Рішення

від 02.07.2020 по справі 910/3606/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2020Справа № 910/3606/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛКО ГРУП"

до Малого приватного підприємства "МОДУС"

про стягнення 246023,00 грн

представники сторін:

від позивача: Подорожній А.С., Ларичев Д.О.

від відповідача: Терновий О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛКО ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Малого приватного підприємства "МОДУС" про стягнення 246023,00 грн, з яких: 236772,07 грн - сума основного боргу, 1028,60 грн - 3% річних, 8222,33 грн - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №2009-19 транспортно-експедиторського обслуговування від 20.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3606/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16.04.2020.

13.04.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

16.04.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 16.04.2020 відкладено підготовче засідання на 19.05.2020.

19.05.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення та клопотання про уточнення позовних вимог.

19.05.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про надання додаткового строку для подачі доказу (висновку експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз).

У підготовчому засіданні 19.05.2020 суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про надання строку для подання висновку експерта та продовжив строк до 29.05.2020.

У підготовчому засіданні 19.05.2020, суд розглянувши клопотання позивача про уточнення позовних вимог, встановив наступне.

У своєму клопотанні позивач просить суд стягнути з відповідача 257085,30 грн, з яких: 236772,07 грн - сума основного боргу, 2542,39 грн - 3% річних, 17770,84 грн - пеня.

Суд зазначає, що статтею 46 цього Господарського процесуального кодексу України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку, що вказане клопотання по своїй суті є клопотання про збільшення позовних вимог. Судом встановлено, що клопотання про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст.46 ГПК України, а тому суд прийняв до розгляду зазначене клопотання, у зв`язку із чим має місце нова ціна позову.

Протокольною ухвалою від 19.05.2020 відкладено підготовче засідання на 04.06.2020.

22.05.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 15.05.2020 №33429/19-54/33430/19-52.

01.06.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо сум додаткових витрат та розрахунок.

02.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач прости позову заперечив, посилаючись на наступне:

- позивач не надав відповідачу документів, визначених у пункті 3.3. договору, у зв`язку із чим строк виконання грошового зобов`язання, що передбачений п.3.4. договору не настав;

- у порушення до п.2.4.14 договору позивач не погодив із відповідачем додаткових витрат, необхідних для усунення наслідків перекидання четвертого контейнера, їх розмір та порядок сплати (відшкодування);

- згідно із висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №33429/19-54/33430/19-52 від 15.05.2020 причиною падіння контейнера з автопоїзда є дія значної відцентрованої сили (перерозподілу навантажень) в сукупності з технічним станом кріпильних елементів в передній частині контейнера, які призвели до виходу з зачеплення передньої частини контейнера в процесі маневру лівого повороту та контактування першочергово з дорожнім огородженням, а в подальшому з дорожнім покриттям. Тому, посилаючись на вказаний висновок, відповідач заперечує доводи позивача про неправильно розміщення вантажу та можливу причину перекидання контейнера;

- відповідач вважає, що у нього є зобов`язання щодо оплати послуг та витрат позивача за всі 4 контейнера в сумі 163278,28 грн, що в повній мірі відповідає гарантованій згідно заявки та гарантійного листа в розмірі 6800,00 дол. США по курсу НБУ 23,8770 станом на 07.12.2019, але з моменту надання позивачем всіх документів.

У підготовчому засіданні 04.06.2020 суд запропоновував надати сторонам письмові пояснення щодо призначення судової експертизи.

У підготовчому засіданні 04.06.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 16.06.2020, про що постановлено протокольну ухвалу.

11.06.2020 через канцелярію суду від позивача надійшов розрахунок судових витрат та відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач, зокрема, зазначив, що ним були вчинені усі можливі дії для того, щоб передати відповідачу документи, визначені п.3.3 договору, однак відповідач відмовився від отримання документів та їх підпису, а також відмовлявся отримувати будь-яку поштову кореспонденцію, направлену позивачем. Також, позивач стверджує, що висновок експертного дослідження, наданий відповідачем, не спростовує висновки, які були викладені у наданому позивачем експертному висновку Київської торгово-промислової палати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛКО ГРУП" про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 16.06.2020 у режимі відеоконференції.

15.06.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення, у яких позивач проти призначення експертизи у справі заперечив.

15.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення та заява про виклик експерта Київської торгово-промислової палати Ахтирську Т.А. та судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Берегового С.В. та Пупіна І.В.

У підготовчому засіданні 16.06.2020, розглянувши заяву відповідача про виклик експерта, суд зазначив про відсутність підстав для задоволення цієї заяви, оскільки виклик експерта за заявою учасників справи є правом, а не обов`язком суду та судом не встановлено необхідності отримання додаткових пояснень експертів щодо висновків, наданих сторонами. Окрім того, надані сторонами висновки підготовлені не для подання до суду, що також підтверджує відсутність підстав для виклику експертів. З урахуванням наведеного, суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про виклик експерта.

Протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.07.2020.

У судовому засіданні 02.07.2020 представники позивача надали суду роз`яснення щодо документів поданих до суду. Представники позивача надали суду пояснення по суті позову, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позову заперечив.

У судовому засіданні 02.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛКО ГРУП" (експедитор, позивач) та Малим приватним підприємством "МОДУС" (клієнт, відповідач) укладений договір №2009-19 транспортно-експедиторського обслуговування (надалі - договір), у відповідності до якого, експедитор зобов`язується від свого імені за плату і за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг (надалі - ТЕО), пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки таких вантажів в місце призначення (далі - послуги).

У відповідності до п.1.2. договору, експедитор надає клієнту транспортно-експедиторські послуги відповідно до умов цього договору та Законом України № 1955-IV від 01.07.2004 "Про транспортно-експедиторську діяльність", Цивільним та Господарським кодексами України.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що підставою для надання послуг є заявка про надання транспортно-експедиторських послуг, яка оформлюється клієнтом у письмовому вигляді за формою, встановленою в додатку №1 договору. Заявка повинна бути надана експедитору не пізніше 7-ми робочих днів до моменту надання обумовленої в заявці послуги/послуг, підписується уповноваженим представником клієнта та засвічується печаткою клієнта, після чого направляється експедитору, використовуючи факсимільний чи електронний зв`язок. Така заявка має силу оригіналу до надання належним чином оформленої редакції у друкованому вигляді з підписом уповноваженої особи завіреної печаткою підприємства (пп.1.3.1); для надання послуг експедитор має право використовувати власні транспортні засоби або ж транспортні засоби третіх осіб - власників транспорту (пп. 1.3.3).

За змістом пункту 2.1. договору експедитор має право:

укладати від свого імені, але в інтересах клієнта для виконання доручень клієнта договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України (пп.2.1.1);

представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами і іншими організаціями для виконання доручень клієнта (пп.2.1.2.);

з урахуванням п.1.3.3. залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та особи (пп.2.1.3.);

отримувати від клієнта заявку, документи (доручення за формою, визначеною в додатку №2 до цього договору, гарантійний лист за формою, визначеною в додатку №3 до цього Договору, інвойс, коносамент, пакувальний лист, зовнішньоекономічний контракт, додатки до зовнішньоекономічного контракту, гарантійний лист, довіреність (у випадку коли Клієнт являється фізичною особою - нотаріально завірену довіреність), сертифікати походження, сертифікати якості, кількості, аналізу, копію документу контролю доставки вантажів на вантаж засобами електронного зв`язку. Залежно від товару, перелік необхідних документів, для ТЕО, може бути змінений. У кожному конкретному випадку, перелік необхідних документів узгоджується між експедитором та клієнтом.) та іншу інформацію, необхідну для виконання своїх обов`язків за договором. У випадку ненадання клієнтом вищевказаних документів та іншої необхідної інформації, експедитор має право відкласти виконання своїх обов`язків за договором до надання документів та інформації в повному обсязі згідно з його письмовим запитом. При цьому всі документально підтверджені витрати, пов`язані з ненаданням клієнтом вищевказаних документів та іншої необхідної інформації, зокрема, щодо зберігання вантажу, простою вантажу та /або транспортного засобу і тому подібні справляються за рахунок клієнта (пп.2.1.4.);

обирати або змінювати вид транспорту, маршрут перевезення, порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг виключно якщо це в інтересах клієнта і письмово з ним узгоджено (пп.2.1.5.);

відступати від вказівок клієнта, якщо цього вимагають інтереси клієнта і це письмово з ним узгоджено (пп.2.1.6.);

отримувати від клієнта відшкодування, письмово погоджених з ним додаткових витрат, які виникли у експедитора при виконанні договору, якщо такі витрати були понесені в інтересах клієнта і клієнту надані всі підтверджуючі документи (рахунки, акти прийому-передачі послуг) (пп.2.1.7.);

отримувати від клієнта плату за свої послуги, а також відшкодування документально підтверджених витрат, затрат, штрафів та інших платежів, понесених в інтересах клієнта (пп.2.1.8.).

У відповідності до пп.2.2.1., 2.2.2., пп.2.2.3 п.2.2. договору експедитор зобов`язаний забезпечувати якісне транспортно-експедиторське обслуговування, а також організацію перевезення вантажів клієнта різними видами транспорту територією України та інших держав, відповідно до заявки клієнта. При цьому експедитор зобов`язаний надавати клієнту підтвердження на заявки не пізніше наступного дня за днем надання експедитору такої заявки; залучати транспортні засоби та забезпечувати їх подачу в порти, на ж/д станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відвантаження/доставки вантажів відповідно до заявки клієнта; надавати послуги, пов`язані з прийманням, накопиченням, сортуванням, складуванням, завантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажів клієнта.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов`язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом в національній валюті України.

Згідно із п.3.2. договору, вартість послуг експедитора узгоджується сторонами. Розмір витрат, затрат, інших платежів, які необхідно здійснити експедитору для виконання своїх обов`язків за договором в інтересах клієнта, узгоджуються сторонами шляхом електронного зв`язку і відображаються в актах прийому-передачі транспортно-експедиторських послуг. У разі виникнення у експедитора додаткових витрат, оплати штрафів, понесених з вини клієнта (або у результаті інших не передбачуваних і не підконтрольних експедитору обставин, які не відносяться до форс-мажорних) та проведення інших платежів в інтересах клієнта і пов`язаних з виконанням цього договору, за умови, що такі витрати попередньо погоджені з клієнтом за допомогою електронного зв`язку, експедитор виставляє клієнту рахунок, який підлягає сплаті клієнтом в термін, передбачений п.3.4, цього договору.

Підставою прийому-передачі та проведення оплати клієнтом послуг, витрат, затрат та інших платежів експедитора є підтверджуючі копії рахунків щодо таких витрат (п.3.3. договору).

Відповідно до п.3.4. договору, термін оплати транспортно-експедиторських послуг та усіх супутніх витрат, які виникли при виконанні даного договору - не більше 7 (сім) календарних днів з дати отримання клієнтом документів, перелічених у п.3.3. цього договору.

У пп.3.4.1. п.3.4. договору сторони погодили, що прийом-передача наданих експедитором за даним договором послуг та оплата вартості таких послуг здійснюється на підставі наданих експедитором документів, перелік яких зазначений у п. 3.3., у тому числі на підставі Акту прийому-передачі транспортно-експедиторських послуг. Акт прийому-передачі транспортно-експедиторських послуг підписується уповноваженими представниками сторін, посада та ПІБ яких обов`язково вказується в такому Акті. Копія документа, що підтверджує повноваження осіб (крім керівника, який діє на підставі Статуту) на підписання Актів наданих послуг обов`язковому порядку додається до Акту.

За змістом пункту 3.5. договору за прострочення оплати рахунку експедитора, клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, від невиплаченої суми за кожний день прострочення.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.7.1. договору).

Відповідач надав позивачу заявку №5 від 03.12.2019 на виконання робіт, пов`язаних з оформленням всіх необхідних внутрішньо-портових документів, а також отримання необхідних дозволів контролюючих органів, необхідних для доставки вантажу - Автокранова надбудова Palfinger Sany SPC320 (4 одиниці), який прибув на адресу відповідача до ДП "ОМТП" по коносаменту № ZIMUSHH30219151; маршрут ДП "ОМТП" - м. Київ - м. Прилуки (Чернігівська обл.). Згідно із заявкою, з попередньо обумовлена вартість запитуваних відповідачем робіт становить в розмірі еквівалента 6800,00 дол. США за курсом Національного Банку України на день виїзду вантажу за межі Одеського порту (в т.ч. ПДВ).

В обґрунтування позову, позивач стверджує, що на виконання умов договору та заявки відповідач, позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу у контейнерах BMOU4518978, TCLU5265016, ZCSU8645644, ТСNU6813298 (по коносаменту №ZІMUSHH30219151).

Так, вищевказані контейнера прибули до ДП "ОМТП" 05.12.2019, а 06.12.2019 було закінчено внутрішньопортове експедирування даних контейнерів та оформлення документації на виїзд контейнерів із порту.

07.12.2019 вантаж у контейнерах BMOU4518978, TCLU5265016, ZCSU8645644, ТСNU6813298 (по коносаменту №ZІMUSHH30219151) прибув на Київську митницю та пройшов митне оформлення, що підтверджується митною декларацією №UA100010/2019/564914.

08.12.2019 вантаж у контейнерах BMOU4518978, TCLU5265016, ZCSU8645644 прибув за адресою м. Прилуки, вул. Костянтинівська, 199а (ТОВ "ПВК "КБ ПОЖСПЕЦМАЖ"), що підтверджується CMR № 79, 78, 80 від 06.12.2019 та товарно-транспортними накладними № 55, 53, 54 від 07.12.2019.

За фактом надання послуг щодо перевезення вантажу у контейнерах BMOU4518978, TCLU5265016, ZCSU8645644 позивачем складені акти надання послуг та рахунки-фактури, а саме:

акт наданих послуг №ОУ- 0000046 від 08.12.2019, рахунок-фактура № СФ-0000046 від 08.12.2019 (контейнер BMOU4518978) на суму 40885,40 грн;

акт наданих послуг № ОУ-0000047 від 08.12.2019, рахунок-фактура № СФ-0000047 від 08.12.2019 (TCLU5265016) на суму 40977,10 грн;

акт наданих послуг № ОУ-0000048 від 08.12.2019, № СФ-0000048 від 08.12.2019 (контейнер TCLU5265016) на суму 40885,40 грн.

07.12.2019 вантаж у контейнері ТСNU6813298 на перехресті автодороги Р-03-ПСО м.Києва, 19 км. + 200 м. потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.

11.12.2019 вантаж у контейнері ТСNU6813298 прибув за адресою м. Прилуки, вул. Костянтинівська, 199а (ТОВ "ПВК "КБ ПОЖСПЕЦМАЖ").

Позивач зазначає, що для усунення наслідків дорожньо-транспортної пригоди, для виконання взятих на себе зобов`язань за договором щодо перевезення вантажу у контейнері ТСNU6813298, позивачем були здійснені додаткові витрати у сумі 77138,77 грн. Загальна сума наданих позивачем послуг з перевезення вантажу у контейнері ТСNU6813298 за розрахунком позивача становить 114024,17 грн. За фактом надання послуг щодо перевезення вантажу у контейнері ТСNU6813298 позивачем складений акт надання послуг №ОУ-0000050 від 11.12.2019 та рахунок-фактура №СФ-0000050 від 11.12.2019.

Загальна сума транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу у контейнерах BMOU4518978, TCLU5265016, ZCSU8645644, ТСNU6813298 (по коносаменту №ZІMUSHH30219151) за розрахунком позивача становить 236772,07 грн.

20.12.2019 позивач листом №53 від 20.12.2019 направив на адресу відповідача CMR № 79, 78, 80 від 06.12.2019, товарно-транспортні накладні № 55, 53, 54 від 07.12.2019, акти наданих послуг №ОУ-0000046 від 08.12.2019, № ОУ-0000047 від 08.12.2019, № ОУ-0000048 від 08.12.2019, № ОУ-0000050 від 11.12.2019 та рахунки-фактури № СФ-0000046 від 08.12.2019, № СФ-0000047 від 08.12.2019, № СФ-0000048 від 08.12.2019, № СФ-0000050 від 11.12.2019 та просив підписати надіслані документи.

16.01.2020 позивач направив відповідачу претензію №3 від 16.01.2020, у якій вимагав сплатити заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу у сумі 236772,07 грн.

Оскільки відповідач не здійснив оплати наданих позивачем послуг, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу у сумі 236772,07 грн, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договору №2009-19 транспортно-експедиторського обслуговування від 20.09.2019 та нарахованих внаслідок прострочення грошового зобов`язання 17770,84 грн - пені та 2542,39 грн - 3% річних (у редакції клопотання про збільшення позовних вимог).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, права та обов`язки сторін у даній справи виникли на підставі договору №2009-19 транспортно-експедиторського обслуговування від 20.09.2019.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначає Закон України № 1955-IV від 01.07.2004 "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Статтею 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 316 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.929 ЦК України, ч.1 ст.316 ГК України, договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

У відповідності до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Статтею 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно із заявкою відповідача №5 від 03.12.2019, позивач взяв на себе зобов`язання надати послуги з перевезення вантажу - Автокранова надбудова Palfinger Sany SPC320 (4 одиниці), який прибув на адресу відповідача до ДП "ОМТП" по коносаменту №ZIMUSHH30219151; маршрут ДП "ОМТП" - м. Київ - м. Прилуки (Чернігівська обл.).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом пп.3.4.1. п.3.4. договору сторони погодили, що прийом-передача наданих експедитором за даним договором послуг та оплата вартості таких послуг здійснюється на підставі наданих експедитором документів, зазначених у п. 3.3, а саме: підтверджуючих копій рахунків щодо таких витрат, у тому числі на підставі Акту прийому-передачі транспортно-експедиторських послуг.

За фактом надання послуг щодо перевезення вантажу у контейнерах BMOU4518978, TCLU5265016, ZCSU8645644 позивачем складені наступні акти надання послуг та рахунки-фактури:

акт наданих послуг №ОУ- 0000046 від 08.12.2019, рахунок-фактура № СФ-0000046 від 08.12.2019 (контейнер BMOU4518978) на суму 40885,40 грн;

акт наданих послуг № ОУ-0000047 від 08.12.2019, рахунок-фактура № СФ-0000047 від 08.12.2019 (TCLU5265016) на суму 40977,10 грн;

акт наданих послуг № ОУ-0000048 від 08.12.2019, рахунок-фактура № СФ-0000048 від 08.12.2019 (контейнер TCLU5265016) на суму 40885,40 грн.

Також за фактом перевезення вантажу у контейнері ТСNU6813298 позивачем складений акт надання послуг №ОУ-0000050 від 11.12.2019 та рахунок-фактура №СФ-0000050 від 11.12.2019, на загальну суму 114024,17 грн, що включає у тому числі додаткові витрати позивача для усунення наслідків дорожньо-транспортної пригоди, що за розрахунком позивача становлять 77138,77 грн.

Судом встановлено, що згідно із рахунком-фактурою № СФ-0000046 від 08.12.2019 та акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000046 від 08.12.2019, вартість послуг щодо перевезення вантажу у контейнері BMOU4518978 становить 34071,17 грн (без ПДВ) та 40885,40 грн з ПДВ, та включає:

експедиторську винагороду - 2004,17 грн (без ПДВ);

послуги лінійного агента - 10718,60 грн (без ПДВ);

реєстрація та облік транспортного засобу на накопичувально-транзитному майданчику ТОВ "ЄВРОТЕРМІНАЛ" - 338,33 грн (без ПДВ);

використання інфраструктури та шляхопроводів порту великовантажним автотранспортом - 221,68 грн (без ПДВ);

електронне візування наряду - 120,48 грн (без ПДВ);

страховий платіж - 329,20 грн (без ПДВ);

автотранспортні послуги м. Одеса - м. Київ, - м. Бровари 20338,71 грн (без ПДВ).

У відповідності до рахунку-фактури № СФ-0000047 від 08.12.2019 та акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000047 від 08.12.2019, вартість послуг щодо перевезення вантажу у контейнері ZCSU8645644 становить 34147,58 грн (без ПДВ) та 40977,10 грн з ПДВ, та включає:

експедиторську винагороду - 2004,17 грн (без ПДВ);

послуги лінійного агента - 10718,60 грн (без ПДВ);

реєстрація та облік транспортного засобу на накопичувально-транзитному майданчику ТОВ "ЄВРОТЕРМІНАЛ" - 338,33 грн (без ПДВ);

використання інфраструктури та шляхопроводів порту великовантажним автотранспортом - 221,68 грн (без ПДВ);

електронне візування наряду - 120,48 грн (без ПДВ);

страховий платіж - 329,20 грн (без ПДВ);

зберігання в ОМТП - 76,41 грн (без ПДВ);

автотранспортні послуги м. Одеса - м. Київ, - м. Бровари 20338,71 грн (без ПДВ).

За рахунком-фактурою № СФ-0000048 від 08.12.2019 та акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000048 від 08.12.2019, вартість послуг щодо перевезення вантажу у контейнері TCLU5265016 становить 34071,17 грн (без ПДВ) та 40885,40 грн з ПДВ, та включає:

експедиторську винагороду - 2004,17 грн (без ПДВ);

послуги лінійного агента - 10718,60 грн (без ПДВ);

реєстрація та облік транспортного засобу на накопичувально-транзитному майданчику ТОВ "ЄВРОТЕРМІНАЛ" - 338,33 грн (без ПДВ);

використання інфраструктури та шляхопроводів порту великовантажним автотранспортом - 221,68 грн (без ПДВ);

електронне візування наряду - 120,48 грн (без ПДВ);

страховий платіж - 329,20 грн (без ПДВ);

автотранспортні послуги м. Одеса - м. Київ, - м. Бровари 20338,71 грн (без ПДВ).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000050 від 11.12.2019 та акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000050 від 11.12.2019 вартість послуг щодо перевезення вантажу у контейнері ТСNU6813298 становить 98459,94 грн (без ПДВ) та 114024,17 грн з ПДВ, та включає:

експедиторську винагороду - 2004,17 грн (без ПДВ);

послуги лінійного агента - 10718,60 грн (без ПДВ);

реєстрація та облік транспортного засобу на накопичувально-транзитному майданчику ТОВ "ЄВРОТЕРМІНАЛ" - 338,33 грн (без ПДВ);

використання інфраструктури та шляхопроводів порту великовантажним автотранспортом - 221,68 грн (без ПДВ);

електронне візування наряду - 120,48 грн (без ПДВ);

страховий платіж - 329,20 грн (без ПДВ);

автотранспортні послуги м. Одеса - м. Київ, - м. Бровари 20338,71 грн (без ПДВ),

та додаткові витрати:

організація перевезення вантажу по маршруту м. Бровари - м. Прилуки - 2800,00 грн (без ПДВ);

компенсація вартості за навантажувально-розвантажувальні робот - 13333,33 грн. (без ПДВ);

перевезення вантажу по маршруту м. Бровари - м. Прилуки - 15416,67 грн (без ПДВ);

огляд транспортного засобу за технічним станом - 6000,00 грн (без ПДВ);

експертиза ТПП - 15 000,00 грн (без ПДВ);

експертиза Пель Сюрвей-Сальватор - 11838,77 грн (без ПДВ).

Судом встановлено, що витрати на експедиторську винагороду; послуги лінійного агента; реєстрація та облік транспортного засобу на накопичувально-транзитному майданчику ТОВ "ЄВРОТЕРМІНАЛ"; використання інфраструктури та шляхопроводів порту великовантажним автотранспортом; електронного візування наряду; страховий платіж - 329,20 грн; автотранспортні послуги м. Одеса - м. Київ, - м. Бровари та зберігання в ОМТП належним чином підтверджені наданими позивачем у матеріали справи актом №ZM000004845 від 04.12.2019, платіжним дорученням №513 від 04.12.2019, актом №00004675 від 31.12.2016, звітом про в`їзд/виїзд автотранспорту, платіжним дорученням №512 від 04.12.2019, актом №324858 від 31.12.2019, реєстром руху автотранспорту, платіжним дорученням №511 від 04.12.2019, актом надання послуг №4264 від 31.12.2019, платіжним дорученням №555 від 03.01.2020, платіжним дорученням №514 від 04.12.2019, платіжним дорученням №530 від 137,53 грн, актами надання послуг №706 від 08.12.2019, №705 від 08.12.2019, №707 від 08.12.2019, №33 від 01.01.2020, платіжними дорученнями №539 від 23.12.2019, №549 від 26.12.2019, №581 від 05.02.2020, а також CMR № 79, 78, 80, 81 від 06.12.2019 та товарно-транспортними накладними № 55, 53, 54 від 07.12.2019.

Щодо додаткових витрат по рахунку-фактури № СФ-0000050 від 11.12.2019 та акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000050 від 11.12.2019, а саме: організація перевезення вантажу по маршруту м. Бровари - м. Прилуки - 2800,00 грн (без ПДВ); компенсація вартості за навантажувально-розвантажувальні робот - 13333,33 грн. (без ПДВ); перевезення вантажу по маршруту м. Бровари - м. Прилуки - 15416,67 грн (без ПДВ); огляд транспортного засобу за технічним станом - 6000,00 грн (без ПДВ);експертиза ТПП - 15 000,00 грн (без ПДВ); звіт Пель Сюрвей-Сальватор - 11838,77 грн (без ПДВ), то судом встановлено наступне.

Так, на підтвердження зазначених вище витрат позивачем надано у матеріали справи:

договір №4295 від 09.12.2019, акт наданих послуг №320 від 10.12.2019, платіжне доручення №521 від 10.12.2019 (витрати з доставки вантажу, що знаходився в перекинутому контейнері у сумі);

договір №ПВ-12/08/2019 від 12.08.2019, акт надання послуг №848 від 11.12.2019, платіжне доручення №501 від 02.12.2019 (витрати по доставці перекинуто контейнера з місця ДТП (за маршрутом м. Бровари - м. Прилуки вул. Костянтинівська 199а, (місце знаходження ТОВ "ПВК "КБ ПОЖСПЕЦМАЖ") у сумі 34500,00 грн);

договір №2019-12-06 від 06.12.2019, акт виконаних послуг №2019-12-12 від 12.12.2019, платіжне доручення №562 від 16.01.2020 (витрати з надання послуг інспекції вантажу, що знаходився в перекинутому контейнері у сумі 11838,77 грн);

договір №09-12/1 від 09.12.2019, акт №ОУ-0000289, платіжне доручення №520 від 10.12.2019 (витрати на проведення огляду місця ДТП і перекинутого контейнера у сумі 6000,00 грн);

заявка проведення експертизи від 09.12.2019, акт приймання-здачі наданих послуг від 16.12.2019, платіжне доручення №522 від 12.12.2019 (витрати з підготовки висновку щодо встановлення причин ДТП і перекидання контейнеру з вантажем у сумі 18000,00 грн).

При цьому судом встановлено, що позивачем у позові допущено помилку при підрахунку загальної суми витрати та зазначено, що сума витрат становить 77138,77 грн, у той час як правильна сума додаткових витрат становить 73138,77 грн.

Відповідач заявлені позивачем до стягнення додаткові витрати позивача заперечив, посилаючись на те, що у порушення до п.2.4.14 договору позивач не погодив із відповідачем додаткових витрат, необхідних для усунення наслідків перекидання контейнера ТСNU6813298, їх розмір та порядок сплати (відшкодування).

Статтею 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Отже, приписами даної правової норми встановлено, що експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, обсяг яких має бути погоджений з клієнтом. Крім того, такі витрати мають бути здійснені тільки в інтересах клієнта.

Судом встановлено, що відповідно до пп.2.1.7. п.2.1. договору сторони погодили, що експедитор має право, отримувати від клієнта відшкодування, письмово погоджених з ним додаткових витрат, які виникли у експедитора при виконанні договору , якщо такі витрати були понесені в інтересах клієнта і клієнту надані всі підтверджуючі документи (рахунки, акти прийому-передачі послуг).

Згідно із пп.2.4.14 договору клієнт зобов`язаний оплатити послуги експедитора, а також відшкодувати попередньо погоджені з клієнтом витрати та платежі, понесені експедитором на користь клієнта для виконання його доручень , за умови документального підтвердження таких витрат і платежів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

За змістом наведених умов договору та статті 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" позивач має право на відшкодування додаткових витрат, що виникли у зв`язку із виконанням заявки позивача №5 від 03.12.2019, лише за попереднього погодження таких витрат із відповідачем.

Судом встановлено, що у заявці №5 від 03.12.2019 визначено, що обумовлена вартість запитуваних відповідачем робіт становить в розмірі еквівалента 6800,00 дол. США за курсом Національного Банку України на день виїзду вантажу за межі Одеського порту (в т.ч. ПДВ). Згідно із заявкою відповідач зобов`язався відшкодувати експедитору згідно виставлених рахунків суми, які не ввійшли в попередньо обумовлену вартість запитуваних робіт, зокрема, оплату за зважування, догляд та сканування вантажу на території ДП "ОМТП" (якщо буде призначено контролюючими органами).

Окрім того, у заявці відповідачем було зазначено, що "витрати які не передбачені (якщо виникнуть) обумовлюються з одержувачем в міру виникнення".

Тобто, про попереднє погодження додаткових витрат, які не передбачені у заявці на надання транспортно-експедиторських послуг, також було зазначено безпосередньо у заявці відповідача.

Однак, матеріали справи не містять доказів погодження відповідачем додаткових витрат позивача у сумі 73138,77 грн, що виникли при перевезенні вантажу у контейнері ТСNU6813298. Протилежного суду позивачем належними доказами не доведено.

Щодо доводів позивача про те, що перекидання контейнера ТСNU6813298 виникло з вини відповідача, а саме внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків щодо забезпечення належного кріплення вантажу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.2.4.4. договору клієнт зобов`язаний забезпечити належне кріплення, навантаження або упаковку вантажу, що забезпечує збереження вантажу на весь період його перевезення, обробки, перевантаження, зберігання.

Згідно із пп.2.4.5. договору, клієнт зобов`язаний забезпечити розміщення вантажу таким чином, щоб уникнути: зміщення, пошкодження вантажу та/або його упаковки; пошкодження контейнера та/або транспортного засобу, вантажопідйомних пристроїв, судна, будь-якого іншого майна третіх осіб, нанесення шкоди життю та здоров`ю людей та довкіллю на весь період перевезення, обробки, перевантаження, зберігання вантажу.

У відповідності пп.2.4.8 договору у разі невиконання або неналежного виконання клієнтом обов`язків, зазначених у пп.2.4.4., 2.4.5. договору, і необхідністю перевантаження вантажу, його перепакування, повторного розміщення та кріплення, клієнт відшкодовує експедитору документально підтвердженні понесені витрати у повному обсязі.

За змістом пп.4.3.1. договору, клієнт несе відповідальність за збитки та витрати, понесені експедитором у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням клієнтом обов`язків, передбачених пп. 2.4.2.-2.4.5 договору.

На підтвердження невиконання відповідачем зобов`язань за договором частині належного кріплення вантажу позивачем надано у матеріали справи Експертний висновок №І-1764 від 14.12.2019 Київської торгово-промислової палати (КТПП). Згідно із Експертним висновком №І-1764 від 14.12.2019, експертом зазначено, що на підставі результатів дослідження можна зробити висновок, що зсув контейнеру з напівпричепу з наступним його перекиданням стався внаслідок неналежного кріплення вантажу в контейнері.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв`язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Згідно із ч.1 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислові палати, зокрема, мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість; виконувати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.

Згідно із наданого позивачем експертного висновку №І-1764 від 14.12.2019 Київської торгово-промислової палати, завданням експертизи є обстеження зовнішнім оглядом вантажу - стріли кранові Polfsnger Sony SPC320 та обладнання, яке знаходиться у контейнері ТСNU6813298 та наявність і правильність застосування вибраного матеріалу кріплення вантажу, яке б запобігало зміщенню вантажу в процесі транспортування.

Дослідивши вказаний висновок, з урахуванням повноважень Торгово-промислових палат, встановлених ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", суд зазначає, що поданий позивачем документ (висновок) не може підтверджувати причини перекидання контейнеру ТСNU6813298 та встановлювати причинний-наслідковий зв`язок між належним кріпленням та настанням дорожньо-транспортної пригоди, так як завданням відповідної експертизи було питання щодо матеріалу кріплення та більш того, вказаний висновок містить лише припущення щодо дійсної причини зсуву контейнера.

Згідно із ч.1,7 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.1, 5 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Позивачем не було надано у матеріали справи належного у розумінні процесуального закону висновку експерта на підтвердження своїх доводів щодо причин перекидання контейнеру ТСNU6813298. Проти проведення експертизи позивач заперечив.

Посилання позивача на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.01.2020 у справі №359/103/20, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 (водія, який здійснював керування вантажним автомобілем (тягачем), який перевозив контейнер TCNU6813298), суд відхиляє, оскільки вказана постанова не містить преюдиційних фактів, які були б обов`язковими при вирішенні цієї справи.

Водночас суд не приймає як належним доказ, у розумінні статті 86 ГПК України, наданий відповідачем висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 15.05.2020 №33429/19-54/33430/19-52, оскільки останній не відповідає вимогам ч.1, 5 ст.101 Господарського процесуального кодексу України. Проти проведення експертизи відповідач заперечив.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Дослідивши всі наявні докази у справи, суд дійшов висновку, що додаткові витрати позивача не були погоджені попередньо відповідачем, здійснені на власний розсуд позивачем, а встановленими вище обставинами спростовуються доводи позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди саме з вини відповідача.

За таких обставин, суд зазначає про відсутність підстав для покладення на відповідача відшкодування додаткових витрат позивача, що виникли при перевезенні вантажу у контейнері ТСNU6813298 у сумі 73138,77 грн, у зв`язку із чим у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Як вже встановлено судом вище, витрати на експедиторську винагороду; послуги лінійного агента; реєстрація та облік транспортного засобу на накопичувально-транзитному майданчику ТОВ "ЄВРОТЕРМІНАЛ"; використання інфраструктури та шляхопроводів порту великовантажним автотранспортом; електронного візування наряду; страховий платіж - 329,20 грн; автотранспортні послуги м. Одеса - м. Київ, - м. Бровари та зберігання в ОМТП, що визначені у актах наданих послуг №ОУ- 0000046 від 08.12.2019, № ОУ-0000047 від 08.12.2019, № ОУ-0000048 від 08.12.2019, №ОУ-0000050 від 11.12.2019, рахунках-фактурах №СФ-0000046 від 08.12.2019, № СФ-0000047 від 08.12.2019, № СФ-0000048 від 08.12.2019 та №СФ-0000050 від 11.12.2019 є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем помилково було здійснено нарахування суми ПДВ на страховий платіж, у той час як згідно із платіжного доручення №514 від 04.12.2019, сплата позивачем страхового платежу здійснювалася без суми ПДВ, у зв`язку із чим, із зазначених вище актів та рахунків підлягає вирахуванню сума ПДВ.

Отже, за перерахунком суду, до стягнення із відповідача підлягає заборгованість у сумі 163369,94 грн, а саме:

за актом наданих послуг №ОУ- 0000046 від 08.12.2019, рахунком-фактурою № СФ-0000046 від 08.12.2019 (контейнер BMOU4518978) - 40819,56 грн;

за актом наданих послуг № ОУ-0000047 від 08.12.2019, рахунком-фактурою № СФ-0000047 від 08.12.2019 (TCLU5265016) - 40911,26 грн;

за актом наданих послуг № ОУ-0000048 від 08.12.2019, рахунком-фактурою № СФ-0000048 від 08.12.2019 (контейнер TCLU5265016) - 40819,56 грн.

за актом надання послуг №ОУ-0000050 від 11.12.2019 та рахунком-фактурою №СФ-0000050 від 11.12.2019 (контейнер ТСNU6813298) - 40819,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.4. договору, термін оплати транспортно-експедиторських послуг та усіх супутніх витрат, які виникли при виконанні даного договору - не більше 7 (сім) календарних днів з дати отримання клієнтом документів, перелічених у п.3.3. цього договору.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи опис вкладення у цінний лист від 20.12.2019, фіскальним чеком від 20.12.2019 та накладною №6500149290216 позивач листом №53 від 20.12.2019 направив на адресу відповідача CMR № 79, 78, 80 від 06.12.2019, товарно-транспортні накладні № 55, 53, 54 від 07.12.2019, акти наданих послуг №ОУ-0000046 від 08.12.2019, № ОУ-0000047 від 08.12.2019, № ОУ-0000048 від 08.12.2019, № ОУ-0000050 від 11.12.2019 та рахунки-фактури № СФ-0000046 від 08.12.2019, № СФ-0000047 від 08.12.2019, № СФ-0000048 від 08.12.2019, № СФ-0000050 від 11.12.2019.

Відповідно до відомостей з офіційного вебсайту "Укрпошта" поштове відправлення №6500149290216 з направлення на адресу відповідача документів на виконання вимог п.3.3. договору, 04.01.2020 повернуте засобами поштового зв`язку з повідомленням про неможливість вручення поштового відправлення.

Як встановлено п. 116 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (п.117 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку").

Відповідно до змісту ч.3 ст.212 Цивільного кодексу України, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

За таких обставин, днем отримання відповідачем направлених позивачем документів є дата оформлення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, а саме 04.01.2020.

Оскільки, за висновками суду датою отримання відповідачем документів, визначених умовами договору як підстава оплати є 04.01.2020 та з огляду на встановлені п.3.4. договору строки оплати, враховуючи ч.5 ст.254 ЦК України, суд дійшов висновку, що останнім днем оплати за надані позивачем послуги є 13.01.2020.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ураховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором №2009-19 транспортно-експедиторського обслуговування від 20.09.2019 у сумі 163369,94 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє частково позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 163369,94 грн.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із простроченням оплати за надані послуги, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2542,39 грн та пеню 17770,84 грн (у редакції клопотання про збільшення позовних вимог).

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені та 3% річних.

Нарахування пені та 3% річних позивач здійснює на суму заборгованості 236772,00 грн за період з 10.01.2020 по 19.05.2020.

Однак, враховуючи те, що суд дійшов висновок, що обґрунтованою сумою заборгованості є 163369,94 грн, а останнім днем оплати за надані позивачем послуги є 13.01.2020, то правильним періодом для нарахування пені та 3% річних є період з 14.01.2020 по 19.05.2020.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за надані послуги передбачена у пункті п.3.5. договору, згідно із яким, за прострочення оплати рахунку позивача, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, від невиплаченої суми за кожний день прострочення.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок пені та 3% річних судом встановлено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 11779,60 грн та 3% річних у сумі 1700,65 грн, у зв`язку із чим, суд задовольняє вимоги про стягнення пені та 3% річних частково.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛКО ГРУП".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо заявлених позивачем до стягнення вимог на професійну правничу допомогу у сумі 20270,00 грн, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу у сумі 20270,00 грн позивачем надано у матеріали справи: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ОД №443828 виданий на ім`я адвоката Подорожнього А.С.; договору про надання правової допомоги №25/02 від 25.02.2020; копію детальний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу; акт наданих послуг №01/20 від 10.06.2020; рахунок-фактуру №01/20 від 10.06.2020; квитанцію до прибуткового ордеру №10/06 від 10.06.2020.

Згідно із актом наданих послуг №01/20 від 10.06.2020 до договору про надання правової допомоги №25/02 від 25.02.2020 витрати на професійну правничу допомогу становлять 20270,00 грн.

В акті наданих послуг №01/20 від 10.06.2020 та детальному розрахунку витрат на професійну правничу допомогу наведено детальний опис наданих адвокатом послуг.

Позивачем здійснено оплату послуг адвоката у сумі 20270,00 грн, що підтверджується квитанцію до прибуткового ордеру №10/06 від 10.06.2020.

Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено розмір витрат на правничу допомогу по справі №910/3606/20 та заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу, враховуючи ціну позову (257085,30 грн), є співмірною.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи надані адвокатом послуги, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у сумі 13943,82 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства "МОДУС" (03148, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ КОСМОСУ, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 22966022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛКО ГРУП" (65015, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВІЛЬЯМСА, будинок 56, корпус 3, квартира 83, ідентифікаційний код 36042580) основний борг у сумі 163369,94 грн, пеню у сумі 12020,64 грн, 3% річних у сумі 1727,44 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13964,95 грн та судовий збір у розмірі 2656,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.07.2020.

Суддя С. О. Турчин