Постанова

від 15.07.2020 по справі 161/20376/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/20376/19 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В. Провадження № 22-ц/802/721/20 Категорія: 82 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

з участю:

секретаря судового засідання Вергуна Т. С.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АТОМ-ТЕХНІКС про захист прав споживача, стягнення заборгованості, неустойки за несвоєчасне виконання зобов`язання та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 травня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АТОМ-ТЕХНІКС про захист прав споживача, стягнення заборгованості, неустойки за несвоєчасне виконання зобов`язання та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовано тим, що 05 листопада 2018 року він через особистий кабінет, на сайті інтернет-магазину Мобіллак , оформив замовлення № 182460054 на купівлю у ТОВ АТОМ-ТЕХНІКС планшета Apple iPad 9,7 (2018) 32GB WiFi Space Gray, код товару: НОМЕР_1 і здійснив оплату у сумі 9796,00 гривень з карти Монобанку НОМЕР_2 , відповідно до квитанції № 27896095 від 05.11.2018 о 12.42 год. за товар згідно рахунку № 182460054, на розрахунковий рахунок ТОВ АТОМ-ТЕХНІКС , ЄДРПОУ 41137856, р/р НОМЕР_3 в ПАТ Альфа-Банк , МФО 300346. В момент оплати замовлення 05.11.2018, через відсутність особистих готівкових коштів Монобанком , йому було погоджено питання оформлення кредиту на суму 9 796,00 грн у формі розстрочки терміном на три платежі. Через те, що замовлений товар в даному інтернет-магазині виявився відсутній, про що 07.11.2018 його повідомили у колл-центрі магазину, він відмінив замовлення і 08.11.2018 на сайті інтернет-магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 оформив заявку на повернення коштів. Йому обіцяли повернути кошти до 19 листопада 2018 року, проте термін їх повернення в подальшому постійно переносився. Переписка з приводу повернення коштів велась упродовж з 08.11.2018 по даний час. Перераховані, як оплата товару, кошти в сумі 9 796,00 гривень досі не повернуті йому на картковий рахунок, з якого була здійснена оплата, у повному обсязі. Здійснено декілька платежів в рахунок часткового погашення боргу: 13.12.2018 - 1000 грн, 29.12.2018 - 1000 грн, 10.01.2019 - 2000 грн, 31.01.2019 - 1000 грн, 31.01.2019 - 796 грн, 08.02.2019 - 1000 грн, 07.10.2019 - 195 грн, всього на суму 6991 грн. Залишок боргу станом на сьогоднішній день складає 2805 грн. 21.09.2019 він надіслав рекомендованою поштою відповідачу претензії з вимогою повернути борг, проте на даний час будь-якої відповіді про розгляд його звернень він не отримав. Договір купівлі-продажу товару, який був укладений між позивачем та відповідачем за допомогою мережі Інтернет є договором, укладеним на відстані, до якого застосовуються положення ст. 13 Закону України Про захист прав споживачів .

Всупереч ст.ст. 12, 13 Закону України Про захист прав споживачів , відповідач не повернув позивачу сплачену грошову суму за товар внаслідок розірвання договору протягом 30 днів з моменту повідомлення про розірвання договору, а тому він вважає, що останній відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону України Про захист прав споживачів зобов`язаний сплатити на користь ОСОБА_1 неустойку в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей. Прострочення у поверненні грошей становить період з 09.12.2018 по 08.12.2019, з яких: з 09.12.2018 по 13.12.2018 - 5 днів, заборгованість у сумі 9796,00 грн; з 14.12.2018 по 29.12.2018 - 16 днів, заборгованість у сумі 8796,00 грн; з 30.12.2018 по 10.01.2019 - 12 днів, заборгованість 7796,00 грн; з 11.01.2019 по 31.01.2019 - 21 день, заборгованість у сумі 5796,00 грн; з 01.02.2019 по 08.02.2019 - 8 днів, заборгованість у сумі 4000,00 грн; з 09.02.2019 по 07.10.2019 - 242 дні, заборгованість у сумі 3000,00 грн; з 08.10.2019 по 08.12.2019 - 61 день, заборгованість у сумі 2805,00 грн. Таким чином, розмір неустойки становить: 1% від 9796,00 грн = 97,96 грн, що за 5 днів з 09.12.2018 по 13.12.2018 становить 489,80 грн; 1% від 8796,00 грн. = 87,96 грн, що за 16 днів з 14.12.2018 по 29.12.2018 становить 1407,36 грн; 1% від 7796,00 грн = 77,96 грн, що за 12 днів з 30.12.2018 по 10.01.2019 становить 935,52 грн; 1% від 5796,00 грн = 57,96 грн, що за 21 день з 11.01.2019 по 31.01.2019 становить 1217,16 грн; 1% від 4000,00 грн = 40,00 грн, що за 8 днів становить 320,00 грн; 1% від 3000,00 грн = 30,00 грн, що за 242 днів становить 7260,00 грн; 1% від 2805,00 грн = 28,05 грн, що за 61 день становить 1711,05 грн, що в загальній сумі за весь період прострочення платежу становить 13340,89 грн.

Вказує, що він намагався придбати товар у відповідача до дня народження дружини ІНФОРМАЦІЯ_2 . Коли з`ясувалось, що замовлення належним чином і своєчасно виконане не буде, він був змушений докласти додаткових зусиль та затратити свій робочий час та додаткові кошти, щоб придбати подарунок в іншого продавця. 08.11.2018 внаслідок душевних страждань, з ним трапився гіпертонічний криз і він був змушений звернутись за допомогою до медичної установи. З 26 грудня 2018 року по 04 січня 2019 року, через гіпертонічний криз, перебував на стаціонарному лікуванні. Посилаючись на наведене, позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АТОМ-ТЕХНІКС на його користь 21 145 грн 89 коп, з яких: залишок боргу в сумі 2805 грн, неустойку за невиконання зобов`язань по договору купівлі-продажу, укладеному на відстані, в сумі 13340,89 грн, відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн.

Заочним рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 травня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю АТОМ-ТЕХНІКС , код ЄДРПОУ 41137856, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , заборгованість в сумі 2805 грн, 5000 грн неустойки за неналежне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу. В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю АТОМ-ТЕХНІКС , в дохід держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд без належних на те підстав зменшив розмір неустойки, нарахованої відповідно до ч. 9 ст. 12 ЗУ Про захист прав споживачів на день звернення до суду у сумі 13340,89 грн до 5000,00 грн, мотивуючи зменшення неустойки більш ніж у два рази тим, що розмір неустойки в сумі 13340,89 грн значно перевищує залишок неповернутої суми коштів, що становить 2805,00 грн. Однак, суд не взяв до уваги того, що відповідач ухилявся і ухиляється від виконання зобов`язань упродовж тривалого часу, не вживав заходів для урегулювання спору, а зменшення неустойки без достатніх на те підстав, в деякій мірі заохочує незаконні дії відповідача. Крім того, вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відшкодуванні моральної шкоди, оскільки позивач намагався придбати товар у відповідача до дня народження дружини, і він був змушений докласти додаткових зусиль для придбання товару в іншому місці. Будучи інвалідом ІІ групи, якому протипоказані емоційні навантаження, позивач постійно зазнавав душевних страждань внаслідок неналежного виконання зобов`язань відповідачем та неповернення протягом тривалого часу відповідачем коштів, через що систематично погіршувався стан його здоров`я і наслідок чого з 26.12.2018 по 04.01.2019 через гіпертонічний криз він перебував на стаціонарному лікуванні.

Таким чином, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, позивач просить рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру неустойки, нарахованої відповідно до ч. 9 ст. 12 ЗУ Про захист прав споживачів на день звернення до суду у сумі 13340,89 грн до 5000,00 грн, та відмови у відшкодуванні моральної шкоди у сумі 5000,00 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не робить висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині рішення.

Відзив на апеляційну скаргу в даній справі не подавася.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна відповідно до норм ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що розмір неустойки в сумі 13340,89 грн, який просить стягнути позивач з відповідача, значно перевищує залишок неповернутої суми коштів, що станом на день розгляду справи становить 2805,00 грн, а тому суд вважав за доцільне зменшити розмір неустойки до 5000 грн. А також з того, що судом не встановлено наявність причинного зв`язку між моральною шкодою, завданою позивачу та діями відповідача.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пунктів 1-5 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.11.2018 року між ТОВ АТОМ-ТЕХНІКС та ОСОБА_2 через інтернет-магазин Мобіллак укладено договір про купівлю-продаж планшета Apple iPad 9,7 (2018) 32 GB WiFi Space Gray, код товару: 1590603.

ОСОБА_2 здійснив оплату за товар в сумі 9796,00 гривень з карти Монобанку НОМЕР_2 , відповідно до квитанції № 27896095 від 05.11.2018 о 12.42 год. за товар згідно рахунку № НОМЕР_5 , на розрахунковий рахунок ТОВ АТОМ-ТЕХНІКС , ЄДРПОУ 41137856, р/р НОМЕР_3 в ПАТ Альфа-Банк , МФО 300346, що підтверджується копією квитанції сплату сервісу онлайн-платежів від 05 листопада 2018 року.

З роздруківки, наявної в матеріалах справи та дублікату квитанції від 05.11.2018 №112327829 всьановлено, що за замовлення № 182460054 позивачем сплачено відповідачу передоплату у розмірі 9796 грн (а.с. 12-13).

Через те, що замовлений товар в даному інтернет-магазині виявився відсутній, про що 07.11.2018 його повідомили у колл-центрі магазину, він відмінив замовлення і 08.11.2018 на сайті інтернет-магазину Мобіллак оформив заявку на повернення коштів.

Відповідачем здійснено декілька платежів в рахунок часткового погашення боргу.

Залишок неповернутої суми коштів відповідачем позивачу, на день розгляду справи, становить 2805,00 грн.

Судом встановлено, що всупереч ст.ст. 12, 13 Закону України Про захист прав споживачів , відповідач не повернув позивачу сплачену грошову суму за товар внаслідок розірвання договору протягом 30 днів з моменту повідомлення про розірвання договору.

Згідно наданого позивачем та перевіреного судом першої інстанції розрахунку, період прострочення щодо повернення грошей складає з 09.12.2018 по 08.12.2019, з яких: з 09.12.2018 по 13.12.2018 - 5 днів, заборгованість у сумі 9796,00 грн; з 14.12.2018 по 29.12.2018 - 16 днів, заборгованість у сумі 8796,00 грн; з 30.12.2018 по 10.01.2019 - 12 днів, заборгованість 7796,00 грн; з 11.01.2019 по 31.01.2019 - 21 день, заборгованість у сумі 5796,00 грн; з 01.02.2019 по 08.02.2019 - 8 днів, заборгованість у сумі 4000,00 грн; з 09.02.2019 по 07.10.2019 - 242 дні, заборгованість у сумі 3000,00 грн; з 08.10.2019 по 08.12.2019 - 61 день, заборгованість у сумі 2805,00 грн.

Таким чином, розмір неустойки становить: 1% від 9796,00 грн = 97,96 грн, що за 5 днів з 09.12.2018 по 13.12.2018 становить 489,80 грн; 1% від 8796,00 грн. = 87,96 грн, що за 16 днів з 14.12.2018 по 29.12.2018 становить 1407,36 грн; 1% від 7796,00 грн = 77,96 грн, що за 12 днів з 30.12.2018 по 10.01.2019 становить 935,52 грн; 1% від 5796,00 грн = 57,96 грн, що за 21 день з 11.01.2019 по 31.01.2019 становить 1217,16 грн; 1% від 4000,00 грн = 40,00 грн, що за 8 днів становить 320,00 грн; 1% від 3000,00 грн = 30,00 грн, що за 242 днів становить 7260,00 грн; 1% від 2805,00 грн = 28,05 грн, що за 61 день становить 1711,05 грн, що в загальній сумі за весь період прострочення платежу становить 13340,89 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про захист прав споживачів при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей (ч. 9 ст. 12 ЗУ Про захист прав споживачів ).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд апеляційної інстанції на підставі викладеного погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що розмір неустойки в сумі 13340,89 грн, який просить стягнути позивач з відповідача, значно перевищує залишок неповернутої суми коштів, що станом на день розгляду справи становить 2805,00 грн, а тому суд підставно зменшив розмір неустойки до 5000 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону України ЗУ Про захист прав споживачів , при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Укладений договір між сторонами не передбачає відшкодування моральної шкоди. Позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між моральною шкодою, завданою йому та діями відповідача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України).

Зміст судового рішення в оскаржуваній частині та доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також про невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі наведеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 травня 2020 року в даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 15 липня 2020 року.

Головуючий

Судді