Рішення

від 08.07.2020 по справі 903/1021/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 липня 2020 року Справа № 903/1021/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

до відповідача: ОСОБА_1

про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та стягнення 125053грн. 85коп. неустойки

за відсутності сторін

встановив: 23.12.2019 позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, що підлягає продажу шляхом викупу №597, посвідчений 07.11.2018 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Базалицькою О.Р., зареєстрований в реєстрі за №1927 та стягнути з відповідача ОСОБА_1 125053грн. 85коп. неустойки за невиконання зобов`язань згідно п.7.1 договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, що підлягає продажу шляхом викупу №597 від 07.11.2018. Також просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем в порушення договірних зобов`язань не було здійснено оплати ціни продажу об`єкта малої приватизації згідно договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, що підлягає продажу шляхом викупу №597 від 07.11.2018, внаслідок чого договір підлягає розірванню та позивачем здійснено нарахування неустойки в розмірі 125053 грн. 85 коп.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.12.2019р. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.03.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2020р. Повторно встановлено сторонам строк для подання суду заяв, клопотань, пояснень та доказів, пов`язаних з розглядом справи, які з поважних причин не були подані до суду сторонами в підготовчому провадженні, з обґрунтуванням поважності цих причин та направленням поданих документів іншим учасникам справи. Явку представників сторін у судове засідання визнано на їх розсуд.

Ухвалою суду від 25.03.2020р. відкладено розгляд справи по суті на "23" квітня 2020р.

Ухвалою суду від 23.04.2020р. продовжено строк розгляду справи по суті на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та відкладено розгляд справи по суті за клопотанням відповідача. Постановлено додатково повідомити учасників справи про дату і час судового засідання ухвалою суду.

Ухвалою суду від 20.05.2020р. повідомлено сторін, що розгляд справи по суті відбудеться "16" червня 2020р.

Ухвалою суду від 16.06.2020 повторно відкладено розгляд справи по суті на 08.07.2020, явку сторін у судове засідання визнано не обов`язковою.

Ухвала суду від 16.06.2020 була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та направлена відповідачу на його електронну адресу, зазначену ним у заяві від 10.02.2020.

07.07.2020р. відповідач вкотре надіслав на адресу суду клопотання, в якому знову просив відкласти розгляд справи у зв`язку із встановленим на усій території України карантином, оскільки він бажає прийняти особисту участь у розгляді справи.

08.07.2020 представник позивача також подав до суду клопотання, в якому просив, у зв`язку з тривалим розглядом справи та постійними клопотаннями відповідача про відкладення розгляду справи, ухиленням відповідача від розгляду справи, враховуючи місце проживання відповідача та відсутність доказів неможливості з`явитися в судове засідання, невідкладно розглянути справу по суті за наявними у ній матеріалами без участі сторін. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Судом відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи наступне.

Згідно ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом

Статтею 15 ГПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Положеннями ч.4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Всі ухвали суду по даній справі були внесені до ЄДР судових рішень та направлені сторонам на зазначені ними електронні адреси.

Суд неодноразово відкладав розгляд справи по суті за клопотаннями відповідача та продовжив строк її розгляду.

Про обізнаність щодо розгляду справи по суті 08.07.2020 відповідачем свідчить його клопотання про відкладення розгляду справи, подане нарочно до суду через канцелярію.

Отже, суд виконав свій обов`язок щодо повідомлення сторін про вчинення процесуальних дій.

Крім того, відповідачем не було наведено поважних причин (хвороба, відсутність у місті тощо) неможливості з`явитися у судове засідання та прийняти особисту участь у розгляді справи.

Суд звертає увагу, що відзиву на позовну заяву, строк на подання якого був встановлений судом ухвалою від 28.12.2019 (ще до введення карантину) відповідачем так і не було подано, про бажання та неможливість подання відзиву також не зазначено.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

07.11.2018 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області, правонаступником якого згідно наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 № 232 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, як Продавцем та громадянином України ОСОБА_1 , як Покупцем укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, що підлягає продажу шляхом викупу № 597. Договір посвідчений 07.11.2018 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Базалицькою О.Р. та зареєстрований в реєстрі за № 1927.

Згідно з пункту 1.1 Договору Продавець передає у власність покупцю об`єкт малої приватизації - групу інвентарних об`єктів у складі: будівля адмінбудинку (літер Д-2) загальною площею 728,2 кв.м та ремонтні бокси з операторною АЗС (літер Г-1) загальною площею 409,9 кв. м, за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Лідавська, 30 Волинської області (далі - об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Відповідно пункту 1.2 Договору об`єкт належить державі Україна в особі Фонду державного майна України на підставі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: нежитлове приміщення, будівля адмінбудинку (літер Д-2) загальною площею 728,2 кв.м, індексний номер витягу 31961148, виданого 30.12.2014, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 544986107101.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що запропонована ОСОБА_1 ціна продажу об`єкта приватизації без урахування ПДВ становить 2 501 077грн.

Згідно п. 2.2 Договору передбачено, що розрахунки за Об`єкт приватизації здійснюються так:

- гарантійний внесок для участі в аукціоні, сплачений Покупцем на банківський рахунок оператора електронного майданчика ТОВ Держзакупівлі. Онлайн в сумі 232486,50, що становить 10 відсотків стартової ціни Об`єкта приватизації, зараховується Покупцеві в рахунок ціни продажу Об`єкта приватизації на рахунок Продавця - № 37315048004566 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 33347870, МФО 820172;

- протягом 30 днів з дня підписання цього Договору Покупець сплачує ПДВ на ціну продажу об`єкту у сумі 500 215,40грн. з рахунку Покупця № НОМЕР_1 в ПАТ АКБ Львів , МФО 325268, ідентифікаційний код НОМЕР_3 на рахунок Продавця № НОМЕР_2 в ГУДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 13347870, МФО 803014 (отримувач коштів РВ ФДМУ по Волинській області; призначення платежу - кошти від приватизації об`єкта малої приватизації);

- грошові кошти Покупця в розмірі 2 268 590,50грн. за придбаний Об`єкт приватизації сплачуються Покупцем шляхом безготівкового перерахування з рахунку Покупця № НОМЕР_1 в ПАТ АКБ Львів , МФО 325268, ідентифікаційний код НОМЕР_3 на рахунок Продавця № НОМЕР_2 в ГУДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 13347870, МФО 803014 (отримувач коштів РВ ФДМУ по Волинській області; призначення платежу - кошти від приватизації об`єкта малої приватизації) протягом 30 календарних днів з дня підписання цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3. Договору, грошові кошти Покупця в розмірі 7000грн. сплачуються Покупцем шляхом безготівкового перерахування з рахунку Покупця № НОМЕР_1 в ПАТ АКБ "Львів", МФО 325268, ідентифікаційний код НОМЕР_3 на рахунок Продавця № НОМЕР_4 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 13347870, МФО 820172 (отримувач коштів РВ ФДМУ по Волинській області; призначення платежу - кошти відшкодування витрат органу приватизації на проведення незалежної оцінки) протягом 30 календарних днів з дня підписання цього Договору.

Пунктами 5.1-5.4 Договору передбачено, що покупець зобов`язаний в строк та в порядку, встановлені цим Договором, сплатити ціну продажу об`єкта малої приватизації. Протягом 30 календарних днів з моменту посвідчення Договору купівлі-продажу відшкодувати органу приватизації витрати, пов`язані з підготовкою об`єкта приватизації для продажу, зокрема витрати на проведення незалежної оцінки у сумі 7000грн. без ПДВ. В установлений цим Договором строк прийняти Об`єкт приватизації за актом передачі. Здійснити реєстрацію Об`єкта приватизації згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На виконання умов Договору відповідачем - ОСОБА_1 , як Покупцем по Договору було сплачено лише гарантійний внесок для участі в аукціоні в сумі 232486,50грн.. Обов`язку по сплаті решти коштів, визначених пунктами 2.2, 2.3 Договору, покупцем так і не було виконано, а тому у зв`язку з порушенням покупцем умов Договору, об`єкт приватизації останньому не передавався.

Згідно з пунктом 10.2 Договору, договір може бути розірваний на вимогу однієї із Сторін, в тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою Стороною зобов`язань, передбачених цим Договором, у визначені строки.

Пунктом 10.4 Договору встановлено, що виключними умовами для розірвання Договору Об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є, зокрема, несплата Покупцем коштів за Об`єкт приватизації протягом 60 днів з дати підписання Договору відповідно до умов Договору.

25.01.2019 у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору, Регіональне відділення ФДМ направило ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення лист за №11-06-216 з проектом договору про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, що підлягає продажу шляхом викупу від 07.11.2018 № 597, яким вимагало розірвати зазначений договір.

Надіслання листа відповідачу про розірвання договору підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4302702064566. Проте, вказаний лист було повернуто позивачу без вручення за закінченням встановленого строку зберігання.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості і стаття 627 ЦК України

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи, що відповідачем порушено умови п.п. 2.2,.2.3 Договору, повністю і в установлені строки не здійснено розрахунків за об`єкт приватизації, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, що підлягає продажу шляхом викупу №597, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі несплати коштів за Об`єкт приватизації згідно з цим Договором протягом 30 календарних днів з дня укладення цього Договору, Покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, запропонована ОСОБА_1 ціна продажу об`єкта приватизації без урахування ПДВ складає 2 501 077грн., а тому позивачем була нарахована неустойка у розмірі 125053,85грн., яка є підставною та підлягає до стягнення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1 . Позов задовольнити.

2. Розірвати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, що підлягає продажу шляхом викупу № 597 від 07.11.2018р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та громадянином України ОСОБА_1 , посвідчений 07.11.2018р. приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Базалицькою О.Р. та зареєстрований в реєстрі за № 1927.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79007, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 42899921) на розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 в ДКСУ у м. Київ, код ЄДРПОУ 42899921, МФО 820172, одержувач коштів Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях - 125 053грн. 85коп . неустойки.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79007, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 3 , код ЄДРПОУ 42899921) на розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 в ДКСУ у м. Київ, код ЄДРПОУ 42899921, МФО 820172, одержувач коштів Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях - 3842грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.07.2020.

Суддя О. Г. Слободян