Рішення

від 02.07.2020 по справі 452/1104/20

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/1104/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"02" липня 2020 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

секретаря Кафтан О.Ю.,

із участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Воютицької сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся в суд із даною позовною заявою. Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідо ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 його баба ОСОБА_4 , котрі були власниками житлового будинку АДРЕСА_1 та земельних ділянок у цьому ж селі; при житті 26.03.2003 року обоє спадкодавці склали заповіти, відповідно до яких все майно, де б воно і з чого не складалося і взагалі все те, що належатиме їм на день смерті, заповіли своєму внуку ОСОБА_2 . У зв`язку з цим позивач звертався у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено в оформленні права власності на вищевказане майно, так як у правовстановлюючих документах на житловий будинок типом власності вказано колгоспний двір, а також є розбіжності у свідоцтві про смерть ОСОБА_4 та у державному акті на землю. Тому позивач просить у судовому порядку постановити рішення, яким визнати його власником спадкового майна.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов свого довірителя підтримала, просила його задовольнити і справу розглядати у відсутності позивача.

Представник відповідача Воютицької сільської ради Самбірського району, будучи належним чином повідомленим, до суду не з`явився, із відзивом на позов не звертався, а тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних даних про права та взаємовідносини сторін у заочному провадженні, проти чого не заперечила представник позивача.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 14.02.1989 року та довідки Самбірського МБТІ від №322 від 10.02.2020 року, житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 .

Із довідки Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області №1090 від 10.03.2020 року відомо, що господарство в АДРЕСА_1 належало до суспільної групи колгоспний двір. Станом на 01.07.1990 року в цьому житловому будинку були зареєстровані та проживали ОСОБА_3 - голова господарства та його дружина, - ОСОБА_4 .

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності п. 6 а право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили право на частку в його майні.

Відтак, оскільки станом на 01.07.1990 року членами колишнього колгоспного двору, - житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , то право на дане будинковолодіння мали вони по 1/2 частині кожен.

Крім цього відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №013925, виданого 23.03.2002 року, ОСОБА_3 мав у приватній власності земельну ділянку площею 0,69га для ведення особистого підсобного господарста на території села Воютичі Самбірського району Львівської області, а згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №013924, виданого 23.03.2002 року, ОСОБА_4 мала у приватній власності земельну ділянку площею 1,35га для ведення особистого підсобного господарства на території села Воютичі Самбірського району Львівської області.

Із заповітів від 26.03.2003 року відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на випадок своєї смерті розпорядилися про все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, - відповідно заповіли своєму внуку ОСОБА_2 .

Із приводу спадкування позивач звертався до нотаріальної контори, однак йому було відмовлено в оформленні права власності на спадкове майно так як у правовстановлюючих документа на житловий будинок типом власності вказано колгоспний двір, а також є розбіжності у свідоцтві про смерть ОСОБА_4 та у Державному акті на землю.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1233 ЦК України ОСОБА_2 являється спадкоємцем по заповіту майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ураховуючи вище наведені норми законів у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд прийшов до переконання, що даний позов є підставний та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , власником вцілому житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами загальною площею 73,9кв.м., житловою 44,7кв.м. по АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за заповітом майна ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , власником земельної ділянки площею 0,6900га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 4624282200:04:000:0128, на території Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №013925 виданого 23.03.2002 року, належала ОСОБА_3 , - в порядку спадкування за заповітом майна ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 . власником земельної ділянки площею 1,3499га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4624282200:04:000:0127, на території Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ЛВ №013924 виданого 23.03.2002 року, належала ОСОБА_4 , - в порядку спадкування за заповітом майна ОСОБА_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення 09.07.2020 року повного судового рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.

Суддя Казан І.С.