Ухвала

від 15.07.2020 по справі 922/2030/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"15" липня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/2030/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Слановій М.Ю.

розглянувши заяву (вх. № 5753) ТОВ "Експотрейд компані" надав заяву про відстрочку виконання рішення суду по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд компані" про за участю: заміну продукції та стягнення коштів представника стягувача - не з`явився;

представника боржника (заявник) - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд компані" про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору від 23.05.2016 року № ОД/НХ-16-249НЮ в сумі 47594,40 грн. та зобов`язання ТОВ "Експотрейд компані" за свій рахунок замінити неякісну продукцію на продукцію належної якості, а саме - 49 верхніх поршнів та 21 нижній поршень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.09.2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 року, позовні вимоги задоволено повністю.

09.10.2019 року на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Харківської області видано відповідні накази.

25.02.2020 року на адресу господарського суду Харківської області від Верховного Суду надійшов касаційний запит.

26.02.2020 року на виконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 24.02.2020 справу № 922/2030/17 було надіслано до Верховного суду.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 04.03.2020 року представник ТОВ "Експотрейд компані" надав заяву про відстрочку виконання рішення суду (вх. № 5753).

01.07.2020 року справу № 922/2030/17 було повернуто до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2020 року заяву ТОВ "Експотрейд компані" про відстрочку рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.07.2020 року.

Представник позивача в судове засідання 15.07.2020 року не з`явився.

Відповідно до інформації з офіційного сайту "Укрпошта" ухвалу суду від 06.07.2020 року було повернуто відправнику з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Представник відповідача в судове засідання 15.07.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією про вручення поштового відправлення з офіційного сайту "Укрпошта".

Суд, розглянувши заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду, зазначає наступне.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із поданої відповідачем заяви, останній просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.09.2019 року по справі № 922/2030/17 відповідно до наказу № 922/2030/17 від 09.10.2019 року в частині заміни неякісної продукції: 49 верхніх поршнів, 21 нижній поршень, яка була поставлена в рамках договору поставки № ОД/НХ-16-249НЮ від 23.05.2016 року на термін, необхідний для виготовлення зазначеної продукції, а саме на 60 днів.

В обґрунтування вищезазначених обставин, відповідач вказує на те, що відповідно до листа виробника, останнім було зазначено, що строк виготовлення продукції, яка підлягає заміні відповідно до рішення суду, становить від 30 до 60 днів.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд зазначає, що в обґрунтування клопотання про відстрочку виконання рішення суду відповідач у справі послався на необхідність надання додаткового часу для виготовлення поршнів для їх заміни.

Проте вищезазначену заяву було подано відповідачем 04.03.2020 року.

Отже на даний час, строк, на який відповідач просив суд відстрочити виконання рішення суду, а саме 60 днів, в же сплинув.

Тобто у відповідача з моменту винесення рішення суду 16.09.2019 року та набрання останнім законної сили 09.10.2019 року було достатньо часу для виготовлення поршнів для заміни.

Стосовно посилань відповідача на те, що останнім на моменту подані відповідної заяви було також подано касаційну скаргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 284 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Тобто подання відповідачем касаційної скарги не є підставою для не виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Постанову Східного апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції було винесено 12.12.2019 року.

Таким чином, на даний час з моменту винесення судом рішення, яке набрало законної сили 09.10.2019 року минуло понад вісім місяців, тобто більший строк, ніж той, на який відповідач просить суд відстрочити виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності, відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав, оскільки у випадку надання такої відстрочки рішення суду взагалі б не виконувалось майже рік, отже відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду, у зв`язку з чим підстави для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 233-235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви (вх. № 5753) відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає оскарженню, в порядку, передбаченому ст.ст. 255-256 ГПК України.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Ухвалу підписано 15.07.2020 року.

Суддя Н.С. Добреля 922/2030/17