Рішення

від 13.07.2020 по справі 922/1461/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1461/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "Кліпер", 61124, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 124, корп. Б, кв. 42, код ЄДРПОУ 41611596 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Млин", 62331, Харківська область, Дергачівський район, с. В. Проходи, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 31734525 про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "Охоронне агентство "Кліпер" (позивач) про стягнення з ТОВ "Млин" (відповідач) заборгованості по договору охорони об`єкту №01/11/17-М від 01.11.2017 в сумі 14 002,00 грн., пені в сумі 11 646,21 грн. та 3 % річних в сумі 748,05 грн.

Судові витрати в сумі 2102,00 грн. сплаченого судового збору просить також стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. №12260 від 01.06.2020) згідно якого він заперечує проти вимог позивача, зазначаючи про те, що ним сплачено позивачу за надані послуги, а позивачем не надано належних доказів наявності заборгованості у відповідача.

06.07.2020 позивачем надано відповідь на відзив відповідача (вх. №15412), згідно якої позивач вказує, що під час розгляду іншої справи №922/1413/19 відповідач підтверджував наявність заборгованості, а тому заперечення відповідача є недоречними.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами чч. 1,2 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з наданих суду доказів, між Товариством з обмеженою відповідальністю ОХОРОННЕ АГЕНСТВО КЛІПЕР та Товариством з обмеженою відповідальністю МЛИН укладено договір про охорону об`єкту за № 01/11/17-М від 01.11.2017 р., за яким позивач взяв на себе зобов`язання з охорони майна та здійснення пропускного режиму на об`єкті відповідача, а відповідач зобов`язався оплатити надані позивачем послуги.

Згідно п. 9.1. Договору №01/11/17-М від 01.11.2017 р., оплата послуг проводиться у вигляді фіксованої суми, в розмірі встановленому п.2.1 Договору, на поточний рахунок охоронної фірми не пізніше 30 числа поточного місяця.

В позовній заяві ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО КЛІПЕР просить суд стягнути з ТОВ МЛИН заборгованості по договору охорони об`єкту №01/11/17-М від 01.11.2017 р. в сумі 14 002,00 грн., пені в сумі 11 646,21 грн. та 3% річних в сумі 748,05 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачем, в якості доказів, надано копію Договору №01/11/17-М від 01.11.2017 р., копію акту надання послуг №119 від 30.06.2018 р., копію акту звірки взаєморозрахунків станом за період 01.11.2017 р. - 15.03.2019 р., копію відзиву на позовну заяву по справі №922/1413/19.

Позивачем, ні в позовній заяві ні у відповіді на відзив відповідача, не визначено строк порушення зобов`язання відповідачем, але враховуючи те, що до матеріалів справи в якості доказів надано копію акту надання послуг №119 від 30.06.2018 р. на суму 31 056,00 грн., а відповідачем до свого відзиву надано платіжне доручення №570 від 18.06.2018 р. на суму 34 334,00 грн., суд приймаючи до уваги порядок виконання зобов`язань по оплаті послуг, встановлений у п.9.1. Договору №01/11/17-М від 01.11.2017 р., погоджується з доводами відповідача про те, що дані послуги відповідачем сплачені.

Доказів надання послуг у липні 2018 р. позивачем надано не було.

Відповідно до вимог чинного законодавства отримання послуг повинно бути підтверджене належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Водночас сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

При цьому, Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Твердження позивача про те, що відзив відповідача на позовну заяву по справі №922/1413/19 є доказом факту існування заборгованості ТОВ Млин у розмірі 14 002,00 грн., не може бути прийнято судом до уваги, яктакий, що не узгоджується з приписами ст. 75 ГПК України, оскільки не є фактом який не потребує доведення в цій справі, крім цього дані обставини не були встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, оскільки, ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2019 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "Кліпер" залишено без розгляду.

З матеріалів справи та викладеного вбачається, що позивачем не надано до суду належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів в підтвердження факту існування заборгованості ТОВ Млин за Договором №01/11/17-М від 01.11.2017 р. у розмірі 14 002,00 грн., отже вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14 002.00 грн., пені в сумі 11 646,21 грн. та 3% річних в сумі 748,05 грн. не підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

Інших судових витрат у справі заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено "13" липня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров