Рішення

від 14.07.2020 по справі 640/25205/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року м. Київ № 640/25205/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВМ Проект

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області

про визнання протиправними дій, скасування припису, постанови

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АВМ Проект (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (код ЄДРПОУ 37471912) щодо складання акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 22 листопада 2019 року, протоколу № 1-Л-З-2211/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 листопада 2019 року, припису № С-2211/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 листопада 2019 року та постанови № З-0212/1/1010-4635/02 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 грудня 2019 року;

- визнати нечинним та скасувати припис № С-2211/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 листопада 2019 року та постанову № З-0212/1/1010-4635/02 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 грудня 2019 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушено ряд приписів чинного законодавства, що регламентують процедуру проведення перевірки, оформлення її результатів і притягнення до відповідальності суб`єкта містобудування, оскільки впродовж 2019 року відповідачем двічі призначались планові перевірки, направлення на проведення перевірки отримано позивачем вже після її проведення, а постанова про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена всупереч Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відповідачем у відзиві на позов вищевказані доводи заперечуються, із посиланнями на дотримання вимог чинного законодавства, що регламентують процедуру проведення перевірки, оформлення її результатів і притягнення до відповідальності суб`єкта містобудування, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встанови наступне.

22 листопада 2019 року за результати проведеної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АВМ Проект Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зазначено, що ТОВ АВМ Проект в особі керівника Дерябкіна Генадія Миколайовича та довіреної особи ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Ходасівка, вул. Феодосія Печерського , 00 та не надав документів, необхідних для здійснення заходів з архітектурно-будівельного контролю.

На підставі вказаного акту перевірки складено протокол № 1-Л-З-2211 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 листопада 2019 року, яким розгляд справи про правопорушення призначено на 02 грудня 2019 року.

Також, на підставі вищевказаного акту перевірки складено припис № С-2211/1 від 22 листопада 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, яким висунуто вимогу допустити посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області на об`єкт будівництва в термін до 06 грудня 2019 року.

Постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області від 02 грудня 2019 року № З-0212/1/1010-4635/02 за недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій на об`єкт будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Ходасівка, вул. Феодосія Печерського, 00 та ненадання документів, необхідних для здійснення заходів з архітектурно-будівельного контролю, відтак порушення статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визнано ТОВ АВМ Проект винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 63060 грн.

Вирішуючи адміністративну справу по суті, суд досліджує дотримання Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області приписів чинного законодавства, що регламентують процедуру проведення перевірки, оформлення її результатів і притягнення до відповідальності суб`єкта містобудування, оскільки доводами позовної заяви є саме порушення вказаних приписів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII Про основи містобудування (далі - Закон № 2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 6 Закону №2780-XII визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України Про архітектурну діяльність та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування, наведені у статті 7 Закону №2780-XII, за змістом якої, таке регулювання здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Так, у відповідності з положеннями частин першої, другої статті 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI.В свою чергу, абзацом четвертим статті 3 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Частинами першою, другою, пунктами 1, 2 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів названої вище правової норми Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено Порядок №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За змістом пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону №3038-VI, здійснюється, зокрема, таким органом державного архітектурно-будівельного контролю, як Держархбудінспекцією.

За приписами пункту 5 вищенаведеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об`єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на п`ять робочих днів (пункт 6 Порядку № 553).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 5 Закону України від 05.04.2007 N 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

З вказаного приводу слід одразу зазначити, що законодавством чітко визначено право органу державного архітектурно-будівельного контролю призначати та проводити планові перевірки не частіше ніж один раз на півроку відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Частиною четвертою статті 5 Закону N 877-V передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Частиною третьою статті 5 Закону N 877-V визначено, що щороку до 1 квітня органи державного нагляду (контролю) готують звіти про виконання річних планів заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік з урахуванням виконання відповідно до компетенції плану комплексних заходів державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Матеріали справи свідчать, що згідно наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27 листопада 2018 року № 1494 Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України зі діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АВМ Проект призначено 11 квітня 2019 року.

Відповідно, про плановий захід повідомлено позивача повідомленням та направленням від 05 квітня 2019 року про призначення планової перевірки з 11 квітня 2019 року по 24 квітня 2019 року.

З наведеного вбачається, що відповідачем впродовж 2019 року двічі призначались планові перевірки, проте доказів того, що планова перевірка проведена 22 листопада 2019 року була внесена до річного плану, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, відповідачем не надано.

Суд зазначає, що інформація про планові заходи на 2019 рік міститься на офіційному вебсайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України (https://dabi.gov.ua/potochna-diyalnist/), зокрема , судом досліджені всі накази про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду, зокрема: наказ Держархбудінспекції від 02.12.2019 №1343 "Про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2018 № 1494; наказ Держархбудінспекції від 01.10.2019 № 1098 "Про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2018 №1494"; наказ Держархбудінспекції від 04.09.2019 № 961 "Про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2018 №1494"; наказ Держархбудінспекції від 24.07.2019 № 813 "Про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2018 №1494"; наказ Держархбудінспекції від 22.07.2019 № 800 "Про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2018 №1494"; наказ Держархбудінспекції від 18.07.2019 №785 "Про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2018 №1494"; наказ Держархбудінспекції від 12.06.2019 № 642 "Про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2018 № 1494"; наказ Держархбудінспекції від 06.06.2019 № 610 "Про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2018 №1494"; наказ Держархбудінспекції від 13.03.2019 №253 "Про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік , затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2-18 №1494; наказ Держархбудінспекції від 22.12.2018 № 1651 "Про внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб`єктів господарювання на 2019 рік, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2018 № 1494", проте жодного наказу щодо планової перевірки у листопаді 2019 року позивача не встановлено.

Відтак, матеріали справи не містять доказів коригування плану-графіку планових перевірок на 2019 рік або існування підстав для внесення змін в план, відповідачем будь-яких пояснень з приводу підстав призначення планового заходу у листопаді 2019 року.

Суд звертає увагу, що в будь-якому разі коригування плану-графіка планових перевірок 2019 року шляхом призначення додаткових планових перевірок суперечить положенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", частина перша статті 5 якого визначає, що внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частина п`ята статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачає, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

З наведених положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" вбачається, що органи архітектурно-будівельного контролю при здійсненні заходів контролю зобов`язані діяти з урахуванням норм цього Закону.

Відповідачем порушене порядок призначення планових перевірок, що свідчить про протиправність дій відповідача щодо складання акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 22 листопада 2019 року та як наслідок протоколу № 1-Л-З-2211/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 листопада 2019 року, припису № С-2211/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 листопада 2019 року та постанови № З-0212/1/1010-4695/02 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 грудня 2019 року.

Таким чином, проведена за відсутності правових підстав планова перевірка та її результати, на думку суду, не можуть легітимізувати виникнення належних правових підстав для застосування до суб`єкта господарювання правових наслідків, особливо наслідків у вигляді штрафів або відповідальності.

Крім цього, частиною 4 статті 5 цього Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Статтею 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, встановлено, що суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання).

Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Матеріали справи свідчать, що повідомлення про перевірку отримане позивачем 25 листопада 2019 року, тобто після складання акту про недопущення до перевірки та протоколу від 22 листопада 2019 року.

У відзиві відповідачем зазначено, що лист із повідомленням про перевірки надійшов до відділення зв`язку позивача (згідно відомостей офіційного сайту ДП Укрпошта ) 26 жовтня 2019 року.

Оцінюючи факт отримання направлення від лише 25 листопада 2019 року, суд виходить із того, що матеріали справи не містять жодних доказів своєчасного інформування позивача про плановий захід.

Зазначена обставина входить до предмету доказування у цій справі, оскільки заходи контролю на певному об`єкті здійснюються відносно конкретного суб`єкту містобудування (юридичної особа - ТОВ АВМ Проект ), який під час перевірки є носієм певних прав та обов`язків, реалізація яких здійснюється у спосіб, визначений діючим законодавством України через органи управління, його учасників (за певних умов), на підставі акту органу юридичної особи або із застосуванням інституту представництва (ст. 92, 244 ЦК України).

При цьому, передача листа до відділення зв`язку позивача (згідно відомостей офіційного сайту ДП Укрпошта ) 26 жовтня 2019 року не свідчить про належне інформування суб`єкта господарювання про перевірку.

Відтак, доказів своєчасного повідомлення позивача про планову перевірку, результати якої оформлені актом від 22 листопада 2019 року відповідачем не надані.

За таких обставин суд приходить до висновку, що під час перевірки відповідач порушив законодавчо встановлений порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю чим позбавив позивача можливості захистити свої права; порушив принцип рівності перед законом, діяв без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та без урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення, що є підставою визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами проведеної перевірки.

Таким чином, посадовими особами відповідача проведено перевірки за відсутності належного представника суб`єкта містобудування, у зв`язку із чим позивач фактично був позбавлений можливості на стадії допуску до перевірки довідатись про підстави її проведення; був позбавлений можливості надати відповідачу документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна права позиція у спірних правовідносинах неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 17.07.2019 у справі № 822/714/16, від 08.08.2019 у справі № 822/712/16, від 21.10.2019 р. у справі № 822/677/16.

Крім цього, в акті перевірки та приписі від 22 листопада 2019 року зазначено, що уповноважені особи Дерябкін Г.М. та ОСОБА_1 відмовилися від отримання копій документів.

Разом з тим, позивач зазначає, що 22 листопада 2019 року вказані особи були відсутні на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Ходасівка, вул. Феодосія Печерського, 00 .

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом № 208/94-ВР, визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

За змістом п. 16 - 17, 19 - 22 цього Порядку, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Зі змісту наведених положень Порядку №244 вбачається, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути прийнята органом архітектурно-будівельного контролю лише за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому, розгляд такої справи відбувається протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

В даному випадку, як свідчать наявні у справі матеріали, відповідач не дотримався встановленої процедури Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме - в частині виконання обов`язку щодо ознайомлення позивача з протоколом та іншими матеріалами справи (приписом та актом від 22 листопада 2019 року), що в результаті позбавило позивача можливості скористатись своїми правами бути присутнім під час розгляду справи, надавати докази, пояснення і заперечення стосовно тих чи інших обставин справи.

Матеріали справи свідчать, що акт перевірки, протокол та припис від 22 листопада 2019 року направлені на адресу позивача 25 листопада 2019 року.

Згідно листа ДП Украпошта від 10 грудня 2019 року № 1853-Т-2019121010227-В/Т-2019121010231-В, поштове відправлення № 0113331130280 від 25 листопада 2019 року надійшло 27 листопада 2019 року до відділення поштового зв`язку 08160, місто Гатне та 05 грудня 2019 року вручене уповноваженій особі на отримання пошти ТОВ АВМ Проект Кондратенко К.В. на підставі довіреності.

Таким чином, зважаючи на те, що протокол від 22 листопада 2019 року разом з іншими матеріалами (актом і приписом від 22 листопада 2019 року), що отримані суб`єктом містобудування (позивачем) лише 05 грудня 2019 року, були підставою для винесення оскаржуваної постанови № З-0212/1/1010-4635/02 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 грудня 2019 року, суд зазначає, що відповідачем при притягненні позивача до відповідальності за правопорушення діяв не у спосіб, передбачений Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВМ Проект - задовольнити.

2. Визнати протиправними дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області щодо складання акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 22 листопада 2019 року, протоколу № 1-Л-З-2211/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 листопада 2019 року, припису № С-2211/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 листопада 2019 року та постанови № З-0212/1/1010-4635/02 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 грудня 2019 року.

3. Визнати протиправними та скасувати припис № С-2211/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 листопада 2019 року та постанову № З-0212/1/1010-4635/02 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 грудня 2019 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВМ Проект (08160, Київська обл., с. Гатне, вул. Інститутська, буд. 45, оф. 61, код ЄДРПОУ 40989948) судові витрати у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу/

Суддя В.В. Аверкова