ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.07.2020Справа № 910/6823/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного провадження без виклику представників сторін
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фудс Делівері (04080, м. Київ, вул.Кирилівська, 124, кв. 55)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Світ ЛТД (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23)
про стягнення заборгованості
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
18 травня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Фудс Делівері (позивач) надійшла позовна заява б/н від 18.05.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Світ ЛТД (відповідач) про стягнення грошових коштів на суму в розмірі 2 024, 02 грн. за договором поставки № 297 від 24.05.2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором поставки № 297 від 24.05.2017 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив своєчасну плату за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Ухвалою господарського суду від 20.05.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.
Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзиви відповідачів.
Ч. 5 статті 176 ГПК України передбачає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За ст. 248 ГК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до рекомендованого поштового відправлення №0105473406426 відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження від 20.05.2020 року 01.06.2020 року, однак своїм правом на подання відзиву не скористався.
Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, чи електронною поштою відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
24 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фудс Делівері ( Позивач , Постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Світ Лтд ( Відповідач , Покупець ) укладено Договір поставки №297 ( Договір ).
Відповідно до п. 1.1 Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукти харчування, визначені в п. 2.1 цього Договору ( Товар ), а Покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами викладеними у Додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору, визначено, що під Додатками до цього Договору маються на увазі додаткові угоди, специфікації, додатки, узгоджені Постачальником замовлення Покупця, рахунки та видаткові накладні, які видаються Постачальником. Всі Додатки до цього Договору становлять його невід`ємну частину Договору.
Пунктом 1.4 Договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, її часткове співвідношення (асортимент, найменування) кожної партії товару узгоджуються сторонами шляхом оформлення замовлення (специфікацій) на поставку товару відповідно до умов, визначених цим Договором.
Поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється частина товару за однією специфікацією, поставка якої може бути здійснена за згодою сторін, (п. 4.1 Договору).
Пунктом 4.2 Договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених Сторонами специфікаціях та у відповідності до правил міжнародної інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року.
Специфікація Покупця повинна містити асортимент, кількість товарів, строк поставки (календарну дату) та повинна бути попередньо надіслана Постачальнику не менше ніж за 3 (три) календарні дні до поставки Товару, у формі, що дозволяє зафіксувати момент передачі замовлення -лист, телеграма, телефонограма, факс, e-mail. Постачальник гарантує виконання прийнятого та узгодженого з Покупцем Специфікації, виходячи з наявного товару на складі Постачальника, (п.4.4 Договору).
Відповідно до п. 4.6 Договору, визначено, що право власності на товар, а разом з ним і ризик видаткової загибелі переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару.
Згідно з п. 6.1 Договору, розрахунок за кожну партію товару здійснюється Покупцем шляхом перерахуванням коштів у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника.
Пунктом 6.4 визначено, що Покупець зобов`язується здійснити оплату Товару згідно з рахунком - фактурою.
07 лютого 2020 року Постачальником поставлено Покупцеві товар.
Загальна вартість поставленого товару 1 647,45 грн., в тому числі ПДВ 329,49 грн., усього з ПДВ 1 976,94 грн., що підтверджується видатковою накладною №1883 від 07.02.2020 року.
Граничний строк сплати за поставлений товар становить 07 лютого 2020року.
Загальна вартість поставленого товару за видатковою накладною №1883 від 07.02.2020 р. становить 1 976,94 грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначає, що держава забезпечує захист усіх суб`єктів права власності та господарювання.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Статтями 15,16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З наведеною нормою кореспондується положення, викладені в ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, згідно з якою, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимогам ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Приписом ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Приписом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошових зобов`язань у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України являється способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора внаслідок зменшення грошових коштів у зв`язку з інфляційними процесами та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.
Таким чином, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі №6-42цс11).
Згідно з ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинні відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною 6 ст. 231 ГК України визначено що, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.
Відповідно до п. 10.2 Договору визначено, що відповідно до цього Договору, у якому-небудь випадку не будуть вважатися обставинами непереборної чинності (форс-мажором) дії або інші нормативні вимоги та обмеження органів державної влади стосовно Покупця, відсутність у Покупця коштів для розрахунків з Постачальником, згідно із цим Договором, внаслідок дії (бездіяльності) дебіторів (боржників) Покупця, а також внаслідок інших обставин, які перешкоджають вільно розпоряджатися Покупцеві коштами на своїх банківських рахунках, і відповідно, Покупець не звільняється від відповідальності за невиконання (або неналежне виконання) своїх зобов`язань, встановлених цим Договором, внаслідок вищевказаних у цьому пункті обставин.
З урахуванням норм чинного законодавства позивач здійснив нарахування відповідачу за прострочення виконання зобов`язання.
Суд перевірив розрахунок, здійснений позивачем, та вважає його арифметично правильним, таким, що відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фудс Делівері є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 550, 625, 638, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 73 , 74, 86, 98, 104, 129, 165, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Світ ЛТД (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23, код ЄДРПОУ 19034881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фудс Делівері (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 124, кв. 55, код ЄДРПОУ 39819673) 1 976,94 грн. основного боргу; 11,69 грн. 3% річних; 35,39 грн. пені; суму судових витрат в розмірі 2 102,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Повне рішення складено 15.07.2020 р.
Суддя М.В. Данилова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2020 |
Оприлюднено | 16.07.2020 |
Номер документу | 90387531 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Данилова М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні