Рішення

від 15.07.2020 по справі 909/501/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/501/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/501/20 за позовом Рогатинської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про стягнення з Івано-Франківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів заборгованості в сумі 153 572 грн 09 коп.

Рогатинська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про стягнення з Івано-Франківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів заборгованості в сумі 153 572 грн 09 коп. за договором від 02 квітня 2019 р. № 1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги за період з жовтня по грудень 2019 р.

16 червня 2020 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позов з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

13 липня 2020 р., до суду надійшов відзив Івано-Франківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що відповідач не заперечує наявності заборгованості перед позивачем, однак зазначає про неможливість її погасити у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування із Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

02 квітня 2019 р., Івано-Франківська регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (замовник) та Рогатинська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (виконавець) уклали договір № 1, відповідно до розділу 1 якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується за завданням замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконувати лабораторні дослідження у порядку визначеному цим договором; замовник зобов`язується прийняти і оплатити дослідження; склад та обсяги досліджень, що доручаються до виконання виконавцю, визначаються завданням, яке є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з розділом 2 цього Договору, вартість досліджень визначається згідно з нормативно-правовими актами, які встановлюють вартість цих досліджень. Оплата повинна бути проведена у строк до 30 календарних днів з дня підписання акту про надані послуги.

За період з травня по грудень 2019 р. замовник доручив виконавцю виконати лабораторні дослідження, про що зазначив у відповідних заявках: від 31 травня 2019 р. № 14, від 04 червня 2019 р. № 16, від 07 червня 2019 р. № 20, від 10 червня 2019 р. № 22, від 13 червня 2019 р. № 23, від 18 червня 2019 р. № 28, від 20 червня 2019 р. № 29, від 02 липня 2019 р. № 34, від 09 липня 2019 р. № 37, від 16 липня 2019 р. № 42, від 22 липня 2019 р. № 47, від 25 липня 2019 р. № 50, від 31 липня 2019 р. № 52, від 02 серпня 2019 р. № 56, від 07 серпня 2019 р. № 59, від 19 серпня 2019 р. № 67, від 22 серпня 2019 р. № 68, від 23 серпня 2019 р. № 70, від 02 вересня 2019 р. № 75, від 04 вересня 2019 р. № 79, від 09 вересня 2019 р. № 81, від 23 вересня 2019 р. № 85, від 26 вересня 2019 р. № 86, від 07 жовтня 2019 р. № 88, від 10 жовтня 2019 р. № 90, від 28 жовтня 2019 р. № 91, від 04 листопада 2019 р. № 93, від 11 листопада 2019 р. № 95, від 13 листопада 2019 р. № 100, від 18 листопада 2019 р. № 103, від 25 листопада 2019 р. № 107, від 02 грудня 2019 р. № 112, від 05 грудня 2019 р. № 113, від 19 грудня 2019 р. № 122, від 20 грудня 2019 р. № 123.

Протягом жовтня - грудня 2019 р. позивач надав відповідачу визначені договором від 02 квітня 2019 р. № 2 послуги на загальну суму 153 572 грн 09 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг): від 31 жовтня 2019 р. № 36 на суму 28 699 грн 36 коп., від 04 листопада 2019 р. № 37 на суму 16 611 грн 23 коп., від 06 листопада 2019 р. № 38 на суму 6 051 грн 28 коп., від 08 листопада 2019 р. № 39 на суму 5 409 грн 76 коп., від 12 листопада 2019 р. № 40 на суму 10 248 грн 97 коп., від 27 листопада 2019 р. № 41 на суму 16 224 грн 49 коп., від 04 грудня 2019 р. № 42 на суму 1 190 грн 66 коп., від 06 грудня 2019 р. № 43 на суму 22 316 грн 39 коп., від 10 грудня 2019 р. № 44 на суму 3 098 грн 21 коп., від 12 грудня 2019 р. № 45 на суму 3 444 грн 16 коп., від 17 грудня 2019 р. № 46 на суму 15 701 грн 96 коп., від 18 грудня 2019 р. № 47 на суму 670 грн 90 коп., від 20 грудня 2019 р. № 48 на суму 5 689 грн 47 коп., від 21 грудня 2019 р. № 49 на суму 2 546 грн 95 коп., від 24 грудня 2019 р. № 50 на суму 3 690 грн 96 коп., від 26 грудня 2019 р. № 51 на суму 2 970 грн 35 коп., від 27 грудня 2019 р. № 52 на суму 9 006 грн 99 коп.

Крім того, в акті звірки за період з 02 квітня до 31 грудня 2019 р. сторони погодили, що залишкова заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31 грудня 2019 р. становить 153 572 грн 09 коп.

В травні 2020 р., позивач звернувся до відповідача із претензією про сплату наявної заборгованості, на яку отримав відповідь про неможливість погасити таку заборгованість у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування із Державного бюджету України.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено в ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як видно із матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання та надав відповідачу обумовлені договором від 02 квітня 2019 р. № 1 послуги на загальну суму 153 572 грн 09 коп., які відповідач не оплатив.

Враховуючи наведене, позов Рогатинської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів слід задовольнити.

Судовий збір, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з Івано-Франківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Берегова, 24; ідентифікаційний код 00699626) на користь Рогатинської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (77000, Івано-Франківська обл., м. Рогатин, вул. Галицька, 124; ідентифікаційний код 32632013) стягнути 153 572 (сто п`ятдесят три тисячі п`ятсот сімдесят дві) грн 09 коп. за договором від 02 квітня 2019 р. № 1 та 2 303 (дві тисячі триста три) грн 60 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко