Рішення

від 14.07.2020 по справі 812/29/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 812/29/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби), в якому позивач просив суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця від 12.12.2016 ВП № 51811407 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що постановою державного виконавця від 12.12.2016 ВП № 51811407 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн на управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області за не виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі № 812/177/16, яким зобов`язано управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області провести оплату поданих Луганською митницею ДФС платіжних доручень: №112 від 26.01.2016 на суму 8447,34 грн.; №114 від 26.01.2016 на суму 24237,72грн.; №111 від 26.01.2016 на суму 2672,10 грн.; №113 від 26.01.2016 на суму 6259,69 грн.; №117 від 26.01.2016 на суму 20682,28 грн.; №118 від 26.01.2016 на суму 449,71грн.; №119 від 26.01.2016 на суму 28741,30грн; №116 від 26.01.2016 на суму 5971,27 грн.; №115 від 26.01.2016 на суму 11216,21 грн.; № 321 від 29.02.2016 на суму 2698,80 грн; № 323 від 29.02.2016 на суму 17684,30 грн; № 322 від 29.02.2016 на суму 2353,58 грн; №320 від 29.02.2016 на суму 2799,89 грн.; №510 від 22.03.2016 на суму 4655,68 грн.; №511 від 22.03.2016 на суму 2681,64 грн.; №512 від 22.03.2016 на суму 17796,83 грн.; №513 від 22.03.2016 на 1185,98 грн.; №514 від 22.03.2016 на суму 6425,63 грн.

Позивач вважає, що ним вчинено всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду у справі № 812/177/16, у зв`язку з чим постанова про накладення штрафу від 12.12.2016 ВП № 51811407 є протиправною та підлягає скасуванню.

Зазначив, що 05.08.2016 позивач отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №51811407 при примусовому виконання виконавчого листа № 812/177/16, виданого 28.07.2016 року.

09.08.2016 Управління направило відповідь за №02-15/539 про неможливість виконання судового рішення на підставі п. 3.5. Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , а саме неможливість перерахування коштів у зв`язку з простроченням строку дії платіжних доручень, зазначених у рішенні суду.

Для забезпечення виконання рішення суду згідно виконавчого листа позивач направив Луганській митниці листа з проханням терміново опрацювати і подати на виконання платіжні доручення відповідно до вимог Постанови НБУ №22.

10.08.2016 позивачем здійснено перерахування коштів на користь ТОВ ЛЕО за платіжними дорученнями, наданими Луганською митницею за активну електроенергію.

18.08.2016 Управління отримало вимогу державного виконавця від 10.08.2016 №3048/021-29/4 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду.

Наступного дня 19.08.2016 позивач направив відповідь на вимогу державного виконавця, в якій зазначив, що 10 серпня 2016 року була здійснена оплата платіжних доручень за активну електроенергію усього на суму 165324,26 грн. Не сплачені залишились два платіжних документа за рішенням суду: п/д №118 від 26.01.2016 на суму 449,71 грн. та п/д № 513 від 22.03.2016 на суму 1185,98 грн. за реактивну електроенергію, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2016 року №447 не врегульоване питання оплати за реактивну енергію.

Позивач вважає, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист № 812/177/16, не виконано Управлінням з поважних причин, оскільки питання перерахування за реактивну електроенергію на законодавчому рівні не врегульовано і потребує врегулювання, що також підтверджується листом Державної казначейської служби України від 02.12.2016 № 5-10/1985-20491.

19.05.2017 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення в яких зазначив про врегулювання порядку перерахування коштів (а.с.143-144).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому зазначив, що станом на 23.12.2016 Управлінням Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області рішення суду не виконано. Відповідач вважає, що всі дії ним вчинені правомірно, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Як наслідок, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.162-165).

Ухвалою суду від 05.01.2017 відкрито провадження у справі та призначено відкрите судове засідання на 12.01.2017 (а.с.1).

Ухвалою суду від 12.01.2017 зупинено провадження у справі до 27.02.2017 (а.с.46).

Ухвалою суду від 07.02.2017 справу прийнято до провадження судді Шембелян В.С. (а.с.57).

Ухвалою суду від 27.02.2017 поновлено провадження у справі (а.с.58).

Ухвалою суду від 27.02.2017 зупинено провадження у справі до 10.04.2017 (а.с.63).

Ухвалою суду від 10.04.2017 поновлено провадження у справі (а.с.74).

Ухвалою суду від 10.04.2017 зупинено провадження у справі до 26.04.2017 (а.с.63).

Ухвалою суду від 26.04.2017 поновлено провадження у справі (а.с.82).

Ухвалою суду від 26.04.2017 зупинено провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом касаційного провадження по справі № 812/177/16 (а.с.102).

Ухвалою суду від 14.07.2020 поновлено провадження у справі (а.с.181).

Ухвалою суду від 14.07.2020 замінено відповідача (а.с.182).

В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, просили справу розглянути за відсутності їх представників (а.с.165, 167).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

З огляду на положення статті 205 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність розгляду адміністративної справи за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

За даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» у справі №812/177/16 постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 адміністративний позов Луганської митниці ДФС до управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області, що полягає у безпідставній відмові у проведенні платежів за зобов`язаннями Луганської митниці ДФС.

Зобов`язано управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області провести оплату поданих Луганською митницею ДФС платіжних доручень: №112 від 26.01.2016 на суму 8447,34 грн.; №114 від 26.01.2016 на суму 24237,72 грн.; №111 від 26.01.2016 на суму 2672,10 грн.; №113 від 26.01.2016 на суму 6259,69 грн.; №117 від 26.01.2016 на суму 20682,28 грн.; №118 від 26.01.2016 на суму 449,71грн.; №119 від 26.01.2016 на суму 28741,30грн; №116 від 26.01.2016 на суму 5971,27 грн.; №115 від 26.01.2016 на суму 11216,21 грн.; № 321 від 29.02.2016 на суму 2698,80 грн; № 323 від 29.02.2016 на суму 17684,30 грн; № 322 від 29.02.2016 на суму 2353,58 грн; №320 від 29.02.2016 на суму 2799,89 грн.; №510 від 22.03.2016 на суму 4655,68 грн.; №511 від 22.03.2016 на суму 2681,64 грн.; №512 від 22.03.2016 на суму 17796,83 грн.; №513 від 22.03.2016 на 1185,98 грн.; №514 від 22.03.2016 на суму 6425,63 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 апеляційну скаргу Управління залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі № 812/177/16 залишено без змін.

За даними КП «ДСС» рішення у справі № 812/177/16 набрало законної сили 14.07.2016.

28.07.2016 стягувачем отримано виконавчий лист № 812/177/16 про зобов`язання провести оплату поданих Луганською митницею ДФС платіжних доручень: №112 від 26.01.2016 на суму 8447,34 грн.; №114 від 26.01.2016 на суму 24237,72грн.; №111 від 26.01.2016 на суму 2672,10 грн.; №113 від 26.01.2016 на суму 6259,69 грн.; №117 від 26.01.2016 на суму 20682,28 грн.; №118 від 26.01.2016 на суму 449,71грн.; №119 від 26.01.2016 на суму 28741,30грн; №116 від 26.01.2016 на суму 5971,27 грн.; №115 від 26.01.2016 на суму 11216,21 грн.; № 321 від 29.02.2016 на суму 2698,80 грн; № 323 від 29.02.2016 на суму 17684,30 грн; № 322 від 29.02.2016 на суму 2353,58 грн; №320 від 29.02.2016 на суму 2799,89 грн.; №510 від 22.03.2016 на суму 4655,68 грн.; №511 від 22.03.2016 на суму 2681,64 грн.; №512 від 22.03.2016 на суму 17796,83 грн.; №513 від 22.03.2016 на 1185,98 грн.; №514 від 22.03.2016 на суму 6425,63 грн. (а.с.111).

28.07.2016 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшла заява Луганської митниці ДФС про прийняття до виконання виконавчого листа № 812/177/16, виданого Луганським окружним адміністративним судом 28.07.2016 (а.с.109-110).

Постановою від 29.07.2016 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження ВП № 51811407 з примусового виконання виконавчого листа № 812/177/16, виданого 28.07.2016 Луганським окружним адміністративним судом про зобов`язання провести оплату поданих Луганською митницею ДФС платіжних доручень: №112 від 26.01.2016 на суму 8447,34 грн.; №114 від 26.01.2016 на суму 24237,72грн.; №111 від 26.01.2016 на суму 2672,10 грн.; №113 від 26.01.2016 на суму 6259,69 грн.; №117 від 26.01.2016 на суму 20682,28 грн.; №118 від 26.01.2016 на суму 449,71грн.; №119 від 26.01.2016 на суму 28741,30грн; №116 від 26.01.2016 на суму 5971,27 грн.; №115 від 26.01.2016 на суму 11216,21 грн.; № 321 від 29.02.2016 на суму 2698,80 грн; № 323 від 29.02.2016 на суму 17684,30 грн; № 322 від 29.02.2016 на суму 2353,58 грн; №320 від 29.02.2016 на суму 2799,89 грн.; №510 від 22.03.2016 на суму 4655,68 грн.; №511 від 22.03.2016 на суму 2681,64 грн.; №512 від 22.03.2016 на суму 17796,83 грн.; №513 від 22.03.2016 на 1185,98 грн.; №514 від 22.03.2016 на суму 6425,63 грн (а.с.114).

Вказану постанову Управління отримало 05.08.2016 (а.с.11).

09.08.2016 позивач направив відповідачу листа за №02-15/539 в якому зазначив про неможливість виконання судового рішення на підставі п. 3.5. Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , а саме неможливість перерахування коштів у зв`язку з простроченням строку дії платіжних доручень, зазначених у рішенні суду. Для забезпечення виконання рішення суду згідно виконавчого листа Управління направило Луганській митниці листа з проханням терміново опрацювати і подати на виконання платіжні доручення відповідно до вимог Постанови НБУ №22 (а.с.13).

10.08.2016 за № 3048/021-29/4 ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області на адресу позивача направлено вимогу про надання інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду, яку отримано боржником 18.08.2016 (а.с.15-16).

19.08.2016 позивач листом за № 05-07/563 направив відповідь на вимогу державного виконавця в якій зазначив, що 10 серпня 2016 року була здійснена оплата платіжних доручень:

п.д № 1644 (за рішенням суду п/д № 112 від 26.01.2016) на суму 8447,34 грн.;

п.д № 1646 (за рішенням суду п/д № 114 від 26.01.2016) на суму 24237,72 грн.;

п.д № 1643 (за рішенням суду п/д № 111 від 26.01.2016) на суму 2672,10 грн.;

п.д № 1645 (за рішенням суду п/д № 113 від 26.01.2016) на суму 6259,69 грн.;

п.д № 1634 (за рішенням суду п/д № 117 від 26.01.2016) на суму 20682,28 грн.;

п.д № 1636 (за рішенням суду п/д № 119 від 26.01.2016) на суму 28741,30 грн.;

п.д № 1633 (за рішенням суду п/д № 116 від 26.01.2016) на суму 5971,27 грн.;

п.д № 1637 (за рішенням суду п/д № 115 від 26.01.2016) на суму 11216,21 грн.;

п.д № 1648 (за рішенням суду п/д № 321 від 29.02.2016) на суму 2698,80 грн.;

п.д № 1650 (за рішенням суду п/д № 323 від 29.02.2016) на суму 17684,30 грн.;

п.д № 1649 (за рішенням суду п/д № 322 від 29.02.2016) на суму 2353,58 грн.;

п.д № 1647 (за рішенням суду п/д № 320 від 29.02.2016) на суму 2799,89 грн.;

п.д № 1638 (за рішенням суду п/д № 510 від 22.03.2016) на суму 4655,68 грн.;

п.д № 1639 (за рішенням суду п/д № 511 від 22.03.2016) на суму 2681,64 грн.;

п.д № 1640 (за рішенням суду п/д № 512 від 22.03.2016) на суму 17796,83 грн.;

п.д № 1642 (за рішенням суду п/д № 514 від 22.03.2016) на суму 6425,63 грн.

Усього здійснено проплат на суму 165324,26 грн. Не сплачені залишились два платіжних документа за рішенням суду: п/д №118 від 26.01.2016 на суму 449,71 грн. та п/д № 513 від 22.03.2016 на суму 1185,98 грн. за реактивну електроенергію (а.с.17-18).

16.08.2016 за № 3178/021-29/4 ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області на адресу позивача направлено вимогу про надання інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду, яку отримано боржником 25.08.2016 (а.с.20-21).

Листом від 25.08.2016 за № 05-07/576 Управління направило відповідь на вимогу, в якому також просило встановити порядок та спосіб виконання рішення суду в частині оплати за реактивну енергію, оскіль постановою КМУ від 06.07.2016 №447 це питання не врегульовано (а.с.22-23).

22.09.2016 за № 3845/021-29/4 ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області на адресу позивача направлено вимогу про надання інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду, яку отримано боржником 06.10.2016 (а.с.25-26).

Листом від 10.10.2016 за № 05-07/691 Управління направило відповідь на вимогу, в якому також просило встановити порядок та спосіб виконання рішення суду в частині оплати за реактивну енергію, оскіль постановою КМУ від 06.07.2016 №447 це питання не врегульовано. Крім того повідомили, що відповідь на вимогу від 16.08.2016 №3178/021-29/4 ними надіслано рекомендованим листом від 25.08.2016 за № 05-07/576 з копіями платіжних доручень, а також електронною поштою на адресу відповідача (а.с.27-28).

29.11.2016 за № 4705/021-29/4 ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області на адресу позивача направлено вимогу про надання інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду, яку отримано боржником 07.12.2016 (а.с.30-31).

Листом від 10.10.2016 за № 05-07/691 Управління направило відповідь на вимоги, аналогічну за змістом попереднім відповідям, а також просили вирішити питання щодо відстрочення виконання рішення суду (а.с.32-33).

19.12.2016 позивач отримав постанову державного виконавця ВПВР УЗПВР у Луганській області від 12.12.2016 ВП № 51811407 про накладення штрафу на управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області за невиконання судового рішення по справі № 812/177/16 на користь держави в розмірі 5100 грн (а.с.35-36).

Судом також встановлено, що за даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» 19 травня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 812/177/16 за адміністративним позовом Луганської митниці ДФС до управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дій.

Ухвалою суду від 08.06.2017 зупинено провадження з розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі № 812/177/16 - до надходження справи № 812/177/16 з Вищого адміністративного суду України до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 13.07.2020 заяву Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 812/177/16 залишено без розгляду за клопотанням заявника.

Постановою Верховного Суду від 22.04.2020 касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області у справі 812/177/16 залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 залишено без змін (а.с.149-158).

Листом від 23.11.2017 позивач повідомив ВПВР УЗПВР у Луганській області про повну сплату платіжних доручень за активну та реактивну електроенергію Луганської митниці ДФС на користь ТОВ ЛЕО з додаванням платіжних доручень для підтвердження (а.с167).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Судом встановлено, що управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області рішення суду у справі № 812/177/16 у встановлений державним виконавцем строк виконано не в повному обсязі з таких підстав.

Як зазначає управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області, невиконання рішення суду у повному обсязі сталося з незалежних від нього причин, а саме - через те, що станом на 26.12.2016 постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 447 Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання не врегульоване питання оплати за реактивну енергію.

06.07.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 447 Питання проведення розрахунків за спожиту активну електричну енергію з постачальником електричної енергії товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання", відповідно до якої під час проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з ТОВ ЛЕО бюджетні кошти перераховуються через відкритий товариством в установленому порядку небюджетний рахунок в органі Державної казначейської служби на поточний рахунок із спеціальним режимом використання товариства, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого спрямування їх на поточний рахунок із спеціальним режимом використання державного підприємства Енергоринок .

Вищевказаною постановою на час виникнення спірних правовідносин було передбачено проведення розрахунків саме за спожиту (активну) енергію, при цьому нормативний акт щодо проведення розрахунків за реактивну енергію та інші перерахування був відсутній.

21.04.2017 набрали чинності зміни, що вносилисяся до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 (постанова КМУ від 19.04.2017 № 270) згідно яких Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей доповнено пунктом 12 наступного змісту: платежі з рахунків, відкритих в органах Казначейства, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, крім випадків, установлених законодавством здійснюються, зокрема, з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість, у разі, коли: установа зареєстрована на контрольованій території; орган управління установи перебуває на контрольованій території; рахунки установи відкриті в банківських установах (органах Казначейства), розташованих на контрольованій території; установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів .

Отже, внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 врегулювало спірні правовідноси та регламентувало можливість перерахування коштів на користь установ, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, у тому числі на користь ТОВ ЛЕО (окрім спожитої електроенергії) та/або виконання рішень суду про здійснення перерахування коштів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, (в тому числі за реактивну електроенергію) стосовно таких установ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення саме в частині оплати платіжних документів за рішенням суду п/д № 118 від 26.01.2016 на суму 449,71 грн та п/д № 513 від 22.03.2016 на суму 1185,98 грн за реактивну електроенергію відбулося за наявності поважних причин для такого невиконання, а саме: за умови відсутності відповідного нормативного акту, яким регламентовано порядок здійснення розрахунків за реактивну електроенергію та інших платежів органами Казначейства, на які не розповсюджується дія постанови КМУ №447 від 06.07.2016 року.

Про наявність зазначених перешкод для виконання рішення суду позивач повідомляв державного виконавця неодноразово до прийняття оскарженого рішення про застосування штрафу, а після нормативного врегулювання зазначених правовідносин виконав зазначене рішення суду в повному обсязі, що підтвердив наданими до суду копіями платіжних доручень (а.с.170-180).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За встановлених обстави суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 12.12.2016 ВП № 51811407 про накладення штрафу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1378,00 грн згідно з платіжним дорученням від 26.12.2016 № 406 (а.с.2).

В межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень є відповідач, правомірність рішення якого оскаржено позивачем - учасником виконавчого провадження.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 287, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 12 грудня 2016 року ВП № 51811407 про накладення на управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 43315445, 61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) на користь управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 37858396, 92700, Луганська область, м.Старобільськ, вул. Велика Садова, 2) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 гривень (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Шембелян