Справа № 286/1751/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із позовною заявою і просить визнати за нею право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4604 га, кадастровий номер 1824286200:10:000:0527, та площею 1,3112 га, кадастровий номер 1824286200:08:000:0052, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району, і належали ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ №047773, виданого 05.11.2002 на підставі розпорядження Овруцької райдержадміністрації №303 від 25.10.2002, мотивуючи тим, що вона прийняла спадщину за законом після смерті матері, так як в установлений законом шестимісячний строк вступила в управління та володіння спадковим майном. Однак, в нотаріальній конторі, куди вона звернулася за оформленням права на зазначені земельні ділянки, їй було відмовлено, так як державний акт на право приватної власності на землю був виданий після смерті матері.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Позивач в своїй позовній заяві просить справу розглядати без її участі. Представник відповідач надала клопотання, в якому просить справу слухати у її відсутність. Щодо задоволення позову не заперечує. Представник третьої особи про причини неявки не повідомив, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.10.2002.
На день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,77 га, яка складається з земельних ділянок площею 1,4604 та площею 1,3112 га, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ №047773 від 05.11.2002.
Позивач є дочкою спадкодавця та спадкоємцем за законом 1-ї черги. Вона прийняла спадщину після смерті матері, вступивши в установлений законом шестимісячний строк в управління та володіння спадком майно, а саме: підтримувала належний стан господарства, зробила ремонт та користувалася землею. Крім позивача, інших спадкоємців немає. В нотаріальній конторі, куди вона звернулася за оформленням права на спадщину на зазначені земельні ділянки, їй було відмовлено, так як державний акт на них був виданий після смерті спадкодавця.
Зазначені обставини підтверджуються копіями: свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.11.1956, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 09.09.1978, заповіту від 03.06.1998, зареєстрованого в реєстрі за №35, заяви ОСОБА_3 від 10.06.2003, витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 09.06.2020, повідомленням Овруцької ДНК №1123/01-16 від 01.07.2020 та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №896/02-31 від 01.06.2020.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Згідно ж п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до пункту 3.5.Листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Абзацами 17 та 18 пункту 3.5. вищевказаного Листа ВССУ передбачено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Копія витягу з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються Овруцькою районною державною адміністрацією по КСП Україна , свідчить, що ОСОБА_4 на підставі рішення Овруцької районної державної адміністрації №391 від 17.11.1997 було видано 25.03.1999 сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0271540 члена колективного сільськогосподарського підприємства Україна . Тобто, сертифікат, який є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), спадкодавець отримала за життя та відповідно набула права власності на спірні земельні ділянки.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Відповідно до ст.548 ЦК України в редакції 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна свідчать, що земельні ділянки кадастрові номери 1824286200:08:000:0052 та 1824286200:10:000:0527, перебувають в оренді ТОВ Світанок-17 .
За таких обставин, суд вважає, що позивач набула право власності на спадкові земельні ділянки на підставі діючої на момент прийняття спадщини ст.12 Закону України "Про власність" від 07.02.1991.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840 грн. 00 коп. в доход держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 206, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), яка проживає в с. Дівошин Овруцького району Житомирської області, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,77 га, яка складається з земельних ділянок площею 1,4604 га, кадастровий номер 1824286200:10:000:0527, та площею 1,3112 га, кадастровий номер 1824286200:08:000:0052, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району, і належали ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ №047773, виданого 05.11.2002 на підставі розпорядження Овруцької райдержадміністрації №303 від 25.10.2002
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець
Суд | Овруцький районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2020 |
Оприлюднено | 16.07.2020 |
Номер документу | 90394516 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Овруцький районний суд Житомирської області
Гришковець А. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні