Ухвала

від 09.07.2020 по справі 531/486/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/486/18 Номер провадження 11-кп/814/722/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене доЄРДР за № 12018170180000153, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 13 березня 2020 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Абрамівка Машівського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не депутата, не військовозобов`язаного, згідно зі ст.89 КК України раніше не судимого,

визнано винуватим тазасуджено за вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.185 ККУкраїни тапризначено покарання увиді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75ККУкраїни звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов`язків передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, затрачені на проведення експертиз, в розмірі 1144,00 грн.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

10.03.2018 року близько 09.00 год. ОСОБА_8 з метою таємного викрадення чужого майна прийшов із завчасно наготовленим знаряддям до недіючої споруди учбового корпусу Професійно-технічного училища №50 м. Карлівка, розташованої за адресою: вул. Героїв Крут, 2а, м. Карлівка Полтавської області, де ОСОБА_8 шляхом демонтажу за допомогою пилки по металу та лому умисно, таємно, з корисливих мотивів, користуючись тим, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, від`єднав та викрав 10 сходинкових кліток та частину профільної труби від металевого поручня сходів між першим та другим поверхом учбового корпусу загальною вартістю 289,16 грн, які в подальшому реалізував місцевому жителю ОСОБА_9 за ціною металолому як власне майно, таким чином розпорядився викраденим в повному обсязі на власний розсуд, чим спричинив потерпілому, Професійно-технічному училищу № 50 м. Карлівка, матеріальну шкоду на вищевказану суму.

При цьому судом виключено з обвинувачення кваліфікуючу ознаку проникнення в інше приміщення, оскільки як встановлено в ході судового розгляду, приміщення, з якого вчинено крадіжку, на даний час за призначенням не використовується, не охороняється, не призначене для розміщення людей або матеріальних цінностей, знаходилося в занедбаному стані та до нього був вільний доступ внаслідок відсутності вікон та дверей.

Також суд виключив з обвинувачення посилання на вчинення злочину ОСОБА_8 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 , який не був обізнаний у злочинному намірі ОСОБА_8 та діях останнього, оскільки в судовому засіданні вказана обставина не знайшла свого підтвердження.

Не погоджуючись з вироком суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , в якій не погоджується з доведенням обставин викрадення ОСОБА_8 10 сходових кліток.

Вказує, що докази зазначені судом у мотивувальній частині вироку не підтверджують ту обставину, що ОСОБА_8 викрав 10 сходових кліток, а вбачається, лише викрадення складових частин сходових кліток, такі як частина металевих перил (поручнів) 10 шт., полосок металічних довжиною по 1 м кожна на 10 східцях та металевої труби.

Також захисник не погоджується з призначеним обвинуваченому покаранням та вважає за можливе призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень, з урахування обставин, що пом`якшують покарання визнання вини, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, позитивна характеристика за місцем проживання, відсутність судимостей. На думку захисника таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Інші учасники судового провадження вирок суду не оскаржували.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу; заперечення прокурора проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 та кваліфікація його дій за ч.1 ст. 185 КК України є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Поміж тим, захисник не погоджується з призначеним покаранням обвинуваченому ОСОБА_8 вважає його надто суворим та, посилаючись на ряд пом`якшуючих обставин, просить призначити останньому покарання у виді штрафу.

Як вбачається з положень ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При цьому при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд обґрунтував неможливість призначення альтернативних позбавленню волі покарань, передбачених санкцією ч.1 ст.185 КК України, а саме штрафу та виправних робіт, з огляду на відсутність у обвинуваченого місця роботи та стабільного доходу.

При цьому врахував обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, та погашені судимості, - а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеристики обвинуваченого, розмір шкоди та думку потерпілого і призначив покарання із застосуванням ст.75 КК України із встановленням мінімального терміну іспитового строку.

Вимога захисника призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу замість позбавлення волі на 1 рік зі звільненням ОСОБА_8 від його відбування на підставі ст.75 КК України суперечить вимогам кримінального законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 421 КК України обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Відповідно доправового висновкуОб`єднаноїпалати Касаційногокримінального судуВерховного Суду,викладеному упостанові від03лютого 2020року усправі №309/2466/18,призначаючи штрафзамість покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого засуджений був звільнений з випробуванням, суд погіршує становище засудженого, оскільки, штраф хоч і є менш суворим видом покаранням, але засуджений не може бути звільнений від його відбування на підставі ст. 75 КК, і цей захід примусу слід відбувати реально.

Оскільки захисник у апеляційний скарзі хоча й прохає призначити обвинуваченому покарання, яке за видом є більш м`яким, колегія суддів приходить до висновку про недоцільність погіршення становища ОСОБА_8 та призначення йому покарання у виді штрафу, яке підлягає до реального відбуття.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку про призначення покарання ОСОБА_8 , яке за видом та розміром в повній мірі відповідає його меті.

Твердження захисника про відсутність підтвердження викрадення обвинуваченим 10 сходових кліток, а викрадення ним лише їх складових частин, не узгоджується з матеріалами справи, оскільки ОСОБА_8 не інкримінувалося викрадення всієї конструкції 10-сходинкових кліток, а під формулюванням «10-сходинкова клітка» розуміється викрадення ним елементів металевих поручнів.

Даний факт вбачається з вартості 10-сходинкових кліток, зазначеної як у вироці, так і у обвинувальному акті, яка є аналогічною до оцінки вартості елементів металевих поручнів відповідно до висновку експерта №468 від 29.03.2018 та становить 289,16 грн (т. 1, а.с.170).

У той же час колегія суддів враховує, що відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018р., який набрав чинності 01.07.2020, тобто після постановлення вироку судом першої інстанції, внесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі і до КК України, зокрема, змінено санкцію ч.1 ст.185 КК України та зменшено максимальний розмір покарання з позбавленням волі на строк до трьох років на обмеженням волі на строк до п`яти років.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.

Керуючись положеннями ст. 58 КК України та ч.1 ст.5 КК України, які встановлюють зворотну дію закону у часі, коли він пом`якшує відповідальність особи, у тому числі, кримінальну відповідальність, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнати ОСОБА_8 винуватим та засудженим за ч.1 ст.185 КК України у редакції Закону від 01.01.2020 №27-IX на 1 рік обмеження волі.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Машівськогорайонного судуПолтавської областівід 13березня 2020року щодо ОСОБА_8 змінити в частині призначення покарання.

Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк 1 рік.

Покласти на ОСОБА_8 обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4