Рішення

від 15.07.2020 по справі 160/6606/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Справа № 160/6606/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства ОРІОН до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство ОРІОН з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 006130518 від 18.03.2020 року про донарахування Приватному підприємству ОРІОН податку на прибуток в сумі 32238,00 грн. та штрафних санкцій з цього виду податку у сумі 8059,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 006150518 від 18.03.2020 року про донарахування Приватному підприємству ОРІОН податку на додану вартість в сумі 35820,00 грн. та штрафних санкцій з цього виду податку у сумі 8955,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.03.2020 року на адресу місцезнаходження ПП ОРІОН від відповідача надійшли податкові повідомлення-рішення № 006130518 та № 006150518 від 18.03.2020 року, відповідно до яких позивачеві донараховані податкові зобов`язання та штрафні санкції з податку на прибуток та податку на додану вартість. Як зазначає позивач, підставою для зазначених нарахувань стало включення зі складу витрат підприємства операцій по взаємовідносинам з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ .

Позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх протиправними. Зазначає, що з акту перевірки від 05.02.2020 року № 5928/04-36-05-18/13448452 вбачається, що співробітники ГУ ДПС у Дніпропетровській області надали оцінку не господарським відносинам ПП ОРОН з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , а господарським відносинам ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ з його контрагентами.

Позивач звертає увагу, що всі податкові накладні, виписані ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ на адресу ПП ОРІОН оформлені належним чином та вчасно зареєстровані у ЄРПН.

Договірні зобов`язання ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ перед ПП ОРІОН виконані в повному обсязі. При здійсненні господарської операції між позивачем та ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ було наявне волевиявлення сторін договору, відбувся фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху.

На думку позивача, відсутність доводів відповідача щодо фіктивності підприємницької діяльності ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , безтоварності господарських операцій, направленості ПП ОРІОН на ухилення від сплати податків, а у зв`язку із цим, і фіктивності угод укладених між останнім та ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ не можуть вважатися такими, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивач зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області в акті перевірки від 05.02.2020 року № 5928/04-36-05-18/13448452 не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме ПП ОРІОН , як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності свого контрагента. В акті перевірки відсутні докази, які б встановлювали недобросовісність позивача, реальність виконання господарських операцій ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , не спростовано.

Позивач вважає, що неналежне виконання податкових зобов`язань ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ тягне відповідальність та негативні наслідки для останнього. Вказані обставини не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, так як ПП ОРІОН виконало усі передбачені законом умови стосовно отримання такого кредиту і має необхідні документальні підтвердження розміру кредиту. З тих же підстав позивач має право на віднесення сум витрат до витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Ухвалою суду від 19.06.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач зазначає, що за результатами аналізу даних податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктом господарювання, задекларованого основного виду ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ .

Відповідач робить висновок, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єкту господарювання, свідчить про те, що метою його функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

За поясненнями відповідача, ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ не є виробником послуг, які в подальшому реалізовано ПП ОРІОН .

Відповідач зазначає, до за результати аналізу ЄРПН з дати реєстрації ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ по грудень 2018 року свідчать про неможливість постачання робіт, послуг та реалізації робіт і послуг, на які було виписані податкові накладні покупцеві ПП ОРІОН .

Крім того, відповідач посилається на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2019 року у справі № 203/1981/19, відповідно до якого ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні кримінального провадження № 320190416500000024, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України. Оскільки, вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2019 року ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ визнано фіктивним, відповідач вказує на неможливість підтвердження правомірності віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу валових витрат за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року по взаємовідносинам з даним контрагентом.

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між ПП ОРІОН та ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ .

Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які надані сторонами для вирішення спору по суті, розглядаючи питання правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень органу владних повноважень, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.01.2020 року № 268-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП ОРІОН (код ЄДРПОУ 13448452) та направлення, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 309 від 21.01.2020 року, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників Криворізького південного управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області Горушко Л.В. відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП ОРІОН (код ЄДРПОУ 13448452), з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (код ЄДРПОУ 41708700) за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 05.02.2020 року №5928/04-36-05-18/13448452 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП ОРІОН , корд за ЄДРПОУ 13448452 (телефон НОМЕР_1 , електронна пошта pe.orion1344@gmail.com) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (код ЄДРПОУ 41708700) за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року .

Перевіркою ПП ОРІОН встановлено наступні порушення:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - занижено фінансовий результат за 2018 рік на суму 179 100, відповідно занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 32 238 грн.;

- п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит на загальну суму 35820 грн., в тому числі внаслідок включення суми ПДВ по податковим накладним виписаними ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (код ЄДРПОУ 41708700), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету на суму 35 820 грн. в т.ч. за листопад 2018 року на суму 9 890,00 грн. та за грудень 2018 року на суму 25 930,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були сформовані податкові повідомлення-рішення, а саме: 1) форми Р від 18.03.2020 року № 0006130518, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 40297,50 грн., з яких 32218,00 грн - сума збільшення грошового зобов`язання, 8059,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); 2) форми Р від 18.03.2020 року № 0006150518, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 44 775,00 грн., з яких 35820, 00 грн. - сума збільшення грошового зобов`язання, 8955,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення від 07.04.2020 року № 110, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2020 року № 006130518 та № 006150518.

Рішенням Державної податкової служби України від 19.05.2020 року № 16473/6/99-00-08-05-01-06 залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погодуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

За приписами п. 82.2 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно із п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Провівши системний аналіз вказаних норм Податкового кодексу України, доцільно вказати, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, що перевірявся, позивач формував показники податкової звітності, виходячи з господарських операцій з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (код ЄДРПОУ 41708700).

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (виконавець) було укладено договір підряду № 14 від 01.10.2018 року, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується силами власного або залученого на умовах договорів цивільно-правового характеру персоналу на свій ризик виконати відповідно до мов договору будівельно-монтажні роботи.

Конкретний перелік робіт, що доручається виконавцю замовником, та вартість таких робіт погоджується сторонами в Специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 2.1 договору).

Замовник оплачує виконані виконавцем роботи на підставі наданого виконавцем рахунку шляхом: перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця; взаємозаліку зустрічних однорідних зобов`язань за наявності таких (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору замовник приймає результати виконаних виконавцем робіт за актом здачі-приймання робіт (актом приймання виконаних будівельних робіт) протягом 3-х календарних днів з дати отримання повідомлення від виконавця про готовність результатів таких робіт до здачі.

Крім іншого, судом встановлено, що між ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (кредитор) та ТОВ БІСЕРІКА (новий кредитор) було укладено угоду № 2 від 01.04.2019 року про поступку права вимоги за борговими зобов`язаннями, відповідно до п. 1 якої визначено, що кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе обовязки першого за борговими зобов`язаннями ПП ОРІОН , код ЄДРПОУ 13448452 (боржник) перед кредитором ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ в загальній сумі 214 920,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПП ОРІОН виконало всі грошові зобов`язання за вищезазначеними договором та угодою, що не заперечується відповідачем.

Виконання договірних зобов`язань між позивачем та ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ підтверджується копіями актів приймання-здачі робіт, які наявні в матеріалах справи.

Також, в матеріалах справи наявні копії податкових накладних № 164 від 30.10.2018 року № 1 від 01.11.2018 року, складених ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ на адресу позивача, які направлено ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ на реєстрацію до ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями № 1.

Оплата наданих послуг підтверджується платіжним дорученням № 1920 від 01.04.2019 року на суму 214920,00, копія якого міститься в матеріалах справи.

Суд зазначає, що документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому, є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ у період, що перевірявся.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання та оплати послуг.

Також, суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства, контрагент позивача ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ був зареєстрований як юридична особа, був платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач неправомірно занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , оскільки, правочини укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про недотримання цим контрагентом вимог податкового законодавства та відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, матеріалів товарних запасів, а також складських приміщень тощо, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) й порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Крім того, жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність у вказаного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

Норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

При цьому слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №К/9901/1349/17.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 31.07.2018р. у справі №817/1339/17.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі "Бізнес СепортСентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ . Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, безтоварності господарських операцій, відсутності зв`язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Зміст укладених позивачем з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Виписані цим суб`єктами господарювання податкові накладні на підставі укладеного з позивачем договору оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України та зареєстровані в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.

Відповідні податкові зобов`язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаними контрагентами були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Щодо зазначень контролюючого органу, стосовно наявності вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року у кримінальній справі №203/1981/19 (№1кп/0203/617/2019), яким директора ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, суд зазначає наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2020 року було відкрито кримінальне провадження за нововиявленими обставинами на підставі заяви захисника Коровай А.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2019 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2020 року, заяву адвоката Коровай А.А. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року по справі № 203/1981/19 за нововиявленими обставинами було задоволено частково та скасовано вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 8500 грн., а також кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №32019041650000024 від 24.05.2019 року закрити у зв`язку з набранням чинності Закону України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес , яким виключено ст.205 КК України з Кримінального кодексу України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.06.2020 року, апеляційну скаргу прокурора Єлісєєва Сергія Олександровича було задоволено частково, ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року про скасування вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України було скасовано, а матеріали провадження за заявою адвоката Коровай А.А. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами, направлено до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, для прийняття процесуального рішення.

Суд звертає увагу, що скільки на момент розгляду даної справи триває судовий розгляд, щодо перегляду вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами, а матеріали відповідної кримінальної справи направлено до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська для прийняття процесуального рішення, то суд доходить висновку, що вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року у кримінальній справі №203/1981/19 (№1кп/0203/617/2019), яким директора ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, на якому ґрунтуються висновки відповідача про нереальність відповідних вищенаведених господарських операцій, не можуть братись судом до уваги, оскільки, вирок не набрав законної сили, а в силу приписів статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, суд бере до уваги й те, що Законом України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес , який набрав чинності 25.09.2019 року, ст.205 КК України виключено з Кримінального кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною четвертою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладеного договору та специфіку придбаних послуг, суд робить висновок, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з придбання послуг у ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Отже, під час судового розгляду позивачем підтверджено реальне здійснення господарських операцій з придбання послуг, підтверджено виконання умов укладеного договору, надано доказів факту виконання договірних зобов`язань та відповідних розрахунків за укладеним договором.

Крім вищезазначеного, судом враховано, що позивачем оскаржено до суду наказ Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №268-п від 21.01.2020 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Оріон" (код ЄДРПОУ 13448452)", на підставі якого проведено документальну позапланову виїзну перевірку та складено відповідний акт перевірки, який покладено в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням вищезазначеного, з огляду на те, що висновки акта перевірки від 05.02.2020 року № 5928/04-36-05-18/13448452 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства ОРІОН про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 158 від 10.06.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства ОРІОН до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 006130518 від 18.03.2020 року про донарахування Приватному підприємству ОРІОН податку на прибуток в сумі 32238,00 грн. та штрафних санкцій з цього виду податку у сумі 8059,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 006150518 від 18.03.2020 року про донарахування Приватному підприємству ОРІОН податку на додану вартість в сумі 35820,00 грн. та штрафних санкцій з цього виду податку у сумі 8955,00 грн.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства ОРІОН (код ЄДРПОУ 13448452, адреса: 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, 27) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15.07.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька