Рішення

від 13.07.2020 по справі 223/1229/19

ВУГЛЕДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 223/1229/19

Провадження номер: 2/223/102/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 р. м. Вугледар

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Вугледарського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , де третьою особою є Регіональна Товарна Біржа ВРЕМЯ , про визнання правочину дійсним.

Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що між нею та відповідачем 08 червня 1998 року укладено біржовий контракт №57(договір купівлі-продажу) квартири АДРЕСА_1 . Зазначений правочин обома сторонами повністю виконаний, відповідачем була звільнена квартира, передані ключі, останній знявся з реєстрації за вказаною адресою. Вищезазначена квартира була придбана у ОСОБА_2 за 7000,00 гривень, які були одержані останнім в повному обсязі до підписання договору. При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на становлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності. Всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволеній чинним законодавством України в 1998 році. Сторони не заявляли заперечень та/або зауважень щодо правочину. На час укладення договору у червні 1998 року сторонам не було відомо, що правочини, у відповідності до ст.. 47 УК України (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час був чинний Закон України Про товарну біржу , відповідно до ст.. 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.

Через протиріччя правових норм, діючих на час укладення правочину і відмові компетентними органами і нотаріусами визнавати на даний час правочин дійсним, законним і виконаним, тому позивачка просить суд дійсним біржовий контракт №57 (догові купівлі-продажу) від 08 червня 1998 року двокімнатної квартри №14, загальною площею 51,49 кв.м., у тому числі житловою площею 29,8 кв.м., що розташована в житловому будинку АДРЕСА_2 , укладений на Регіональній Товарній Біржі ВРЕМЯ між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований в бюро технічної інвентаризації міста Вугледар за реєстраційним номером 613 від 18 червня 1998 року.

Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 08 квітня 2020 року третю особу - Регіональну Товарну Біржу ВРЕМЯ виключено зі складу учасників даної цивільної справи (а.с. 35).

Позивачка про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки про виклик до суду та довідкою про доставку СМС-повідомлення щодо документу Судова повістка про виклик до суду (а.с. 37, 38). Від позивачки на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с. 24, 31).

Відповідач про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення від 17 квітня 2020 року на офіційній веб-сторінці Вугледарського міського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (а.с. 36). На адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення (а.с. 42).

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 08 червня 1998 року було укладено біржовий контракт (договір купівлі-продажу) №57, який укладено на Регіональній Товарній біржі ВРЕМЯ , за яким відповідач ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбала однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 51,49 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., яка належала відповідачу на підставі Свідоцтва про право приватної власності №09711, виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду від 30 червня 1995 року, зареєстрованому в БТІ м. Вугледара за реєстровим номером 2/1-479, від 22 квітня 1998 року (а.с. 5).

Як вбачається з реєстраційного напису вищезазначена квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована ДКП Архітектурно-планувальне, земельно-кадастрове бюро м. Вугледара, зареєстрована за ОСОБА_3 та належить останній на праві приватної власності, що записано в реєстраційну книгу №2/1 за реєстраційним номером 613 від 18 червня 1998 року (а.с. 5).

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу №57 від 08 червня 1998 року ДКП Архітектурно-планувальне, земельно-кадастрове бюро 18 червня 1998 року було видано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , який було зареєстровано за інвентарним номером 2/1, реєстраційний номер 613. У відповідності до технічного паспорту ОСОБА_1 є власником вищезазначеної квартири (а.с. 6-7).

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №191196717 від 03 грудня 2019 року, у зазначений реєстрах відсутні відомості щодо квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Правовідносини, які склалися між позивачкою та відповідачами на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу АДРЕСА_4 , мали місце до набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003 року. А тому, в даному випадку підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України в редакції 1963 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1996 року) якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до вимог ст. 227 ЦК України (в редакції 1996 року), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Окрім того, суд вважає необхідним зауважити, що у відповідності до ст. 15 Закону України Про товарні біржі в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу у 1998 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню і вважалися укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно був укладений договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та всі істотні умови даного договору сторонами були виконані, окрім нотаріального посвідчення договору. Зважаючи на визнання відповідачем вимог позову, суд вважає доцільним визнати договір купівлі-продажу №57, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 08 червня 1998 року на Регіональній Товарній біржі ВРЕМЯ - дійсним.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 227 ЦК України (в редакції 1996 року), ст. 15 ЗУ Про товарні біржі (в редакції від 16.02.1993 року), ст. ст. 12, 13, 76, 77, 247, 258 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу №57 від 08 червня 1998 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в Регіональній Товарній біржі ВРЕМЯ - дійсним, як договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 51,49 кв.м., в тому числі житловою площею 29,8 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької області Дочинець С.І.