Рішення

від 15.07.2020 по справі 640/19754/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 липня 2020 року справа №640/19754/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Воздвиженський прозастосування заходів реагування В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у місті Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Воздвиженський (далі по тексту - відповідач, ТОВ Воздвиженський ), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень позивача, який здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Воздвиженська, 60-А, Б в Подільському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити і вхідні двері приміщень будівлі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/19754/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року відмовлено ТОВ Воздвиженський у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено адміністративну справу №640/19754/19 до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання 02 березня 2020 року представник позивача не прибув, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження .

Відповідач у письмовому відзиві на адміністративний позов та додаткових поясненнях зазначив, що припису чи іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки не отримував, що також позбавило його права на оскарження такого припису; станом на момент розгляду справи у ТОВ Воздвиженський відсутні порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів від 17 січня 2019 року №22, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, затвердженого наказом від 04 лютого 2013 року №3 , доручення Прем`єр-Міністра України від 17 серпня 2019 року №27938/1/1-19 та доручення ДСНС України від 19 серпня 2019 року №02-11860/261, ГУ ДСНС України в місті Києві видано наказ від 22 серпня 2019 року №688 Про проведення позапланових перевірок (далі по тексту - наказ).

На підставі наказу та посвідчення на проведення перевірки від 23 серпня 2019 року №5544 посадовою особою позивача у період з 27 серпня 2019 року по 09 вересня 2019 року проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено відповідний акт від 09 вересня 2019 року №681 (далі по тексту - Акт перевірки №681).

З Акта перевірки №681 вбачається, що ГУ ДСНС в місті Києві виявлено порушення ТОВ Воздвиженський вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме норм Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - Правила), Кодексу цивільного захисту України:

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в підвалі та з`єднувальних коробках готелю та ресторану не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 2.23 розділу ІІІ Правил);

- в приміщеннях підвального поверху допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м. від електроустаткування. В складських, підсобних приміщеннях поверхів та в підвалі допускається експлуатація світильників зі знятими захисними ковпаками (розсіювачами) (пункт 1.18 розділу ІV Правил);

- не надані акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за горючим оздобленням стін та за підвісними стелями (пункт 1.12 розділу ІV Правил);

- відсутні протипожежні клапани у місцях проходження інженерних мереж (повітроводів систем вентиляції) через протипожежні перешкоди - стіни та перегородки. Не передбачено систему автоматичного відключення вентиляції в разі спрацювання автоматичної пожежної сигналізації (пункт 2.3 розділу ІІІ, пункт 2.22 розділу ІV, пункти 1.2, 1.4 розділу V Правил);

- не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично-не з`єднаними струмопровідними частинами ППКП, а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей прилад, (вимірювання повинно проводитись не менше 1 разу на 3 роки) відповідно додаток Ж пункту 7.2.2 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 1.4 розділу V Правил);

- система оповіщення про пожежу не відповідає типу СОЗ (повинна бути з мовленнєвим записом і передачею спеціальних текстів, з оповіщенням спочатку обслуговуючого персоналу, а потім усіх інших за спеціально розробленою черговістю та з світловими покажчиками Вихід ) (пункт 2.31 розділу ІІІ, пункти 1.1, 1.2 розділу V Правил);

- сигнал від приймально-контрольного приладу існуючої системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (пункт 1.2 розділу V Правил)

- сходові клітки, коридори та інші шляхи евакуації не забезпечені аварійним (евакуаційним) освітленням відповідно до пункту 7.1.10 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва та пунктів 9.7.1, 9.7.5 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ) (пункт 2.31 розділу ІІІ Правил);

- не проведені роботи, з вогнезахисного обробляння конструкцій будівлі суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (проведено головним інженером ТОВ Воздвиженський без ліцензії). Не проведені заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані та один раз на рік комісією не проведена його перевірка (пункт 22 розділу ІІ, пункти 2.5, 2.6, 2.7, 2.8, 2.23 розділу ІІІ Правил);

- підприємства роздрібної торгівлі не відокремлені від інших приміщень готелю протипожежними перегородками 1-го типу, відповідно до пункту 9.8 ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і споруди. Готелі (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ Правил)

- ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) менше 0.8 (двері на службовому виході та в сходову клітину, з кухні ресторану назовні). Висота у просвіті евакуаційних виходів (дверей) менше 2,0 м. (двері з коридорів в сходову клітку та з сходової клітки в вестибюль, з ресторану, з 2 поверху підприємства роздрібної торгівлі (бутіка)), що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об`єкту (пункт 22 розділу ІІ, пункти 2.23, 2.37 ІІІ Правил);

- ширина сходових маршів в будівлі, з боку ресторану, менше 1,2 метра (зменшують ширину встановлені поручні), що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об`єкту (пункт 22 розділу ІІ, пункти 2.23, 2.29, 2.37 розділу ІІІ Правил);

- ширина сходових площадок, в евакуаційній сходовій клітині, менша за ширину маршу сходових кліток, що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об`єкту (пункт 22 розділу ІІ, пункти 2.23, 2.37 розділу ІІІ Правил);

- в технічних поверхах та приміщеннях, допускається влаштування виробничих і складських дільниць. Допускається захаращення підвалу сторонніми горючими предметами (пункти 2.1, 2.12, 2.11 розділу ІІІ Правил);

- знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів (дверей) у протипожежних перешкодах (не встановлено протипожежні) що відокремлюють складські та технічні приміщення від готелю та ресторану (пункт 2.3 розділу ІІІ Правил);

- вхідні двері в номери готелю не виконано з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 (пункт 4 розділу І, пункт 2.3 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу ІІІ Правил);

- системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) знаходяться в неробочому стані та не готові до виконання покладених на них функцій (в підсобному приміщенні біля службового виходу, на 6 поверсі закриті захисними ковпаками).

Приміщення будівлі не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації (склад на 2 поверсі, комори на 5 поверсі та біля виходу з конференцзали, підвальні приміщення). Приміщення комутаційних (серверних) тощо не обладнано автоматичними системами пожежогасіння відповідно до пункту 13.3 таблиці А.2 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Зони з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; фритюрниці; жарові шафи; китайські котли тощо) та системи вентиляції закладів громадського харчування готелю не обладнані модульними системами локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорань відповідно до пункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту та пункту 9.22.5 ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і споруди. Готелі ) (пункти 1.1, 1.2 розділу V Правил);

- опалювальні прилади, розміщені в сходовій клітині, встановлені на відстані менше 2,2 метра від рівня сходового майданчику (пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу ІІІ Правил);

- автомобільні проїзди до будівель та пожежних гідрантів не утримуються вільними та допущено зменшення ширини проїздів для пожежних автомобілів (пункт 22 розділу ІІ, пункт 1.3 розділу ІІІ Правил);

- будівлю готелю та ресторану не в повній мірі обладнано системами внутрішнього протипожежного водопроводу (влаштовано тільки два пожежні кран-комплекти на 1-му поверсі) (пункти 4 розділу І, пункти 1.2, 2.2 розділу V Правил);

- клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будівлі через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди влаштовано меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди (в технічних приміщеннях, в комунікаційних нішах коридорів для проведення проводів тощо) (пункт 2.4 розділу ІІІ Правил);

- один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей (пункт 5 розділу ІІ Правил);

- лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту (пункт 2.26 розділу ІV Правил);

- не надані результати іспитів зразків ковроліну тощо, прокладеного на шляхах евакуації, щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044-89) та відповідності групам поширення полум`я РП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70-98 будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум`я ) відповідно до пункту 9.14 ДБН В.2.2- 20:2008 Будинки і споруди. Готелі (пункт 2.28 розділу ІІІ Правил);

- не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів) (пункт 2.33 розділу ІІІ Правил);

- на підлозі на шляхах евакуації до евакуаційних виходів допускається влаштування перепадів висот. Майже на всіх поверхах допускається захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами (пункти 2.23, 2.37 розділу ІІІ Правил);

- відсутній акт технічного обстеження системи протипожежного захисту відповідно до додатку Ж пункту Ж.6.4 (форма Ж.5) захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункти 1.4 розділу V Правил);

- допускається експлуатація орендованих приміщень без подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (Правила, стаття 57 Кодексу цивільного захисту України);

- у приміщенні де встановлено приймально-контрольний прилад відсутня картка або план пожежогасіння, узгоджений з місцевим органом ДСНС (пункт 3 розділу ІІ, пункт 4 розділу 1, пункт 2.4 VІ Правил);

- черговий персонал, а також мешканці готелю, адміністрація ресторану не в повній мірі забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі відповідно до пункту 9.24 ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і споруди. Готелі (пункти 4.7, 5.6 розділу VІ Правил);

- не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії (пунктів 8, 3 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України) .

Наявність встановлених в Акті перевірки №681 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) .

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

В силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно пункту 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

У відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач стосовно порушень зазначених в акті перевірки зазначив, що ТОВ Воздвиженський вжито заходи щодо усунення виявлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 27 лютого 2020 року №232.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріали справи підтверджують, що відповідач звернувся до ГУ ДСНС у місті Києві з листом від 14 лютого 2020 року №14-02-ІТО/2020, у якому просив призначити позапланову перевірку для підтвердження усунення порушень, зазначених в Акті перевірки №681.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, Подільським районним управлінням ГУ ДСНС у місті Києві складено відповідний акт від 27 лютого 2020 року №232, яким встановлено відсутність порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, позивачем не спростовано наведених обставин щодо усунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень, а також не доведено недостатності цих заходів.

Крім того, позивачем не надані суду докази складання відносно відповідача приписів, протоколів чи розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час їх перевірки та зафіксованих в акті, застосування до відповідача інших заходів реагування, тобто не надано доказів, які б свідчили про реалізацію позивачем належним чином наданих законом повноважень.

Таким чином, на момент вирішення спору відповідачем усунуто порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки №681 та стали підставою для звернення ГУ ДСНС України в м. Києві до суду щодо застосування заходів реагування.

Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові №826/12258/18 від 18 вересня 2018 року.

Наявність акта перевірки з висновком про відсутність порушень з боку відповідача, свідчить про виконання останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку із чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код 38620155);

Товариство з обмеженою відповідальністю Воздвиженський (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 60; ідентифікаційний код 32161679).

Суддя В.А. Кузьменко