Рішення

від 15.07.2020 по справі 160/4287/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Справа № 160/4287/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ :

16.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фортес Групп звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110110/2020/00011 від 13.02.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000088/2 від 13.02.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.01.2019 року між позивачем та компанією ZHEJIANG SHUAGTAI VEHICLE PARTS CO., LTD, було укладено контракт № К_1/2019, згідно умов якого постачальник постачає позивачу автомобільні запчастини в асортименті, номенклатурі та кількості, зазначених у специфікаціях до даного контракту. 07.02.2020 року позивач здійснював митне оформлення партії товару за митною декларацією № UA 110110/2020/001986 на митному посту Ліски Дніпровської митниці Держмитслужби. Однак, за вказаною декларацією відповідачем було відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою позивачем митною вартістю товарів, з підстав відсутності документального підтвердження відомостей, що підлягають обчисленню та підтверджують числові значення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту. 13.02.2020 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 110000/2020/000088/2, відповідно до якого відповідачем було застосовано резервний метод визначення вартості товарів та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110110/2020/00011. З даними рішеннями відповідача позивач не погоджується, вважає їх протиправними, оскільки митним органом не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у позивача та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що рішення від 13.02.2020 № UA 110110/2020/00011 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110110/2020/00011 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року відкрито провадження по справі № 160/4287/20 та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

18.05.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 07.02.2020 року № UA 110110/2020/001986 згенеровано форми контролю: 105-2 контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2-витребування документів, які підтверджують митну вартість; 117-2 - здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України виявлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ). Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Відсутність документального підтвердження відомостей, що піддаються обчисленню та підтверджують числові значення митної вартості товарів, унеможливила застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною (договору) щодо товарів, які імпортуються. У зв`язку із зазначеним, митна вартість визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості, згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України, в результаті чого митним органом прийнято рішення від 13.02.2020 № UA 110110/2020/00011 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110110/2020/00011, які є правомірними та таким, що не підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 08.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фортес Групп та компанією ZHEJIANG SHUAGTAI VEHICLE PARTS CO., LTD, було укладено контракт № К_1/2019, згідно умов якого постачальник постачає позивачу автомобільні запчастини в асортименті, номенклатурі та кількості, зазначених у специфікаціях до даного контракту.

Згідно додатку № 2 від 18.12.2019 року до цього контракту сторони погодили поставку наступного товару: nut M10/ гайка М10 в кількості 21, 600 шт. за ціною 0, 04100 USD на суму 885, 60 USD; hairpin М8*25/ шпилька М8*25 в кількості 50, 000 шт. за ціною 0, 02200 USD на суму 1 100, 00 USD; bolt М12*27/ болт М12*27 в кількості 31, 500 шт. за ціною 0,06700 USD на суму 2110, 50 USD; bolt М12*23/ болт М12*23 в кількості 30, 000 шт. за ціною 0,06600 USD на суму 1980, 00 USD; bolt М10*28/ болт М10*28 в кількості 30, 000 шт. за ціною 0,04700 USD на суму 1410, 00 USD; bolt М10*42/ болт М10*42 в кількості 31, 680 шт. за ціною 0,05800 USD на суму 1837, 44 USD; bolt М10*50/ болт М10*50 в кількості 31, 500 шт. за ціною 0,05300 USD на суму 1643, 00 USD; bolt М12*30/ болт М12*30 в кількості 50, 040 шт. за ціною 0,10200 USD на суму 5104, 08 USD; bolt М14*150/ болт М14*150 в кількості 10, 020 шт. за ціною 0,28500 USD на суму 2855, 22 USD; bolt М12*81/ болт М12*81 в кількості 20,100 шт. за ціною 0,11500 USD на суму 2311, 50 USD; hairpin М8*25*10/ шпилька М8*25*10 в кількості 15, 000 шт. за ціною 0, 02014 USD на суму 302, 10, загальною вагою брутто 14 698, 80 кг на загальну суму 21 539, 92 USD на умовах FOB NINGBO.

07.02.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Фортес Групп на підставі контракту від 08.01.2019 року № К-1/2019 на постачання продукції за електронною митною декларацією № UA 110110/2020/001986 було заявлено до митного оформлення товари торгівельної марка Lemansо, країна виробник -CN.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було надано Дніпровській митниці документи у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: митна декларація № UA110110/2020/001986 від 07.02.2020 року; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 04.02.2020 № 667771; коносамент (Bill of Lading) від 26.12.2019 № S0119121329-В; пакувальний лист (Packing list) від 18.12.2019 № SТ20190722; рахунок-фактура (інвойс) від 18.12.2019 № SТZ-20190722; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 13.01.2020 № С207195897760001; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 08.01.2019 року №К_1/2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.01.2019 року №К_1/2019; Додаток № 2 від 18.12.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.01.2019 року №К_1/2019; Специфікація № 2 від 18.12.2019; калькуляція транспортних витрат від 31.01.2020 № 0192; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.10.2019 року; договір транспортно-експедиторського обслуговування від 02.01.2017 № Ц020117.

При проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідачем сформовано повідомлення позивачу наступного змісту:

1) Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 08.01.2019 №К_1/2019.Відповідно до п.2.1. контракту від 08.01.2019 №К_1/2019 якість товару, що поставляється згідно цього договору, повинна відповідати якості, вказаній у сертифікатах походження, сертифікатах якості та інших документах на конкретну партію товару. Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту з виробником (код 4104).В складі документів, які надані до митного оформлення разом з МД відсутні документи: сертифікати якості та інші документи, що підтверджують якість товару. Наданий сертифікат проходження 19С3202А4727/000014 від 07.01.2019 не підтверджує якості товару та не містить відомості щодо виробника.

2) Відповідно до п.2.2. зовнішньоекономічного контракту від 08.01.2019 №К_1/2019 продавець зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених контрактом товар у кількості, асортименті та строки, визначені в інвойсі, який являється невід`ємною частиною контракту. Інвойс погоджується та підписується сторонами.

В інвойсі до контракту вказуються: повне найменування товару, виробник, країна проходження, кількість, вартість за одиницю, загальна вартість, номер та дата контракту, умови поставки, строк поставки, умови оплати, найменування продавця, найменування покупця, найменування та реквізити вантажовідправника та отримувача, місце призначення вантажу та інші узгоджені сторонами умови. У наданому до митного оформлення інвойсі від 18.12.2019 № SТ20190722 відсутні відомості щодо виробника та строків поставки.

3) Відповідно до п.3.5 контракту від 08.01.2019 №К_1/2019 страхування може проводиться при обоюдному узгодженні сторонами. До митного оформлення декларантом не надано документів щодо страхування вантажу та вартості страхування. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч.10.ст.58 МКУ).

Надана довідка ТОВ Ламан Шипінг від 31.01.2020 № 0192 містить інформацію щодо відсутності страхування вантажу одержувачем (ТОВ Фортес групп ), однак, вказану можливість страхування передбачено зовнішньоекономічною угодою від 08.01.2019 № К_1/2019 сторонами якої є ТОВ Фортес групп та ZHEJIANG SHUAGTAI VEHICLE PARTS CO., LTD. При цьому, ТОВ Ламан шипінг не є стороною угоди від 08.01.2019 № К_1/2019, а має договірні відносини з ТОВ Фортес групп в межах договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2017 № Ц020117.

4) Відповідно до п.4.1 контракту від 08.01.2019 №К_1/2019: вартість товару та витрати по його транспортуванню вказуються у додатках до контракту. Додатки додаються до кожної поставки товару. Відповідно до п. 5.1 контракту від 08.01.2019 № К_1/2019 весь товар, що постачається повинен бути упакованим та промаркованим відповідно до технічних умов виробника товарів. Проте, контрактом від 08.01.2019 № К_1/2019 не визначено чи входить у вартості товару вартість упаковки та пакування, у зв`язку із чим відсутні необхідні відомості, що підтверджують числові значення заявленої митної вартості.

Надані декларантом до митного оформлення Додаток №2 від 18.12.2019 року та Специфікація № 2 від 18.12.2019 року не містить відомостей щодо вартості витрат по транспортуванню вантажу.

Наданий декларантом до митного оформлення інвойс № SТ20190722 від 18.12.2019 року містить відомості щодо умов оплати у вигляді 100% передоплати.

Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).

До митного оформлення разом з МД надано платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 04.12.2019 року на суму 21 539, 92 дол. США, в графі 70 вказаного документа Призначення платежу вказано контракт 08.01.2019 № К_1/2019 на інвойс від 29.11.2019 року № CTZ-20190722. Вказаний інвойс до митного оформлення не надавався у зв`язку з чим відсутня можливість для ідентифікації вказаного документа, як такого, що стосується оцінюваного товару .

5) Відповідно до п.2.3 контракту від 08.01.2019 № К_1/2019 покупець направляє заявку продавцю на поставку партії товару для її погодження продавцем. До митного оформлення декларантом вищезазначена заявка не надана. Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 08.01.2019 № К_1/2019 на комерційних умовах поставки FOB - . Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FOB, продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного покупцем. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч.10.ст.58 МКУ). З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір транспортного експедирування від 02.01.2017 № Ц020117, укладений ТОВ Ламан Шипіпнг з ТОВ Фортес Групп , довідку про транспортні витрати від 31.01.2020 ТОВ Ламан Шипінг №0192, рахунок-фактуру від 31.01.2020 № LS-4262688. Відповідно до п. 1.1 договору від 02.01.2017 № Ц020117, експедитор зобов`язаний за рахунок клієнта організувати транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також надати інші транспортно-експедиційні послуги клієнту. Відповідно до п.2.2.5 договору від 02.01.2017 № Ц020117 експедитор надає клієнту транспортно-експедиційні послуги у відповідності до вимог Закону України №1955-1V від 01.07.2004р. Про транспортно-експедиторську діяльність . Наданий до митного оформлення договір від 02.01.2017 № Ц020117 не містить умов визначених Законом України від 01.07.2004р. № 1955-1V Про транспортно-експедиторську діяльність . До митного оформлення декларантом в якості підтвердження числового значення не надані документи, що містять вищезазначену інформацію. Згідно п. 1.3договору від 02.01.2017 № Ц020117 на кожне конкретне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій обумовлюється найменування, і кількості вантажу/,/ маршрут та іншу необхідна інформація, що стосується ТЕО. Декларантом до митного оформлення вказана заявка не надавалася. Відповідно до п. 4.1.1, 4.1.2 договору від 02.01.2017 № Ц020117 перелік послуг, що надаються, а також вартість послуг встановлюються за домовленістю сторін. Експедитор погоджує перелік послуг з клієнтом, оплата яких виконується при наявності письмового підтвердження клієнтом вартості даних послуг. Декларантом до митного оформлення не надавалися документи, що містять відомості щодо переліку погоджених з експедитором послуг та їх вартості. Крім того, декларантом подано коносамент від 26.12.2019 № S0119121329-B, де в графі VESSEL AND VOYAGE зазначено судно MSC LA SPEZIA V.951W , однак в графі 21 митної декларації № UA 110110/2020/001986 вказано інше судно, а саме MAERSK BINTAN . Вказане може свідчити про наявність не включених до ціни складових митної вартості щодо навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів за межами митної території України, що передбачено ч. 10 ст. 58 МКУ.

В якості підтвердження заявленого рівня вартості декларантом подано до митного оформлення прайс-лист № б/н від 01.10.2019. Однак, цей документ має суб`єктивний характер в розумінні вимог ст. 52 МКУ, адже містить вартісні характеристики товарів в асортименті відповідно до інвойсу від 18.12.2019 № ST 201900722 та не містить відомостей щодо умов поставки.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою,, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умов продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування.

Листом від 11.02.2020 року № 11/05 позивачем було надано додаткові, наявні в нього, документи, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 18.12.2019 року № SТZ-20190722 на передоплату; заявка на товар № 85 від 07.02.2020 року; рахунок-фактура № LS-4262688 від 31.01.2020 року на транспортні витрати; заявку № 5 від 21.12.2019 року на транспортне експедирування.

Листом від 13.02.2020 № 11/06 позивачем повідомлено митницю, що інших додаткових документів до ЕМД від 07.02.2020№ UA 110110/2020/001986 подати не має можливості за їх відсутності у позивача.

В рамках проведення консультацій декларанту повідомлено результати розгляду додатково наданих документів. Так, відповідно до п. 4.1 контракту від 08.01.2019 № К_1/2016 вартість товару та витрати по його транспортуванню вказуються у додатках до контракту. Додатки додаються до кожної поставки товару. Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до ціни за товари додаються такі витрати (складові митної вартості) як вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням . Згідно з п. 5.1 контракту від 08.01.2019 № К_1/2019 весь товар, що постачається повинен бути упакованим і промаркованим відповідно до технічних умов виробника товарів. Однак, контрактом від 08.01.2019 № К_1/2019 не визначено чи входить у вартість товару вартість упаковки та пакування у зв`язку із чим відсутні необхідні відомості, що підтверджують числові значення заявленої митної вартості; відповідно до п. 11.1 контракту від 08.01.2019 № К_1/2019 строк дії контракту - до 31.12.2019 року. На момент митного оформлення 07.02.2020 строк дії контракту закінчився. При цьому, контракт є обов`язковим документом для подання до митного оформлення.

За результатами перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД № UA 110110/2020/001986, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 13.02.2020 № UA 110000/2020/000088/2, яким митна вартість визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 Митного кодексу України - резервний метод.

У зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110110/2020/00011 від 13.02.2020 року.

Незгода позивача з прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості від 13.02.2020 № UA 110000/2020/000088/2 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110110/2020/00011 від 13.02.2020 року слала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного Кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 Митного Кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України згідно митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини 3 статті 57 Митного Кодексу України, кожний наступний метод застосовується лише в разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 4 статті 57 Митного Кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного Кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених в частинах 5, 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього в разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, в разі якщо документи, зазначені в частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного Кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 6 статті 53 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного Кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 54 Митного Кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України згідно митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень застосування цього методу, визначених в частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 54 Митного Кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 54 Митного Кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих в разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного Кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів, в разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності в цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним в главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного Кодексу України, в разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що подані документи містять розбіжності.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

В даному випадку відповідачем було відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з тих підстав, що митним органом були виявлені розбіжності, що стосуються числового значення оцінюваного товару.

Так, відносно доводів митниці щодо не включення до складової митної вартості товарів такої складової, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд звертає увагу, що в даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару), оскільки у пункті 3.1 контракту сторони визначили, що продавець зобов`язується поставляти товар на умовах поставки FOB (INCOTERMS 2010) та бере на себе обов`язок з навантаження товару на наданий покупцем транспортний засіб.

Згідно А. 9. FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року) ІНКОТЕРМС 2010, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

Згідно п.5.1. контракту Пакування і маркування , весь товар, що поставляється повинен бути запакований і промаркований відповідно до технічних умов виробника товару. Пакування повинно забезпечити збереження товару при звичайних умовах транспортування вантажу. Продавець несе повну відповідальність за будь-які пошкодження товару внаслідок неналежного пакування.

За таких обставин, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, включена продавцем до ціни товару.

Щодо тверджень відповідача про відсутність інформації про витрати на транспортування товару, яка повинна бути відображена в додатках до контракту на кожну поставку товару, відповідно пункту 4.1 контракту, суд зазначає наступне.

Відповідно до Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011 року, умови поставки FOB (Free On Board (...named port of shipment) Франко борт (...назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Отже, за умовами поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до порту призначення.

Судом встановлено, що доставка вищезазначеного товару з порту NINGBO (Китайська Народна Республіка) до зони розмитнення на території України на митний пост Ліски Дніпропетровської митниці ДФС, було здійснена на підставі договору транспортного експедирування від 02.01.2017 № Ц020117, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Фортест групп та Товариством з обмеженою відповідальністю Ламан Шипінг , відповідно до якого експедитор зобов`язаний за рахунок Клієнта організувати транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України у в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиційні послуги Клієнту.

На підтвердження послуг перевезення позивачем до митного органу було надано договір транспортного експедирування від 02.01.2017 року № Ц020117, заявку № 5 на транспортне експедирування від 21.12.2019 року, довідку ТОВ Ламан Шиппінг про транспортні витрати від 31.01.2020 року № 0192, рахунок - фактуру № LS-4262688 від 31.01.2020 року та платіжне доручення № 317 від 04.02.2020 року про сплату транспортних послуг позивачем на суму 37 780, 49 грн.

Всі зазначені докази в повній мірі підтверджують числове значення транспортних витрат позивача на дану поставку товару у розмірі 37 780,49 грн.

При цьому, суд вважає, що відсутність в додатку до контракту зазначення розміру витрат на транспортування, за наявності доказів розміру їх понесення, не може слугувати виключною підставою для невизнання таких витрат як підтверджених.

З приводу ненадання документів щодо страхування вантажу та вартості страхування слід вказати, що згідно з п. 3.5 Контракту від 08.01.2019 № К_1/2019 страхування вантажу може відбуватися за згодою покупця та продавця.

Враховуючи відсутність факту страхування вантажу, позивач не має обов`язку надавати документи на підтвердження страхування.

Щодо відсутності сертифікатів якості на товар, суд звертає увагу на наступне.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які надаються для підтвердження митної вартості.

Частиною 5 статті 53 Митного кодексу України заборонено органу доходів і зборів вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Документи про якість товару не входять у цей перелік, відповідно зауваження митниці щодо відсутності документів виробника про якісні характеристики товару не може розцінюватися як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості.

В постанові Верховного Суду від 16.11.2018 р. в справі №813/1012/17 висловлена правова позиція стосовно не надання до митного оформлення декларантом документів на підтвердження якості товару, яка полягає у тому, що виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у статті 53 Митного кодексу України, і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів.

Суд вказує, що документи щодо якості товарів не підтверджують та не спростовують ціну товару, відповідно не впливають на числові значення митної вартості товару.

Таким чином, подані позивачем документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Окремо суд звертає увагу, що згідно частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач посилається на декларацію щодо ввезених товарів, разом з цим у вказаному рішенні відсутні порівняння якісних та кількісних характеристик задекларованих позивачем товарів та характеристик товарів, ціна на які взята за основу при коригуванні митної вартості.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000088/2 від 13.02.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110110/2020/00011 від 13.02.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню, а позовна заява підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2 102 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 343 від 30.03.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2 102,00 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фортес Групп (пр. Богдана Хмельницького, б. 515-М, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41009942) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110110/2020/00011 від 13.02.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000088/2 від 13.02.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39421732)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фортес Групп (пр. Богдана Хмельницького, б. 515-М, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41009942) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 15.07.2020 року.

Суддя С.І. Озерянська