Ухвала

від 13.07.2020 по справі 340/2500/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2500/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815)

відповідач: Кропивницька сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області (27153, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кропивницьке, код ЄДРПОУ 04365365)

про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту, -

В С Т А Н О В И Л А:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до суду з адміністративним позовом до Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області "Про встановлення місцевих податків і зборів на 2019 рік" №331 від 31.05.2018 року, в частині встановлення додатком №2.1 до рішення ставок земельного податку для юридичних осіб за кодом класифікації видів цільового призначення земель - 12.1 "для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту" в розмірі 12 відсотків.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову є законність рішення Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області "Про встановлення місцевих податків і зборів на 2019 рік" №331 від 31.05.2018 року в частині встановлення ставки земельного податку на 2019 рік за земельні ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Згідно з пунктами 12.3, 12.5 статті 12 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Відповідно до підпункту 12.3.4, 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

За визначенням, наведеним у пункті 18 частини 1 статті 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 року №3-зп (справа про набуття чинності Конституцією України), що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Тож спірне рішення відповідача в оскарженій позивачем частині є нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування з питань оподаткування, який регулює правовідносини щодо справляння земельного податку з юридичних осіб за земельні ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту із застосуванням ставки, яка діяла з 01.01.2019 року до 31.12.2019 року.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування, регламентовані статтею 264 КАС України.

Відповідно до частини 2, 3 статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Згідно з пунктом 10 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 року у справі №826/9083/18 вказав, що суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується нормативно-правовий акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

Звернувшись до суду 30.06.2020 року, позивач пропустив строк для звернення до суду з позовом щодо оскарження нормативно-правового акту, який діяв у бюджетному періоді 2019 року, а з 01.01.2020 року припинив регулювати спірні правовідносини.

Доказів того, що позивач на час звернення до суду перебуває у правовідносинах, які регулюються оскарженим нормативно-правовим актом та пов`язані з визначенням ставок земельного податку для юридичних осіб на 2019 рік, суду не надано.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом до суду позивачем не подано, а у позовній заяві він стверджував, що звернувся до суду в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною 2 статті 122 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Всупереч ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 264 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду :

- заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом;

- документ про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш