Рішення

від 15.07.2020 по справі 917/617/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2020 Справа № 917/617/20

м. Полтава

за позовною заявою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровське 29-Б» , вул. Геннадія Біліченка, 29-Б, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750

про стягнення 4 572,32 грн.,

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 5090/1718-ТЕ-24 від 14.09.2017 в сумі 4 572,32 грн., з яких: 3534,48 грн. пеня, 692,60 грн. 3% річних, 345,24 грн. інфляційних втрат.

За ухвалою від 21.04.2020 провадження в цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 5090/1718-ТЕ-24 від 14.09.2017 несвоєчасно здійснив оплату природного газу, що стало підставою для нарахування відповідачу пені, річних та інфляційних.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 21.04.2020 про відкриття провадження у даній справі, надсилалась сторонам за їх юридичними адресами.

Позивач отримав зазначену ухвалу суду 23.04.2020 (поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції, а.с. 69). Ухвала суду від 21.04.2020 направлялась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 15.04.2020, а.с. 61-65), повернулась до суду 29.04.2020 із відміткою поштового працівника «адресат відсутній» (а.с. 70-73). За ч. 7 ст. 120 ГПК України, зазначена ухвала вважається врученою. Таким чином, суд належним чином повідомляв сторін про розгляд даної справи.

Крім того, зазначена ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач відзив на позов не надав. Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Постачальник, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Петровське 29-Б» (далі - Споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 5090/1718-ТЕ-24 від 14.09.2017 (а.с . 16-25, далі - Договір), за умовами якого позивач (Постачальник) зобов`язався поставити відповідачу (Споживачу) у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 змінено тип Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з публічного на приватний та перейменовано в Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» .

До Договору сторони уклали додаткові угоди №№ 1-5 (а.с. 26-31).

Пунктом 2.1 Договору (в редакції додаткових угод №№ 2-5 до нього) встановлено, що Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2017 по 30 вересня 2018 природний газ орієнтовним обсягом 145 тис. куб. м.

Згідно п. 3.7 Договору, приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів природного газу.

Позивач в період з жовтня 2017 по вересень 2018 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 603 299,61 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за ці періоди (а.с . 32-43).

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За даними позивача, оплату за отриманий природний газ відповідач провів в повному обсязі в сумі 603 299,61 грн., що підтверджується довідкою по операціях за Договором та сальдо по підприємству (а.с. 45-46).

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 8.1 Договору).

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно п. 6.1 цього Договору, він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, проведені Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20.

Додатковою угодою № 1 від 15.01.2018 до Договору, сторони внесли зміни в п. 8.2 Договору, виклавши його в наступній редакції: У разі прострочення Споживачем оплати згідно п. 6.1 цього Договору, він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, проведені Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20

З посиланням на наведену норму договору, позивач заявив до стягнення з відповідача 3534,48 грн. пені, нарахованої за зобов`язаннями листопада 2017 - вересня 2018 за період з 26.12.2017 по 27.11.2018.

Із посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач заявив до стягнення з відповідача:

- 692,60 грн. 3% річних, нарахованих за зобов`язаннями листопада 2017 - вересня 2018 за період з 26.12.2017 по 27.11.2018;

- 345,24 грн. інфляційних втрат за зобов`язаннями липня 2018, нарахованих за вересень 2018 (розрахунок залучений до матеріалів справи, а.с . 12-15).

Відповідно до п. 10.3 Договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Приймаючи рішення суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати переданого газу.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів в підтвердження своєчасної сплати грошових коштів за отриманий газ за договором постачання природного газу № 5090/1718-ТЕ-24 від 14.09.2017. Докази, які б спростовували викладені позивачем у розрахунку відомості щодо термінів здійснення фактичної оплати та розмірів відповідних грошових сум, які надійшли позивачу за договором постачання природного газу № 5090/1718-ТЕ-24 від 14.09.2017, надані відповідачем не були.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Умовами договору (п. 8.2) передбачено, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно п. 6.1 цього Договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних (15,3% річних з 01.01.2018 відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 15.01.2018 до Договору), але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 3534,48 грн. пені, нарахованої за зобов`язаннями листопада 2017 - вересня 2018 за період з 26.12.2017 по 27.11.2018.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що розмір та період її нарахування відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", умовам Договору в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, тому вимоги в цій частині є обґрунтованими і правомірними.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 692,60 грн. 3% річних, нарахованих за зобов`язаннями листопада 2017 - вересня 2018 за період з 26.12.2017 по 27.11.2018.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 345,24 грн. інфляційних втрат за зобов`язаннями липня 2018, нарахованих за вересень 2018.

Судом враховується, що інфляційні втрати та річні є невід`ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити з моменту виникнення права на позов про повернення боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При перевірці правильності нарахування інфляційних судом встановлено, що позовні вимоги в частині інфляційних втрат за зобов`язаннями липня 2018 є правомірними в сумі 345,24 грн. та підлягають задоволенню повністю.

Перевірка правильності розрахунку пені, 3% річних, інфляційних витрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Таким чином, суд визнав обґрунтованими та задовольняє повністю позовні вимоги про стягнення 3534,48 грн. пені, 692,60 грн. 3% річних, 345,24 грн. інфляційних втрат за договором постачання природного газу № 5090/1718-ТЕ-24 від 14.09.2017.

Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровське 29-Б» (вул. Геннадія Біліченка, 29-Б, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, код ЄДРПОУ 37097514) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) - 3534,48 грн. пені, 692,60 грн. 3% річних, 345,24 грн. інфляційних втрат; 2102,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Пушко І.І.