Рішення
від 02.07.2020 по справі 902/1088/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2020 р. Cправа № 902/1088/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Медичного реабілітаційного центру МВС України "Південний Буг", м.Хмільник Вінницької області

до фізичної особи-підприємця Шевчука Юрія Васильовича, м.Вінниця

про стягнення 14338,55 грн пені, нарахованої за порушення умов договору №517 від 17.08.2018 "Будівництво комплексу гідрокінезотерапії з теплим переходом між корпусами №5 та №3 по вул.Шевченка, 25 в м.Хмільнику Вінницької області".

Представники сторін в судове засідання не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 20.12.2019 надійшла позовна заява Медичного реабілітаційного центру МВС України "Південний Буг" про стягнення на його користь з фізичної особи-підприємця Шевчука Юрія Васильовича 14338,55 грн пені, яка нарахована з посиланням на неналежне виконання останнім умов Договору №517 від 17.08.2018 "Будівництво комплексу гідрокінезотерапії з теплим переходом між корпусами №5 та №3 по вул. Шевченка, 25 в м.Хмільнику Вінницької області" в частині дотримання строків усунення дефектів та відхилень від проектно-кошторисної документації.

Ухвалою суду від 20.01.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1088/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

21.05.2020 по вказаній справі судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 02.07.2020.

На визначену судом дату (02.07.2020) представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином. Сторони були повідомлені про зміст ухвали від 21.05.2020 телефонограмами, також дана ухвала була надіслана сторонам на їх електронні адреси.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача і відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Окрім того, ухвали Господарського суду Вінницької області у справі №902/1088/19 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому учасники судового процесу не були позбавлені права та можливості ознайомитись із відповідними ухвалами у зазначеному Реєстрі.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від позивача і відповідача щодо відкладення розгляду справи по суті до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Крім того, неявка представника позивача і відповідача не є перешкодою для розгляду справи. В зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивачем зазначається, шо 17.08.2018 між Медичним реабілітаційним центром Південний Буг МВС України та фізичною особою - підприємцем Шевчуком Ю.В. було укладено договір № 517 по Будівництво комплексу гідрокінезотерапії з теплим переходом між корпусами № 5 та № 3 по вул. Шевченка, 25 в м. Хмільник, Вінницької області .

Сторонами було погоджено, що підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи із продовження будівництва комплексу гідрокінезетерапії з теплим переходом між корпусами № 5 та № 3 по вул. Шевченка, 25 у м. Хмільнику Вінницької області (Медичний реабілітаційний центр Південний Буг МВС України), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Пунктом 3.1 договору визначено, що договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 31917000,00 грн.

25.03.2019 між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №3 до договору відповідно до якої визначено, що Замовник може, при наявності бюджетного фінансування, перерахувати Підряднику аванс для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання на строк до 3 місяців з моменту здійснення попередньої оплати в розмірі до 30 % вартості річного обсягу робіт в межах державного фінансування на 2018 рік - 1400000,00 грн (один мільйон чотириста тисяч грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 233333,33 грн; в межах державного фінансування на 2019 рік - 5450000,00 грн (п`ять мільйонів чотириста п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 1090000,0 грн за рахунок загального фонду 1450000,00 грн (один мільйон чотириста п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) та за рахунок спеціального фонду 4000000,00 грн. (чотири мільйони грн. 00 коп.). Виплата авансу здійснюється поетапно: березень 1450 000,00 грн, квітень 2800000,00 грн, та травень 1200000,00 грн на строк до трьох місяців з моменту одержання авансу.

Попередня оплата здійснюється замовником шляхом спрямування бюджетних коштів на не бюджетні рахунки, відкриті на ім`я Підрядника в органах Казначейства, з подальшим використанням зазначених коштів Підрядником на цілі, визначені цим договором .

Позивач зазначив, що відповідно до п 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 визначено, що Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Відповідно до укладеної додаткової угоди визначено Підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати завіреними копіями та оригіналами накладних на придбання матеріалів, конструкцій виробів (оригінали накладних повертаються). По закінченні вказаного терміну Підрядник повертає невикористані суми авансу на розрахунковий рахунок Замовника. Порядок здійснення розрахунків проводиться у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та постанови КМУ № 1764 від 27 грудня 2001 Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва .

Підрядник звітує про використання коштів попередньої оплати шляхом надання Замовникові актів виконаних робіт (типової форми КБ-2В) та довідок про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3) з додаванням до них документів, що підтверджують використання коштів попередньої оплати для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів .

Відповідно до зазначеного кінцевий строк звітування (відповідно і його використання) про використання коштів авансу та у випадку його не використання визначено 28.08.2019 р. (тримісячний строк після зарахування 27.05.2019 р.).

Згідно платіжного доручення № 9483 від 24.05.2019 позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 1200000,00 грн.

Відповідно до умов додаткової угоди підрядник повинен підтвердити використання коштів отриманої попередньої оплати завіреними копіями та оригіналами накладних на придбання матеріалів, конструкцій виробів (оригінали накладних повертаються). По закінченню вказаного терміну підрядник повертає невикористані суми авансу на розрахунковий рахунок замовника. Порядок здійснення розрахунків проводиться у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва .

Підрядник звітує про використання коштів попередньої оплати шляхом надання Замовникові актів виконаних робіт (типової форми КБ-2В) та довідок про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3) з додаванням до них документів, що підтверджують використання коштів попередньої оплати для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів .

Отже, відповідно до зазначених умов, кінцевим строком використання та звіту про використання коштів авансу та у випадку його не використання визначено 28.08.2019, виходячи з дати проведення авансу 27.05.2019.

Згідно п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764, підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

В свою чергу, пунктами 98, 99 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться в порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийнятих замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконаних робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовнику авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

Так, згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №46 від 29.07.2019 відбулось погашення авансового платежу в сумі 77856,28 грн та відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №47 від 29.07.2019 зараховано авансовий платіж в розмірі 22653,46 грн. Всього зараховано 100509,74 грн.

З травня по червень 2019 підрядник надав замовнику акти виконаних робіт на підтвердження забезпечення погашення авансу, а саме:

- акт приймання виконаних робіт №46 за липень 2019 року від 29.07.2019, згідно якого погашено авансовий платіж в розмірі 77856,28 грн;

- акт приймання виконаних робіт №47 за липень 2019 року від 29.07.2019, згідно якого погашено авансовий платіж в розмірі 22653,46 грн.

10.09.2019 підрядником було подано акт приймання виконаних будівельних робіт №48 за вересень 2019 року від 10.09.2019, згідно якого погашено авансовий платіж в розмірі 1099490,00 грн. Погашення авансу відбулось за рахунок придбання матеріалів.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача пені, позивач посилається на положення пункту 7.1. договору № 517 від 17.08.2018, яким передбачено, що за порушення строків усунення дефектів або відхилень від проектно-кошторисної документації згідно зауважень і приписів замовника і проектної організації, або термінів освоєння авансу, підрядник сплачує замовнику за кожен день прострочки пеню, розмір якої обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку пені, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 14338,55 грн за 14 днів прострочення в період з 28.08.2019 року по 10.09.2019.

Натомість відповідач у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 10.02.2020, заперечив проти позову, посилаючись на те, що чинні нормативні правові акти визначають термін використання авансу , а не визначають терміни протягом якого строку має бути подано звіт про його використання шляхом надання Замовникові актів виконаних робіт (типової форми КБ-2В) та довідок про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3). Також діючі нормативно-правові акти не визначають які документи мають бути надані на підтвердження використання авансу. У зв`язку з даною прогалиною в законодавстві відповідно до приписів п 2. ст. 6 Цивільного кодексу України, а саме Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. було укладено додаткову угоду №3 в якій визначено, що підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати завіреними копіями та оригіналами накладних на придбання матеріалів, конструкцій виробів (оригінали накладних повертаються). Тому на твердження відповідача підтвердженням використання авансу є накладні, які надані суду на дослідження.

Також зазначеною вище додатковою угодою визначено, що підрядник звітує про використання коштів попередньої оплати шляхом надання Замовникові актів виконаних робіт (типової форми КБ-2В) та довідок про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3) з додаванням до них документів, що підтверджують використання коштів, але в додатковій угоді не визначено протягом якого строку підрядник має відзвітувати про використання коштів.

Відповідно до п 7.1. укладеного між відповідачем та позивачем договору № 517 за порушення строків усунення дефектів або відхилень від проектно-кошторисної документації згідно зауважень і приписів Замовника і проектної організації, або термінів освоєння авансу, підрядник сплачує замовнику за кожен день прострочки пеню, розмір якої обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

При цьому відповідно до зазначених у попередньому абзаці приписів договору відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій (пені) наступає у випадку порушення термінів освоєння авансу.

Враховуючи наведене відповідач вважає, що позивачем у позовній заяві не надано доказів порушення останнім термінів освоєння авансу. Оскільки відповідач вважає, що вчасно та в повному обсязі було закуплено будівельні матеріали для забезпечення належного будівництва та забезпечення виконання умов договору в повному обсязі, підстав для задоволення позовних вимог немає (а.с. 74-77, т.1).

Дослідивши надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права і свого законного інтересу.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як передбачено ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 98, 99 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, оплата за виконанні роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийнятих замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконаних робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовнику авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунку за виконанні роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконанні роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

Відповідно до п 7.1. договору № 517 від 17.08.2018 за порушення строків усунення дефектів або відхилень від проектно-кошторисної документації згідно зауважень і приписів Замовника і проектної організації, або термінів освоєння авансу, Підрядник сплачує Замовнику за кожен день прострочки пеню, розмір якої обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З аналізу умов договору в цілому, та додаткової угоди зокрема, вбачається, що останніми було обумовлено настання у підрядника грошового зобов`язання - обов`язку з освоєння авансового платежу, а в разі протилежного обов`язку з повернення попередньої оплати.

Відповідно до п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764, підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Умовами укладеної додаткової угоди № 3 від 25.03.2019 визначено, що підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати завіреними копіями та оригіналами накладних на придбання матеріалів, конструкцій виробів (оригінали накладних повертаються). По закінченні вказаного терміну підрядник повертає невикористані суми авансу на розрахунковий рахунок Замовника. Порядок здійснення розрахунків проводиться у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та постанови КМУ № 1764 від 27 грудня 2001 р. Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва .

Підрядник звітує про використання коштів попередньої оплати шляхом надання Замовникові актів виконаних робіт (типової форми КБ-2В) та довідок про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3) з додаванням до них документів, що підтверджують використання коштів попередньої оплати для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів .

Таким чином, кінцевий строк звітування (відповідно і його використання) про використання коштів авансу та у випадку його не використання визначено 28.08.2019 (тримісячний строк після оплати 27.05.2019.).

Відповідачем надано до суду в якості доказів освоєння авансового платежу згідно платіжного доручення № 9483 від 24.05.2019 на суму 1200000,00 грн копії видаткових накладних (а.с. 78-135, т.1).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст. 76 ГПК України).

Отже, належним доказом, який містить відомості про господарську операцію є первинний документ. При цьому, господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. При цьому, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи викладене, лише первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто факт надання послуг, тощо. Для надання документу юридичної сили й доказовості він повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені законодавством.

Проте, надані відповідачем видаткові накладні, на які посилається останній як доказ виконання умов договору в частині освоєння авансового платежу, не містять необхідних реквізитів для визнання такого доказу первинним документом, оскільки неможливо встановити зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Отже дані документи не свідчать про своєчасне виконання відповідачем договірних зобов`язань. Видаткові накладні не підтверджують здійснення відповідачем господарської операції та отримання матеріалів для виконання зобов`язань перед позивачем, а саме своєчасне освоєння авансового платежу в сумі 1099490,00 грн згідно договору №517 від 17.08.2018 та додаткової угоди.

За наведених обставин, відповідачем не доведено своєчасного виконання договірних зобов`язань, що є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені.

Як було зазначено раніше, підрядник звітує про використання коштів попередньої оплати шляхом надання Замовникові актів виконаних робіт (типової форми КБ-2В) та довідок про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3) з додаванням до них документів, що підтверджують використання коштів попередньої оплати для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів .

Позивач підтвердив свої позовні вимоги наступними доказами: договором підряду №517 від 17.08.2018 та додатковою угодою до нього, платіжним дорученням № 9483 від 24.05.2019, актами приймання виконаних робіт за №№46, 47, 48,49, довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

З наданих позивачем доказів слідує, що з порушенням строку, а саме 10.09.2019 відповідач подав акт приймання виконаних будівельних робіт № 48 за вересень від 10.09.2019.

Відповідно до зазначеного прострочення, позивачем нарахована пеня в розмірі 14338,55 грн за 14 днів прострочення в період з 28.08.2019 року по 10.09.2019.

Разом з тим, включення позивачем до періоду нарахування пені дня виконання зобов`язання (10.09.2019) є неправомірним, а тому позивач має право на стягнення пені за 13 днів прострочення включно, за період з 28.08.2019 року по 09.09.2019.

За розрахунком суду, здійсненим за допомогою електронного калькулятора системи "ЛІГА ЗАКОН", розмір пені за вказаний період складає 13193,88 грн, що, за висновком суду, є підставою для задоволення позовних вимог у вказаному розмірі.

У стягненні 1144,67 грн пені позивачу слід відмовити як безпідставно нарахованих.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шевчука Юрія Васильовича (адреса: АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь Медичного реабілітаційного центру МВС України Південний Буг (адреса: 22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Шевченка, 25; код ЄДРПОУ 08733794) 13193,88 грн пені та 1767,64 грн на відшкодування судового збору.

3. В позові в частині стягнення 1144,67 грн пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

6. Додатково дане судове рішення направити на електронну адресу позивача (sunmvd@ukr.net) та відповідача (yuriy090962@ukr.net).

Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (із доповненнями, внесеними відповідно до Закону України від 30.03.2020 N 540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено 14 липня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.Шевченка,25, м.Хмільник, Вінницька обл., 22000);

3 - відповідачу ( АДРЕСА_2 , м. Вінниця, 21000)

Дата ухвалення рішення02.07.2020
Оприлюднено15.07.2020

Судовий реєстр по справі —902/1088/19

Судовий наказ від 07.08.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Рішення від 02.07.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 21.05.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 12.05.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 19.03.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 25.02.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 20.01.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 26.12.2019

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні