Ухвала

від 13.07.2020 по справі 140/2503/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 липня 2020 року

м. Київ

справа № 140/2503/19

касаційне провадження № К/9901/13898/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Гімона М.М.

розглянув матеріали касаційної скарги Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №140/2503/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юзард" у серпні 2019 року звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів UA205110/2019/000514/2 від 03.06.2019; UA205110/2019/000527/2 від 11.06.2019; UA205110/2019/000548/2 від 20.06.2019; UА205110/2019/000563/2 від 01.07.2019; UA205110/2019/000564/2 від 01.07.2019; UA205110/2019/000577/2 від 02.07.2019; UA205110/2019/000578/2 від 03.07.2019; UA205110/2019/000585/2 від 03.07.2019; UA205110/2019/000586/2 від 03.07.2019; UA205110/2019/000587/2 від 04.07.2019; UA205110/2019/000608/2 від 08.07.2019; UA205110/2019/000714/2 від 16.07.2019; UA205110/2019/000804/2 від 22.07.2019; UA205110/2019/000918/2 від 26.07.2019; UA205110/2019/000953/2 від 30.07.2019.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 31.10.2019 позовні вимоги задовольнив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.04.2020 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 залишив без змін.

Волинська митниця Держмитслужби 27.05.2020 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального права та процесуального права.

Верховний Суд ухвалою від 03.06.2020 зазначену касаційну скаргу залишив без руху у зв`язку з невиконанням вимог частин четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на необхідність надання документу про сплату судового збору та доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: показники митних платежів згідно з митними деклараціями позивача, а також згідно з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товару. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

На виконання вимог ухвали від 03.06.2020 скаржником надано суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору та клопотання з розрахунком суми судового збору в якому зазначено різницю між митними платежами, які були заявлені позивачем до коригування митної вартості та митними платежами, які були сплачені внаслідок визначення митним органом митної вартості. На підтвердження розрахунку скаржником надано копії митних декларацій.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №140/2503/19 є вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів UA205110/2019/000514/2 від 03.06.2019; UA205110/2019/000527/2 від 11.06.2019; UA205110/2019/000548/2 від 20.06.2019; UА205110/2019/000563/2 від 01.07.2019; UA205110/2019/000564/2 від 01.07.2019; UA205110/2019/000577/2 від 02.07.2019; UA205110/2019/000578/2 від 03.07.2019; UA205110/2019/000585/2 від 03.07.2019; UA205110/2019/000586/2 від 03.07.2019; UA205110/2019/000587/2 від 04.07.2019; UA205110/2019/000608/2 від 08.07.2019; UA205110/2019/000714/2 від 16.07.2019; UA205110/2019/000804/2 від 22.07.2019; UA205110/2019/000918/2 від 26.07.2019; UA205110/2019/000953/2 від 30.07.2019.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивачем для митного оформлення імпортованого товару було надано всі необхідні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Відповідач не мав законних підстав для витребування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою митною вартістю, оскільки не довів, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання щодо переліку справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривня.

У цій справі оскаржуються рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, які призвели до сплати позивачем додатково нарахованих митних платежів.

Верховним Судом установлено, що різниця митних платежів за кожним окремо оспорюваним у даній справі рішенням суб`єкта владних повноважень про коригування митної вартості товару не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності.

Відтак, відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Cкаржником не наведено обґрунтувань щодо помилкового віднесення судом першої інстанції цієї справи до справ незначної складності.

Разом з тим, у касаційній скарзі містяться застереження щодо застосування положень підпункту в пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, утім такі доводи відповідача жодними доказами не підтверджені.

Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Волинській митниці Держмитслужби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №140/2503/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева М.М.Гімон