Рішення

від 15.07.2020 по справі 923/556/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/556/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії ДП "Адміністрація морських портів України"

до Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт"

про стягнення 166 947,67 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

10.06.2020 Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Скадовської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України звернулося з позовом до Державного підприємства Скадовський морський торговельний порт про стягнення 166 947,67 грн, з яких: 93 600,82 грн основної заборгованості, 57 617,56 грн пені, 10 314,80 грн інфляційних та 5 414,49 грн річних, які нараховані у зв`язку з несвоєчасним невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 198-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 щодо сплати наданих послуг.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що на підставі укладеного договору про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) № 198-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 він надав Відповідачу відповідні послуги на суму 93 600,82 грн, але Відповідач їх не сплатив, у зв`язку з чим заборгував 93 600,82 грн основної заборгованості, 57 617,56 грн пені, 10 314,80 грн інфляційних та 5 414,49 грн річних.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 11.06.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою Відповідачу встановлений строк (06.07.2020) для надання відзиву на позов, Позивачу строк (09.07.2020) для надання відповіді на відзив.

У свою чергу, Відповідачем відзив на позов не наданий, хоча ухвалу суду про відкриття провадження у справі він отримав 17.06.2020, що слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення № 7300307720514.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що сторонами дотримані вимоги статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою та відповідно з відзивом на позов, а тому письмові докази прийняті судом до розгляду.

Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини

29.12.2017 між Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Скадовської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України , виступаючим у якості Адміністрації, та Державним підприємством Скадовський морський торговельний порт , як Портовим оператором, був укладений договір № 198-П-АМПУ-17 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів).

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- Адміністрація зобов`язується забезпечити доступ Портового оператора до причалу(ів) … Скадовської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України , … а Портовий оператор зобов`язується сплатити Адміністрації плату за Послуги (пункт 1.1.),

- Адміністрація зобов`язана складати у двох примірниках Акт наданих послуг та рахунок за надані Послуги за державними регульованими тарифами на підставі наданої Портовим оператором інформації за формою, наведеною у Додатку 3… (пункт 2.1.3),

- Адміністрація має право вимагати здійснення своєчасної та повної оплати за Послугу відповідно до умов цього Договору (пункт 2.2.1),

- Портовий оператор зобов`язаний здійснювати оплату за надані Адміністрацією Послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України (пункт 2.3.15),

- Датою надання послуг є дата складання Акту наданих послуг … (пункт 3.2),

- Оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати виставлення Адміністрацією рахунку на оплату послуг (пункт 3.4),

- За порушення Портовим оператором строків оплати … стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період. За який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати (пункт 6.4.),

- Цей договір набирає чинності з дати його підписання обох Сторін і діє протягом 3 (трьох) років з дати його підписання. У разі відсутності заяви однієї цього Договору за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах… (пункт 7.1).

Як слідує з актів виконання робіт (надання послуг), які підписані обома сторонами, № 173 від 08.04.2018 на суму 33 022,66 грн, № 212 від 29.04.2018 на суму 12 773,14 грн та № 307 від 12.06.2018 на суму 47 805,02 грн Позивач надав послуги із забезпечення доступу Портового оператора до причалів на загальну суму 93 600,82 грн.

За обліковими даними Позивача Відповідач вартість наданих послуг станом на час подачі позову не сплатив, а тому заборгованість за його розрахунками складає 93 600,82 грн.

Відповідно до розрахунків через несвоєчасну сплату вартості наданих послуг Позивачем нараховано:

- по акту № 173 від 08.04.2018 - 2 008,50 грн річних за період з 09.05.2018 по 17.05.2020, 3 639,09 грн інфляційних за період з 09.05.2018 по 17.05.2020 та 21 441,17 грн пені за період з 09.05.2018 по 17.05.2020,

- по акту № 205 від 29.04.2018 - 753,79 грн річних за період з 31.05.2018 по 17.05.2020, 1 407,60 грн інфляційних за період з 31.05.2018 по 17.05.2020 та 8 031,67 грн пені за період з 31.05.2018 по 17.05.2020,

- по акту № 301 від 12.06.2018 - 2 652,20 грн річних за період з 13.07.2018 по 17.05.2020, 3 639,09 грн інфляційних за період з 09.05.2018 по 17.05.2020 та 21 441,17 грн пені за період з 09.05.2018 по 17.05.2020.

Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного договору, свідчать про виникнення між його сторонами майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг.

Так, за статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором . Водночас у відповідності до статті 903 того ж Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором .

Зі змісту наведених правових норм слідує висновок, що Відповідач, як замовник послуг, зобов`язаний сплатити Позивачу, як виконавцеві, відповідну плату вартості послуг у встановлений строк.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими:

- Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1);

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2);

- не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Таким чином, Відповідач, не сплативши вартість отриманих послуг допустив порушення статті 193 ГК України та умов укладеного договору.

Щодо відповідальності за невиконання зобов`язань

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 57 617,56 грн, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

При цьому за частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У даному випадку умовами пункту 6.4. договору сторонами обумовлено сплату Відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Проте, нарахування пені у сумі 57 617,56 грн, а саме у сумі 21 441,17 за період з 09.05.2018 по 17.05.2020, у сумі 8 031,67 грн за період з 31.05.2018 по 17.05.2020 та у сумі 28 144,72 за період з 13.07.2018 по 17.05.2020 є помилковим, оскільки Позивачем не враховано положень частини 6 статті 232 ГК України щодо обмеження нарахування шестимісячним строком, а також початком її нарахування, а саме з дати, наступної за датою невиконання зобов`язання.

Так, правильним розрахунком пені є наступний:

1) за зобов`язаннями по рахунку № 173 від 08.04.2018 пеня складає 5 824,65 грн з розрахунку:

- 33 022,66 грн (заборгованість у період з 09.05.2018 по 12.07.2018) х 2 х 17 х 65 (днів) : 365 : 100 = 1 999,45 грн,

- 33 022,66 грн (заборгованість у період з 13.07.2018 по 06.09.2018) х 2 х 17,5 х 56 (днів) : 365 : 100 = 1 773,27 грн,

- 33 022,66 грн (заборгованість у період з 07.09.2018 по 08.11.2018) х 2 х 18 х 63 (дні) : 365 : 100 = 2 051,93 грн;

2) за зобов`язаннями по рахунку № 205 від 29.04.2018 пеня складає 2 268,37 грн з розрахунку:

- 12 773,14 грн (заборгованість у період з 31.05.2018 по 12.07.2018) х 2 х 17 х 43(дні) : 365 : 100 = 511,63 грн,

- 12 773,14 грн (заборгованість у період з 13.07.2018 по 06.09.2018) х 2 х 17,5 х 56 (днів) : 365 : 100 = 685,90 грн,

- 12 773,14 грн (заборгованість у період з 07.09.2018 по 30.11.2018) х 2 х 18 х 85 (днів) : 365 : 100 = 1 070,84 грн;

3) за зобов`язаннями по рахунку № 301 від 12.06.2018 пеня складає 8 602,28 грн з розрахунку:

- 47 805,02 грн (заборгованість у період з 13.07.2018 по 06.09.2018) х 2 х 17,5 х 56 (днів) : 365 : 100 = 2 567,06 грн,

- 47 805,02 грн (заборгованість у період з 07.09.2018 по 12.01.2019) х 2 х 18 х 128 (днів) : 365 : 100 = 6 035,22;

а всього: 5 824,65 грн + 2 268,37 грн + 8 602,28 грн = 16 695,30 грн.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 5 414,49 грн та інфляційних у сумі 10 314,80 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити Позивачу інфляційні та річні.

Суд, перевіривши розрахунки Позивача щодо стягнення річних в сумі 5 414,49 грн та інфляційних в сумі 10 314,80 грн приходить до висновку, що їх розрахунок є правильним, а стягнення правомірним.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 93 600,82 грн основної заборгованості, 16 695,30 грн пені, 5 414,49 грн річних та 10 314,80 грн інфляційних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах. Натомість позовні вимоги про стягнення 40 922,26 грн пені задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 411 від 26.0.2020 у сумі 2 504,22 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 1 890,43 грн, що складає 75,49 % (процентного співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом).

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 231, 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Скадовський морський торговельний порт (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2; ідентифікаційний код 01125703) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Скадовської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (75700. Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2; ідентифікаційний код 38728486) - 93 600,82 грн основної заборгованості, 16 695,30 грн пені, 5 414,49 грн річних та 10 314,80 грн інфляційних та 1 890,43 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін