Рішення

від 07.07.2020 по справі 910/2535/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2020Справа № 910/2535/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ОІЛ 2019"

до Товариства з обмеженою відповідальністю МГМ-АГРО

про стягнення 173 093,64 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 173 093,64 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки №106 від 05.07.2019 позивач відвантажив відповідачу паливно-мастильні матеріали на суму 173 093,64 грн., проте відповідач оплату поставленого товару не здійснив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2535/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначене на 09.04.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання призначене на 09.04.2020 не відбулось.

Ухвалою суду від 12.05.2020 судове засідання призначене на 07.07.2020 року.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, ухвали суду були відправлені за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус В, офіс 501.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого слідує, що відповідач отримав кореспонденцію суду 23.05.2020.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

05.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю МГМ-АГРО (надалі Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕР_ОІЛ 2019 (надалі - Продавець) був укладений договір №106 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Продавець продає, а Покупець купує паливно-мастильні матеріали, згідно виставлених рахунків та видаткових накладних т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. договору кількість товару по кожній партії вказується в видаткових накладних Договору.

Згідно з п. 4.1. договору ціна на товар, відвантажений по даному Договору, вказується в рахунках, який надається до поставки товару в заявки покупця. Установлюється в гривнях за один літр та підтверджується виданою накладною.

Згідно з п. 6.1. договору прийом товару по кількості та якості здійснюється у відповідності з нормативними актам України, що регламентують порядок транспортування, зберігання, відпуску та обліку найти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України.

Відповідно до п. 6.2. договору поставка товару здійснюється на протязі двох днів з моменту отримання заявки від Покупця та оплати товару.

Відповідно до п. 5.1 договору, покупець проводить оплату за поставлений товар за виставлених рахунків на протязі одного дня з моменту отримання рахунку.

Як встановлено судом, позивач поставив відповідачу паливно-мастильні матеріали, а саме - паливо дизельне ДТ-Л-К5 сорту С в кількості 8090 літрів на загальну суму 173 093, 64 грн., про що свідчить видаткова накладна №РН-0000123 від 14.11.2019, яка підписана між позивачем та відповідачем.

Отже, суду доведено факт отримання товару відповідачем на підставі видаткової накладної № РН-0000123 від 14.11.2019.

Отримавши Товар за Договором, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та вимог Цивільного кодексу України, виникли зобов`язання по оплаті грошових коштів за отриманий Товар на загальну суму 173 093, 64 грн. з урахуванням ПДВ.

Проте, вищевказаний товар не був оплачений Відповідачем.

29.01.2020 Позивачем направлено до адресу Відповідача вимогу про оплату товару, відповідно до положень ст. 530 ЦК України, про що свідчить опис вкладення та фіскальний чек від 29.01.2020.

Таким чином, станом на час розгляду справи Відповідач має заборгованість перед Позивачем по Договору поставки №106 від 05.07.2019 року в розмірі 173 093, 64 коп.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Отже, судом встановлено, що Позивач належним чином виконав умови Договору та поставив відповідачу товар на загальну 173 093,64 коп. грн., що підтверджується видатковою накладною №РН 0000123 від 14.11.2019 року.

Суд визнає як належний та допустимий доказ на підтвердження факту поставки товару видаткову накладну №РН-0000123 від 14.11.2019.

Вищевказана накладна містить номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містить підписи представника позивача, а також підписи представника відповідача.

29.01.2020 Позивачем направлено до адресу Відповідача вимогу про оплату товару, відповідно до положень ст. 530 ЦК України, про що свідчить опис вкладення та фіскальний чек від 29.01.2020.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вищезазначена вимога позивача залишилась невиконаною.

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 173 093, 64 коп. грн. доведений суду належним чином.

Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 173 093, 64 коп. основного боргу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

У даному випадку судові витрати складаються з витрат по сплаті судового збору у сумі 2 596, 50 грн. та витрат за надану професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., які позивач просив покласти на відповідача.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 24.01.2020 р., укладений між ТОВ "ІНТЕР-ОІЛ 2019" та адвокатом Слівінським О.В та докази оплати правничої допомоги на загальну суму 5 000,00 грн. (платіжне доручення № 955 від 12.02.2020 р.).

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту надання професійної правничої допомоги у даній справі на суму 5 000,00 грн., а тому витрати на правову допомогу разом із судовим збором покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74,126, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ОІЛ 2019" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МГМ-АГРО (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус В, офіс 501, ідентифікаційний код 39908789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ОІЛ 2019" (10030, м. Житомир, вул. Перехідна, 5ідентифікаційний код 42746129) 173 093, 64 грн. (сто сімдесят три тисячі дев`яносто три гривні) грн. 64 коп. основного боргу, 2 596 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 50 коп. судового збору, 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.07.2020

Суддя І.І. Борисенко