволення скарги в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка Максима Юрійовича із накладення арешту на рухоме майно божника, що не підлягає державній реєстрації без проведення опису рухомого майна боржника. А тому, постанову про арешт майна боржника від 24.01.2020 в частині арешту рухомого майна, що не підлягає державній реєстрації слід визнати недійсною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду має бути залишена без змін.

Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка Максима Юрійовича на ухвалу господарського суду ухвалу господарського суду Донецької області від 27.02.2020 по справі №905/474/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 27.02.2020 по справі №905/474/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15 липня 2020 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Хачатрян В.С.