Ухвала

від 13.07.2020 по справі 221/2076/20

ВУГЛЕДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 221/2076/20

Провадження номер: 2-з/223/2/2020

УХВАЛА

13 липня 2020 р. м. Вугледар

Вугледарський міський суд Донецької області в особі головуючого - судді Дочинець С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії Сіті Фінанс , де третіми особами є: приватний нотаріус Броварського міськрайонного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, Комунальне некомерційне підприємство Лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня Вугледарської міської ради про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії Сіті Фінанс , де третіми особами є: приватний нотаріус Броварського міськрайонного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, Комунальне некомерційне підприємство Лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня Вугледарської міської ради про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Сіті Фінанс суми заборгованості у розмірі 12603,26 гривень, яке здійснюється на підставі виконавчого напису №3335 від 02 серпня 2019 року, винесеного приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. на час розгляду справи.

Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що 18 лютого 2020 року їй стало відомо, що за місцем роботи останньої до УНП ЛПУ ЦМЛ Вугледарської міської ради надійшла постанова від 30 січня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка видана приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського міськрайонного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. від 02 серпня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі №3335. У вищезазначеній постанові звернено стягнення на доходи заявниці та постановлено здійснювати відрахування з її доходів у розмірі 20 відсотків, загальна сума, яка підлягає стягненню за виконавчим провадження становить 14263,59 гривень та складається з: 400,00 гривень - витрати на проведення виконавчих дій; 12603,26 гривень - сума боргу; 1260,33 гривень - основна винагорода приватного виконавця. За місцем роботи заявниці готуються документи для виконання постанови щодо стягнення суми у розмірі 400,00 гривень за витрати на проведення виконавчих дій. Стягнення, які визначені у постанові будуть і надалі проводитись. Однак, ОСОБА_1 не згодна з даною постановою, вважає її незаконною, оскільки виконавчий напис приватного нотаріуса №3335 від 02 серпня 2019 року є таким, що винесений неправомірно, з порушенням вимог Закону України Про нотаріат , а тому повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Тому, заявниця вважає необхідним зупинити стягнення з неї на користь ТОВ Фінансова компанія Сіті Фінанс , оскільки це порушуватиме її права на захист та доступ до правосуддя, а невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення суми заборгованості у розмірі 12603,26 гривень на підставі виконавчого напису №3335 від 02 серпня 2019 року ускладнить або унеможливить виконання рішення суду.

Згідно листа приватного виконавця виконавчого округу місто Київ Юхименко Ольги Леонідівни від 30 січня 2020 року останньою направлено до ОСОБА_1 , Фінансової компанії Сіті Фінанс та Комунального некомерційного підприємства Лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня Вугледарської міської ради для відома та виконання постанову від 30 січня 2020 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого напису №3335 від 02 серпня 2019 року, виданого приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчик В.В. (а.с. 7).

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 30 січня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Юхименко О.Л. при примусовому виконанні виконавчого напису №3335, виданого 02 серпня 2019 року приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчик В.В. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ Фінансова компанія Сіті Фінанс заборгованості у розмірі 12603,26 гривень, постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які остання отримує від Комунального некомерційного підприємства Лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня Вугледарської міської ради , здійснювати відрахування із доходів боржник у розмірі 20 відсотків, а саме: витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 400,00 гривень; суму боргу у розмірі 12603,26 гривень; основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1260,33 гривень. Загальна сума, яка підлягає стягненню із боржника за виконавчим провадженням №59850485 складає 14263,59 гривень (а.с. 8).

Заявниця зверталась до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. з заявою від 19 лютого 2020 року про направлення на її електрону пошту постанови про відкриття виконавчого провадження із зазначенням ідентифікатору доступу або сам номер ідентифікатору доступу (а.с. 9-10).

Будь-яких інших доказів до заяви про забезпечення позову не додано.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до п. 4. Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року (справа №183/5864/17-ц) та від 14 серпня 2019 року (справа №521/8746/18).

Однак, у заяві про забезпечення позову не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість заподіяння шкоди ОСОБА_1 до винесення рішення у справі та/або які свідчать, що невжиття відповідного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Більш того, в заяві про забезпечення позову не йдеться про жодні добросовісні чи недобросовісні дій з боку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії Сіті Фінанс , які б викликали реальні побоювання у заявниці щодо неможливості подальшого реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на її користь.

Натомість, зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_1 має намір оскаржувати саме виконавчий напис №3335 від 02 серпня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського міськрайонного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., як такий, що винесений неправомірно та з порушення вимог Закону України Про нотаріат , однак, зазначений приватний нотаріус визначений у заяві як третя особа, вимоги позову до якого не пред`являються.

Окрім того, заява містить лише загальні формулювання підстав та фактичних обставин, з якими заявниця пов`язує необхідність застосування забезпечення позову, та які не підтверджені жодними доказами, а саме лише посилання на них без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, а тому, суд вважає необхідним в її задоволенні відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 247 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії Сіті Фінанс , де третіми особами є: приватний нотаріус Броварського міськрайонного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, Комунальне некомерційне підприємство Лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня Вугледарської міської ради про забезпечення позову, - відмовити.

Роз`яснити заявниці ОСОБА_1 , що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України, вона має пред`явити позов до суду протягом десяти днів.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької області Дочинець С.І.